Для правильного вирішення цього запитання насамперед звернемось до положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII (далі — Закон № 922), в яких визначено вартісні межі його застосування замовниками-бюджетниками для робіт.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 його застосовують замовники-бюджетники за умови, що вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 1,5 млн грн.
Чому ми говоримо саме про роботи? Тому, що капремонт у розумінні Закону № 922 є різновидом робіт.
Так, згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Предмет закупівлі для робіт визначають з урахуванням такого.
Як передбачено в розд. ІІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454, замовник визначає предмет закупівлі робіт згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2013 р. № 293 (далі — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.
Важливо! ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Далі для правильного визначення предмета закупівлі робіт варто визначити об’єкт будівництва, адже саме за таким об’єктом визначають предмет закупівлі робіт.
Варто зазначити, що безпосередньо в самому ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не міститься визначення такого терміна, як «об’єкт будівництва». Так, у розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зазначено, що в цьому держстандарті використовуються терміни відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163 (далі — ДБН А.2.2-3-2014).
Згідно з п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014 об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Для того щоб розібратися з правильністю визначення предмета закупівлі робіт за об’єктом будівництва, пропонуємо далі, у таблиці, розглянути визначення кожного з понять, які включає в себе термін «об’єкт будівництва»:
| Будинок | Різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей | |
| Будівля | Різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції | |
| Споруда | Штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей | |
| Комплекс (будова) | Сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією |
Визначення предмета закупівлі робіт за кожним об’єктом будівництва — це дуже важливий момент, оскільки, як було зазначено вище, саме за кожним з таких об’єктів й визначають предмет закупівлі робіт. Отже, у цій ситуації потрібно розібратись: варто плюсувати вартість капремонтів приміщень та каналізаційної мережі чи ні. Саме від цього залежить, буде це один предмет закупівлі або ж це будуть два різні предмета закупівлі. Також майте на увазі, що до об’єкта будівництва нормотворець також відніс й частини таких об’єктів.
Важливо! Капремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта.
Капремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Крім того, до об’єкту будівництва віднесено лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а саме: наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (п. 3.9 ДБН А.2.2-3-2014). При цьому, як бачимо, до такого об’єкта будівництва, як лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, не віднесено внутрішні лінійні об’єкти для переміщення речовин/продуктів, наприклад внутрішньобудинкова каналізаційна мережа.
У якому документі визначені вимоги щодо будівництва системи каналізації?
У цьому питанні основним документом є ДБН В.2.5.-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 31.10.2012 р. № 553 (ср. ). У ньому встановлено вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації та водостоків при новому будівництві, реконструкції, реставрації, технічному переоснащенні та капремонту будівель (споруд) і приміщень різного призначення.
З цими ДБН можна ознайомитись за посиланням: http://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-1059.
Увага!
Відповідно до п. 3.16 ДБН В.2.5-64:2012 внутрішня каналізація — це система трубопроводів і пристроїв у межах зовнішнього контуру стін будинку, будівлі або споруди, обмежена випусками до першого оглядового колодязя.
Що стосується системи зовнішньої каналізації, то ці питання регулюють інші будівельні норми. Це ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», затверджені наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.04.2013 р. № 134 та від 28.08.2013 р. № 410.
Зокрема, такі ДБН поширюються на проектування зовнішніх мереж і споруд водовідведення та очищення господарсько-побутових, виробничих, поверхневих стічних вод населених пунктів, об’єктів промисловості та інших об’єктів.
З цими ДБН можна ознайомитись за посиланням: http://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-1045.
Таким чином, для правильного визначення предмета закупівлі робіт потрібно взяти до уваги такі моменти:
1. Предмет закупівлі робіт визначають за об’єктом будівництва. Тобто окремо роботи по будинку, окремо — по лінійному об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
2. Встановлену в ч. 1 ст. 2 Закону № 922 вартісну межу для закупівлі робіт застосовують до об’єкта будівництва в цілому. При цьому визначають вартість закупівлі тієї чи іншої роботи відповідно до загальної суми, зазначеної в об’єктному кошторисі (об’єктному кошторисному розрахунку), а не окремо в локальних кошторисах (локальних кошторисних розрахунках).
Тобто вартість всіх видів робіт, які необхідно виконати на одному об’єкті будівництва, складають. У разі якщо визначена сума перевищує вартісні межі, встановлені у Законі № 922, приймають рішення про проведення процедури закупівлі.
Оскільки в нашому випадку не конкретизовано, яку потрібно відремонтувати каналізаційну мережу: чи внутрішню в будинку, чи зовнішню, розглянемо різні варіанти.
Варіант 1
У разі потреби відремонтувати внутрішню каналізаційну мережу складаємо вартість робіт з капремонту приміщень будинку та вартість робіт з капремонту каналізаційної мережі в цьому будинку. Тобто в цьому випадку капремонт приміщень будівлі і капремонт каналізаційної мережі в цьому будинку — це один предмет закупівлі.
Якщо загальна вартість таких робіт з капремонту менше 1,5 млн грн., то замовник може укласти прямий договір для закупівлі таких робіт з капремонту або провести «допорогову» закупівлю через Prozorro. Нагадаємо, що питання здійснення таких закупівель прописані в наказі ДП «Зовнішторгвидав» від 13.04.2016 р. № 35 (зі змінами).
Також пам’ятаємо: така закупівля насамперед має бути запланована в додатку до річного плану закупівлі.
Варіант 2
Якщо замовнику необхідно відремонтувати зовнішню каналізаційну мережу, то це буде окремий об’єкт будівництва в розумінні зазначених вище нормативних документів, а отже, й інший предмет закупівлі. У цьому випадку замовнику слід укласти два окремі договори. При цьому відкриті торги також не проводять, оскільки очікувана вартість кожного з предметів закупівель (капремонт приміщень будівлі і капремонт каналізації) не перевищує 1,5 млн грн.
У цьому випадку такі закупівлі також варто спочатку запланувати в додатку до річного плану закупівель, а потім уже укладати або прямі договори, або перед укладенням договору провести «допорогову» закупівлю у Prozorro.
І насамкінець додамо, що якщо очікувана вартість предмета закупівлі робіт з капремонту чи то приміщення, чи то зовнішньої каналізаційної мережі дорівнює або перевищує вартісну межу застосування Закону № 922 (1,5 млн грн.), то замовник повинен запланувати таку закупівлю в річному плані закупівель та провести відкриті торги згідно із Законом № 922.
