Частиною 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — Порядок № 105), яким визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).
Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.
Об’єктом обкладення військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ ( п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати ( п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ ( п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 % ( п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ від обкладення військовим збором звільняються доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Згідно з п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги ( п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Враховуючи зазначене, роботодавець має право здійснити перерахунок військового збору, утриманого із середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі отримання компенсаційних виплат з бюджету відповідно до Порядку № 105.
За матеріалами, розміщеними на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної фіскальної служби України (zir.minrd.gov.ua)
