Рентна плата за спецводокористування: запитання — відповіді

1

Чи є платником рентної плати за спецводокористування селищна рада, що має на балансі свердловину, у разі видобування води для надання мешканцям села або іншим суб’єктам господарювання та який обсяг води є об’єктом оподаткування?

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом № 280 та іншими законами.

При цьому, як, зокрема, передбачено ч. 1 та 3 ст. 8 ГКУ, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону № 280, зокрема, питання щодо прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 17 Закону № 280).

Враховуючи вищезазначене, селищна рада як орган місцевого самоврядування не належить до суб’єктів господарювання та не має права отримати дозвіл на спецводокористування, а тому не є платником рентної плати за спецводокористування.

При цьому комунальна установа (підприємство), яка від імені селищної ради здійснює господарську діяльність та має право на отримання дозволу

на спецводокористування (в тому числі для надання обсягів води мешканцям села або іншим суб’єктам господарювання), є платником рентної плати за спецводокористування за фактичний обсяг використаної води зі свердловини, за винятком обсягів води, переданих мешканцям села в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок.

Запитання — відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.01)

2

Заклад отримує воду від первинного водокористувача згідно з договором централізованого постачання. Отриману воду використовує як для власних господарських потреб, так і для передачі орендарям. Чи є такий заклад платником рентної плати за спецводокористування?

Нагадаємо, що платниками рентної плати за спецводокористування є (п. 255.1 ПКУ):

1) первинні водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

2) суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Тобто обов’язок платника рентної плати за спецводокористування покладено на первинних водокористувачів — суб’єктів, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води з водних об’єктів (ч. 3 ст. 42 Водного кодексу).

Тому у разі використання закладом виключно обсягів води, які постачені первинним водокористувачем, у нього не виникає обов’язок платника рентної плати.

Відповідь надана в ІПК від 10.06.2019 р. № 2647/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

3

За які обсяги води не справляється рентна плата за спецводокористування первинними водокористувачами та чи декларуються такі обсяги води в додатку 5?

Згідно з п. 255.3 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спецводокористування є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Відповідно до п. 255.4 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

• за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку;

• за воду, що використовується для протипожежних потреб;

• за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

• за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;

• за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

• за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

• за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;

• за морську воду, крім води з лиманів;

• за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

• за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону;

• для потреб гідроенергетики — з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

• для потреб водного транспорту:

— з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

— під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спецводокористування, визначені п. 255.4 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спецводокористування до податкової декларації з рентної плати із зазначенням у рядку 10.2 додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль)

Запитання — відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.02)

З цього питання варто додати, що на сьогодні рентну плату за спецводокористування первинні водокористувачі мають сплачувати за фактичний обсяг води, який вони використовують (п. 255.3 ПКУ). Звичайно ж, за мінусом води, яка використовується ними у цілях, зазначених у п. 255.4 ПКУ, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юросіб і ФОП, або, скажімо, за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами. А чи потрібно звітувати за обсяги такої води?

Податківці вважають, що первинний водокористувач зобов’язаний задекларувати в додатку 5 і обсяги води, за які відповідно до п. 255.4 ПКУ він не сплачує рентну плату.

Щоб виконати такі вимоги, вони рекомендують:

• по-перше, необ’єктні обсяги води показувати в окремому додатку 5;

• по-друге, при розрахунках рентної плати зазначити у рядку 10.2 такого додатка 5 коефіцієнт у розмірі 0 (нуль), який обнулить зобов’язання за необ’єктні обсяги води.

Зазначимо, що на декларуванні звільнених від ренти обсягів води податківці почали наполягати ще з початку 2018 року, коли пояснювали, як первинним водокористувачам, що здійснюють централізоване водопостачання, нарахувати податок за необ’єктну частину води. Тоді вони вперше зазначили про окремі додатки 5 із нарахованим нульовим податковим зобов’язанням (див. лист ДФСУ від 08.05.2018 р. № 1388/4/99-99-12-02-03-13).

Такі висновки можна зрозуміти, коли йдеться про суб’єкта, який за частину води податок платить, а за частину — ні. Так вони хоч зможуть проконтролювати, вписався він у виділений ліміт на використання води чи ні. І якщо не вписався, то чи сплатив податкові зобов’язання у п’ятикратному розмірі.

Але як бути тим первинним водокористувачам, для яких уся вода є необ’єктною (використана виключно на санітарно-гігієнічні цілі чи, наприклад, для власних потреб)? Виходить, що їм також потрібно подавати декларацію з рентної плати і додаток 5 з нульовим податковим зобов’язанням?

А якщо цього не зробити, то доведеться сплатити штраф за неподання податкової звітності?

На наш погляд, вимоги фіскалів щодо подання нульової звітності, коли за весь обсяг використаної води рента згідно із п. 255.4 ПКУ не сплачується, неправомірні. Річ у тім, що від подачі такої декларації звільняє п. 49.2 ПКУ. у ньому говориться, що, коли немає об’єкта оподаткування, подавати податкові декларації не потрібно.

Отже, якщо суб’єкт використовує воду лише для цілей, перелічених у п. 255.4 ПКУ, то об’єкт оподаткування не виникає, а тому й декларувати немає чого.

Але, як бачимо, контролери займають фіскальну позицію. І тим, хто не подав нульові декларації, слід готуватися до неприємностей. А тому тим, хто не хоче проблем, радимо подати нульову декларацію і спати спокійно

4

Як первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, обчислює рентну плату за спецводокористування?

Оскільки платниками рентної плати за спецводокористування визначено суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, підприємства-водокористувачі є платниками рентної плати лише за обсяги води, що забрані ними з поверхневого водного об’єкта власними водозабірними спорудами.

Що стосується обсягів води, отриманих на правах вторинного водокористувача виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, за них рентна плата не справляється.

Така позиція ДФС викладена в ІПК від 13.02.2019 р. № 504/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

У такій ситуації водокористувач повинен мати на увазі таке.

Як первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, він повинен обчислювати рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання з кожного напрямку використання води окремого додатка 5.

Запитання — відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

5

Чи повинен первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб, подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) та сплачувати рентну плату за спецводокористування?

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з рентної плати, встановлений ст. 255 ПКУ, передбачає, що рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ПКУ споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 р. № 302, не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування рентної плати). До затвердження окремих Тарифів визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з рентної плати здійснюється шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної декларації за:

1) обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 ПКУ, податкові зобов’язання з рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до декларації:

• обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для задоволення питних потреб, — рядок 8;

• оскільки податкове зобов’язання (рядок 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у рядку 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

2) обсяги води, які задекларовані водокористувачами при затвердженні тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг, податкові зобов’язання з рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до декларації:

• обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для власних технологічних потреб, — рядок 8;

• коефіцієнта 0,3 — рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ПКУ);

• ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта — рядок 9;

3) обсяги води, що постачено споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 ПКУ, податкові зобов’язання з рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до декларації:

• обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для потреб вторинних споживачів, — рядок 8;

• оскільки податкове зобов’язання (рядок 11) обчислюється за ставкою, визначеною ПКУ, то для цілей функціонування алгоритму контролю у рядку 10.2 зазначається величина «1» (один);

• ставки рентної плати для відповідного водного об’єкта — рядок 9.

Таким чином, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб, є платником рентної плати та повинен подавати декларацію та сплачувати рентну плату.

Запитання — відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

6

Як справляється та обчислюється рентна плата за спеціальне водокористування у разі відсутності дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води?

Згідно з п. 255.3 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спецводокористування є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Обсяг фактично використаної води водокористувачі обчислюють самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

Але у разі за відсутності у водокористувача дозволу на спецводокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

У свою чергу, за понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 ПКУ).

Так, у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 ПКУ)

Запитання — відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.04)

7

Чи необхідно подавати додаток 5 суб’єктам господарювання, які мають свердловини і здійснюють забір та/або використання води в обсязі до 5 куб. метрів на добу, та не мають дозволів на спеціальне водовикористання з установленими річними лімітами використання води та/або вимірювальних приладів?

Відповідно до п. 255.1 ПКУ платниками рентної плати за спецводокористування є, зокрема, первинні водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу спеціальне водокористування — це, зокрема, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води.

Зверніть увагу: не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води в обсязі до 5 куб. метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води (абз. 12 ч. 3 ст. 48 Водного кодексу).

Як передбачено п. 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2012 р. № 963, водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання обсягу видобутих підземних вод, які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.

Обов’язок платника рентної плати виникає у суб’єктів господарювання, що ідентифікуються як первинні водокористувачі — суб’єкти, ключовою ознакою яких є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (ч. 3 ст. 42 Водного кодексу), а також наявність відповідного дозволу на спеціальне водокористування (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу), яким надано право провадження господарської діяльності із спеціального водокористування шляхом забору води.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання не має дозволу на спеціальне водокористування та видобуває підземну воду в обсязі до 5 куб. метрів на добу, то такий суб’єкт господарювання не є платником рентної плати та не подає розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати).

Запитання — відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

Разом з тим пам’ятайте: суб’єкт господарювання, який має свердловину і здійснює забір (видобування) підземної води до 5 куб. метрів на добу (без отримання дозволу на спеціальне водокористування) для отримання економічної вигоди від їх використання, є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. На якій підставі?

Так, згідно з п.п. 252.4.1 ПКУ до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.

З огляду на це, такий суб’єкт господарювання подає декларацію разом з додатком 1. Зазначимо, що саме у цьому додатку здійснюють розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

При цьому в такому випадку у рядку 6.1.4 додатка 1 до декларації зазначають інформацію про вид користування ділянкою надр, а саме проставляють позначку у рядку 6.1.5 «видобування корисних копалин» та інформацію щодо дозволу на видобування корисних копалин (у разі наявності) у рядках 6.1.1 — 6.1.7 додатка 1 до декларації

8

Який код водного об’єкта зазначають у рядку 6 Додатка у разі використання води із змішаних джерел водопостачання, поверхневих або підземних вод?

Для заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатка 5 платники використовують інформацію, зазначену в додатку 16 до декларації «Кодифікація водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води згідно з розд. IX ПКУ». При цьому останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий додаток 5.

При цьому при декларуванні податкових зобов’язань з рентної плати для кожного типу водного об’єкта, зазначеного у рядку 6 розрахунку, відповідно до додатка 16 до декларації складають окремий розрахунок.

Зазначимо, що у такому разі об’єкт оподаткування рентною платою за кожним типом водного об’єкта платник обчислює з урахуванням відсоткового співвідношення та відповідної ставки рентної плати, визначеної відповідно до п. 255.5 ПКУ.

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

9

Протягом звітного кварталу (року) було отримано або змінено річний ліміт використання води. Як заповнювати рядки 7, 8.1 та 8.2 додатка 5?

Зазначимо, що при перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентну плату за спецводокористування обчислюють і сплачують у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів, та обчислюють за кожним джерелом водопостачання окремо.

При цьому за понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 ПКУ).

При отриманні або зміні протягом кварталу (року) річного ліміту використання води у додатку 5, зокрема, зазначають:

у рядку 7 — встановлений річний ліміт використання води відповідно до нового (діючого) дозволу у метрах кубічних;

у рядку 8.1 — об’єкт оподаткування з початку року:

первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, у метрах кубічних;

у рядку 8.2 — об’єкт оподаткування з початку року:

первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад установлений річний ліміт води згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, у метрах кубічних.

Знайте: при отриманні дозволу водокористувачем, який у минулих податкових періодах поточного року здійснював використання води без дозволу, податкові зобов’язання, обчислені як за понадлімітне використання води, не переглядаються.

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.04)

10

Як подавати звітність, якщо закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування або його анульовано та припинено використання води?

Порядок обчислення платниками податкових зобов’язань з рентної плати, затверджений п. 255.11 ПКУ, зокрема, визначає, що платники обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ). Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до декларації.(ср. )

Таким чином, для первинного водокористувача наявність діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов’язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку декларації разом з додатком(ами) 5 (в частині рентної плати за спецводокористування), у тому числі у разі відсутності об’єкта оподаткування у деяких звітних (податкових) періодах.

Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування або у разі його анулювання та припинення використання води (тобто об’єкт оподаткування відсутній), останнім податковим періодом, за який подається декларація разом з додатком(ами) 5 (в частині рентної плати за спецводокористування), є звітний період, у якому закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування.

Така позиція ДФС викладена в ІПК від 28.05.2019 р. № 2431/6/99-99-13-02-03-15

Але знайте: якщо строк дії дозволу закінчився, а платник продовжує спецводокористування, він:

• по-перше, не припиняє подавати декларацію;

• по-друге, сплачує рентну плату у п’ятикратному розмірі — як за понадлімітне використання (див. відповідь на запитання № 6)

11

Чи необхідно первинному водокористувачу у разі відсутності у звітному періоді об’єкта оподаткування рентною платою за спецводокористування подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати разом з додатком(ами) 5 (в частині рентної плати за спецводокористування) або заяву про відсутність об’єкта оподаткування?

Для первинного водокористувача наявність діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов’язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку декларації разом з додатком(ами) 5 (в частині рентної плати за спецводокористування), у тому числі у разі відсутності об’єкта оподаткування у деяких звітних (податкових) періодах. При цьому нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючого органу первинним водокористувачем заяви про відсутність об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води у звітному періоді.

Для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування або у разі його анулювання та припинення використання води (тобто об’єкт оподаткування відсутній), останнім податковим періодом, за який подається декларація разом з додатком(ами) 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання вод), є звітний період, у якому закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

12

Як подати уточнюючу декларацію, якщо виявлено помилки в раніше поданому додатку 5?

Нагадаємо, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 ПКУ.

Згідно з п. 50.1 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ), зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Знайте: на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідної декларації згідно із нормами ПКУ та інших законодавчих актів (п.п. 258.1.1 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі неподання суб’єктом господарювання разом з декларацією окремих додатків, в яких обчислюється податкове зобов’язання за відповідним видом об’єкта, такий суб’єкт господарювання має право:

1) до настання граничного терміну подання декларації подати декларацію з позначкою «Звітна нова» разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;

2) після настання граничного терміну подання декларації подати декларацію з позначкою «Уточнююча» разом з тими додатками, які не подавалися, та в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі, визначеному п. 50.1 ПКУ, та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

13

Як в уточнюючій податковій декларації виправити помилку у разі невірного заповнення рядка 6 «Код водного об’єкта» додатка 5 за минулий податковий період?

Для виправлення помилково зазначеного коду водного об’єкта у рядку 6 розрахунку після настання граничного терміну подання звітності платником рентної плати подається уточнююча декларація за відповідний звітний (податковий) період, яка складається з двох уточнюючих розрахунків.

Зокрема, в одному уточнюючому розрахунку за кодом водного об’єкта, який підлягає виправленню, зазначається:

• у рядку 11— податкове зобов’язання з початку року, яке дорівнює «0»;

• у рядку 12 — податкове зобов’язання з початку року за попередній звітний період, яке дорівнює «0»;

• у рядку 13 — податкове зобов’язання, яке дорівнює «0»;

• у рядку 14 — сума податкового зобов’язання, що уточнюється;

• у рядку 14.2 — сума податкового зобов’язання, що зменшується.

У другому уточнюючому розрахунку зазначається:

• у рядку 6 — необхідний код водного об’єкта,

• у рядку 11— податкове зобов’язання з початку року;

• у рядку 12 — податкове зобов’язання з початку року за попередній звітній період (р. 11 розрахунку до декларації за попередній період за зазначеним кодом водного об’єкта);

• у рядку 13 — сума податкового зобов’язання;

• у рядку 14 — сума податкового зобов’язання, що уточнюється, яке дорівнює «0»;

• у рядку 14.1 — сума податкового зобов’язання, що збільшується;

• у рядку 15 — розмір штрафної санкції — 0,03;

• у рядку 16 — обчислена суму штрафної санкції;

• у рядку 17 — сума пені.

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

14

У разі виявлення помилок за минулий податковий період, як заповнюють рядки 1.1.1, 1.2.1 уточнюючої декларації та рядки 1.1, 1.2, 13 — 17 додатку(ів) 5?

Зазначимо, що уточнюючу декларацію подають разом з додатками 5, у яких виявлені помилки, окремо за кожний податковий період.

При цьому у декларації та всіх додатках 5 до неї проставляють позначку «Уточнююча».

Зокрема, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 уточнюючої декларації та у рядках 1.1 та 1.2 уточнюючого розрахунку звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюють однакові значення, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал — I, II, III, IV та рік.

За кожним кодом водного об’єкта відповідно до додатка 16 складають окремий додаток 5.

У додатках 5, зокрема, зазначається:

• у рядку 13 — податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал;

• у рядку 14 — сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 13 додатка 5 раніше поданої декларації, що узгоджується у зв’язку із самостійним виявленням помилки;

• у рядку 14.1 — податкове зобов’язання, що збільшується (р. 13 - р. 14);

• у рядку 14.2 — податкове зобов’язання, що зменшується (р. 14 - р. 13);

• у рядку 15 — розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовують у разі заниження у раніше поданій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ПКУ (3 %);

• у рядку 16 — сума штрафу;

• у рядку 17 — сума пені, яку нараховує платник самостійно відповідно до ст. 129 ПКУ.

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.05)

15

До якого бюджету платники податків сплачують податкові зобов’язання із рентної плати за спеціальне використання води та за якими кодами бюджетної класифікації?

Залежно від категорії водних об’єктів (загальнодержавного чи місцевого значення) водокористувачі рентну плату сплачують:

а) при використанні води водних об’єктів місцевого значення — за кодом бюджетної класифікації 13020200.

Таку рентну плату в повному обсязі зараховують до складу доходів відповідних місцевих бюджетів (п. 3 ч. 1 ст. 69 БКУ);

б) при використанні води водних об’єктів загальнодержавного значення за кодами бюджетної класифікації:

• 13020100 (рентна плата за воду поверхневу та підземну, крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

• 13020300 (рентна плата для потреб гідроенергетики);

• 13020600 (рента в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту, за винятком стоянкових і службово-допоміжного флотів);

• 13020400 і 13020401 (рента, що надходить від підприємств ЖКГ).

Таку рентну плату розподіляють між держбюджетом та відповідним місцевим бюджетом у пропорції «50 % на 50 %».

Запитання-відповідь розміщено в ЗІР (категорія 121.06)