(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4/1
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Лютий , 2017/№ 8

Щодо порядку визначення предмета закупівлі

Лист від 07.02.2017 р. № 3302-06/3816-06

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі повідомляє.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі — Порядок).

Водночас 17.01.2017 р. набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 р. № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі», згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:

перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);

перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);

перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);

перші п’ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).

Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.

Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеним наказом про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

У свою чергу, у разі, якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника «99999999-9 — Не визначено» із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.

При цьому слід ураховувати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).

Щодо закупівлі лікарських засобів

Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі, якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.

Зазначені зміни до Порядку ініційовані та запропоновані Міністерством охорони здоров’я України, яке згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.

У зв’язку із цим щодо питань зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу у конкретних випадках пропонуємо звертатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту

Відповідно до Порядку (зі змінами) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 р. № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.

Таким чином, оскільки предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, замовник самостійно обирає відповідний показник Єдиного закупівельного словника для зазначення у дужках.

Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490 (далі — наказ).

Виходячи зі змісту пункту 2 наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов’язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації, при цьому додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

Так, при заповненні форми річного плану закупівель та додатка до нього замовником вноситься інформація про коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).

При цьому процедури закупівлі, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017 р., завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 р. № 2092.

Разом з тим визначення та відображення у річному плані та додатку до нього предмета закупівлі з 17.01.2017 р. здійснюється замовником з дотриманням Порядку зі змінами.

Варто також зазначити, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель / додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель / додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені.

Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону

Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Так, частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.

Поряд з цим форми документів у сфері закупівель, затверджені наказом, містять інформацію щодо конкретної назви предмета закупівлі та коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).

У свою чергу, оскільки метою Закону є, зокрема, забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до набрання чинності змінами, і при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, зазначивши у формах відповідний показник Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком, зі змінами.

Водночас вибір процедури закупівлі у конкретних випадках здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень виходячи зі змісту статті 38 Закону.

Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Директор Департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України О. Стародубцев

Коментар фахівця

Визначаємо предмет закупівлі за новими правилами: поради Мінекономрозвитку

Без сумніву, уже більшість замовників зіткнулись з новими правилами визначення предмета закупівлі. Адже 17.01.2017 р. набрали чинності зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі — Порядок № 454).

При цьому від самого початку застосування нового механізму визначення предмета закупівлі виникло багато запитань щодо правильного визначення того чи іншого предмета закупівлі, аби таке визначення відповідало чинним нормам законодавства.

Нагадаємо, що предмет закупівлі товарів і послуг замовник насамперед визначає згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922), якими передбачено визначення понять «товари» та «послуги». При цьому в цій частині ніяких змін немає.

Разом з тим з 01.01.2017 р. замовники вже не застосовують для визначення предмета закупівлі Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.11.2010 р. № 457 (далі — ДК 016:2010).

При цьому замовник повинен визначати предмет закупівлі згідно з термінологією Закону № 922 та з 17.01.2017 р. для товарів і послуг має вибирати відповідний цифровий код за четвертою цифрою в Основному словнику Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749 (далі — ДК 021:2015), якому буде відповідати певний предмет закупівлі.

Також замовник має зазначити в дужках конкретну назву товару чи послуги.

Відразу спливають перші нюанси у визначенні предмета закупівлі товарів і послуг.

Так, зверніть увагу, що в деяких цифрових кодах товарів, послуг перші три цифри є відмінними від цифри «0», а четвертою цифрою є цифра «0». Тобто у показнику четвертої цифри за такими предметами закупівель в ДК 021:2015 стоїть «0». При цьому такий код не містить у собі подальшого розшифрування ще по якихось назвах предметів закупівель, як в інших цифрових кодах, а натомість є єдиним цифровим кодом для зазначеного в назві цього коду предмета закупівлі. Тобто окремі цифрові коди мають у своїй ієрархії одне найменування, що описує товари, послуги, а далі в ДК 021:2015 розміщено вже наступний цифровий код, який повністю відмінний від попереднього, починаючи або вже з першої цифри, або з третьої.

Наведемо декілька прикладів.

Приклад 1

51900000-1

Послуги зі встановлення систем наведення і контролю

Installation services of guidance and control systems

73300000-5

Проектування та виконання НДДКР

Design and execution of research and development

76600000-9

Послуги з інспектування трубопроводів

Pipeline-inspection services

77400000-4

Зоологічні послуги

Zoological services

77700000-7

Послуги, пов’язані з рибальством

Services incidental to fishing

92400000-5

Послуги інформаційних агентств

News-agency services

73400000-6

Послуги з проведення НДДКР у сфері безпеки та оборони

Research and Development services on security and defence materials

Як зазначено в ДК 021:2015, цей документ призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечення більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створення ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримки участі вітчизняних суб’єктів господарювання у торгах за межами України.

Водночас у ДК 021:2015 вказано, що цей класифікатор призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також для вітчизняних товаровиробників і надавачів послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.

Також у ДК 021:2015 зазначено, що в Основному словнику установлено коди та назви продукції і послуг, які можуть бути предметом закупівель. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:

перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);

перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);

перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);

перші п’ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).

Водночас, як бачимо на вищенаведених прикладах, окремі цифрові коди ДК 021:2015 не мають ієрархічної структури.

Варто зазначити, що в Порядку № 454 Мінекономрозвитку лише зазначає про те, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Основного словника. При цьому в Порядку № 454 немає посилання на те, що такий показник четвертої цифри Основного словника — це має бути обов’язково цифра, яка є відмінною від цифри «0», або що предмет закупівлі має визначатися замовником за угрупуванням «клас».

Водночас Порядок № 454 не містить вимоги про те, що замовник має при визначенні предмета закупівлі керуватися обов’язково усіма положеннями ДК 021:2015, зокрема його розділом 2Загальні положення»).

Тому вважаємо, що в наведених вище випадках, коли в ДК 021:2015 є цифровий код, який не містить ієрархічної структури, при цьому повною мірою відповідає по суті предмету закупівлі, саме за таким кодом і буде визначатися предмет закупівлі, при цьому показником четвертої цифри в такому коді буде цифра «0».

Наприклад, замовнику (Чернівецький національний університет, кафедра фізичної географії та геології) необхідно замовити виконання науково-дослідної роботи (НДР) на тему «Географічні аспекти прогнозування можливих надзвичайних ситуацій (НС) в межах міста Чернівці» очікуваною вартістю 202 тис. грн.

Тобто в замовника є потреба в закупівлі послуг саме з виконання НДР, а не послуги у сфері НДДКР та пов’язаних консультаційних послуг. Тому вважаємо, що в даному випадку визначення такого предмета закупівлі за кодом 73110000-6 — Дослідницькі послуги буде неправильним.

Натомість вважаємо, що правильним буде в цьому випадку предмет закупівлі визначити таким чином:

73300000-5 — Проектування та виконання НДДКР (послуги з виконання науково-дослідної роботи на тему «Географічні аспекти прогнозування можливих надзвичайних ситуацій (НС) в межах міста Чернівці»).

При цьому, на нашу думку, варто критично сприймати поради окремих фахівців щодо ситуації, якщо предмет закупівлі не має відповідного коду в ДК 021:2015. Вони радять визначати предмет закупівель за кодом з усіма дев’ятками, а саме: 99999999-9, тобто в електронній системі закупівель вибирають саме показник «99999999-9 — Не визначено». Саме такі поради дає замовникам і Мінекономрозвитку в листі, що коментується.

Тож не зайве буде нагадати, що відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено у п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. При цьому зауважте, що визначення предмета закупівлі саме в такий пропонований спосіб, як «99999999-9 — Не визначено», не передбачено у Порядку № 454. Як наслідок, у даному випадку дії замовника будуть поза межами встановлених норм права.

Щодо закупівлі лікарських засобів

Також маємо нові правила визначення предмета закупівлі при визначенні такого предмета, як лікарські засоби.

Так, нині предмет закупівлі лікарських засобів замовник визначає за показником третьої цифри ДК 021:2015 із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН).

При цьому в разі, якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два лікарських засоби і більше, то замовник у дужках зазначає МНН кожного з таких лікарських засобів.

Таким чином, спочатку замовник визначає, чи належить товар, який необхідно закупити, до лікарських засобів. Нагадаємо: визначення поняття «лікарський засіб» наведено у Законі України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР.

Далі, якщо необхідний товар є лікарським засобом, замовник має визначити цей предмет закупівлі за показником третьої цифри ДК 021:2015 — 33600000-6 — Фармацевтична продукція.

З чинним Національним переліком основних лікарських засобів і виробів медичного призначення можна ознайомитися на офіційному сайті МОЗ в мережі Інтернет за посиланням: http://www.moz.gov.ua/ua/print/lik_zas.html.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.

Варто зазначити, що у випадку подiлу предмета закупівлі на лоти за МНН у замовників виникає запитання: чи може в одному лоті бути декілька МНН? Давайте проаналізуємо.

Так, у Порядку № 454 така абревіатура, як «МНН», замiнює сполучення таких слiв, як мiжнародна непатентована назва лікарського засобу.

Як бачимо, в даному випадку термін «мiжнародна непатентована назва» вживається в однинi, тож i буквене скорочення «МНН» далі за текстом Порядку № 454 вживається в однинi.

Таким чином, у разі вибору замовником подiлу на лоти за МНН в одному лоті може бути лише одна МНН. Тобто лот 1 — одна МНН, лот 2 — iнша МНН.

Для інформації можна переглянути в електронній системі закупівель Prozorro, як замовники визначили предмет закупівлі для лікарських засобів:

— закупівля № UA-2017-02-08-003022-c

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-02-08-003022-c/;

— закупівля № UA-2017-01-23-000499-c. Але зауважимо, що за цією закупівлею МНН зазначено не українською мовою. Вважаємо, що МНН необхідно зазначати насамперед українською мовою, а додатково можна ще й англійською. У разі, якщо це «міжнародна» закупівля, то обома мовами:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-01-23-000499-c/.

Напевне, ви звернули увагу на те, що цифровий код 33600000-6 — Фармацевтична продукція містить як лікарські засоби, так й інші товари, які не є лікарськими засобами. При цьому, як було зазначено вище, предмет закупівлі усіх товарів (не лікарських засобів) замовник визначає за четвертою цифрою ДК 021:2015.

Далі розглянемо декілька прикладів.

Приклад 2

33682000-4

Гумові плитки

Rubber tiles

33683000-1

Гумові покриття

Rubber cushioning

У зазначеному випадку предмет закупівлі таких товарів визначатимуть за показником четвертої цифри ДК 021:2015, а саме: 33680000-0 — Фармацевтичні вироби (гумові покриття).

Приклад 3

33696500-0

Лабораторні реактиви

Laboratory reagents

33697100-3

Приладдя для клізм

Enema preparations

У зазначеному випадку предмет закупівлі таких товарів визначатимуть за показником четвертої цифри ДК 021:2015, а саме: 33690000-0 — Лікарські засоби різні (Лабораторні реактиви. Приладдя для клізм).

В електронній системі закупівель Prozorro можна переглянути визначення предмета закупівлі по лабораторних реактивах:

— закупівля № UA-2017-02-03-002031-b

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-02-03-002031-b/;

— закупівля № UA-2017-01-21-000068-b

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-01-21-000068-b/;

— закупівля № UA-2017-02-07-002335-c

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-02-07-002335-c/.

Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту

Також змінилось визначення предмета послуг з поточного ремонту. Власне, сам поточний ремонт, як i раніше, визначається за об’єктами будівництва, які зазначено в Порядку № 454, але при цьому замовник має ще зазначити й відповідний цифровий код класифікатора.

Так, на сьогодні вiдповiдно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 454 замовник визначає предмет закупівлі послуг з поточного ремонту за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією Державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 04.06.2014 р. № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 р. № 301, iз зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до ДК 021:2015.

Зауважимо: в Порядку № 454 немає посилання на те, за показником якої цифри ДК 021:2015 необхідно зазначити в дужках предмет закупівлі послуг з поточного ремонту.

З огляду на зазначене, замовник самостійно вибирає в ДК 021:2015 той цифровий код, який відповідає предмету закупівлі послуг з поточного ремонту, що потребує закупити замовник.

До речі, на це звертає увагу й Мінекономрозвитку у листі, що коментується.

Не зайвим буде звернути увагу ще на один момент: на відміну від визначення предмета закупівлі з робіт (зокрема, й робіт з капітального ремонту), предмет закупівлі яких замовник може визначати не тільки за кожним окремим об’єктом будiвництва, a й за його частинами, в разі визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту замовник не має права визначати такий предмет за частинами об’єкта будівництва.

Щодо планування закупівель за новими правилами та завершення закупівель, розпочатих за старими правилами

З моменту набрання чинності новими правилами визначення предмета закупівлі також багато запитань виникало стосовно того, чи необхідно переплановувати вже заплановані раніше закупівлі в річному плані закупівель, додатку до річного плану закупівель.

Також замовників хвилювало ще одне запитання: чи має замовник відмінити розпочаті торги, як допорогові, так і пiсляпороговi, якщо вони були оголошенi в електронній системі закупівель Prozorro за предметом закупівлі, визначеним за старими правилами.

Мінекономрозвитку у листі, що коментується, надало відповідi на згаданi запитання.

Головне, на чому варто акцентувати, — при допорогових закупівлях в разі необхідності укладання договору (або проведення закупівлі через Prozorro) пiсля 17.01.2017 р., визначення предмета закупівлі має здійснюватися вже за новими правилами. Тож перед укладанням договору (проведенням електронної закупівлі) замовнику варто внести відповідні зміни до додатка до річного плану закупівель.

Стосовно пiсляпорогових закупівель також радимо замовнику перед оголошенням нових торгів оновити рiчний план закупівель.

При внесенні таких змін особливу увагу зверніть на те, що в порiвняннi з попереднім визначенням предмета закупівлі нині однi предмети «укрупнилися», тобто мають однаковий цифровий код, а отже, можуть потрапити пiд процедуру закупівлі в разі перевищення (або рiвностi) вартісних меж, передбачених Законом № 922. Але не забуваймо про те, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону № 922.

Щодо визначення предмета закупівлі при переговорній процедурі

Також Мінекономрозвитку у листі, що коментується, піднімає питання про можливість застосування зараз замовником переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.

Нагадаємо, що однією з основних умов для застосування у зазначеному випадку переговорної процедури закупівлі є те, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922).

Тобто предмет закупівлі має бути таким самим, як і при попередньо проведених замовником відкритих торгах. Також не мають зазнати змін технічні, якісні характеристики предмета закупівлі, а також не можуть змінюватися вимоги до учасника.

Водночас не забуваймо, що у формах документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490, зазначають предмет закупівлі відповідно до державних класифікаторів.

При цьому, як ми згадували, з цього року замовники вже не визначають предмет закупівлі товарів і послуг за ДК 016:2010. Разом з тим з 17.01.2017 р. визначення предмета закупівлі товарів і послуг змінилося й у частині визначення за ДК 021:2015.

Тож у переговорній процедурі закупівлі в такому випадку визначення предмета закупівлі буде не узгоджуватися формально з попереднім його визначенням у відкритих торгах.

Отже, у цій ситуації є ризик недотримання всіх обов’язкових умов для застосування замовником переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922.

Разом з тим автори листа, що коментується, зазначають, що в даному випадку замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. Але зверніть увагу на те, що поряд з цим Міністерство вказує: вибір процедури закупівлі в кожному конкретному випадку здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника, які й несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення в силу норм ст. 38 Закону № 922. При цьому Мінекономрозвитку також звертає увагу на те, що його листи не встановлюють норм права, а носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Але не виключено, що в перевіряючих позиція із зазначеного питання може відрізнятися від тієї, яка озвучена Мінекономрозвитку у листі, що коментується.

З огляду на зазначене, радимо замовникам перед прийняттям того чи іншого рішення з питань публічних закупівель детально проаналізувати нормативно-правову базу, що регулює зазначене питання, та приймати відповідні рішення за наявності для того правових підстав, керуючись чинним законодавством.

Ярослава ДУБРОВА, консультант з питань публічних закупівель

визначення предмета закупівлі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті