Теми статей
Обрати теми

Конфлікт інтересів у діяльності члена комітету з конкурсних торгів (частина 1)

Віра КОЗІНА, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери Видавничого будинку «Фактор», адвокат Ярослава ДУБРОВА, головний спеціаліст Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
Більшість спеціальних випусків нашої газети останнім часом присвячені питанням здійснення державних закупівель та питанням запобігання корупції. Що ж — це теми, які наразі передбачають дуже серйозну відповідальність. Водночас ці сфери дуже зарегульовані та складні для розуміння. Зараз вони ще й тісно переплітаються, а норми, які регламентують ці сфери, подекуди суперечать одна одній. Тож і не дивно, що вони є настільки популярними. Сьогодні ми продовжимо тему, порушену у попередньому номері Спецвипуску, та поговоримо про те, як члени та керівництво комітету з конкурсних торгів мають діяти, якщо у когось із них при виконанні обов’язків виникне конфлікт інтересів.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 1197, Закон про закупівліЗакон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

Закон № 1700Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2015 р. № 1700-VII.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

нмдгнеоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Які норми використовувати?

Для моніторингу ситуації з наявністю чи відсутністю конфлікту інтересів, а також способами його врегулювання нам треба користуватися принаймні трьома базовими нормативними актами:

1

Законом № 1197

2

Законом № 1700

3

Типовим положенням про комітет з конкурсних торгів, затвердженим наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 916 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінекономрозвитку від 16.09.2014 р. № 1112)

Нібито й небагато норм. Але хто їх прочитав хоч по діагоналі, розуміє, що цього вже досить, аби почати тонути у непорозуміннях та суперечностях.

Оскільки далі нам доведеться оперувати великою кількістю юридичної термінології та правових категорій, пропоную розглядати проблему на умовному прикладі — так нам буде простіше не заплутатись та змоделювати, як приписи законів працюватимуть у реальному житті.

Отже, умовна ситуація:

Під час проведення процедури закупівлі шляхом попередньої кваліфікації учасників з’ясувалося, що Генеральний директор та співвласник одного з учасників процедури закупівлі — ПАТ «Ромашка», пан Іванов, є колишнім чоловіком члена комітету з конкурсних торгів Замовника — пані Петренко.

Пані Петренко після розлучення належить 10 % статутного (складеного) капіталу цього акціонерного товариства.

Пані Петренко не входить до складу керівних органів ПАТ «Ромашка» та не обіймає у цьому акціонерному товаристві жодних посад — просто володіє його корпоративними правами.

У комітеті з конкурсних торгів Замовника — 6 осіб.

Бюджетна установа — Замовник не є центральним органом виконавчої влади чи судом.

Ситуація, з якою ми стикнулися, породжує цілу низку запитань. Саме правильні відповіді на ці запитання, більш того — правильна постановка черговості запитань, на які ви маєте відповісти, буде запорукою обрання правомірної поведінки, а відповідно — й правильності проведення процедур закупівель.

Для зручності пропоную ці запитання до вашої уваги. Таким чином, зіткнувшись із подібними ситуаціями на практиці, ви вже матимете алгоритм аналізу проблеми, такий собі попередній сценарій визначення послідовності власних дій.

Крок 1. Аналізуємо підстави для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі.

Починати необхідно з аналізу норми, яка передбачає однозначну відмову в участі у процедурі закупівлі через наявність зв’язку учасника із членом комітету конкурсних торгів.

Для цього ми керуємося п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197, який передбачає, що у випадку, коли пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з членом (членами) комітету з конкурсних торгів, замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації).

Ступінь зв’язку члена комітету з конкурсних торгів із учасником у описаній ситуації ми маємо визначити, відповідно, виходячи з приписів Закону № 1197.

Пов’язаними особами згідно із приписами п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 є будь-яка особа, яка відповідає хоча б одній із наступних ознак:

1

юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі

2

фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі

3

службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи

4

фізичні особи — члени комітету з конкурсних торгів замовника та/або члени їх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі, або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин

Важливо! Під здійсненням контролю тут потрібно розуміти можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менше ніж 25 % статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Важливо! Для фізичної особи загальна сума володіння часткою у статутному капіталі учасника процедури закупівлі визначається залежно від обсягу корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім’ї.

Важливо! Для визначення статусу пов’язаної особи на цьому етапі ми користуємося визначенням членів сім’ї, яке наведене у останньому абзаці п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197. Визначення членів сім’ї, яке дає «антикорупційний» Закон № 1700, ми у цьому випадку не застосовуємо.

Для цілей Закону № 1197 членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом з пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства.

Повернемося до нашого прикладу. Пані Петренко розлучена з паном Івановим, не проживає разом з ним та не веде спільного господарства. Отже, вони не є членами сім’ї у розумінні Закону № 1197. Але не менш важливо й те, що пані Петренко володіє усього 10 % статутного (складеного) капіталу ПАТ «Ромашка», яке є учасником попередньої кваліфікації, а також те, що пані Петренко не обіймає у ПАТ «Ромашка» посад (не наділена повноваженнями), які б дозволяли їй вчиняти юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин цього акціонерного товариства.

Якщо хоча б одна з перелічених ознак була наявна — найбільш правильно було б відмовити учаснику в участі у відповідних процедурах, як це зобов’язує нас зробити п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197.

Хочу закцентувати вашу увагу на тому, що написавши «найбільш правильно», я не помилилася. Донедавна ця норма — про заборону на участь — була б імперативом: є зв’язок із членом комітету — відмовляй в участі у процедурі. Однак з 26 квітня у нас з’явилася «шпаринка», яка дозволяє цей зв’язок обійти. Як — розповім далі, коли будемо розглядати процедури врегулювання конфлікту інтересів.

Крок 2. Ми маємо дослідити, чи є в описаній ситуації конфлікт інтересів у розумінні антикорупційного законодавства.

Для чого це нам потрібно? Бо приписи законів № 1197 та № 1700 застосовуються під час реалізації процедур закупівель у сукупності. Крім того, відповідь на це запитання визначатиме, як будувати роботу комітету з конкурсних торгів надалі.

Термінологія, необхідна для аналізу цього питання (ч. 1 ст. 1 Закону № 1700):

Потенційний конфлікт інтересів

наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень

Реальний конфлікт інтересів

суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень

Приватний інтерес

будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях

Члени сім’ї

особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі Примітки. Зверніть увагу, що при вирішенні питання про наявність чи відсутність сімейних зв’язків у ситуації з визначенням конфлікту інтересів ми користуємося поняттям «члени сім’ї», наведеним у Законі № 1700. Воно дещо відрізняється від цього ж поняття, що міститься у Законі № 1197!

Отже, чи є у нашої пані Петренко конфлікт інтересів у описаній ситуації?

Безумовно, конфлікт інтересів є. По-перше, пані Петренко володіє часткою акціонерного товариства — учасника. Відповідно вона зацікавлена в одержанні цим товариством більшої кількості замовлень та у збільшенні прибутків. По-друге, з основним власником та керівником вищого виконавчого органу ПАТ «Ромашка» паном Івановим нашу пані Петренко пов’язують стосунки, які у розумінні антикорупційного законодавства можна визначити як «інші позаслужбові». Ці люди були пов’язані шлюбом та пройшли через розлучення. А тому вони можуть мати спільних дітей, у добробуті яких обидва зацікавлені. Більш того — пан Іванов може давати гроші на утримання дітей чи колишньої дружини, а розмір цих коштів може залежати від його фінансового стану. Отже, за певних умов, пані Петренко може бути зацікавлена не лише у тому, щоб одержувати гарні дивіденди від «Ромашки», а й у тому, щоб її «колишній» мав стабільні доходи та був задоволений її поведінкою. Втім, може бути й зворотна ситуація — внаслідок розлучення колишні члени подружжя могли стати запеклими ворогами, і пані Петренко може вдаватися до, скажімо так, не зовсім спортивних прийомів, аби перешкодити колишньому чоловікові у одержанні нових замовлень просто через особисту неприязнь.

Чи є цей конфлікт потенційним, чи він реальний? Та для чого взагалі нам відповідати на це запитання?

Стаття 28 Закону № 1700 містить низку зобов’язань та заборон, які виникають внаслідок наявності ознак щодо конфлікту інтересів. Зокрема, особи, які підпадають під дію цього Закону, зобов’язані:

1

вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів

2

повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно

3

не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів

4

вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів

Як бачимо, більшість перелічених зобов’язань носять превентивний характер — вживати заходи щодо недопущення, повідомляти уповноважений орган чи особу, врегулювати ситуацію, якщо така вже виникла. Ці приписи потрібно виконувати незалежно від типу конфлікту — реального чи потенційного.

А ось третій пункт містить пряму заборону на вчинення дій чи прийняття рішень тільки в умовах РЕАЛЬНОГО конфлікту інтересів.

Та й адміністративна відповідальність за вчинення певних дій саме як правопорушення, пов’язаного з корупцією, настає лише у випадках, коли певна дія вчиняється в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідальність за це правопорушення передбачена ч. 2 ст. 1727 КпАП та тягне за собою накладення штрафу у розмірі від двохсот до чотирьохсот нмдг (від 3400 до 6800 грн.).

До речі, адміністративна відповідальність за неповідомлення про конфлікт інтересів наступає також лише за умови, що у судовому порядку буде доведено, що конфлікт був реальним (ч. 1 ст. 1727 КпАП, тут штраф становитиме від 1700 до 3400 грн.).

Отже, у чому головна різниця між потенційним та реальним конфліктом інтересів? Якщо спростити, то головне у наступному: якщо приватний інтерес лише потенційно може вплинути на об’єктивність особи (тобто ознаки конфлікту є, але не доведено, що особа під тиском цих обставин вже починає поводитись упереджено) — це потенційний конфлікт. Якщо ж є докази того, що приватний інтерес вже впливає на дії, чи судження, чи позицію особи — тут конфлікт реальний.

На практиці цю обставину — факт реального впливу на особу — довести досить складно. І вправний захисник у більшості ситуацій легко зможе показувати, що конфлікт був суто потенційним, або що обставини, які б підтверджували реальність конфлікту інтересів, представниками «обвинувачення» не доведені. Втім заграватися із цим не варто. Досить лише чітко показати підвищену цікавість особи до предмета конфлікту, зафіксувати якісь, на перший погляд невинні, запитання, які ставила особа в умовах конфлікту інтересів, — і терези правосуддя схиляться не на користь такого працівника. Тобто будьте уважні та обережні!

Також не слід забувати й про приписи ст. 67 Закону № 1700, згідно з якою нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону (а до таких належать і рішення, прийняті всупереч законодавчим вимогам в умовах реального конфлікту інтересів), підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону № 1700, може бути визнаний недійсним.

Чи буде для пані Петренко конфлікт реальним, чи він може бути визнаний потенційним, залежатиме від того, як поведе себе наша пані після того, як дізнається, що у неї такий конфлікт є.

А отже, ми переходимо до найбільш складного та цікавого етапу — процедури оформлення нашої «конфліктної» ситуації!

Але спочатку хочу звернути вашу увагу на ще один момент з «матеріальної» частини — абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 1197.

У цій нормі передбачено, що комітет з конкурсних торгів діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів. Членство в комітеті з конкурсних торгів не повинно створювати протиріччя між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

Так, ця норма трохи напружує. Ми тільки-но проаналізували приписи Закону № 1700 та дійшли висновку про те, що конфлікт інтересів, за умови відсутності підстав для відмови учаснику в участі у процедурах закупівель за правилами п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197, далі регламентується нормами «антикорупційного» Закону, як у нас знову випливають статті із Закону про закупівлі! Як бути? Не треба нервуватись. Хоча припис про відсутність протиріч і міститься у ч. 1 ст. 11 Закону № 1197, цей нормативний акт не встановлює шляхів вирішення таких суперечностей у випадках, коли підстав для відмови учаснику в участі у процедурах закупівель не виникає. Таким чином, наразі ця норма носить декларативний характер, і ми знову повертаємося до Закону № 1700, який містить процедури врегулювання конфлікту інтересів.

Як оформити факт?

Стаття 28 Закону № 1700 визначає загальні засади запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а статті 29 — 34 згаданого Закону визначають порядок застосування конкретних заходів із врегулювання конфлікту інтересів чи його запобігання.

Однак у описаній у цій статті ситуації нас буде найбільш цікавити ст. 35 Закону № 1700 — вона визначає особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності особи, яка входить до складу колегіального органу.

Так, згідно з приписами ч. 2 ст. 35 Закону № 1700 у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Почнемо з найголовнішого — визначимося із «реальністю» нашого конфлікту. Як я вже згадувала, тут багато буде залежати від того, як саме поведе себе пані Петренко, дізнавшись про конфлікт.

Уявімо, що вона дізнається про конфлікт, побачивши документи учасника — ПАТ «Ромашка» під час засідання комітету. У такому випадку вона має негайно (але не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів) повідомляє про це колегіальний орган (комітет конкурсних торгів), під час виконання повноважень у якому виник конфлікт (п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700).

Ця норма Закону передбачає як альтернативу повідомлення про факт конфлікту інтересів Національне агентство з питань протидії корупції. Але поки що Агентство не запрацювало — варіантів немає — повідомляємо комітет з конкурсних торгів.

Як повідомити?

Якщо пані Петренко дізналася безпосередньо під час засідання комітету — вона звертається із усною заявою, яка ОБОВ’ЯЗКОВО заноситься до протоколу засідання комітету.

Якщо б вона дізналася до засідання або у проміжках між засіданнями, їй було б доцільно звернутися із письмовою заявою на ім’я голови комітету, оскiльки голова організовує роботу конкурсного комітету та несе відповідальність за його діяльність, а отже, й за правомiрнiсть прийнятих комітетом рішень (зокрема, щодо вiдмови учасникам в участі в торгах). Не зайвим було б також звернутися з такою заявою до керівника організації (замовника торгів), адже керівник затверджує відповідним рішенням склад комітету з конкурсних торгів, а отже, може розглянути у разі необхідності питання про виключення зi складу комітету (тимчасово) такої особи, як панi Петренко.

У такому випадку голова комітету мав би ініціювати внесення цього питання до порядку денного, заявити під час засідання про надходження від пані Петренко такої заяви та дозволити їй оголосити про конфлікт інтересів на засіданні. Після оголошення заяви пані Петренко члени комітету мають розглянути її та прийняти відповідне рішення. Наприклад, проводити наступнi засiдання комітету та прийняття рішень по торгах без участi панi Петренко (за наявності на засіданні комітету двох третин вiд його складу: у нашому випадку — 4 особи) або ж рекомендувати керівнику організації-замовника виключити тимчасово цю пані зi складу комітету та включити нову особу-працiвника замовника, зокрема у випадку, якщо пiсля виключення панi Петренко iснуватиме ймовірнiсть виникнення ситуації з відсутністю кворуму комітету (наприклад, у період лiтнiх вiдпусток).

Ось примірний зразок такої заяви:

img 1

* Це «крайня» дата, якою може бути датована заява пані Петренко за описаних умов. А взагалі було б краще, аби вона була датована 18.05.15 р. Не забувайте, що на заяві, якщо вона надходить письмово, має стояти дата її прийняття уповноваженою особою комітету з конкурсних торгів (головою або ж секретарем комітету, оскільки секретар займається діловодством в комітеті). І буде ДУЖЕ правильно для усіх, якщо факт її надходження буде датований однією добою з моменту, коли особа дізналася про ознаки конфлікту інтересів. Тобто у нашому прикладі вхідний номер заяви має бути датований 19.05.15 р. Заяву можна надіслати поштою, але у такому випадку — обов’язково з описом вкладення, на якому буде проставлений календарний штемпель відділення поштового зв’язку.

Отже, заява надійшла. Питання включене до порядку денного засідання комітету з конкурсних торгів. Що далі?

Як уже зазначалося, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону № 1700 пані Петренко не має права брати участь у прийнятті рішень комітетом з конкурсних торгів, крім випадків, коли її неучасть у роботі цього органу призведе до втрати його правомочності.

Тобто закон нам говорить про необхідність усунення Петренко від участі у прийнятті рішень комітету, а не від роботи у комітеті у цілому.

Аналогічний за змістом припис міститься і у ст. 11 Закону № 1197, згідно з яким членство в комітеті з конкурсних торгів не повинно створювати протиріччя між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

Втім тут вирішувати вам. Можна прийняти рішення про усунення Петренко від роботи комітету в цілому на час розгляду саме цієї попередньої кваліфікації учасників, а можна прийняти рішення про її допуск до роботи, за умови, що вона буде утримуватись від обговорень та голосувань на засіданнях комітету під час здійснення попередньої кваліфікації учасників.

Водночас останній варіант є досить небезпечним. Якщо хтось з інших учасників попередньої кваліфікації або інша зацікавлена особа дізнається про те, що у роботі комітету брала участь особа, в якої був наявний конфлікт інтересів, кожний крок роботи комітету може бути поставлений під сумнів, а вам доведеться пояснювати по хвилинах, хто що робив, та хто що говорив, аби довести, що процедури закупівель відбулися без порушень.

Також у випадках, коли пані Петренко буде хоч із кимось з членів комітету (наприклад, особами, які підлеглi за посадою панi Петренко) обговорювати ПАТ «Ромашка» як учасника процедури попередньої кваліфікації, висувати аргументи за чи проти участі цього товариства у процедурах закупівель — це серйозно буде свідчити про те, що її приватний інтерес починає реально впливати на судження та прийняття рішень комітетом з конкурсних торгів. А відповідно за таких умов її потрібно однозначно виключати зi складу комітету та ще й аналізувати, чи не буде упередженого ставлення у прийнятті рішень iншими членами конкурсного комітету на цьому етапі.

Зверніть увагу: про можливість недопуску та/або усунення Петренко від роботи у комітеті з конкурсних торгів під час цієї процедури закупівлі ми говоримо лише тому, що у нашому комітеті є 6 членів. Як ви знаєте, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону № 1197 до складу комітету з конкурсних торгів входить не менше п’яти осіб. Отже, усунення пані Петренко від роботи не призведе до втрати правомочності цього органу.

А ось якщо б у комітеті було 5 осіб і усунення Петренко призводило до наслідків у вигляді втрати правомочності комітетом, звичайно можна було б використовувати приписи абз. 3 ч. 2 ст. 35 Закону № 1700 та приймати рішення про допуск Петренко до роботи комітету під зовнішнім контролем, але найкраще було б замiнити такого члена комітету на iншого.

Важливо! Незалежно від того, з яких підстав ви допускаєте Петренко до роботи у комітеті (через загрозу втрати правомочності комітету чи через заборону участі у прийнятті рішень), має бути постановлене рішення про здійснення повноважень Петровою під зовнішнім контролем.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону № 1700 зовнішній контроль здійснюється в таких формах:

1

перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів

2

виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника

3

участь уповноваженої особи Національного агентства з питань протидії корупції в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу*

* Останній спосіб, зрозуміло, поки що не діє. Механізм його реалізації має бути визначений самим Агентством після того, як воно запрацює.

Важливо! У рішенні про здійснення зовнішнього контролю ОБОВ’ЯЗКОВО визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.

Також я б радила Петренко (якщо її допустять до роботи у комітеті) утримуватись від голосування «за» чи «проти» у питаннях, які мають наслідком прийняття рішення про обрання переможця попередньої кваліфікації.

Чи має Петренко підписувати протоколи засідань, у тому числі того засідання, на якому відбувається розгляд її заяви про конфлікт інтересів? Звісно так!

Адже у ч. 5 ст. 11 Закону № 1197 чітко вказано, що рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. У разі відмови члена комітету з конкурсних торгів підписати протокол, про це зазначається у протоколі із указанням причин відмови. Аналогічний за змістом припис міститься й у п. 8 розд. ІІ Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 916.

img 2

* Усі імена та власні назви — вигадані.

img 3

img 4

img 5

Теги корупція
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі