(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/8
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Березень , 2015/№ 10

Про застосування деяких норм Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII

Лист від 31.01.2015 р. № 1143/0/14-15/13

Міністерство соціальної політики України розглянуло лист стосовно виконання пункту 10 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі — Закон) і повідомляє.

Відповідно до пункту 10 розділу III «Прикінцеві положення» Закону у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати (з 01 січня — 8526 грн.), а при скороченні чисельності працівників — 10 розмірами мінімальної заробітної плати (12180 грн.) (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховуються у зазначеному максимальному розмірі).

Обмеження максимального місячного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) працівників державних органів та інших бюджетних установ здійснюється шляхом коригування розмірів додаткової заробітної плати (доплат, надбавок, премій).

Якщо працівником не відпрацьовано місяць повністю у зв’язку із хворобою чи відпусткою, заробітна плата виплачується пропорційно відпрацьованому часу з урахуванням обмеження, а за час тимчасової непрацездатності або відпустки нараховується середня заробітна плата, розмір якої розраховується з урахуванням відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Обмеження заробітної плати здійснюється окремо за кожним із трудових договорів (як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом пропорційно відпрацьованому часу). При цьому такі роботи, що відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом (педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, завідування кафедрою з оплатою з розрахунку 100 годин за навчальний рік), які мають право виконувати усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, на нашу думку, не включаються в місячну заробітну плату при визначенні обмеження.

Спеціальний фонд бюджету — це складова бюджету, яка включає надходження до бюджету, призначені для спрямування на конкретні заходи, та витрати з бюджету на реалізацію цих заходів, які провадяться за рахунок відповідних надходжень. Тому, на думку Мінсоцполітики, обмеження заробітної плати застосовується як для загального, так і спеціального фонду.

 

Заступник Міністра В. Ярошенко

Коментар редакції

Не більше 7 мінзарплат: Мінсоцполітики розповіло про нюанси застосування зарплатного обмеження

Вам уже відомо, що з початку 2015 року діє обмеження щодо максимального розміру місячної зарплати (грошового забезпечення, суддівської винагороди), установлене Законом України «Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76)*.

* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 4, с. 35.

Так, згідно з абз. 1 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» цього Закону для таких осіб межа нарахованого доходу становить 7 мінзарплат (із січня по листопад 2015 року — 8526,00 грн.):

а) народні депутати та члени Уряду;

б) прокурори та судді;

в) працівники держорганів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства із запобігання корупції);

г) працівники інших бюджетних установ.

Виняток становить грошове забезпечення (зарплата) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та працівників, які беруть участь в АТО.

При скороченні чисельності працівників максимальний розмір зарплати може бути підвищений з 7 до 10 мінзарплат.

У листі, що коментується, Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо застосування зазначеного обмеження. Далі розглянемо його детальніше, однак підкреслимо таке.

Увага! 17.02.2015 р. набула чинності постанова КМУ «Питання оплати праці членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів у 2015 році» від 14.02.2015 р. № 43 (далі — постанова № 43). Цим документом місячну зарплату таких працівників обме­жили лише посадовим окладом:

— члени КМУ;

— керівники центральних органів виконавчої влади;

— керівники інших держорганів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні АТО).

Тому для таких категорій працівників діє своє «особливе» обмеження, яке ми врахуємо при розгляді особливостей застосування обмеження за п. 10 розд. III Закону № 76.

 

З якої дати діє обмеження

Пункт 10 розд. III Закону № 76 «запрацював» з 01.01.2015 р. і є нормою прямої дії. Це означає, що:

— відповідні зміни до нормативних документів, що регулюють питання оплати праці вище­згаданих працівників, не вноситимуть;

— повідомляти працівників не пізніш ніж за 2 місяці про запровадження нових або про зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення (ст. 103 КЗпП і ст. 29 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР) не потрібно.

Доцільно, щоб вищою за рівнем організацією був виданий наказ (розпорядження) про те, що розмір зарплати керівників підвідомчих установ та їх заступників не повинен перевищувати обмеження, встановлене п. 10 розд. III Закону № 76. Стосовно інших працівників установи рішення про обмеження розміру зарплати приймає безпосередньо сам керівник.

 

Обмеження за зарплатою поширюється на всі бюджетні установи

Ми не акцентуватимемо увагу на народних депутатах, членах Уряду, прокурорах і суддях, а розберемося, про які держоргани та бюджетні установи ідеться в п. 10 розд. III Закону № 76.

Держоргани. Свого часу Мінсоцполітики в роз’ясненні від 09.09.2014 р. № 3761/0/10-14/13 звертало увагу на те, що в чинному законодавстві немає визначення поняття «державний орган». При цьому рекомендувало в цьому питанні виходити з конституційного поділу держвлади в Україні, а саме:

а) законодавча влада — Верховна Рада України;

б) виконавча влада:

— Кабінет Міністрів України;

— міністерства, інші центральні органи виконавчої влади;

— місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади (ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.99 р. № 586-XIV).

Таким чином, обмеження, встановлене абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76, поширюється на працівників місцевих державних адміністрацій: обласних (міських), а також районних держ­адміністрацій (уключаючи райони в м. Києві);

в) судова влада — Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Також Мінсоцполітики підкреслювало, що Конституція України визначає інші держоргани, правові засади діяльності яких установлюються окремими законами, а присвоєння статусу державного органу передбачене їх статутними документами (наприклад, НБУ).

Важливо! Для керівників згаданих вище органів розмір зарплати з 17.02.2015 р. не повинен перевищувати посадового окладу згідно з постановою № 43.

Отже, для таких керівників:

— з 01.01.2015 р. по 16.02.2015 р. — максимальний розмір місячної зарплати становить 8526,00 грн. відповідно до Закону № 76;

— з 17.02.2015 р. і до кінця 2015 року — зар­плату нараховують у розмірі посадового окладу згідно з постановою № 43, тобто їм не нараховують доплати та надбавки до посадового окладу, премії та не індексують їх зарплату. У постанові № 43 нічого не сказано про те, як діяти, якщо місяць такими працівниками відпрацьований неповністю через хворобу (відпустку). Однак згідно з усними консультаціями Мінсоцполітики можна провести аналогію із застосуванням норм п. 10 розд. III Закону № 76 (див. далі розділ «Як застосовувати зарплатне обмеження: розбираємо на прикладах»).

Для решти працівників держорганів (у тому числі заступників керівників, керівників структурних підрозділів, керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади) діє обмеження, установлене п. 10 розд. III Закону № 76, тобто розмір їх зарплати не повинен перевищувати 8526,00 грн.

Бюджетні установи. Тут орієнтуємося на п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, де зазначено, що бюджетні установи — це:

а) органи державної влади;

б) органи місцевого самоврядування. До них належать міські, сільські, селищні ради та їх виконавчі органи;

в) установи (заклади, організації), створені органами держвлади або органами місцевого самоврядування в установленому порядку, які повністю утримуються за рахунок держбюджету або місцевого бюджету відповідно. Такими є державні та комунальні бюджетні установи (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, наукові установи, заклади культури тощо).

Увага! Дія абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76 поширюється також на органи місцевого самоврядування, заклади охорони здоров’я, навчальні заклади, заклади культури тощо.

Тому зарплата працівників таких установ не повинна перевищувати 8526,00 грн.

Також зупинимося на працівниках, які працюють на підставі укладеного з ними контракту. Як відомо, умови оплати праці — одна зі складових такого виду трудового договору. Оскільки винятків стосовно працівників, з якими укладений контракт, п. 10 розд. III Закону № 76 не містить, то їм також обмежують розмір зарплати, якщо вона перевищує 8526,00 грн.

Але для цього, найімовірніше, доведеться доповнити контракт додатковою угодою, в якій установити таке обмеження. Нагадаємо, що Міносвіти в листі від 18.04.2014 р. № 1/9-208 роз’яснило, як внести зміни до контракту за умов дії обмежень, установлених постановою КМУ «Про економію державних коштів і недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65, і навело зразок додаткової угоди до контракту. Таким зразком можна скористатися і в цій ситуації.

 

Як застосовувати зарплатне обмеження: розбираємо на прикладах

Якщо зарплата працівника перевищує 7 мінзарплат (8526,00 грн.), то нарахувати такому працівнику потрібно лише 8526,00 грн. При цьому, як підкреслює Мінсоцполітики, обмеження здійснюється шляхом коригування розмірів додаткової зарплати (доплат, надбавок, премій). Також до додаткової зарплати відносять і індексацію зарплати.

 

Приклад 1. У лютому 2015 року працівник повністю відпрацював місяць. Його зарплата за відпрацьовані дні становила 9500,00 грн.

Оскільки зарплата працівника перевищила 8526,00 грн., то в лютому 2015 року йому потрібно нарахувати лише 8526,00 грн.

 

Увага! При визначенні максимального розміру зарплати не враховують (п. 10 розд. III Закону № 76):

— допомогу по тимчасовій непрацездатності та відпускні за період перебування в щорічній відпустці;

— допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Зробимо декілька важливих зауважень щодо застосування цієї норми.

По-перше, незважаючи на те що в п. 10 розд. III Закону № 76 названа допомога по тимчасовій непрацездатності, мається на увазі оплата всього листка непрацездатності (як перші п’ять днів хвороби, оплачені за рахунок роботодавця, так і допомога по тимчасовій непраце­здатності, виплачена за рахунок соцстраху).

По-друге, при порівнянні зарплати з максимальною величиною не враховують відпускні за період перебування виключно в щорічній відпустці. Нагадаємо, що види щорічних відпусток містить ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Якщо ж ідеться про інші види відпусток (наприклад, соціальну відпустку особам, які мають дітей, навчальну відпустку), то оплату перебування в такій відпустці потрібно врахувати при визначенні максимального розміру зарплати з метою дотримання абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76.

По-третє, розміри середньої зарплати для оплати лікарняних і відпускних не обмежили. Як підкреслило Мінсоцполітики в листі, що коментується, їх, як і раніше, розраховують у загальному порядку згідно з відповідними постановами КМУ. При цьому, оскільки в таких розрахунках бере участь нарахована зарплата, то після запровадження цього обмеження до розрахунку середньої зарплати за кожний місяць 2015 року потрапить не більше 8526,00 грн.

По-четверте, в п. 10 розд. III Закону № 76 нічого не сказано про компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу при звільненні, однак за усними роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики, такі виплати не враховують при порівнянні зарплати з максимальною величиною. Сподіваємося, що незабаром побачимо й офіційне підтвердження такої позиції.

По-п’яте, обмеження, установлене п. 10 розд. III Закону № 76, поширюється виключно на дохід працівника у вигляді зарплати. Тому якщо в окремому місяці такому працівнику виплачена винагорода за цивільно-правовим договором за виконані роботи або надані послуги, то такі суми не враховують для порівняння з максимальним розміром зарплати.

Таким чином, якщо місяць відпрацьований неповністю у зв’язку з хворобою (щорічною відпусткою), то зарплату виплачують пропор­ційно відпрацьованому часу з урахуванням обмеження.

 

Приклад 2. Зарплата працівника становить 8600,00 грн. У лютому 2015 року за графіком роботи — 20 роб. дн., але працівник відпрацював лише 10 роб. дн. через хворобу. У березні 2015 року він надав лікарняний листок, оплата за яким становила 4000,00 грн. Березень був відпрацьований ним повністю.

Лютий 2015 року. Розрахуємо розмір обмеження за фактично відпрацьований період: 8526,00 грн. : 20 роб. дн. х х 10 роб. дн. = 4263,00 грн. Таким чином, зарплата працівника за відпрацьовані дні лютого не повинна перевищити 4263,00 грн.

Березень 2015 року. Оскільки зарплата працівника перевищує 8526,00 грн., то в цьому місяці зарплату йому слід нарахувати лише в сумі 8526,00 грн. Крім цього, йому слід нарахувати лікарняні в розмірі 4000,00 грн.

 

Так само діють і в разі перебування працівника в щорічній відпустці.

 

Основна робота + сумісництво: обмеження застосовуємо за кожним місцем роботи

При роботі за сумісництвом з працівником укладають трудовий договір, який юридично не пов’язаний з трудовим договором за основ­ним місцем роботи (див. лист Мінсоцполітики від 28.09.2011 р. № 697/18/155-11).

Тому обмеження розміру зарплати здійснюється окремо за кожним з трудових договорів: як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, пропорційно відпрацьованому часу. На це звернуло увагу й Мінсоцполітики в листі, що коментується.

 

Приклад 3. Лікар працює в лікарні на ставку за основним місцем роботи (зарплата — 6500,00 грн.) і на 0,5 ставки за сумісництвом (зарплата — 3000,00 грн.). Усього працівнику нараховують зарплату у розмірі 9500,00 грн.

1. Оскільки зарплата за основним місцем роботи не перевищує 8526,00 грн., то під «обмежувальний» абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76 вона не підпадає.

2. На роботі за сумісництвом максимальний розмір зарплати працівника визначають з урахуванням його зайнятості. Так, зарплату працівника порівнюють з 4263,00 грн. (8526,00 грн. х 0,5 ставки). Оскільки в нашому випадку зарплата працівника не перевищує цієї суми, то і за сумісництвом йому виплачують зарплату повністю.

 

Доплати за додатковий обсяг роботи

Розглянемо також ситуації, коли працівник виконує додаткову роботу на умовах:

а) суміщення посад;

б) виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

в) розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт.

При такому виконанні додаткових обов’язків працівнику встановлюють доплату до основного посадового окладу, яку потрібно враховувати при визначенні максимального розміру зар­плати з метою дотримання абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76.

Тому якщо зарплата працівника з урахуванням таких виплат перевищує 7 мінзарплат, то нарахувати потрібно лише 8526,00 грн.

 

Якщо робота не є сумісництвом

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які не є сумісництвом. Перелік робіт, які не є сумісництвом, затверджений спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43 (далі — Перелік № 43).

Зауважимо, що окремий трудовий договір на виконання зазначеної роботи з працівником не укладають, а виконує він її переважно в основ­ний робочий час. Тому і виникло запитання щодо включення такого заробітку до максимального розміру зарплати.

Як бачимо з листа, що коментується, фахівці Мінсоцполітики вважають: оплату праці за роботу, яка не є сумісництвом, не враховують при визначенні максимального розміру зарплати з метою дотримання абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76.

 

Приклад 4. Науково-педагогічний працівник університету керує аспірантами на умовах погодинної оплати праці. Згідно з Нормами часу для планування і обліку навчальної роботи та переліками основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затвердженими наказом Міносвіти від 07.08.2002 р. № 450, на кожного аспіранта планується 50 годин навчальної роботи на рік.

Як передбачено пп. 5 і 12 Переліку № 43, керівництво аспірантами не є сумісництвом і допускається в робочий час з дозволу керівника установи без утримання зарплати. Погодинну оплату праці за таку роботу не враховують для цілей абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76.

 

Донарахована/утримана зарплата за минулий період

Це найбільш неоднозначне питання на сьогодні, оскільки відповіді на нього немає ні в п. 10 розд. III Закону № 76 (серед «виняткових» виплат суми донарахованої або утриманої зарплати не зазначені), ні в листі, що коментується. Більше того, фахівці Мінсоцполітики також поки що відмовчуються. Тому шукатимемо вихід самотужки.

Відштовхуватимемося все від тої ж тези, що зарплатне обмеження застосовують пропорційно відпрацьованому часу.

 

Приклад 5. Зарплата працівника становить 7000,00 грн. У лютому йому донарахована зарплата за 2014 рік у розмірі 2000,00 грн. Чи застосовувати обмеження, якщо сумарно дохід цього місяця перевищив 8526,00 грн.?

Ні, не застосовувати. Так, зарплата працівника за кожний відпрацьований місяць 2015 року не повинна перевищувати 8526,00 грн. Оскільки донарахована зарплата — це виплата за минулий період, то включати її до сумарного доходу не потрібно.

 

Такий же підхід застосовується і при утриманні зарплати. Однак пам’ятаємо: якщо зарплата працівника перевищує 8526,00 грн., виходимо з того, що на більше він не має права.

 

Приклад 6. Зарплата працівника перевищує 7 мінзарплат. У січні та лютому 2015 року йому виплачували зарплату без урахування обмеження, установленого п. 10 розд. III Закону № 76. У березні 2015 року вирішили виправити помилку. З працівника цього місяця потрібно утримати 4000,00 грн. Березень 2015 року відпрацьований повністю.

Виходимо з того, що зарплата працівника в березні 2015 року за повністю відпрацьований місяць має становити не більше 8526,00 грн. Її і нараховуємо працівнику. Потім сторнуємо надміру виплачену зарплату в розмірі 4000,00 грн. Усього цього місяця працівнику належить 4526,00 грн. (8526,00 - 4000,00).

 

Зарплата виплачується за рахунок загального та спеціального фондів: як застосовувати обмеження

Постановою КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог щодо виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228 визначено, що спеціальний фонд, як і загальний, є складовою частиною кошторису. Використання коштів спеціального фонду кош­торису має здійснюватися відповідно до тих самих нормативно-правових актів, що й коштів загального фонду.

Інакше кажучи, незалежно від того, з якого фонду кошторису (загального чи спеціального) здійснюється виплата зарплати, до неї застосовуються вимоги одних і тих самих нормативних документів.

Тому, якщо працівник отримує зарплату із загального та спеціального фондів і при цьому не оформлений як сумісник, керівник установи повинен прийняти рішення, за яким фондом «урізувати» зарплату. Стосовно керівників і їх заступників таке рішення приймає вища за рівнем організація.

Однак підкреслимо: на цей момент у Верхов­ній Раді України зареєстровано два законопроекти, які передбачають доповнити п. 10 розд. III Закону № 76 такими нормами:

— «Зазначене обмеження застосовується до максимального місячного розміру заробітної плати (грошового забезпечення) державних вищих навчальних закладів, якщо заробітна плата (грошове забезпечення) фінансується виключно за рахунок загального фонду бюджету»;

— «У разі перевищення рівня заробітної плати наукових і науково-педагогічних працівників більше встановленого максимального розміру, дозволити керівникам вищих навчальних закладів і наукових установ виплачувати різницю між встановленим максимальним розміром і фактичним рівнем заробітної плати за рахунок спеціального фонду бюджету установи».

Якщо така ініціатива набуде сили нормативного документа, ми обов’язково вас поінформуємо.

 

При скороченні працівників максимальний розмір зарплати можна збільшити

За рахунок економії бюджетних коштів, утвореної в результаті скорочення чисельності працівників вищезгаданих органів, максимальний розмір зарплати може бути підвищений до 10 мінзарплат (абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76).

Але яким має бути таке скорочення, щоб підвищити зарплату працівників? Відповіді на це запитання лист, що коментується, не містить. Однак згідно з усними роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики, оскільки абз. 1 п. 10 розд. III Закону № 76 не встановлено конкретних нормативів або критеріїв щодо скорочення чисельності працівників, при дотриманні яких розмір обмеження заробітної плати працівників не повинен перевищувати 10 мінзарплат, будь-яке скорочення працівників береться до уваги. Головне, щоб таке скорочення відбулося безпосередньо у 2015 році. При цьому мова йде в тому числі про скорочення вакантних посад.

 

Ольга ВІТКОВСЬКА,
економіст-аналітик

заробітна плата додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті