З 30 вересня цього року держзакупівельна спільнота живе по-новому, адже з цього дня набрав чинності Закон № 679. Цим Законом серед іншого внесено зміни до законів № 1197 та № 4851.
Найперше ж актуальне запитання для багатьох замовників, які розпочали процедури закупівель до 30.09.2015 р., було таке: яким чином продовжувати/завершувати торги, розпочаті до цієї дати? Якою редакцією Закону № 1197 керуватися — попередньою чи з урахуванням змін, унесених Законом № 679?
Чомусь таке запитання виникає у держзакупівельній спільноті повсякчас, щойно ми отримуємо нові суттєві зміни до Закону № 1197 (ср. ). При цьому кожного разу думки учасників спільноти (як замовників і консультантів, так і контролерів) різняться. Отже, розбираємось у цій ситуації.
Так, у п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 679 визначено таке: цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абз. 3 та 4 п.п. 11 п. 1 розд. I цього Закону, які набирають чинності з моменту початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Оскільки Закон № 679 було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 29.09.2015 р. № 180, здійснення державних закупівель у порядку, встановленому цим Законом, розпочинається з дня набрання ним чинності, тобто з 30.09.2015 р.
Конституцією України ( ст. 58) передбачено: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, ураховуючи те, що в Законі № 679 немає зазначеної вказівки, робимо висновок: його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до 30.09.2015 р.
Одночасно варто зауважити: п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 679 передбачено, що Кабмін у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону, а також забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до Закону № 679 і забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону. Отже, якщо нормативно-правові акти суперечитимуть вимогам Закону № 1197, то необхідно керуватися нормами цього Закону і чекати, поки Кабмін та Мінекономрозвитку усунуть такі суперечності.
Далі проаналізуємо ключові держзакупівельні новації Закону № 679.
Збільшено вартісні пороги застосування процедур держзакупівель
Законодавцем збільшено пороги як для замовників у розумінні Закону № 1197, так і для замовників за Законом № 4851.
Так, якщо раніше Закон № 1197 застосовувався в разі очікуваної вартості закупівлі товарів (послуг) у сумі 100 тис. грн. (без ПДВ), а робіт — 1 млн грн. (без ПДВ), то нині для товарів (послуг) межа застосування Закону № 1197 становить 200 тис. грн., а для робіт — 1,5 млн грн.
Увага! Змінена вартісна межа включає суму ПДВ, тобто 200 тис. грн. — це вартість предмета закупівлі з урахування ПДВ.
Раніше вартісний поріг застосування Закону № 1197 не включав ПДВ.
Одночасно збільшено поріг для проведення такої процедури, як запит цінових пропозицій: з 300 тис. грн. (з ПДВ) до 500 тис. грн. (з ПДВ). Як бачите, нова межа для застосування цієї процедури закупівлі також визначена з урахуванням ПДВ.
Крім того, змінилися пороги для оприлюднення замовником оголошень англійською мовою. Для наочності наведемо їх у таблиці.
Оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати процедури закупівлі обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: | |
до 30.09.2015 р. | після 30.09.2015 р. |
для товарів — 200 тис. євро для послуг — 300 тис. євро для робіт — 500 тис. євро | для товарів і послуг — 133 тис. євро для робіт — 5 млн 150 тис. євро |
Курс євро визначається згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день надання оголошення про проведення процедури закупівлі для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу | |
Як бачимо, для товарів і послуг поріг зменшився, а для робіт — у рази збільшився (більше ніж у 10 разів!). Цікаво, чи має така зміна вартості робіт якесь відношення до мети Закону № 679, презентованої реформаторами держзакупівельної сфери, зокрема, збільшення рівня конкуренції шляхом спрощення участі в процедурах закупівлі для бізнесу? Напевно, що запитання риторичне для іноземного бізнесу. Тож нерезидентам, які хочуть долучитися до держзакупівель в Україні в частині закупівлі робіт, радимо вивчати українську мову та моніторити інформацію веб-порталу Уповноваженого органу з питань державних закупівель — Мінекономрозвитку.
Також законодавець збільшив пороги і для закупівель, які повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів, що проводять замовники за Законом № 4851. А саме встановлено такі вартісні межі:
— для товарів та послуг — 200 тис. грн.;
— для робіт — 1,5 млн грн.
Попередній вартісний поріг для товарів (послуг) був на рівні 100 тис. грн., а для робіт — 1 млн грн. Зазначені пороги, як і раніше, включають суму ПДВ.
Як планувати закупівлі
Як раніше, так і тепер згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1197 замовники здійснюють закупівлю відповідно до річного плану. Але вимоги щодо оприлюднення річного плану зазнали суттєвих змін. Давайте порівняємо ці вимоги в таблиці (див. с. 15).
Як бачимо, законодавець виключив норму про те, що річний план складається з основного плану, який містить перелік закупівель, за якими будуть проводитися процедури закупівлі, та додатка, в якому зазначаються закупівлі, що здійснюватимуться без проведення процедур закупівлі відповідно до Закону № 1197.
Варто звернути увагу на те, що попередня редакція ч. 1 ст. 4 Закону № 1197 проіснувала недовго. Так, 12.09.2015 р. набрали чинності зміни до ч. 1 ст. 4 цього Закону, внесені Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 р. № 183-VIII. Зокрема, внаслідок цих змін з метою забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів замовниками торгів законодавець передбачив на рівні закону вимогу про те, що замовник має складати додаток до річного плану. І щойно замовники почали з 12 вересня аналізувати запитання: як, де, коли їм варто оприлюднювати додаток до річного плану, як ось вам сюрприз: нардепи уже через три дні, а саме 15 вересня, завдяки Закону № 679 голосують за виключення зазначеної вимоги із Закону № 1197.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель | |
до 30.09.2015 р. | після 30.09.2015 р. |
1. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складеного за формою, затвердженою уповноваженим органом. Річний план складається з основного плану, що містить перелік закупівель, за якими будуть проводитися процедури закупівлі, та з додатка, в якому зазначаються закупівлі, що здійснюватимуться без проведення процедур закупівлі відповідно до закону. Річний план, зміни до нього надсилаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, або обслуговуючого банку за місцем обслуговування замовника протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження. 2. Річний план, зміни до нього обов’язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. Річний план та зміни до нього також оприлюднюються замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів. | 1. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. |
Одночасно зауважимо: вимоги щодо складання замовниками додатка до річного плану як були, так і залишились в наказі № 1106. Нагадаємо, що ті закупівлі, які не підпадають у замовника під застосування Закону № 1197, у разі якщо їх очікувана вартість є меншою від вартісних порогів, установлених в ч. 1 ст. 2 цього Закону, замовник має відобразити в додатку до річного плану. До речі, у наказі № 1106 передбачено, що додаток є невід’ємною частиною річного плану і складається за формою річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель.
При цьому з огляду на новації, річний план та зміни до нього замовник оприлюднює лише на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (Мінекономрозвитку) протягом 5 робочих днів із дня затвердження річного плану або змін до нього. Завдяки унесеним змінам виключено вимогу щодо оприлюдення річного плану та змін до нього на власному веб-сайті або за його відсутності — на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, як це було передбачено раніше.
Увага! Річний план, зміни до нього замовники тепер не повинні надсилати до Казначейства.У зв’язку з цим функції органів Державної казначейської служби значно скорочені. Так, Казначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність оригіналу договору про закупівлю, наданого замовником, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. Що стосується річного плану, то казначейство лише має перевіряти наявність річного плану (а також звіту про результати проведення процедури закупівлі) з метою підтвердження проведення процедури закупівлі шляхом їх перегляду на веб-порталі Уповноваженого органу.
Функції Мiнекономрозвитку скорочено
Завдяки Закону № 679 перелік функцій та повноважень Мінекономрозвитку дещо скорочено, а саме:
1) нині функції моніторингу державних закупівель буде здійснювати Державна фінансова інспекція та її органи на місцях. Тож у зв’язку з цим Мінекономрозвитку не буде розробляти та затверджувати порядок здійснення моніторингу закупівель. Відповідно повноваження щодо визначення такого порядку покладено на Держфінінспекцію.
Поряд з цими змінами поняття «моніторинг» закупівель викладено у новій редакції. Так, під моніторингом необхідно розуміти аналіз дотримання замовником законодавства у сфері державних закупівель на всіх стадіях процедури закупівлі шляхом систематичного спостереження (у тому числі із застосуванням електронних засобів) за інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, або отримання від замовника відповідної інформації;
2) нині Мінекономрозвитку повинно здійснювати підготовку та подання до Кабміну та Рахункової палати звітів про стан закупівель не щоквартально, як це було передбачено попередньою редакцією Закону № 1197, а за рік.
Ключові новації в оприлюдненні документів
Законом № 679 унесено зміни щодо порядку оприлюднення деяких документів про закупівлю. Розглянемо найсуттєвіші з них.
1. Оголошення про проведення торгів
Законодавець змінив строки подання замовником для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі.
При цьому загальні положення ст. 10 Закону № 1197 із цього питання залишилися незмінними (не пізніш як за 20 робочих днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо цим Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк). Яких процедур закупівлі це стосується?
У зв’язку з цим нагадаємо: Закон № 1197 для таких процедур, як двоступеневі торги / попередня кваліфікація, встановлює строк подання учасниками попередніх пропозицій конкурсних торгів / кваліфікаційних пропозицій не менше ніж 30 календарних днів із дня оприлюднення оголошення про проведення торгів на веб-порталі Уповноваженого органу.
Зверніть увагу: законодавцем збільшено строки оприлюднення зазначеного оголошення у випадку, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень ч. 4 ст. 10 Закону № 1197. Тому строк для подання пропозицій конкурсних торгів при відкритих торгах (попередніх пропозицій конкурсних торгів на першому етапі двоступеневих торгів, кваліфікаційних пропозицій у разі проведення процедури попередньої кваліфікації) не може бути меншим ніж 40 днів із дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі.
Тобто в разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує пороги, встановлені Законом № 1197 для оприлюднення оголошення про проведення торгів англійською мовою (залучення до торгів нерезидентів), замовник має оприлюднити оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу не пізніш як за 40 календарних днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій).
Одночасно звертаємо увагу, що оновленим Законом № 1197 не передбачено право замовника здійснювати скорочену процедуру закупівлі в разі проведення двоступеневих торгів або процедури попередньої кваліфікації. Тож замовникам варто готуватися до того, що їх торги розтягнуться в часі проведення.
2. Зміни до документації
Завдяки змінам, унесеним до абз. 5 ч. 1 ст. 10 Закону № 1197, зміни до документації конкурсних торгів, кваліфікаційної документації або запиту цінових пропозицій та роз’яснення до них (у разі наявності) замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень.
Раніше строк був такий: протягом 3 робочих днів із дня прийняття рішення про внесення змін, але не пізніш як за 7 календарних днів до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій.
Отже, сподіваємось, що з порядком розрахунку строку подання для оприлюднення змін до документації питань не повинно виникнути, оскільки законодавець чітко прописав змінену норму в ч. 1 ст. 10 Закону № 1197. Разом з тим, як розрахувати новий строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів у разі, якщо замовник вносить зміни до документації конкурсних торгів, не зовсім зрозуміло.
Так, абз. 1 ч. 2 ст. 23 Закону № 1197 передбачено, що замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до документації конкурсних торгів, продовживши строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів не менше ніж на 7 робочих днів із дня оприлюднення таких змін на веб-порталі Уповноваженого органу, та повідомити письмово протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про внесення зазначених змін усіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів.
З огляду на зазначені зміни, замовник ще при прийнятті рішення про внесення змін до документації на засіданні конкурсного комітету має наперед передбачити, коли ж саме державне підприємство «Зовнішторгвидав України» (далі — підприємство) оприлюднить такі зміни, тобто прорахувати якимось чином день оприлюднення. Зазначене потрібно здійснити замовнику для того, щоб мати можливість правильно розрахувати новий строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів та прийняти відповідне рішення про його продовження.
Водночас нагадаємо: п. 9 Порядку № 743 передбачено, що підприємство забезпечує оприлюднення на веб-порталі поданої замовником інформації для оприлюднення протягом 3 робочих днів з наступного дня після подання замовником такої інформації.
Отже, заздалегідь визначити, в який же саме день із трьох робочих після отримання від замовника таких змін підприємство їх оприлюднить, не можна. Як свідчить практика, в основному такі зміни оприлюднюють на третій робочий день. Але ж не забуваймо, що зазначена норма дає право оприлюднити зміни і в перший робочий день після їх отримання.
Тож нині членам конкурсного комітету доведеться бути ще й екстрасенсами!
Водночас є ще один нюанс. Наприклад, замовник вносить зміни не наприкінці строку подання пропозицій, коли для продовження цього строку буде відштовхуватися від дня оприлюднення змін і, дійсно-таки, продовжить попередній строк подання пропозицій, а скажімо, на початку або в середині попередньо встановленого в документації строку. У цій ситуацій якщо відлік 7 робочих днів вести від дня оприлюднення змін, то новий строк подання і розкриття пропозицій апріорі буде меншим, ніж передбачено Законом № 1197. Розглянемо таку ситуацію на прикладі.
Приклад. Оголошення про проведення процедури відкритих торгів оприлюднено 21.10.2015 р. Розкриття конкурсних пропозицій призначено на 19.11.2015 р. Замовник вносить зміни до конкурсної документації 28 жовтня, а 29 жовтня подає такі зміни для оприлюднення. Ці зміни необхідно оприлюднити не пізніше 3 листопада (відповідно до вимог Порядку № 743).
Якщо продовжити строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів на 7 повних робочих днів, здійснюючи відлік із дня оприлюднення змін до конкурсної документації, то новим строком розкриття пропозицій буде:
03.11.2015 р. + 7 роб.дн. = 13.11.2015 р., тобто раніше, ніж первісно передбачений строк розкриття (19.11.2015 р.).
Як наслідок, маємо ситуацію недотримання вимог абз. 1 ч. 3 ст. 21 Закону № 1197 в частині зменшення строку подання конкурсних пропозицій.
Довідка. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 21 Закону № 1197 строк для подання пропозицій конкурсних торгів не може бути меншим, ніж 20 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу.
При цьому зауважимо, що Закон № 1197 не містить винятків щодо внесення змін в той чи інший період закупівлі. Тобто відсутнє право замовників не продовжувати зазначений строк в разі, якщо зміни вносяться на початку торгів або в середині, а при додаванні 7 робочих днів до дня оприлюднення замовник не вийде за межі початкового дня розкриття.
Тож щоб діяти в правовому полі, радимо замовникам при внесенні змін до конкурсної документації діяти так:
— по-перше, строк подання та розкриття пропозицій обов’язково продовжувати, однак не менше ніж на 7 робочих днів із дня оприлюднення змін на веб-порталі Уповноваженого органу;
— по-друге, продовжувати зазначений строк з урахуванням вимог ч. 1 ст. 3 Закону № 1197 в частині дотримання принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, запобігання корупційним діям і зловживанням, та вимог абз. 1 ч. 3 ст. 21 цього Закону.
Таким чином, у разі внесення змін до документації замовник має забезпечити учасникам можливість подання пропозицій у строк не менше 27 робочих днів із дня оприлюднення оголошення про проведення торгів.
Цікаво, що зазначена новація викликала неабиякий інтерес та різні точки зору серед держзакупівельної спільноти. Тож чекаємо з цього приводу роз’яснень Уповноваженого органу.
3. Зміни до запиту цінових пропозицій
Також новацією Закону № 679 є те, що нині замовник може внести зміни до запиту цінових пропозицій (раніше таке право було відсутнє). Але й тут при розрахунку нового строку подання цінових пропозицій замовнику варто бути уважним.
Зверніть увагу: відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 36 Закону № 1197 замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до запиту цінових пропозицій, продовживши строк подання та розкриття цінових пропозицій не менше ніж на 5 робочих днів з дати оприлюднення таких змін, та повідомити протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про внесення зазначених змін усім особам, яким було надіслано запит цінових пропозицій.
4. Протокол оцінки пропозицій
З огляду на зміни, нині замовники зобов’язані подавати для оприлюднення протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій), а також надавати учаснику, пропозицію якого не акцептовано, письмову відповідь з інформацією стосовно переваг переможця порівняно з пропозицією неакцептованого учасника, який надіслав звернення. Строк для оприлюднення — протягом 3 днів із дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.
5. Оголошення про результати процедури закупівлі
Уточнено строк для оприлюднення оголошення про результати процедури закупівлі — не пізніш як через 7 днів із дня укладення (неукладення) договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів (переговорної процедури закупівлі) чи визнання їх такими, що не відбулися.
Отже, у разі, якщо з будь-яких причин договір закупівлі не був укладений, оголошення про результати процедури закупівлі замовник оприлюднює в загальному порядку.
Інші зміни
Серед інших змін, унесених Законом № 679, відмітимо такі:
1) визначено, які помилки в документації конкурсних торгів можна вважати формальними (несуттєвими).
Так, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів та не впливають на зміст пропозиції, а саме: відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки та описки.
При цьому документація конкурсних торгів має містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій;
2) новою вимогою є те, що учасник, пропозицію якого відхилили, має право звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію до тієї, що зазначена в повідомленні про відхилення, про причини невідповідності його пропозиції умовам документації. У свою чергу, замовник повинен надати таку відповідь цьому учаснику не пізніше ніж через 5 календарних днів із дня надходження від нього звернення.
Тож завдяки унесеним змінам секретар конкурсного комітету замовника буде мати ще більший обсяг завдань;
3) під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється, оголошується наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). На вимогу суб’єктів, зазначених у ч. 2 ст. 27 Закону № 1197, замовник зобов’язаний продемонструвати зміст документа, що містить інформацію про ціну, наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів.
Зазначену інформацію необхідно внести до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів;
4) оновлено причини, через які замовник відміняє переговорну процедуру закупівлі (ч. 5 ст. 39 Закону № 1197):
— якщо замовником допущено порушення порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі, визначеного Законом № 1197, та/або порушення, які вплинули на об’єктивність визначення переможця процедури закупівлі;
— неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель;
— відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
— скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг;
— непідписання учасником договору про закупівлю у строк, установлений замовником під час проведення переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі.
Як і раніше, переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).
У цьому матеріалі ми звернули увагу на найактуальніші новації для держзакупівельників. А чи приведуть прийняті законодавцями зміни до зменшення рівня корупції у сфері державних закупівель, на чому постійно наголошували реформатори цієї сфери, напевно, покаже час.
Нормативні документи
Закон № 679 — Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 р. № 679-VIII.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Закон № 4851 — Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.
Наказ № 1106 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.
Порядок № 743 — Порядок розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 р. № 743.
