Генеральна угода являє собою тристоронню колективну угоду на національному рівні. У сфері її дії перебувають:
• 75 організацій роботодавців та їх об’єднань (32 галузевих і 43 територіальних організації), що представлені 2 всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців (див. додаток 1 до Генеральної угоди);
• 101 всеукраїнське об’єднання профспілок та їх членських організацій, що представлені 5 репрезентативними об’єднаннями профспілок (див. додаток 2 до Генеральної угоди);
• органи виконавчої влади, які представляє КМУ.
Безпосередньо роботодавці та первинні профспілкові організації не беруть участі в колективних переговорах з укладення Генеральної угоди на державному рівні. При цьому якщо представники сторін (через уповноважених осіб), які представляють інтереси установи, брали участь у підписанні Генеральної угоди (або згодом приєдналися до цієї Угоди), то її норми є обов’язковими для такої установи. В іншому випадку установа не зобов’язана, але на бажання може враховувати положення Генеральної угоди при укладенні колективних договорів.
Нова Генеральна угода містить тристоронні домовленості, а також окремі зобов’язання сторін, спрямовані на розвиток економіки, вітчизняного виробництва, зростання продуктивної зайнятості, вирішення актуальних питань оплати, охорони та умов праці, забезпечення соціального захисту працюючих.
Зокрема, сторони домовилися про таке:
• створювати сприятливі умови для подальшої легалізації зайнятості та оплати праці;
• впровадження дуальної форми здобуття освіти, створення та розвитку центрів професійного навчання при організаціях роботодавців/підприємствах, впровадження та стимулювання системи наставництва на виробництві;
• у II кварталі 2019 року провести переговори щодо підвищення у 2019 році мінімальної зарплати з метою досягнення фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• починаючи з 2020 року, забезпечити з урахуванням законодавства України, зокрема бюджетного, щорічне і поетапне скорочення розриву між розмірами посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду єдиної тарифної сітки та фактичним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного відповідно до законодавства;
• у першому півріччі 2019 року провести консультації щодо складових заробітної плати, які враховуються для визначення її мінімального розміру, та за результатами підготувати узгоджені пропозиції, щодо внесення змін до законодавства;
• розмір основної заробітної плати (окладу) некваліфікованого робітника (працівника) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності за повністю виконану норму робочого часу, який працює у нормальних умовах праці, повинен становити не менше ніж 85 % тарифної ставки (посадового окладу) робітника (працівника) 1-го розряду;
• вживати заходів для підвищення середньої заробітної плати в бюджетній сфері;
• сприяти своєчасному проведенню атестації робочих місць та наданню працівникам пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах;
• розглянути питання фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб (членів їх сімей) на принципах «гроші ходять за людиною» за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
