Спочатку вирішимо основне питання: як відрізнити поточний ремонт від капітального. Відповідь проста: усе, що не є капітальним ремонтом, — те є ремонтом поточним (жарт). Ну, а якщо серйозно, то відповідь знаходимо в листі № 7/7-401. Процитуємо його:
«Капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію)».
Погодьтеся, досить вичерпні визначення. Проте відразу виникає низка запитань: а якщо просто фарбуємо стіни в холі, то це «відновлювання конструкцій у зв’язку з їх фізичною зношеністю»? «Експлуатація будівлі» буде призупинена, «зміна будівельних габаритів» не відбудеться. Отже, це капітальний ремонт? Чи все ж — поточний, оскільки просте фарбування стін можна віднести і до «своєчасного підтримання експлуатаційних якостей і попередження передчасного зносу конструкцій»?
Для відповідей на ці запитання звернемося до наказу № 150. У ньому за пунктами розписано, які види робіт і в якому обсязі слід віднести до поточного ремонту, а які — до капітального.
Для наочності пропонуємо усі етапи розглянути на конкретному прикладі.
Завдання: ремонт кабінету бухгалтерії.
Мета ремонту: частковий ремонт підлоги, заміна дверного отвору, заміна розеток і вимикачів, фарбування стін і стелі.
Етап 1. Дефектний акт
Після того як прийнято рішення: «ремонту — бути!», складається дефектний акт, в якому чітко прописуються усі проблеми об’єкта, що вимагають ремонту, а також майбутні обсяги виконуваних робіт. Дефектний акт складає комісія, яка створюється наказом керівника. До комісії бажано включити фахівців, що мають кваліфікацію в цьому питанні, таких як інженер, працівник з ремонту будівель споруд, слюсар-сантехнік, завгосп. За зразок дефектного акта можна використати дефектний акт, який пропонувався в листі Держбуду України від 26.05.99 р. № 7/469, хоча цей лист наразі вважається вже недіючим. Або ж скласти дефектний акт за власним зразком. Ми, у свою чергу, візьмемо за основу дефектний акт зразка 1999 року, проте доповнимо його необхідними, на наш погляд, відомостями про майбутній ремонт.
* Усі необхідні витратні матеріали розраховані без урахування будівельних норм і стандартів виключно як зразок для заповнення.
Тепер давайте переконаємося, що всі передбачувані до виконання роботи дійсно належать до поточного ремонту. Зробити це зручно в таблиці:
| № з/п | Найменування робіт | Од. виміру | Кількість | Пункт наказу № 150 за поточним ремонтом | Пункт наказу № 150 за капітальним ремонтом |
| 1 | Заміна дверного полотна | шт. | 1 | 1.2.8.1. Ремонт і заміна окремих віконних і дверних блоків. 1.2.8.11. Повне фарбування вікон, дверей, воріт | |
| 2 | Частковий ремонт підлоги (заміна полотна лінолеуму) | м² | 2 | 1.2.5.18. Дрібний ремонт паркетних підлог та підлог з лінолеумом з переклеюванням окремих клепок та полотен лінолеуму | |
| 3 | Заміна розеток | шт. | 2 | 1.2.15.1. Заміна та установка додаткових електричних пристроїв (вимикачів, патронів, розеток тощо) на сходових майданчиках, у підвалах та службових приміщеннях | |
| 4 | Заміна вимикача | шт. | 1 | 1.2.15.1. Заміна та установка додаткових електричних пристроїв (вимикачів, патронів, розеток тощо) на сходових майданчиках, у підвалах та службових приміщеннях | |
| 5 | Шпарування тріщин і отворів в стелі і стінах | м² | 10 | 1.2.9.1. Ремонт пошкодженої в окремих місцях штукатурки стін та стель | 2.9.1. Штукатурення стін та стель наново або місцями більше 1 м2 |
| 6 | Підготовка стін та стелі до фарбування | м² | 60 | 1.2.9.1. Ремонт пошкодженої в окремих місцях штукатурки стін та стель | |
| 7 | Фарбування стін (1 шар) | м² | 45 | 1.2.9.3. Часткова побілка та фарбування стін та стель | 2.9.2. Малярні або відбійні роботи, спричинені ремонтом стель або штукатуренням стін |
| 8 | Фарбування стелі (2 шари) | м² | 15 | 1.2.9.3. Часткова побілка та фарбування стін та стель | 2.9.2. Малярні або відбійні роботи, спричинені ремонтом стель або штукатуренням стін |
| 9 | Фарбування батареї опалювання | м² | 3 | 1.2.9.5. Масляне фарбування радіаторів, труб опалювання, каналізації, водопроводу, металевих огорож, перил сходів та ін. |
А ось тепер можемо поставити головне запитання. Так до якого ж ремонту віднести запланований ремонт? Давайте міркувати. У цьому ремонті є види робіт, що належать до поточного ремонту, але є й такі роботи, які є капітальним ремонтом.
Виходячи з визначення поточного ремонту, що міститься в листі № 7/7-401, наш ремонт «передбачає своєчасне підтримання експлуатаційних якостей і попередження передчасного зносу конструкцій». Оскільки наша будівля «в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт з поточного ремонту може містити окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (окрім робіт, які передбачають заміну і модернізацію конструктивних елементів будівлі)». Ремонтом окремо взятого кабінету ми не здійснимо заміну і модернізацію конструктивних елементів. Так само наш ремонт проводитиметься лише в одному кабінеті, а не на цілому поверсі, а тим більше, не в усій будівлі. Тому, виходячи з усіх наведених аргументів, ми вважаємо, що ремонт кабінету, який описаний у зразку, можна сміливо вважати поточним ремонтом.
Що стосується документального оформлення поточного ремонту, то необхідно врахувати, що в листі Мінрегіонрозвитку від 11.03.2014 р. № 7/15-2747 наголошено на тому, що поточний ремонт не належить до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі і нормативні документи, які діють у будівництві. Цю норму також підтверджує лист Мінрегіонрозвитку від 06.05.2010 р. № 2/12-20/4993, в якому сказано, що при здійсненні поточного ремонту господарським способом застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві не обов’язкове. Виходячи з цього, ми й запропонували довільну форму дефектного акта.
Етап 2. Закупівля будівельних матеріалів
На цьому етапі нам необхідно визначитися з вартістю ремонту і надалі із способом придбання витратних матеріалів для його проведення.
І знову звернемося до листа Мінрегіонрозвитку від 11.03.2014 р. № 7/15-2747, в якому сказано, що вартість поточного ремонту повинна визначатися на підставі обґрунтованих трудових і матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, розрахованої за поточним рівнем цін. Виняток складають деякі обґрунтовані випадки, в яких центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом з відповідним обґрунтуванням може розширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» на поточний ремонт.
Вартість поточного ремонту в деяких обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умови відповідності технології, складу виконуваних робіт і витрати ресурсів, врахованих зазначеними нормами.
Тепер давайте повернемося до нашого прикладу. Ми вже визначилися з тим, що це поточний ремонт, який не вимагає виконання стандартів будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і який не є вищезгаданим окремим випадком. Тобто його вартість визначатиметься за рівнем поточних цін, з дотриманням «здорового глузду» та економії бюджетних коштів. Виходячи із сказаного, наші дії будуть такими:
1. Перевіряємо наявність бюджетних планів на придбання витратних матеріалів. А саме: якщо ремонт проводитиметься власними силами, то закупівля матеріалів має бути запланована за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
2. Якщо планів немає: тендерний комітет установи може розглянути питання про перерозподіл бюджетних коштів на придбання витратних матеріалів на ремонт у рамках річних планів за кодом КЕКВ 2210. Це буде запротокольовано, а плани опубліковані в системі Prozorro.
3. Знаходимо постачальника, укладаємо договір і здійснюємо придбання. При складанні списку необхідних матеріалів ураховуються будматеріали, зазначені в дефектному акті, а також будматеріали, що перебувають на балансі установи і не використані після проведення попередніх ремонтів.
Джерелом фінансування цього ремонту можуть бути як кошти загального фонду кошторису (державний або місцевий бюджет), так і кошти спеціального фонду (наприклад, кошти, отримані від здавання в оренду приміщень у будівлі установи), що дозволено ст. 13 БКУ.
У бухгалтерському обліку придбання будматеріалів буде відображено такими проводками:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано будматеріали на склад установи | 1513 | 6211 | 6 |
| 2 | Оприбутковано спеціальні інструменти для ремонту на склад установи | 1812 | 6211 | 6 |
| 3 | Перераховано кошти постачальникові | 6211 | 2313 | 2, 6 |
Етап 3. Списання будівельних матеріалів
Під час проведення ремонту всі будівельні матеріали відпускаються із складу працівникові, що проводить ремонт на підставі накладної (вимоги) за формою № З-3, затвердженою наказом Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130. Така накладна оформляється у двох примірниках. Один примірник призначений для отримання матеріальних цінностей із складу, а другий — для обліку цих цінностей за місцем їх використання. Оформлені розпискою одержувача накладні (вимоги) передаються до бухгалтерії з реєстром.
Після того як усі ремонтні роботи будуть закінчені, комісія приймає роботу. За результатами складається акт виконаних робіт (форма акта не затверджена нормативними документами, тому кожна установа може самостійно розробити ту форму, яка максимально задовольнить вимогам щодо правильного списання матеріалів, і затвердити її наказом керівника). За основу акта виконаних робіт можна прийняти дефектний акт. Головне, щоб комісія зробила виміри виконаного ремонту, а також вирахувала відповідність витрати матеріалів з витратою дійсно використаних матеріалів, виходячи з нормативів списання. Наприклад, норматив списання фарби зазначений на упаковках (оскільки фарба може бути різної щільності і густини, і у різних виробників норматив витрати на 1 м² може бути різним). Так само комісія перевірить і якість виконаної роботи. І тільки після цього буде підписаний акт і переданий у бухгалтерію для списання матеріалів з балансу установи.
До речі, може статися так, що в ході ремонту не усі закуплені для нього матеріали та інструменти будуть використані. У такому разі їх треба продовжувати обліковувати на балансі установи. Надалі такі залишки матеріалів можуть бути списані лише за фактом використання їх при проведенні подальших ремонтів.
Так само звертаємо увагу на те, що деякі спеціальні інструменти можуть бути використані повторно на проведення подальших ремонтів і, відповідно, не можуть бути списані, а мають бути повернені на зберігання матеріально відповідальній особі на склад установи. Це можуть бути і валики для фарбування, і пістолети для монтажної піни, й інші спецінструменти багаторазового використання, які при дбайливому використанні і підході можна буде використати ще не при одному ремонті.
Бухгалтер організації після отримання підписаного акта складе такі проводки:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Списано спеціальні інструменти для проведення ремонту | 8013 | 1812 | 13 |
| 2 | Списано будівельні матеріали, використані в ході поточного ремонту | 8013 | 1513 | 13 |
На цьому прикладі ми розглянули хід ремонту у разі, якщо він здійснюється господарським способом. Проте якщо в штаті установи немає осіб, до посадових обов’язків яких входить проведення ремонтів, то для цих цілей можуть бути залучені організації, що мають відповідні дозволи. У такому разі є два варіанти закупівлі матеріалів.
1. Вартість матеріалів включається до вартості договору підряду, що укладається. Тоді всі витрати з ремонту потрібно планувати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».
2. Установа закуповує матеріали самостійно і передає їх підрядникові для проведення ремонтних робіт. У цьому випадку витрати на матеріали потрібно провести за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», а витрати на оплату послуг будівельної фірми — за КЕКВ 2240.
Вдалого вам ремонту і з новосіллям!
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Лист № 7/7-401 — лист Держкомітету України з будівництва та архітектури «Про віднесення ремонтно-будівельних роботи до капітального і поточного ремонтів» від 30.04.2003 р. № 7/7-401.
