Насамперед давайте розглянемо, які витрати несе селищна рада на опалення приміщення, що перебуває в неї на балансі.
Так, із запитання зрозуміло, що опалення приміщення селищної ради здійснюється нею самостійно твердим або газоподібним паливом за допомогою котла, який обслуговує опалювач.
Отже, витрати селищної ради на опалення приміщення будуть складатись із витрат на:
— придбання твердого або газоподібного палива;
— заробітну плату (з нарахуванням ЄСВ) опалювачів.
Згідно з п. 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786 (далі — Методика № 786), до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.
Такі витрати на утримання орендованого майна відображаються в окремому Договорі про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, примірна форма якого затверджена наказом Фонду держмайна від 23.08.2000 р. № 1774 (далі — Примірний договір).
Отже, законодавець передбачає відшкодування орендарем витрат на утримання нерухомого майна, але ані Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII, ані Методика № 786 не містять чіткого їх визначення (окрім відшкодування комунальних послуг).
При цьому, виходячи з п. 1.1 Примірного договору, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за договором.
Таким чином, під визначення «обслуговування та експлуатація будівлі» можливо підвести майже усі витрати орендодавця на:
— придбання твердого або газоподібного палива;
— заробітну плату (з нарахуванням ЄСВ) опалювача;
— електропостачання, водопостачання і водовідведення;
— вивіз сміття;
— прибирання місць загального користування;
— охорону або сигналізацію;
— ремонт;
— дезінсекцію та дератизацію тощо.
Враховуючи вищезазначене до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю селищна рада може та повинна включити витрати на заробітну плату опалювачів, як такі, що вона фактично проводить для опалення приміщень.
Що ж стосується кодів економічної класифікації видатків, за якими орендарю — управлінню ПФУ ці видатки потрібно планувати та проводити, зазначимо наступне.
Планувати видатки на опалення приміщень та на заробітну плату опалювачів за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», 2120 «Нарахування на оплату праці», 2274 «Оплата природного газу» або 2275 «Оплата інших енергоносіїв» ПФУ не має права, оскільки опалювачі не є штатними працівниками управління ПФУ. Крім цього, придбання газу та інших енергоносіїв управління ПФУ фактично не здійснює.
Замість цього, управління ПФУ має планувати та здійснювати видатки на опалення приміщень та на відшкодування витрат орендодавця на заробітну плату опалювачів як за спожиті послуги теплопостачання, а саме за КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання». Це цілком відповідає економічній суті платежу. До речі, на цьому наголошувала Держказначейська служба у листі від 03.05.2007 р. № 3.4-06/1115-5385.
У подальшому таке відшкодування надходить до селищної ради за КЕКВ 0000 та розподіляється нею як відшкодування видатків за відповідними КЕКВ — 2111 «Заробітна плата», 2120 «Нарахування на оплату праці», 2274 «Оплата природного газу» або 2275 «Оплата інших енергоносіїв».
