Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо обчислення середньої заробітної плати для оплати днів відпусток і повідомляє.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про відпустки» обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нарахування середньої заробітної плати для оплати часу щорічної та інших видів відпусток, які надається працівникові, провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок).
Пунктом 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Враховуючи норми Порядку, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпустки залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.
Наприклад, у разі, якщо згідно з наказом працівнику надавалась щорічна основна відпустка терміном 24 календарні дні з 15 листопада 2016 року, то розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати буде листопад 2015 року — жовтень 2016 року. Якщо ж за одним наказом працівнику надається щорічна відпустка у листопаді 2016 року, та додаткова відпустка, яка починається у грудні 2016 року, то при обчислені середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки розрахунковий період буде листопад 2015 року — жовтень 2016 року, а для оплати часу додаткової відпустки — грудень 2015 року — листопад 2016 року.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Два види відпустки: наказ один, розрахункові періоди різні — нова думка Мінсоцполітики
Запитання, розглянуте в листі Мінсоцполітики, що коментується, стосується порядку розрахунку відпускних, зокрема визначення розрахункового періоду. Ситуація така: працівникові надають згідно з одним наказом/розпорядженням щорічну основну відпустку і соціальну додаткову відпустку на дітей, які йдуть одна за одною. При цьому початок щорічної основної відпустки і початок соціальної додаткової відпустки на дітей припадають на різні місяці.
Справа в тому, що віднедавна у своїх офіційних роз’ясненнях, зокрема в листі Мінсоцполітики від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 41, с. 6), фахівці цього відомства почали дотримуватися іншої позиції, аніж тієї, яку вони викладали раніше у своїх роз’ясненнях. А саме: на їх думку, визначення розрахункового періоду для розрахунку відпускних залежить від дати початку певного виду відпустки і не залежить від місяця видання та кількості наказів про їх надання.
Щоб розібратися з тим, як визначити розрахунковий період, коли декілька видів відпусток йдуть одна за одною і оформлені одним наказом/розпорядженням, нашою редакцією було відправлено запит на адресу Мінсоцполітики з конкретною ситуацією:
«Працівниця подала заяву про надання їй з 15.11.2016 р. щорічної основної відпустки на 24 календарні дні і соціальної додаткової відпустки як матері двох дітей до 15 років на 10 календарних днів. Надання таких відпусток оформлене в одному наказі. Дата початку щорічної основної відпустки — 15.11.2016 р., дата початку соціальної додаткової відпустки на дітей — 09.12.2016 р., тобто відпустки йдуть одна за одною.
Як у цій ситуації треба визначати розрахунковий період для оплати періоду відпустки?
Від чого залежить визначення розрахункового періоду: від того, одним наказом чи різними наказами оформлені такі відпустки або ж від виду відпустки, що надається?»
Відповідь фахівців Мінсоцполітики, надана нам у листі, що коментується, відразу скажемо, здивувала. Чому? Та тому, що раніше у своїх роз’ясненнях фахівці цього відомства говорили абсолютно інше. Давайте спробуємо без емоцій розібратися з новою думкою та вирішити, як правильно вчиняти надалі.
Як визначали розрахунковий період
Так уже склалося на практиці, що в подібній ситуації ми з вами розраховували одну середню зарплату для оплати усіх відпусток, що йдуть одна за одною. Тобто розрахунковий період для визначення відпускних як по одній відпустці, так і по іншій був один і той же — 12 календарних місяців (чи менша кількість календарних місяців), що передують місяцю початку відпустки, яка йшла першою.
Причому не можна сказати, що це робилося безпідставно. Раніше у своїх роз’ясненнях (правда, так би мовити неофіційних, наданих у вигляді консультації у професійних виданнях, а не оформлених у вигляді листа Міністерства) фахівці Мінсоцполітики саме так і радили вчиняти (див. «Оплата праці», 2014, № 19, с. 12).
Нагадаємо, як обґрунтовували свої роз’яснення фахівці Мінсоцполітики відносно цієї ситуації раніше.
Розрахунок середньої зарплати для оплати відпусток здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Цей Порядок не передбачає ніяких особливостей розрахунку суми відпускних у разі, якщо відпустки йдуть одна за одною. Важливим моментом є те, як оформлено рішення (наказ/розпорядження) про надання відпусток. Якщо прийнято одне рішення про надання усіх днів відпусток, тобто виданий один наказ/розпорядження, при цьому відпустки надаються без розриву вихідними днями (відпустки не перериваються), то маємо один розрахунковий період для визначення суми відпускних.
У разі, якщо працівник йде у відпустку на підставі заяви і наказу/розпорядження про надання відпустки, а потім хоче використати ще одну відпустку, то працедавець видасть окремий наказ/розпорядження. У цьому випадку розрахунок відпускних необхідно було здійснити окремо (розрахункові періоди будуть різними, якщо місяці початку відпусток не співпадають), адже кожна відпустка оформлена окремим наказом.
Так і розраховували відпускні бухгалтери на практиці.
Яка нова думка Мінсоцполітики
Що тепер пропонують нам фахівці Мінсоцполітики в листі, що коментується? Вони вважають, що розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпустки залежить не від місяця видачі наказу і кількості цих наказів, а від того, в якому саме місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.
З цим ми якраз і не сперечаємося. Дійсно, якщо, наприклад, працівник йде у відпустку з 1-го числа поточного місяця, наказ про його вихід у відпустку буде виданий в попередньому місяці. Ні в кого не викликає сумнівів, що розрахунковий період для відпускних повинен визначатися як 12 календарних місяців (чи менша кількість календарних місяців), що передують саме місяцю, в якому почалася відпустка (а не коли виданий наказ/розпорядження про відпустку).
Але далі в листі, що коментується, відповідь дано на конкретно запропоновану нами ситуацію. Згідно з одним наказом надано з 15 листопада 2016 року щорічну основну відпустку (один вид відпустки) тривалістю 24 календарні дні і додаткову відпустку на дітей (інший вид відпустки) на 10 календарних днів.
Фахівці Мінсоцполітики вважають, що:
— для щорічної основної відпустки розрахунковим періодом є листопад 2015 року — жовтень 2016 року;
— для додаткової відпустки на дітей розрахунковим періодом є грудень 2015 року — листопад 2016 року.
Тобто, на думку Мінсоцполітики, розрахунковий період треба визначати окремо щодо кожного виду відпусток, що йдуть одна за одною. Причому незалежно від того, одним наказом/розпорядженням вони оформлені або різними.
Оскільки для оплати періоду відпустки важливий її вид, потрібно чітко знати розмежування за видами відпусток. У ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96) перераховано такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
— основна відпустка ( ст. 6 Закону № 504/96);
— додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці ( ст. 7 Закону № 504/96);
— додаткова відпустка за особливий характер праці ( ст. 8 Закону № 504/96);
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (до них, до речі, належать додаткова відпустка держслужбовцям за стаж держслужби і додаткова відпустка посадовим особам місцевого самоврядування);
2) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням ( ст. 13 — 15 Закону № 504/96);
3) творча відпустка ( ст. 16 Закону № 504/96);
31) відпустка для підготовки та участі в змаганнях ( ст. 161 Закону № 504/96);
4) соціальні відпустки:
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами ( ст. 17 Закону № 504/96);
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ст. 18 Закону № 504/96);
— відпустка у зв’язку з усиновленням дитини ( ст. 181 Закону № 504/96);
— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи ( ст. 19 Закону № 504/96);
5) відпустка без збереження заробітної плати ( ст. 25 і 26 Закону № 504/96).
Законодавством, колективним договором, угодою і трудовим договором можуть встановлюватися інші види відпусток. Так, наприклад, окремим видом можна вважати додаткову відпустку учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XIII ( ст. 162 Закону № 504/96). Окремим видом також йде «чорнобильська» відпустка, що надається працівникам, віднесеним до категорій 1 і 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Комбінацій різних видів відпусток, які можуть надаватися працівникові і йти одна за одною, може бути безліч. Проте найбільш поширеним поєднанням є таке — «щорічна основна + щорічна додаткова + додаткова відпустка на дітей». Як для такого варіанта визначити розрахунковий період по-новому, ми і розглянемо далі.
Щорічна основна + щорічна додаткова — це один і той же вид відпустки! Для цих видів відпусток, на думку фахівців Мінсоцполітики, у визначенні розрахункового періоду нічого не змінилося — для щорічної основної і щорічної додаткової відпустки визначаємо один розрахунковий період, орієнтуючись на перший день щорічної відпустки, що надається.
Наприклад, якщо держслужбовець йде в щорічну основну відпустку на 30 календарних днів + на 10 календарних днів в щорічну додаткову відпустку за стаж держслужби, розрахунковим періодом у них, як і раніше, вважається 12 календарних місяців (чи менша кількість календарних місяців), що передують місяцю початку щорічної основної відпустки. До речі, якщо держслужбовець візьме щорічну основну відпустку за 2 роки (60 календарних днів), то розрахунковий період для визначення відпускних буде одним і тим же (12 календарних місяців, що передують місяцю виходу держслужбовця у відпустку).
Додаткова відпустка на дітей — це інший вид відпустки, на відміну від щорічної основної і додаткової. Тому, якщо до щорічної відпустки працівник хоче приєднати додаткову відпустку на дітей, то, на думку Мінсоцполітики, розрахунковий період для визначення відпускних по такій «дитячій» відпустці треба визначати окремо. Навіть якщо щорічна і «дитяча» відпустки йтимуть одна за одною без переривання на вихідні (святкові і неробочі) дні і оформлені одним наказом/розпорядженням. На жаль, таке роз’яснення Мінсоцполітики додасть роботи бухгалтерам. Крім того, нова вимога у визначенні розрахункового періоду для щорічної відпустки і додаткової відпустки на дітей, що йдуть одна за одною, дуже сильно ускладнює розрахунок суми відпускних.
По-перше, на момент виходу в щорічну відпустку (наприклад, з 5-го числа поточного місяця) розрахунок суми відпускних за її період проблем не викличе (дані для розрахунку оплати періоду щорічної відпустки за попередні 12 місяців відомі). А ось для оплати «дитячої» відпустки ще не відома сума зарплати за відпрацьовані дні поточного місяця, які включатимуться в новий розрахунковий період. А це означає, що після закінчення щорічної відпустки, швидше за все, треба буде перераховувати відпускні за додаткову відпустку на дітей.
По-друге, якщо працівник захворіє в щорічній відпустці, суму оплати якої включили для розрахунку відпускних по додатковій відпустці на дітей, то суму відпускних по додатковій відпустці на дітей треба буде перераховувати. Причому може статися таке, що суму відпускних доведеться утримати, якщо у працівника невеликий загальний страховий стаж.
Що робити?
Звичайно, можна говорити про те, що і нинішня позиція Мінсоцполітики не особливо блищить аргументами. Правда, на відміну від старої позиції, нова оформлена у вигляді офіційного листа, причому не одного (див. також лист Мінсоцполітики від 26.10.2016 р. № 1475/13/84-16).
Уся ця «шуря-буря» через те, що в Порядку № 100, на жаль, чітко не визначено, що є подією, яка оплачується за середнім заробітком: чи то уся відпустка, що складається з декількох видів відпусток і оформлена одним наказом/розпорядженням, чи то окремий вид відпустки.
Чи візьмуть на озброєння нове роз’яснення Мінсоцполітики контролюючі органи? Важко сказати. Для тих, хто не збирається з’ясовувати, яка з цих думок (стара або нова) візьме верх, можемо порекомендувати вчиняти так: у разі, якщо початки щорічної відпустки і додаткової відпустки на дітей припадають на різні календарні місяці, то безпечніше оформляти їх окремими наказами/розпорядженнями.
У цій ситуації виконується і стара вимога, і нова. Найголовніше — у бухгалтера буде чітко визначена сума зарплати і відпускних, яку треба буде включити в розрахунок відпускних для «дитячої» відпустки.
При цьому працівник не пізніше ніж за 3 дні до початку щорічної відпустки отримає суму відпускних за щорічну відпустку, а не пізніше ніж за 3 дні до початку додаткової відпустки на дітей — відпускні за додаткову відпустку на дітей.
Тетяна РУДА, головний редактор газети «Оплата праці»
