Які вартісні межі застосовувати для закупівель?

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922), замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

• юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

• органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

• у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 %.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

• органам державної влади, органам влади АР Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 % або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;

• наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Також в абз. 5 п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 передбачено, що діяльність в окремих сферах господарювання — це діяльність, що здійснюється, зокрема, в такій сфері, як забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення.

При цьому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання, зокрема, така діяльність, як виробництво, транспортування та постачання питної води в мережі загального користування, якщо таке виробництво, транспортування та постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання питної води замовником для загального користування залежить від рівня його власного споживання, за умови, що власне споживання є не меншим ніж 70 % загального обсягу виробленої замовником питної води, розрахованого за середньорічними показниками виробництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік.

Таким чином, у нашому випадку підприємство є суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність в окремій сфері господарювання (централізоване водопостачання), засновником якого є Кегичівська селищна рада. З огляду на це підприємство є замовником у розумінні вимог Закону № 922.

Тепер перейдемо до наступного запитання — які вартісні межі варто застосовувати підприємству для здійснення закупівель?

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 публічна закупівля (далі — закупівля) — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому згідно з абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 цей Закон застосовують:

• замовники, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.;

• замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.

Водночас ч. 4 ст. 2 Закону № 922 передбачено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, не поширюється, зокрема, на випадки, якщо предметом закупівлі є:

• товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами;

• товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник;

• товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.

Разом з тим Закон № 922 не містить положень про те, що замовники в окремих сферах господарювання застосовують цей Закон виходячи з вартісних меж предмета закупівлі, вказаних в абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, а саме: для товарів/послуг — 1 млн грн., робіт — 5 млн грн., — тільки для закупівель в окремих сферах.

Таким чином, незалежно від сфери закупівлі, підприємство має застосовувати для здійснення такої закупівлі Закон № 922 у разі, якщо вартісна межа предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісну межу, зазначену в абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922.

При цьому в разі, якщо підприємство здійснює такі виняткові закупівлі, перелік яких законодавець встановив у ч. 4 ст. 2 Закону № 922, то на такі закупівлі Закон № 922 не поширюється для підприємства. Наприклад, це може бути закупівля послуг з розподілу електроенергії, оскільки тарифи на ці послуги затверджує НКРЕКП.

Разом з тим, законодавець встановив у ч. 1 ст. 3 Закону № 922 принципи здійснення закупівель. Так, закупівлі здійснюють, зокрема, за такими принципами, як максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Нагадаємо: відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону № 922 заборонено придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

При цьому за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас за порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально (ч. 1 і 2 ст. 38 Закону № 922).

Зауважимо: адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі передбачена у ст. 164¹⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (ср. ). При цьому зазначена норма Кодексу серед інших містить такий склад адміністративного правопорушення, як здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель.

Вчинення зазначеного порушення тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 11900 грн. до 17000 грн.).

З огляду на зазначене, при прийнятті рішення підприємством: варто чи не варто застосовувати Закон № 922, слід не забувати про відповідальність за його незастосування.