Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло лист <…> щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель та повідомляє.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 20 частини першої статті 1 Закону визначено, що послуги — будь-який предмет закупівлі (крім товарів і робіт), зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-технічні (експериментальні) розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (зі змінами) (далі — Порядок).
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією Державних будівельних норм ДБН А-22-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 р. № 163, та/або Галузевих будівельних норм ГБН Г1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 р. № 301, згідно з пунктом 2.2 розділу II «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (ср. ), із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників шостої — восьмої цифр основного словника Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 р. № 1749, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 2.1 розділу II Порядку).
Визначення поняття «частина предмета закупівлі (лот)» наведено у пункті 33 частини першої статті 1 Закону.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури.
У свою чергу, слід зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону замовник, зокрема, не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі — Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів.
Тому з питань, зазначених у листі заявника, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Принагідно інформуємо, що наразі створено Базу знань (help.vdz.ua), яка містить додаткову інформацію щодо здійснення закупівель, зокрема, покрокові інструкції із посиланням на нормативно-правові акти, коментарі до діючого законодавства, інформацію про навчальні заходи (курси), обговорення законопроектів, та можливість інтерактивного спілкування із отриманням відповідей на питання, які виникають на практиці під час застосування законодавства.
Директор Департаменту регулювання державних закупівель О. Стародубцев
Коментар редакції
Як визначити предмет закупівлі послуг з поточного ремонту
Перед замовниками досить часто постають питання щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту. Головним чином такі запитання пов’язані перш за все з тим, що виконання поточного ремонту є для цілей Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII різновидом послуг. Про це зазначено в п. 20 ч. 1 ст. 1 цього Закону та в листі, що коментується.
Разом з тим у Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженому наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921 (далі — Порядок), передбачено загальні вимоги до визначення предмета закупівлі щодо послуг з поточного ремонту.
Як зазначено в п. 2.2 розд. II Порядку, під час закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією Державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163 (далі — ДБН А.2.2-3:2014), та/або Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 р. № 301 (далі — ГБН Г.1-218-182:2011).
З огляду на зазначені вимоги Порядку, предмет закупівлі послуг з поточного ремонту замовники визначають саме за такими об’єктами будівництва, як:
— будинок;
— будівля;
— споруда;
— лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
Тому якщо замовнику необхідно провести поточний ремонт за одним об’єктом будівництва, тобто в одному приміщенні (будівлі чи комплексі), то очікувану вартість такого предмета закупівлі замовник повинен визначити окремо по кожному об’єкту будівництва (будівлі), а не за приміщенням.
Наприклад, якщо установа-замовник планує здійснити поточний ремонт в будівлі в декількох кімнатах, необхідно вартість ремонтних робіт по цій будівлі в кімнатах скласти, отримати загальну очікувану вартість та порівняти її з вартісною межею — 200 тис. грн.
Таким чином, поточний ремонт кожної окремої будівлі (об’єкта будівництва) є окремим предметом закупівлі, і у разі якщо загальна вартість поточного ремонту в цій будівлі перевищує 200 тис. грн., замовник повинен проводити процедуру закупівлі.
Детальніше про те, як визначити предмет закупівлі для поточного ремонту, див. на с. 14 — 17 цього номера газети. Також із цього питання радимо вивчити матеріал «Здійснюємо ремонт та будівництво: як провести процедури закупівель» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 28).
Крім цього, у листі, що коментується, наголошується на право замовників визначати частини предмета закупівлі (лоти) при проведенні процедури закупівлі. При цьому необхідно орієнтуватися на показники шостого — десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (далі — ДК 016:2010), із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників шостої — восьмої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749 (далі — ДК 021:2015), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Чи є необхідність у такому лотуванні, замовники вирішують самостійно.
Отже, при визначенні предмета закупівлі з поточного ремонту необхідно, щоб у його назві була зазначена саме назва об’єкта. Наприклад, «поточний ремонт приміщення ЗОШ І — ІІІ ступенів (малярні роботи)».
І хоча Порядок не містить вимоги при визначенні такого предмета закупівлі, як послуги з поточного ремонту, робити посилання на ДК 016:2010 чи ДК 021:2015, замовники все ж намагаються знайти відповідний код у згаданих класифікаторах. На жаль, це не завжди виходить. Але без посилання на такі класифікатори замовники не мають можливості оприлюднити оголошення про заплановані закупівлі на веб-порталі «Державні закупівлі».
З огляду на такі проблеми замовників, на веб-порталі з’явилось роз’яснення щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення закупівлі.
Так, при заповненні відповідної форми оголошення на веб-порталі через автоматизоване робоче місце «Веб-сервіс замовника» у випадку, якщо предмет закупівлі визначений відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 або ГБН Г.1-218-182:2011, необхідно у полі «Класифікатор» обрати рядок «не визначено», а поле «Код предмета закупівлі, згідно ЄЗС» залишити порожнім. Далі у полі «Предмет» ввести необхідну інформацію щодо закупівлі (див. рис. 1).
Рис. 1
При заповненні відповідної форми на веб-порталі через автоматизоване робоче місце «Кабінет Замовника»/«Кабінет Замовника з електронно-цифровим підписом» у випадку, якщо предмет закупівлі визначений відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 або ГБН Г.1-218-182:2011, необхідно у полях «Класифікатор» та «Єдиний закупівельний словник (ЄЗС)» обрати рядок «не визначено». Далі у полі «Предмет» ввести необхідну інформацію щодо закупівлі (див. рис. 2).
Рис. 2
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
