(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 37
  • № 36/1
  • № 36
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/15
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2015/№ 38

Місце та роль системи дистанційного обслуговування в житті бюджетної установи

Система казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів відіграє провідну роль в системі управління державними фінансами. Принципи і механізми, що лежать в її основі, є ефективним інструментом державного регулювання фінансами країни.

Історія розвитку системи казначейського обслуговування — це, власне, і є історія структурних змін, які відбувалися в фінансовій сфері за час розвитку держави.

Поступово створювалася організаційна структура органів Державної казначейської служби, перерозподілялися функції як між банківською та фінансовою системами, так і між структурними підрозділами Міністерства фінансів України, місцевими фінансовими органами та органами казначейства. Казначейська служба ввійшла до системи електронних платежів Національного банку України, на казначейське обслуговування переведено розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевого бюджетів.

Але сучасні тенденції розвитку вимагають постійного вдосконалення. І казначейство не стоїть на місці.

Справжнім проривом в цьому напрямку було впровадження автоматизованої системи обліку виконання бюджетів — АС «Є-Казна», яка стала ефективним інструментом обслуговування дохідної та видаткової частини бюджетів та управління бюджетними коштами. На сьогодні створено сучасну апаратну платформу казначейства на базі інтернет-мережі, систему телекомунікацій на рівнях «район — область», «область — центр», багаторівневу систему захисту інформації, яка може забезпечити казначейське обслуговування коштів бюджетів та інших клієнтів з урахування сучасних інформаційних технологій, особливостей економічного розвитку України та міжнародних вимог і стандартів.

Відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, ст. 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VI з метою визначення стратегічних цілей та шляхів модернізації та для забезпечення гармонійного розвитку системи казначейського обслуговування розроблено Стратегію розвитку Державної казначейської служби України.

Одним з пріоритетних напрямків розвитку системи казначейства є впровадження електронного документообігу із застосуванням електронно-цифрового підпису. І першим кроком на шляху його реалізації є впровадження системи дистанційного обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт Казначейства — Казначейство», яка призначена для надання розпорядникам, одержувачам бюджетних коштів та іншим клієнтам віддаленого доступу за допомогою мережі Інтернет до інформаційних ресурсів ДКСУ для автоматизації процесу виконання бюджетів усіх рівнів.

Що ж дає система дистанційного обслуговування як для бюджетної установи зокрема, так і для держави в цілому? Які загальні вигоди від її впровадження? Щоб визначити переваги, необхідно порахувати можливі витрати, які несе установа на паперовий документообіг, з точки зору ресурсів, витрачених на підтримку такого порядку, і дати керівництву поле для роздумів.

Визначити точні витрати для будь-якої установи нереально — занадто багато різних факторів і невизначеностей. І все ж для прийняття управлінського рішення щодо підключення до системи дистанційного обслуговування такі розрахунки корисні. Вони допоможуть звикнути до думки, що існуючий стан речей наносить реальні збитки не тільки бюджетній установі, а й державі в цілому. А це, у свою чергу, дозволить переконатися самому і довести іншим наступне: існуючий порядок документообігу треба усунути, а не терпіти. Ще одна причина намагатися перевести ці витрати в грошовий вираз полягає в тому, що в наш час у бюджетній сфері, яка рахує кожну копійку, не важливо, наскільки переконливий список недоліків і переваг — тут тон задають люди фінансів, бухгалтерії та інших «кількісних» сфер діяльності. А вони, переважно, приймають рішення не на основі голих закликів, а на базі фінансової оцінки. І не важливо, наскільки приблизною буде ця оцінка.

Розглянемо деякі витрати, які несе бюджетна установа при паперовому документообігу, надаючи та отримуючи в органах казначейства документи, необхідні для забезпечення виконання функцій, покладених державою. До них можна віднести як кошти на оплату проїзду і кошти, необхідні для друку, так і робочий час працівників. Зокрема, поїздка тільки одного працівника до органу казначейства в місті Харкові коштує бюджетній установі від 5 до 10 грн., по Харківській області ця цифра сягає 30 грн., а то і більше. А тепер порахуйте кошти, які ви витрачаєте на друк необхідної кількості документів, і час, який витрачається на дорогу. Якщо ви хочете хоча б приблизно оцінити список можливих витрат, вкажіть найменше для вас значення по кожному пункту і додайте ті фактори, які пропущено.

У системі органів казначейства створено сучасний, ефективний, доступний і безпечний механізм, який дозволить оперативно отримувати необхідну і достовірну інформацію кожному працівнику бюджетної сфери, який звик цінувати і бюджетні кошти, і свій час при прийнятті управлінських рішень. Ефективність очевидна. Для оперативного управління бюджетним процесом установа через захищений канал зв’язку отримуватиме інформацію щодо руху коштів у реальному режимі часу не тільки по реєстраційних рахунках, але і по рахунках обліку планових показників, фінансових зобов’язань та відкритих асигнувань, оплачувати платіжні доручення, проводити фінансування підзвітних установ та надавати зміни до планових показників. Можливість надання кошторисів по системі дистанційного обслуговування клієнтів дозволить забезпечити оперативність реагування розпорядниками коштів на зміну бюджетних призначень головним розпорядником і забезпечити тотожність цих показників у звітності. Отримання інформації щодо руху коштів в електронному вигляді, у свою чергу, дозволить автоматизувати процес відображення даних у регістрах бухгалтерського обліку.

Така система зекономить ресурси та підвищить ефективність роботи і органів казначейства. Так, на звірку відповідності зразків підписів, наведених у картці зі зразками підписів, підписам платіжного доручення, наданого в паперовому вигляді, на перевірку відповідності файлів платіжних доручень, наданих на зовнішньому носії інформації, вимогам програмного забезпечення, на звірку паперової та електронної версії платіжних доручень розпорядників (одержувачів) коштів та інших клієнтів тільки при прийомі та накладанні електронно-цифрового підпису для оплати їх у системі електронних платежів, по управлінню казначейської служби, яке проводить до 1000 платіжних доручень у межах операційного дня, щоденно в середньому витрачається до 50 годин робочого часу. Всі ці операції може замінити електронно-цифровий підпис, яким завізоване платіжне доручення клієнта, надіслане ним по системі дистанційного обслуговування.

На сьогодні система реально працює і дозволяє отримувати виписки в електронному вигляді в режимі on-line (за всіма рахунками) та оплачувати платіжні доручення з рахунків розділу 37. Комплекс зараз іще доопрацьовується з метою підключення до роботи рахунків класу 9 та розділу 35 до кінця 2015 року. По Харківській області вже 61 установа уклала договори на підключення, 4 установи отримують виписки по рахунках, 3 — проводять оплату.

Уся інформація, необхідна для клієнтів, щодо можливості та умов підключення до ПТК «Клієнт Казначейства — Казначейство» розміщена в розділах «Електронні сервіси», «АЦСК» на сайті ДКСУ за адресою: http://www.treasury.gov.ua.

дистанційне обслуговування, бюджетна установа додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті