Списуємо тосол та гальмівну рідину

Для початку давайте з’ясуємо, з чим маємо справу. Що ж таке тосол та гальмівна рідина? Тосол — це різновид незамерзаючої охолоджуючої рідини (антифризу), розробленої в СРСР. Його назва походить від скороченого «ТОС» (технологія органічного синтезу). Тосол захищає системи охолодження двигуна автомобіля при низьких температурах взимку та від перегрівів улітку. Слід зазначити, що тосол має ряд особливостей, які відрізняють його від інших видів антифризу, проте від цього його суть і призначення не змінюються.

До речі, Держкомпідприємництва свого часу у листі від 21.06.2004 р. № 4123 указало на приналежність тосолу до нафтопродуктів. Тобто тосол слід розглядати як паливно-мастильну рідину.

Щодо гальмівної рідини, то вона є невід’ємною частиною гідравлічної системи всіх автомобілів, оснащених дисковими і барабанними системами гальмування. Головне призначення гальмівної рідини — це передача енергії від головного гальмівного циліндра до колісних циліндрів. Останні притискають гальмівні накладки до гальмівних дисків або барабанів, що власне і забезпечує процес гальмування.

Майте на увазі: порядок і періодичність проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів юридичними особами незалежно від форм власності визначено Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженим наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102 (далі — Положення № 102). Зокрема, сезонне технічне обслуговування транспортного засобу передбачає насамперед промивання системи охолодження двигуна автомобіля (п. 1 додатка В до Положення № 102). Метою такого техобслуговування є підготовка авто до використання в умовах осінньо-зимового та весняно-літнього періодів. Сезонне технічне обслуговування згідно з п. 3.11 Положення № 102 слід здійснювати двічі на рік (навесні та восени) разом з черговим ТО-2 (друге технічне обслуговування).

У свою чергу, перевірка рівня рідини в гідроприводі гальм є одним із видів робіт, що виконують при ТО-1 (перше технічне обслуговування). На це вказує п. 20 додатка А до Положення № 102 (ср. ). Періодичність проведення ТО-1 визначено в п. 3.9 Положення № 102 (Таблиця 1. Періодичність технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів). Залежно від виду транспортного засобу — це один раз на кожні 5000 км пробігу (для легкових автомобілів) та один раз на 4000 км (для вантажних автомобілів і автобусів, створених на їх базі). Проте така періодичність техоглядів, передбачена нормами Положення № 102, має рекомендаційний характер. До того ж вона здебільшого відрізняється від періодичності обслуговування, визначеної документацією заводу-виробника. Відтак у цьому питанні слід керуватися передусім вимогами і рекомендаціями заводів-виробників відповідних транспортних засобів.

Тепер про норми списання тосолу (іншого виду антифризу) та гальмівної рідини. Відразу ж зазначимо, що Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43, не містять будь-яких норм витрачання згаданих експлуатаційних рідин. А спеціальні оливи, про які йдеться у запитанні, є різновидом моторних олив, призначених спеціально для конкретних видів двигунів. Жодного відношення до гальмівної чи охолоджувальної рідини такі оливи не мають. Тож керуватися при їх списанні згаданими Нормами не можна. Інформацію із цього приводу варто шукати в технічній документації з експлуатації транспортних засобів, рекомендаціях заводів-виробників. І вже з урахуванням цих даних слід установлювати норми витрат охолоджувальної, гальмівної та інших видів експлуатаційних рідин для кожного автомобіля окремо.

Для документального оформлення господарських операцій із надходження, руху та вибуття запасів бюджетні установи мають застосовувати первинні документи, затверджені наказом Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130. Така вимога передбачена п. 3 розд. І Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11. Таким чином, при списанні тосолу та гальмівної рідини, використаних для техобслуговування транспортного засобу, слід оформляти Акт списання за типовою формою № З-2, затвердженою наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130. Також допускається складання акта про списання довільної форми із зазначенням у ньому вичерпної інформації про об’єкт списання (назва матеріальних цінностей, їх кількість, цілі, на які вони використані).

Для узагальнення інформації про наявність та рух таких експлуатаційних рідин, як охолоджувальна та гальмівна, призначений субрахунок 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали». На цьому субрахунку обліковують зазначені матеріальні цінності з моменту їх оприбуткування на склад до моменту їх фактичного витрачання. Видані зі складу водіям (механікам) тосол та гальмівну рідину відображають на окремих аналітичних рахунках у розрізі осіб, які їх отримали. Відразу після використання для технічного обслуговування транспортного засобу ці рідини списують з обліку. Тобто гальмівна та охолоджувальна рідини, залиті у відповідні системи автомобіля, є одним цілим з ним і окремо не обліковуються.

Порядок відображення операцій із заміни тосолу та гальмівної рідини в автомобілі на рахунках бухгалтерського обліку розглянемо на прикладі.

Приклад. Для проведення технічного обслуговування легкового службового автомобіля було придбано 10 л тосолу А-40 вартістю 160,00 грн. (у тому числі ПДВ — 26,67 грн.) та 1 л гальмівної рідин DOT-4 вартістю 159,00 грн. (у тому числі ПДВ — 26,50 грн.). Експлуатаційні рідини передано зі складу водію Кравченку М. О. для заливання до системи охолодження двигуна та гальмівної системи автомобіля на підставі накладної за типовою формою № З-3. Списання фактично витрачених тосолу та гальмівної рідини оформлено актом списання (форма № З-2).

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так (див. с. 32):