Перш за все нагадаємо, що 30.09.2015 р. набрав чинності Закон № 679, яким унесено зміни до Закону № 1197. Тож уже майже місяць держзакупівельна спільнота працює за новими правилами. Але обговорення нових держзакупівельних змін не тільки не вщухають, а навпаки, набирають усе більших обертів.
І причина цьому не тільки зміни щодо порядку здійснення державних закупівель, а ще й різне трактування окремих новацій Закону № 1197 учасниками сфери закупівель. На жаль, на цей час відсутні роз’яснення Уповноваженого органу з питань державних закупівель (Мінекономрозвитку) щодо найбільш спірних питань з приводу змін, унесених Законом № 679.
Тож у доповнення до нашого попереднього матеріалу щодо змін, унесених цим Законом, сьогодні ми проаналізуємо неоднозначні новації нових держзакупівельних змін та надамо читачам практичні рекомендації щодо того, яким чином діяти вже зараз у межах чинного законодавства.
Напевно, найбільш суттєвих змін зазнав підхід до реалізації правового інституту відмови учаснику в участі в торгах. Так, змінились вимоги до замовника щодо зазначення у документації конкурсних торгів підстав для відмови учаснику та визначення способу документального підтвердження відсутності таких підстав.
Переможці «танцюють на біс», щоб замовник не відмовив
Документацію конкурсних торгів складають при проведенні:
— відкритих торгів;
— двоступеневих торгів;
— попередньої кваліфікації (після проведення кваліфікаційного відбору).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 замовник повинен зазначити у документації конкурсних торгів вимоги, встановлені у ст. 17 цього Закону за винятком пп. 1 і 6 ч. 1 цієї статті, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Щодо зазначених винятків необхідно звернути увагу на таке.
Довідка. Пунктами 1 і 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197 передбачено обов’язок замовника відмовити учаснику в у часті в торгах у таких випадках:— замовник має незаперечні докази того, що учасник або учасник попередньої кваліфікації пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;
— пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) комітету з конкурсних торгів замовника.
Зауважимо, що оновлена ст. 17 Закону № 1197 також містить певні неузгодженості. Так, у п. 19 ч. 1 ст. 1 цього Закону наведено визначення терміна «пов’язана особа», яке так і залишилося без будь-яких змін. Постає логічне запитання: чому в такому випадку не виключено пп. 1 та 6 ч. 1 ст. 17 із тексту Закону № 1197 і навіщо залишено визначення пов’язаності осіб?
Аналіз зазначених положень дає підстави вважати, що замовник має сам перевіряти наявність/відсутність підстав для відмови учасникам, зазначеним вище, та відхилення їх пропозицій. І більше нюансів тут виникає саме з аналізом пов’язаності осіб. Адже на практиці може скластися ситуація, коли замовник не відмовить учасникам з причини пов’язаності, а контролер під час контрольного заходу встановить, що учасники пов’язані між собою або з членом конкурсного комітету замовника (наприклад, член сім’ї члена конкурсного комітету володіє пакетом акцій у розмірі 30 % статутного капіталу учасника процедури закупівлі). У такому випадку можна буде говорити не тільки про порушення замовником законодавства в частині невідхилення пропозицій пов’язаних учасників (у разі наявності складу правопорушення), але й про наявність в діях пов’язаного члена комітету конфлікту інтересів, визначення якого передбачено в Законі № 1700.
Тож радимо замовникам бути уважними із вказаних питань!
Тепер щодо зазначення замовником у конкурсній документації інформації про спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених у ст. 17 Закону № 1197 (ср. ). Як визначено в ч. 3 цієї ст. 17, замовник нині має зазначити у конкурсній документації, що така інформація надається учасниками в довільній формі.
Зверніть увагу: якщо нині така інформація є у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, замовник навіть у довільній формі не вимагає від учасників зазначену інформацію.
Довідка. Уповноважений орган з питань державних закупівель (Мінекономрозвитку) щорічно до 20 січня повинен оприлюднити інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на власному веб-порталі. При цьому Кабмін встановлює Порядок видачі єдиного документа, що підтверджує відповідність учасника вимогам, визначеним ч. 1 і 2 ст. 17 Закону № 1197.
Таким чином, якщо замовник здійснює процедуру закупівлі за новими правилами, тобто з 30.09.2015 р., то в конкурсній документації він зазначає, що усі учасники підтверджують відсутність підстав для відмови їм в участі в торгах у довільній формі (наприклад, загальна довідка за усіма підставами або ж окремі довідки стосовної кожної підстави, інформація щодо яких відсутня у єдиних державних реєстрах).
А ось переможцю торгів, окрім довільного підтвердження його як учасника на етапі до акцепту, нині доведеться повторно підтверджувати відсутність підстав для відмови йому в участі в торгах. При цьому законодавець передбачив, що замовник повинен обов’язково зазначити в конкурсній документації спосіб такого документального підтвердження відсутності підстав, а саме: передбачених пп. 11, 2, 4, 5 і 7 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1197. Тож не забуваймо, що повторне підтвердження має бути вже не в довільній формі, а у спосіб, визначений замовником у документації.
Окрім того, встановлено і строк такого підтвердження переможцем — не більше 10 календарних днів (5 календарних днів при проведенні закупівлі за скороченою процедурою) з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (ч. 3 ст. 17 Закону № 1197).
Тож звертаємо увагу учасників торгів: необхідно слідкувати за інформацією, яку оприлюднює ДП «Зовнішторгвидав» на веб-порталі Уповноваженого органу (www.tender.me.gov.ua), аби не пропустити строк повторного підтвердження відсутності підстав для відхилення їх пропозиції та не проґавити таке омріяне укладання договору про закупівлю.
Увага! Відповідно до оновленої ч. 3 ст. 31 Закону № 1197 у разі неподання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону, замовник визначає найбільш економічно вигідну пропозицію конкурсних торгів з тих, строк дії яких ще не сплинув.Далі в таблиці розглянемо підстави для відмови учаснику, які з урахуванням унесених змін передбачено Законом № 1197, та спосіб документального підтвердження відсутності таких підстав.
Підстава для відмови учаснику | Спосіб документального підтвердження для учасника (переможця) |
1 | 2 |
Замовник має незаперечні докази того, що учасник або учасник попередньої кваліфікації пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі | Не визначається |
Підстава не змінилася, але нині згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 не встановлюється | |
Відомості про юридичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі — Реєстр), або зазначена юридична особа не має антикорупційної програми чи Уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони є обов’язковими відповідно до закону | У довільній формі від усіх учасників. Для переможця повторне підтвердження у спосіб, встановлений у документації. Таким способом може бути: — довідка, заповнена за формою, що визначив замовник; — належним чином засвідчені копії антикорупційної програми, документа про призначення Уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи. Формує та веде Реєстр Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство). Наразі Реєстр ще не діє, а Національне агентство ще не правомочне, оскільки не призначено більше половини його загального кількісного складу. За прогнозами аналітиків, такі призначення, можливо, завершаться до кінця цього року. Випадки, коли антикорупційна програма має бути затверджена керівниками організації в обов’язковому порядку, передбачено в ч. 2 ст. 62 Закону № 1700. При цьому п. 2 ч. 2 цієї статті викладено у новій редакції згідно із Законом № 679. Так, з урахуванням змін в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками: 1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 %), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн грн.; 2) юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону № 1197, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 млн грн. Для реалізації антикорупційної програми зазначені юридичні особи призначають особу, яка є відповідальною за реалізацію програми — Уповноважений з антикорупційної програми юридичної особи, правовий статус якого визначено Законом № 1700 |
Підстава не змінилася. При цьому з моменту початку функціонування Реєстру п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197 буде викладено у такій редакції: «11) відомості про юридичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» | |
Службову (посадову) особу учасника або учасника попередньої кваліфікації, яку уповноважено учасником або учасником попередньої кваліфікації представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення | Не вимагається. Такі відомості розміщено у Єдиному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» від 14.05.2013 р. № 224-VII починаючи з 01.01.2014 р. Мін’юст забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з цього Реєстру. На офіційному веб-сайті підлягають оприлюдненню відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень (щодо яких судами прийняті відповідні рішення, що набрали законної сили), а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення починаючи з 1 січня 2014 року. Зауважимо: безоплатний цілодобовий доступ до відомостей з такого Реєстру здійснюється шляхом пошуку за прізвищем, ім’ям, по батькові особи через офіційний веб-сайт Мін’юсту за адресою: http://corrupt.informjust.ua/main/result |
Підстава не змінилася | |
Суб’єкт господарювання (учасник або учасник попередньої кваліфікації) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону № 2210, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) | У довільній формі встановлюється для всіх учасників, але від переможця повторно не вимагається. Зауважимо: замовник може перевірити, чи надав учасник достовірну інформацію, шляхом перегляду інформації у Зведених відомостях про рішення органів АМКУ щодо визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМКУ, які розміщені на офіційному сайті Комітету за адресою: http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/104485. Як ми зазначали вище, ч. 3 ст. 17 Закону № 1197 передбачено: замовник не вимагає від учасника інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Оскільки такі Зведені відомості про рішення органів АМКУ не є єдиним державним реєстром, вважаємо, що замовник має вимагати від учасників надання інформації щодо підтвердження відсутності підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197, у довільній формі. Довідка. Антиконкурентні узгоджені дії — це, зокрема, узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210). Цим Законом передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ приймають відповідні рішення |
Підстава не змінилася | |
Фізична особа, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку | Для всіх учасників у довільній формі. Для переможця замовник встановлює спосіб підтвердження. Таким способом може бути оригінал довідки з МВС про те, що фізична особа, яка є учасником, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку (для фізичних осіб) не більше місячної давнини відносно дати розкриття пропозиції конкурсних торгів. Довідка. Інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні управління (відділи) оперативної інформації МВС за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог ст. 5, 89 і 108 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Довідку надають на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчують печаткою підрозділу, обов’язково реєструють в органі МВС |
Підстава не змінилася | |
Службова (посадова) особа учасника або учасника попередньої кваліфікації, яку уповноважено учасником або учасником попередньої кваліфікації представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку | Для всіх учасників у довільній формі. Для переможця замовник встановлює спосіб підтвердження. Таким способом може бути оригінал довідки з МВС про те, що службова (посадова) особа учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку (для юридичних осіб) не більше місячної давнини відносно дати розкриття пропозиції конкурсних торгів |
Підстава не змінилася | |
Пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) комітету з конкурсних торгів замовника | Не вимагається |
Підстава не змінилася, але нині не встановлюється згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 1197 | |
Учасник або учасник попередньої кваліфікації визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру | Не вимагається. Міститься у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі — Єдиний реєстр підприємств), розміщеному на офіційному сайті Мін’юсту: http://old.minjust.gov.ua/section/366. Для отримання інформаційної довідки з Єдиного реєстру підприємств в електронній формі необхідно виконати такі дії: 1) на офіційному веб-сайті Мін’юсту перейти за посиланнями: Електронні сервіси ОН-ЛАЙН → Кабінет адміністративних послуг; 2) в Кабінеті електронних сервісів обрати потрібний реєстр за посиланнями: Послуги → Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство → отримати інформаційну довідку; 3) авторизуватися (зареєструватися); 4) перевірити особисті дані (або дані організації, від імені якої буде сформовано запит); 5) вказати параметри пошуку: — код боржника за ЄДРПОУ (для юридичних осіб); — дату і номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про проведення державної реєстрації (для фізичних осіб — підприємців); 6) інформаційна довідка буде виведена на екран, а також відправлена на електронну адресу: mail.gov.ua. Інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств надаються безоплатно за адресою: https://kap.minjust.gov.ua/ |
Підстава не змінилася | |
У Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відсутня інформація, передбачена ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи — резидента України, яка є учасником (учасником попередньої кваліфікації) | Для всіх учасників у довільній формі |
Нова підстава | |
Юридична особа, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, не має антикорупційної програми чи Уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює або перевищує 20 млн грн. | Для всіх учасників у довільній формі |
Нова підстава | |
Окрім того, якщо замовнику необхідно перевірити детальну інформацію про юридичну особу, він може скористатися даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Пошук у зазначеному реєстрі відбувається:
— за кодом ЄДРПОУ або найменуванням юридичної особи;
— за реєстраційним номером облікової картки платника податків або за П. І. Б. фізичної особи — підприємця.
Реєстр розміщено за адресою: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.
У вищенаведеній таблиці ми проаналізували зміни підстав для відмови в участі у торгах, які передбачені в ч. 1 ст. 17 Закону № 1197.
Слід зазначити, що Закон № 1197 містить також підстави, коли замовник може відмовити учаснику, але не зобов’язаний. Таких підстав усього три і передбачені вони ч. 2 ст. 17 цього Закону. Зауважимо, що формулювання самих підстав нині не змінилось. Але ж, як ми зазначали, законодавець змінив підхід до визначення замовником способу документального підтвердження відсутності таких підстав.
Отже, якщо замовник бажає встановити в конкурсній документації підстави, передбачені ч. 2 ст. 17 Закону № 1197, то для всіх учасників підтвердженням відсутності підстав для відмови має бути довільна форма.
Що стосується підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 1197 (учасник або учасник попередньої кваліфікації має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), замовник має визначити у документації окремо для переможця торгів спосіб документального підтвердження. Тобто спочатку такий учасник надає інформацію в довільній формі, а потім — за формою, визначеною замовником. Наприклад, це може бути оригінал або нотаріально завірена копія довідки з фіскальної служби про наявність (відсутність) заборгованості за обов’язковими платежами до бюджету, яка дійсна на дату розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Таким чином, ми проаналізували новації щодо підстав відмови учаснику та визначення способу документального підтвердження відсутності таких підстав. При цьому ст. 36 Закону № 1197, у якій визначено особливості проведення процедури запиту цінових пропозицій, не містить положень про зазначення в запиті вимог ст. 17 цього Закону та способу документального підтвердження для учасників.
Однак усі вищезазначені вимоги в повній мірі стосуються й запиту цінових пропозицій. По-перше, про це свідчить оновлена редакція ч. 3 ст. 17 Закону № 1197. А по-друге, з огляду на положення ч. 6 ст. 36 цього Закону, згідно з якою замовник відхиляє цінові пропозиції, у разі якщо вони не відповідають вимогам замовника, зазначеним у запиті, або з підстав, зазначених у ст. 17 цього Закону.
«Стратити не можна помилувати» або «відхилити не можна допустити»
Законом № 679 унесено ще одні цікаві зміни до положень, які повинна містити документація конкурсних торгів.
Так, нині замовник має обов’язково зазначити у конкурсній документації опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення замовником їх пропозицій.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 1197 формальні (несуттєві) помилки — це помилки, які пов’язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів та не впливають на зміст пропозиції, а саме: відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки та описки.
Зауважимо, що в ст. 1 оновленого Закону № 1197, в якій зібрана термінологія держзакупівель, немає визначення терміна «формальне порушення». Водночас у ч. 3 ст. 22 цього Закону наведено виключний перелік формальних помилок. При цьому в Законі № 1197 відсутнє визначення таких термінів, як «технічна помилка», «описка». Тобто маємо окремі прогалини в держзакупівельному законодавстві. Разом з тим норма про зазначення у документації конкурсних торгів опису і прикладів формальних помилок імперативна, тобто це обов’язок, а не право замовника.
Довідка. Технічна помилка — це описка, друкарська, граматична, арифметична помилка (п. 1.2 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.12.2011 р. № 3502/5).
Замовникам варто взяти до уваги, що формальні помилки повинні бути пов’язані тільки з оформленням пропозиції конкурсних торгів і не мають впливати на зміст пропозиції. Але, на жаль, Закон № 1197 не розтлумачує ознаки такого впливу.
Вважаємо, що прикладом таких формальних помилок можуть бути:
— наявність печатки учасника на оригіналі документа, виданого іншим органом (технічна помилка при проставлянні учасником печаток на кожній сторінці пропозиції), коли замовник у конкурсній документації прописав, що печатки на оригіналах документів проставляються виключно органом, який їх видав;
— відсутність нумерації аркушів у пропозиції, якщо проставлена нумерація сторінок;
— технічна помилка у вигляді порушення черговості змісту матеріалів у пропозиції учасника.
Тож практично у кожному конкретному випадку замовник буде самостійно визначатися, впливатиме допущена учасником помилка на зміст його пропозиції чи ні.
А ось щоб правильно поставити кому у виразі «відхилити не можна допустити», замовнику слід дотримуватися не лише держзакупівельних норм, що регулюють процедурні питання здійснення торгів, а й варто пам’ятати про принципи здійснення державних закупівель (ст. 3 Закону № 1197).
Довідка. Принципи права — це основні ідеї, вихідні положення, закріплені в законі, які мають загальну значущість і вищу імперативність. Розрізняють норми-принципи, які є найбільш загальними та стабільними імперативними вимогами, вони мають концентрований вираз найважливіших сутнісних рис та цінностей, притаманних певній системі права, визначають її характер і напрямки подальшого розвитку. Норми-принципи можуть виступати як нормативно-правова основа для вирішення юридичної справи, зокрема, при виявленні прогалин у праві.
Варто зазначити, що принципи здійснення закупівель, закріплені законодавцем у ч. 1 ст. 3 Закону № 1197, є нормами-принципами. Тож ми радимо замовникам при розгляді та аналізі пропозицій учасників перш за все дотримуватися принципів конкуренції, недискримінації учасників, а також запобігати корупційним діям і зловживанням. Адже якщо замовник не відхилить конкурсну пропозицію одного учасника (а відповідно допустить її до оцінки) через певні формальні помилки, а пропозицію іншого учасника відхилить через такі ж помилки, то контролер може трактувати такий факт як дискримінацію відхиленого учасника, а також необ’єктивний з боку замовника розгляд пропозицій. При цьому не забуваймо: правоохоронні органи в таких діях посадових осіб замовника можуть вбачати ризики корупційних діянь.
Щодо кваліфікаційної документації
Подібні зміни внесено Законом № 679 і до кваліфікаційної документації. Нині така документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Як бачимо, у випадку з кваліфікаційною документацією така норма не є імперативною, тож замовник на власний розсуд може встановити таку вимогу, але може й не встановлювати. Напевно, це пояснюється тим, що після кваліфікаційного відбору така процедура, як попередня кваліфікація, продовжується за процедурою відкритих торгів і проводиться за документацією конкурсних торгів. А як ми аналізували вище, конкурсна документація вже обов’язково має містити положення про формальні помилки.
Слід зазначити, що так само, як і для документації конкурсних торгів, законодавець передбачив, які помилки в кваліфікаційній документації вважають формальними.
Ці помилки пов’язані з оформленням кваліфікаційної пропозиції і не впливають на зміст пропозиції, а саме — відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки та описки (ч. 3 ст. 38 Закону № 1197).
Водночас нагадаємо, що після завершення кваліфікаційного відбору процедура попередньої кваліфікації проводиться так само, як і процедура відкритих торгів, а отже, з використанням конкурсної документації. Тож замовнику не слід забувати про оновлені положення ст. 22 Закону № 1197, у якій передбачена імперативна норма щодо зазначення у конкурсній документації формальних порушень.
Також звертаємо увагу: законодавець повернув до ч. 6 ст. 38 Закону № 1197 раніше передбачені положення про те, що замовник не вимагає від учасників попередньої кваліфікації, які пройшли кваліфікаційний відбір, повторного подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям під час подальшого проведення процедури.
Що змінилось у порядку оскарження
З 30.09.2015 р. держзакупівельна спільнота отримала також зміни у порядку оскарження процедур закупівлі, передбаченому ст. 18 Закону № 1197.
Законодавець уточнив умови розгляду замовником, генеральним замовником звернення з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Так, нині замовник, генеральний замовник повинні повідомити про рішення, прийняті за результатами розгляду звернення, заявнику. Раніше — усім зацікавленим особам.
Також конкретизовано строк подання для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу прийнятого рішення за результатами розгляду звернення, а саме: «Замовник, генеральний замовник повинні повідомити заявнику про рішення, прийняті за результатами розгляду звернення, та одночасно протягом одного робочого дня з дня прийняття такого рішення подати його разом із зверненням».
Зауважимо, що нині при поданні скарги необхідно подати до органу оскарження (АМКУ) обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси скаржника.
Окрім того, з’явилися суттєві новації щодо оскарження положень документації торгів.
Нагадаємо, що раніше ч. 4 ст. 38 Закону № 1197 було передбачено загальне правило оскарження. Так, скарги, що стосуються документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій), можна було подавати в будь-який строк після оприлюднення оголошення про їх проведення, але не пізніше закінчення строку, який замовник встановив для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних, цінових пропозицій).
На сьогодні ж передбачено, що скарги стосовно документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій) скаржник має право подати у будь-який строк після оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за 4 календарні дні до дати, встановленої для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), та не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати, визначеної для подання цінових пропозицій.
Увага! У разі внесення замовником змін до документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій) після закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій) в оголошенні про їх проведення, не підлягають оскарженню положення документації, до яких зміни не вносилися.Як бачите, для того щоб держзакупівельній спільноті повністю освоїти зміни, унесені Законом № 679, знадобиться певний час. А щоб цей час сплинув швидше, не виключаємо, що замовникам доведеться ще й потанцювати!
Нормативні документи
Закон № 679 — Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 р. № 679-VIII.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Закон № 2210 — Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III.
