При вирішенні питання організації військового обліку в органах місцевого самоврядування потрібно керуватись Інструкцією з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, організаціях і навчальних закладах, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 р. № 660 (далі — Інструкція № 660). Зокрема, п. 2.1 цієї Інструкції говорить, що згідно з ч. 3 ст. 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII у сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні військові комісаріати, персонально-первинний облік військовозобов’язаних та призовників за місцем їх проживання здійснюють органи місцевого самоврядування.
Перелік заходів з питань персонально-первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, виконання яких покладається на органи місцевого самоврядування, зазначено в п. 2.2 Інструкції № 660.
На кого ж покладаються обов’язки з ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників? Для відповіді на це запитання необхідно звернутися до Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженого постановою КМУ від 09.06.94 р. № 377 (далі — Положення № 377).
Відповідно до п. 14 цього Положення за наявності на обліку у виконкомі місцевої Ради народних депутатів, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах менше 500 військовозобов’язаних і призовників обов’язки з ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями покладаються на одного з працівників управління (відділу) кадрів виконкому місцевої Ради народних депутатів, підприємства, установи, організації, навчального закладу, якому встановлюється доплата у розмірі до 50 % посадового окладу.
Призначення, переміщення і звільнення працівників, які виконують обов’язки з ведення обліку військовозобов’язаних і призовників, здійснюються керівником підприємства, установи, організації за узгодженням із відповідним районним (міським) військовим комісаріатом.
Як бачимо, роботу з ведення обліку військовозобов’язаних і призовників від самого початку покладено на працівників відділу кадрів.
Таким працівником може бути один із інспекторів з кадрів, який згідно з посадовими обов’язками веде облік особового складу підприємства, установи, організації.
Однак якщо у штатному розписі відсутня посада працівника відділу кадрів, військовий облік можна доручити іншому працівникові. У запитанні якраз вказано, що обов’язки з ведення військового обліку покладено на начальника загального відділу районної ради.
Звертаємо увагу: враховуючи посадові завдання та обов’язки начальника загального відділу з організації роботи та керівництва структурним підрозділом, доручення йому додаткової роботи з безпосереднього ведення обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних є не зовсім доцільним.
Якщо ж на нього все ж таки покладено такі обов’язки у зв’язку з відсутністю посади працівника відділу кадрів у штатному розписі, то згідно з п. 14 Положення № 377 він має право на доплату за здійснення обліку військовозобов’язаних і призовників.
Слід мати на увазі, що конкретний розмір доплати до посадового окладу працівника, на якого покладено ці обов’язки, визначається головою районної ради залежно від фактичної чисельності військовозобов’язаних і призовників у межах затвердженого фонду оплати праці. Про те, що конкретний розмір доплати у такому випадку визначає керівник, ідеться в листі Мінсоцполітики від 12.09.2013 р. № 1033/13/84-13. Також представники Міністерства у зазначеному листі наголошують: виплата цієї доплати не пов’язана з виплатою надбавок, доплат, передбачених постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.
Це означає, що доплату за ведення військового обліку начальнику відділу районної ради може бути встановлено лише у межах фонду оплати праці та після здійснення обов’язкових виплат, в тому числі надбавок і доплат, передбачених зазначеною вище постановою. Граничний розмір такої доплати становить 50 % посадового окладу.
