* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 21, с. 25.
Виникнення права на дві додаткові відпустки за стаж: можливо у 2016 році!
Держслужбовець досяг 5-річного строку перебування на держслужбі 18.07.2015 р., тобто на момент набрання чинності новим Законом про держслужбу у нього вже був 5-річний стаж держслужби. Відповідно, станом на 18.07.2016 р. його стаж держслужби становив 6 років. Чи має право держслужбовець на додаткову відпустку за 5-річний та 6-річний стаж держслужби?
Насамперед зауважимо, що з моменту введення в дію Закону № 889 (з 01.05.2016 р.) для надання додаткової відпустки за стаж держслужби знижено мінімальний стаж держслужби з 10 років до 5 років (п. 1 постанови № 250, п. 2 Порядку № 270). Отже, з 01.05.2016 р. право на таку відпустку набули держслужбовці, у яких стаж держслужби становить понад 5 років.
При цьому за наявності стажу держслужби понад 5 років тривалість додаткової відпустки становить 1 календарний день. Починаючи з 6-го року держслужби тривалість додаткової відпустки збільшується ще на 1 календарний день, і таке збільшення триває до досягнення максимальної тривалості цієї відпустки — 15 календарних днів. Отже, тривалість додаткової відпустки за стаж становить: за наявності стажу держслужби понад 5 років — 1 календарний день, а за наявності стажу держслужби понад 6 років — 2 календарні дні.
Тут скажемо і про норму п. 3 Порядку № 270: додаткова відпустка конкретної тривалості надається держслужбовцям після досягнення відповідного стажу держслужби.
У цьому випадку на момент набрання чинності Законом № 889 (01.05.2016 р.), яким і введено нові умови надання додаткової відпустки за держстаж, у держслужбовця вже є 5-річний строк перебування на держслужбі. Тому з 01.05.2016 р. він набув право на 1 календарний день зазначеної відпустки. А 18.07.2016 р. він досяг 6-річного строку перебування на держслужбі. Отже, з 18.07.2016 р. у цього держслужбовця виникло право на додаткову відпустку за стаж держслужби понад 6 років тривалістю 2 календарні дні.
Як бачимо, у 2016 році держслужбовець набув право на додаткову відпустку за стаж держслужби одразу з двох підстав — за 5-річний та 6-річний держстаж. Це можливо тільки у 2016 році — коли впроваджується нова нормативна база у сфері держслужби.
Стаж держслужби понад 10 років: чи можлива додаткова відпустка 5 + 1 календарний день
Держслужбовець досяг 10-річного стажу держслужби 27.10.2015 р. У березні 2016 року він скористався додатковою відпусткою за стаж держслужби 10 років тривалістю 5 календарних днів. Чи має він право скористатися ще 1 календарним днем додаткової відпустки за 10-річний стаж держслужби у зв’язку з набранням чинності новою нормативною базою в цій сфері?
Тривалість додаткової відпустки за 10-річний стаж держслужби становить: до 01.05.2016 р. — 5 календарних днів (п. 1 постанови № 250), а після 01.05.2016 р. — 6 календарних днів (п. 2 Порядку № 270).
Як бачимо, для держслужбовців зі стажем держслужби понад 10 років тривалість додаткової відпустки збільшилася на 1 календарний день. При цьому Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 і Порядок № 270 не містять особливих приписів щодо визначення права на додаткову відпустку за стаж держслужби в таких ситуаціях.
Нагадаємо, що надання додаткової відпустки за стаж держслужби повністю залежить від наявності відповідного стажу у держслужбовця.
У наведеній ситуації держслужбовець з 01.05.2016 р. набув право на додаткову відпустку за 10-річний стаж держслужби тривалістю 6 календарних днів згідно з новою нормативною базою у сфері держслужби. Проте за стаж держслужби понад 10 років він уже скористався додатковою відпусткою тривалістю 5 календарних днів, належних йому згідно зі старою нормативкою.
Отже, в наведеній ситуації з 01.05.2016 р. держслужбовець може скористатися ще 1 календарним днем додаткової відпустки за 10-річний стаж держслужби. При цьому конкретний період використання цього дня додаткової відпустки за стаж держслужби має бути передбачено у графіку відпусток і погоджено між керівником держслужби та держслужбовцем.
Тривалість додаткової відпустки за 11, а потім 12 років держслужби
На 01.05.2016 р. у держслужбовця стаж держслужби становив 11 років. Він скористався додатковою відпусткою за цей стаж у липні 2016 року. При цьому зазначений держслужбовець досягне 12-річного стажу перебування на держслужбі 25.02.2017 р. Якої тривалості йому може бути надано з 25.02.2017 р. додаткову відпустку за 12 років держслужби?
Дійсно, визначаючи тривалість додаткової відпустки за держстаж у 2016 році, не забувайте про норму п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889: за держслужбовцями, які відповідно до ст. 35 Закону № 3723 набули право на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено ст. 58 Закону № 889, така тривалість додаткових відпусток зберігається після набрання чинності Законом № 889.
Підкреслимо, що в цій ситуації на момент набрання чинності Законом № 889 (01.05.2016 р.) у держслужбовця стаж держслужби становив 11 років. За наявності стажу держслужби понад 11 років держслужбовцю надається додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів як згідно із старим (п. 1 постанови № 250), так і згідно з новим (п. 2 Порядку № 270) законодавством у сфері держслужби.
Отже, в цьому випадку п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 не застосовується. Виходить, що держслужбовцю належить додаткова відпустка за 11-річний стаж держслужби — тривалістю 7 календарних днів. А ось за стаж держслужби понад 12 років тривалість додаткової відпустки визначається згідно з новим законодавством (п. 2 Порядку № 270) і становить 8 календарних днів. Зверніть увагу, що право на додаткову відпустку за 12-річний стаж держслужби виникне у держслужбовця з 25.02.2017 р.
Держорган у стадії ліквідації: що зі щорічними відпустками держслужбовців
На момент набрання чинності новим Законом про держслужбу держорган перебував у стадії ліквідації. Якій тривалості надавати щорічні (основну та додаткову за стаж держслужби) відпустки держслужбовцям — згідно з новою чи старою нормативною базою у сфері держслужби?
Запитання засноване на нормі п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889: «Умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом».
Зверніть увагу: у цій нормі йдеться про те, що в держоргані, що перебуває у стадії ліквідації станом на 01.05.2016 р., не застосовуються саме нові умови оплати праці. Тоді як про надання щорічних відпусток не йдеться. Більш того, з 01.05.2016 р. Закон № 3723 втратив чинність частково (зокрема, в частині надання щорічних відпусток), а постанова № 250 не поширюється на держслужбовців.
Отже, держслужбовцям у держорганах, що станом на 01.05.2016 р. перебували у стадії ліквідації, щорічні відпустки надаються згідно з новою нормативкою в сфері держслужбі — ст. 57 і 58 Закону № 889 та Порядком № 270.
Зауважимо, що тривалість щорічної основної відпустки залишилася незмінною до і після 01.05.2016 р. При наданні додаткової відпустки за держстаж слід пам’ятати про те, що з 01.05.2016 р. змінився підхід до визначення тривалості цієї відпустки, а п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889 і п. 12 Порядку № 270 щодо цього питання передбачено «перехідні» норми.
Держслужбовець став працівником обслуговуючого персоналу держоргану: що із щорічною відпусткою?
У держоргані окремі посади держслужби перейшли до категорії посад працівників, які виконують функції з обслуговування. Такий перехід було здійснено з 01.06.2016 р. за бажанням самих працівників, яких торкнулася зазначена зміна категорій їх посад. Скільки днів щорічної відпустки їм належить з 01.06.2016 р.?
З набранням чинності Законом № 889 окремі посади держслужби почали вважатися посадами працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування. Такий перехід супроводжується працеоплатними наслідками. Тому працівників, які обіймають зазначені посади, повідомляють про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці ( ч. 3 ст. 32 КЗпП) / 60 календарних днів (ч. 4 ст. 43 Закону № 889).
Протягом строку повідомлення за працівниками, які обіймають посади, що переходять з категорії держслужби до категорії посад обслуговуючого персоналу держоргану, має зберігатися статус держслужбовця. Тобто за такими працівниками зберігаються попередні умови праці, а також пільги та гарантії. Отже, строк повідомлення включають до стажу держслужби.
Зауважимо такий нюанс: якщо сторони трудового договору дійшли згоди щодо впровадження нових умов праці до закінчення строку повідомлення, то працівник може почати працювати за новими умовами праці і до закінчення строку повідомлення.
Саме зазначеної згоди щодо запровадження нових умов праці до закінчення строку повідомлення про зміну істотних умов праці і дійшли працівники та керівники держоргану в цій ситуації. Тобто посада працівника до 01.06.2016 р. вважалася посадою держслужби, а після 01.06.2016 р. — посадою працівника обслуговуючого персоналу держоргану.
Відомості для вирішення ситуації, описаної в запитанні, у нас «на руках». Тепер же поговоримо безпосередньо про право на щорічні відпустки та їх тривалості.
Щорічна основна відпустка. У цьому випадку йдеться про працівників, які вважаються держслужбовцями до впровадження нової нормативної бази у сфері держслужби, тобто згідно із Законом № 3723 (ср. ). Отже, при визначенні для них загальної тривалості щорічної основної відпустки як для держслужбовців спираємося на ч. 1 ст. 35 Закону № 3723, згідно з якою ця відпустка за повністю відпрацьований робочий рік становить 30 календарних днів. Тоді як працівник, посада якого віднесена до категорії обслуговуючого персоналу держоргану, має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за умови повністю відпрацьованого робочого року ( ч. 1 ст. 6 Закону № 504).
Тривалість щорічної основної відпустки у робочому році, на який припала зміна статусу посади (посада держслужби → посада працівника обслуговуючого персоналу держоргану), повинна розраховуватися: пропорційно відпрацьованому часу з розрахунку 30 календарних днів до закінчення строку повідомлення / до зміни статусу посади (якщо сторони дійшли згоди про впровадження нових умов праці до закінчення строку повідомлення) та 24 календарних днів — після.
Припустимо, п’ятий робочий рік, на який припала зміна статусу посади працівника (з 01.06.2016 р. посада держслужби стала посадою працівника обслуговуючого персоналу держоргану), триває з 05.10.2015 р. по 04.10.2016 р. У такому разі розрахунок тривалості щорічної основної відпустки за робочий рік, у якому відбувається зазначена зміна статусу посади, має такий вигляд.
1. Розраховуємо кількість календарних днів щорічної основної відпустки, що припадають на один календарний день (без урахування святкових і неробочих днів за увесь рік) робочого року виходячи із загальної тривалості щорічної основної відпустки для посади держслужби (30 календарних днів) і окремо — для посади працівника держоргану, який виконує функції з обслуговування (24 календарні дні):
П30 = 30 : (366 - 10) = 0,0843 (к. дн.),
П24 = 24 : (366 - 10) = 0,0674 (к. дн.),
де 30 і 24 — кількість календарних днів щорічної основної відпустки за посадами відповідно держслужби та працівника держоргану, що виконує функції з обслуговування;
366 — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який визначаємо тривалість щорічної основної відпустки;
10 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який визначаємо тривалість щорічної основної відпустки.
2. Визначаємо кількість належних працівнику днів щорічної основної відпустки: 233 х 0,0843 + 123 х 0,0674 = 27,9321 ≈ 28 (к. дн.),
де 233 — кількість календарних днів з дати початку робочого року до дати втрати працівником статусу держслужбовця (враховуючи строк повідомлення про зміну істотних умов праці), без урахування святкових і неробочих днів ( ст. 73 КЗпП), що припали на цей період. У нашому випадку беремо період з 05.10.2015 р. по 31.05.2016 р. без урахування 7 святкових і неробочих днів, що припали на цей період;
123 — кількість календарних днів від дати зміни статусу держслужбовця на статус працівника держоргану, що виконує функції з обслуговування, до дати закінчення поточного робочого року, без урахування святкових і неробочих днів ( ст. 73 КЗпП), що припали на цей період. У нашому випадку беремо період з 01.06.2016 р. по 04.10.2016 р. без урахування 3 святкових і неробочих днів, що припали на цей період.
Таким чином, за п’ятий робочий рік, в якому відбувається зміна статусу посади (посада держслужби → посада працівника обслуговуючого персоналу держоргану), працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 28 календарних днів.
Щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби. Зауважимо, що право на додаткову відпустку за стаж держслужби мають тільки держслужбовці або працівники, прирівняні до них у такій гарантії. Проте працівники держорганів, які виконують функції з обслуговування, не є держслужбовцями (п. 14 ч. 3 ст. 3 Закону № 889). Тому вони не мають права на додаткову відпустку за стаж держслужби.
Отже, працівник держоргану, для якого змінюється статус посади (посада держслужби → посада працівника держоргану, що виконує функції з обслуговування), втрачає право на щорічну додаткову відпустку за стаж держслужби з дати його переходу на посаду обслуговуючого персоналу держоргану.
Разом з тим на цьому рано ставити крапку. Річ у тім, що додаткова відпустка за стаж держслужби конкретної тривалості надається держслужбовцям після досягнення відповідного стажу держслужби. Причому її тривалість не прив’язана до відпрацьованого часу. Тобто, щойно держслужбовець досягає певного стажу держслужби, що дає право на додаткову відпустку або її збільшення, він набуває право на таку відпустку повної тривалості.
Виходить, якщо працівник, для якого змінюється статус посади (посада держслужби → посада працівника держоргану, що виконує функції з обслуговування), набув право на додаткову відпустку за стаж у період, коли перебував на посаді держслужби (включаючи строк повідомлення про зміну істотних умов праці), він може реалізувати набуте право і після втрати статусу держслужбовця. Причому тривалість додаткової відпустки визначають відповідно до постанови № 250, оскільки в цій ситуації на працівника не поширюються Закон № 889 і Порядок № 270.
У цій ситуації у разі досягнення до 01.06.2016 р. стажу держслужби, що дає право на додаткову відпустку за стаж або на її збільшення, працівник може реалізувати набуте право і після втрати статусу держслужбовця, тобто після 01.06.2016 р.
Пояснимо: припустимо, держслужбовець досяг 10-річного стажу держслужби 25.05.2016 р. Він набув право на додаткову відпустку за стаж держслужби тривалістю 5 календарних днів згідно з п. 1 постанови № 250. Оскільки ця додаткова відпустка є щорічною, набуті дні зазначеної відпустки працівник може використати у процесі трудової діяльності вже за посадою працівника обслуговуючого персоналу або, за бажання, отримати за них грошову компенсацію. Якщо працівник не використовує їх до звільнення, то у разі припинення трудових відносин йому обов’язково виплачують грошову компенсацію за невикористані дні такої відпустки.
Після переходу на посаду працівника обслуговуючого персоналу у працівника з’являється право на щорічні додаткові відпустки за шкідливо-важкі умови праці та за особливий характер праці (у тому числі й за ненормований робочий день), передбачені ст. 7 і 8 Закону № 504. Нагадаємо, що у держслужбовців права на такі відпустки немає.
Нормативні документи
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Порядок № 270 — Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затверджений постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270.
Постанова № 250 — постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.
