Цілком зрозуміло, що у 2015 році це питання особливо цікавить бюджетні установи, які надають платні послуги та отримують за них готівкові кошти.
Справа у тому, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО). Така вимога передбачена ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон).
При цьому Законом передбачено перелік випадків, коли суб’єкти господарювання (у тому числі бюджетні установи) можуть не використовувати РРО. Такі випадки наведені в ст. 9 Закону. Один з них — це торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності (крім підприємств торгівлі та громадського харчування), за умови проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Саме з огляду на цю норму Закону й виникло питання у читача. Тож давайте з’ясуємо: що взагалі можна вважати продукцією власного виробництва та чи може ця термінологія поширюватися на платні послуги, які надають бюджетні установи?
Перш за все зазначимо, що ані в Законі, ані в нормативно-правових актах немає визначення такого поняття, як «продукція власного виробництва».
Відповідь на це запитання можна знайти лише у роз’ясненнях податківців. А оскільки саме вони перевіряють питання щодо застосування РРО, до них все-таки варто прислухатися.
Так, до продукції власного виробництва може бути віднесена продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (див. лист ДПА від 14.02.2007 р. № 1440/6/23-8019, п.п. 2.4.8 Оглядового листа ДПА від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572).
При цьому податківці посилались на визначення терміна «виробництво (виготовлення)» із Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III, а саме: діяльність, пов’язану з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.
До речі, на необхідність виробництва товарів у єдиному виробничому процесі акцентували увагу й суди (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 12.01.2011 р. № К-24913/10 та постанову ВАСУ від 04.12.2014 р. № К/9991/42697/12).
Також Держкомпідприємництва в листі від 13.11.2009 р. № 14014 пропонував з цією метою орієнтуватися на визначення терміна «повний технологічний цикл виробництва», яке наведене в ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP. У зазначеному Законі під повним технологічним циклом виробництва розуміють сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства.
З огляду на це, Держкомпідприємництва дійшов такого висновку: якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність у сфері виробництва, в результаті якого продукція, яка виготовляється та реалізується цим суб’єктом самостійно в повному технологічному циклі виробництва, то такий суб’єкт має право здійснювати реалізацію продукції власного виробництва без застосування РРО з дотриманням вимог п. 1 ст. 9 Закону.
Таким чином, для того щоб продукція, яку реалізує установа, вважалась продукцією власного виробництва, необхідно щоб:
— така продукція виготовлялась та реалізовувалась безпосередньо бюджетною установою в єдиному виробничому процесі з використанням власної або найманої праці;
— класифікувалась саме як продукція (мала відповідний код УКТ ЗЄД товару на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків) з використанням приміщень, обладнання, технологічних процесів;
— здійснення виробничої діяльності передбачено серед повноважень та напрямів діяльності бюджетної установи в положенні (уставі) такої установи, а також у довідці з ЄДРПОУ;
— можливість виготовлення та реалізації продукції була передбачена відповідним Переліком платних послуг.
Отже, якщо виконуються всі вищенаведені вимоги, бюджетна установа має право при отриманні готівкових коштів від продажу продукції власного виробництва не застосовувати РРО.
Давайте наведемо деякі документи, в яких передбачено право бюджетних установ виготовляти (виробляти) продукцію власними силами:
Наостанок додамо, що у жодному законодавчому чи нормативно-правовому акті не згадується таке поняття, як «послуги власного виробництва». Тому якщо установа надає платні послуги та отримує за них готівкові кошти, на такі розрахунки п. 1 ст. 9 Закону не поширюється. А це означає, що навчальному закладу необхідно застосовувати РРО.
