(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/11
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2016/№ 37

Списуємо та утилізуємо бактерицидний опромінювач

Заклад охорони здоров’я планує списати з балансу у зв’язку з непридатністю для подальшого використання бактерицидну лампу, яка обліковувалася у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (на субрахунку 113). Якими документами слід оформити цю операцію? Та що робити далі з ультрафіолетовою (бактерицидною) лампою?

Ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі часто у народі називають просто бактерицидними лампами. Це пристрої, обладнані бактерицидними ультрафіолетовими лампами, що застосовуються в приміщеннях для знезараження повітря та відкритих поверхонь об’єктів з метою зниження кількості мікроорганізмів та профілактики інфекційних хвороб.

Обов’язковою умовою використання опромінювачів з ультрафіолетовими бактерицидним лампами є виключення можливості шкідливого впливу на людину надлишкового опромінення, надмірної концентрації озону і парів ртуті.

Тепер до питань облікових.

Бактерицидні опромінювачі вартістю до 6000 грн. (без урахування ПДВ) слід обліковувати у складі інших необоротних активів на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Процедура списання таких опромінювачів майже нічим не відрізняється від списання інших необоротних активів. За загальним правилом цю операцію слід оформляти Актом про списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет), затвердженою наказом Головного управління Держказначейства від 02.12.97 р. № 125/70.

Водночас існує нюанс, на який потрібно обов’язково звернути увагу під час списання бактерицидного опромінювача. Так, установа має подбати про вилучення бактерицидної лампи та забезпечити її подальшу утилізацію. Чому це так важливо? А все тому, що такі лампи, як і більш звичні люмінесцентні, містять всередині пари ртуті. У свою чергу, сполуки ртуті включені до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120, а відтак, є небезпечними відходами.

Отже, під час ліквідації непридатного для подальшого використання бактерицидного опромінювача необхідно вилучити бактерицидну лампу. Її слід зберігати в металевій скрині в спеціально виділеному окремому приміщенні. Якщо ж цілісність такої лампи було порушено, у результаті чого відбулося потрапляння ртуті у приміщення, треба негайно провести ретельну демеркуризацію приміщення із залученням спеціалізованої організації.

Майте на увазі: оприбутковувати на баланс відпрацьовані бактерицидні лампи не потрібно. Адже обов’язковою умовою визнання запасів активами відповідно до п. 1 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202, є ймовірність отримання майбутніх економічних вигід від їх використання. Тоді як утилізація бактерицидних ламп віщує бюджетній установі лише понесення витрат.

До речі, видатки на оплату послуг із вивезення відходів, їх утилізації та знешкодження слід планувати та здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». На це вказує п. 14 п.п. 2.2.4 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Однак те, що не потрібно вести бухгалтерський облік таких відходів, ще не говорить про відсутність необхідності їх обліку взагалі. Навпаки, вести кількісний облік відходів (у тому числі й відпрацьованих бактерицидних лам) необхідно. І чітку вказівку на це містять норми чинного законодавства. Зокрема, суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані згідно з п. «г» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, зберігаються, утилізуються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку. Вимоги щодо здійснення такого обліку визначено Порядком ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженим постановою КМУ від 01.11.99 р. № 2034. А конкретно, п. 4 цього Порядку вимагає вести первинний облік відходів відповідно до типових форм. Такою формою є типова форма № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затверджена наказом Мінприроди від 07.07.2008 р. № 342. Цим же наказом затверджено й Інструкцію щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари».

Запровадження типової форми № 1-ВТ в установі здійснюється за наказом керівника, зразок якого наведено в додатку 1 до згаданої Інструкції. Саме цим наказом має бути призначено особу, відповідальну за ведення первинного обліку відходів в установі. А остання на підставі даних попереднього обстеження повинна скласти перелік місць, де ведеться первинний облік, перелік конкретних видів відходів за кожним з цих місць, а також визначити періодичність здійснення обліку.

Зауважимо: форма № 1-ВТ не є статистичною звітністю. Це внутрішній документ, призначений виключно для ведення первинного обліку відходів. Тому подавати форму № 1-ВТ до статистичних органів не потрібно.

Водночас відсутність такого обліку загрожує посадовим особам установи адмінштрафом (за порушення правил ведення первинного обліку відходів) у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.). Це передбачено ст. 821 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

І на завершення кілька слів про оподаткування. А точніше, про відсутність підстав для оподаткування екологічним податком операцій з тимчасового розміщення на території установи таких відходів, як відпрацьовані бактерицидні лампи. Так, відповідно до п.п. 240.1.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, які здійснюють розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання). Тож суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях виключно відходи, що за вимогами бухгалтерського обліку обліковуються як вторинна сировина, не є платниками податку за розміщення відходів ( п. 240.5 ПКУ). На цьому наголосила і Державна фіскальна служба у листі від 13.06.2016 р. № 13057/6/99-99-12-02-03-15.

списання, утилізація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті