Реєстрація (перереєстрація) авто: КЕКВ + бухоблік

Це чудово, що ваша установа є сумлінним автовласником і ви дбаєте про реєстрацію (перереєстрацію) службових авто відповідно до законодавства.

Але, на жаль, не всі власники «залізних коней» такі свідомі. Тому спочатку пригадаємо основні моменти цієї не надто складної, але обов’язкової для всіх процедури.

І передусім звернемося до основного нормативного документа, яким установлено єдиний на всій території України порядок державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.

Так, давайте поглянемо, що з цього приводу сказано у Порядку № 1388.

Перше й головне правило: експлуатувати ТЗ, не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без державних номерних знаків, — заборонено. Таке табу передбачено нормою абз. 2 п. 7 Порядку № 1388.

Безперечно, використання засобу пересування, ідентифікаційні номери складових частин якого не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, також не допускається.

Власники ТЗ і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення, переобладнання, виникнення інших підстав. Такий обов’язок покладено на автовласників абз. 1 п. 7 Порядку № 1388. Ба більше, цього вимагає й ч. 11 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII та п. 30.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.

При цьому технічний стан авто значення не має. Тобто навіть якщо ваш «залізний кінь» не на ходу і фактично не використовується, все одно його необхідно зареєструвати (перереєструвати) у відведені законодавством строки.

Теоретично строк держреєстрації може продовжуватися за наявності поважних причин, як-то хвороба чи відрядження власника авто. Звісно, відсутність можливості своєчасно зареєструвати (перереєструвати) ТЗ потребує документального підтвердження. Водночас це стосується насамперед автовласників-фізосіб. Тоді як представником юрособи — власника автомобіля фактично може бути будь-хто із працівників, призначених керівником.

Тож хвороба, відпустка, відрядження такого працівника установи не є поважною причиною для затягування процесу реєстрації (перереєстрації) службового авто.

Що й кому загрожує за порушення порядку держреєстрації ТЗ, прописано у КпАП.

Зокрема, на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію службового авто (інженер-механік, заступник керівника, керівник установи), чекає штраф — 40 НМДГ (680 грн.).

Якщо ж аналогічний інцидент трапився знову протягом року, тоді доведеться розпрощатися із сумою у 850 грн. (50 НМДГ). Саме такий розмір штрафу встановлено за повторне порушення (ст. 128 КпАП).

Однак за пропуск строків реєстрації (перереєстрації) службового авто може поплатитися не лише відповідальна посадова особа, а ще й той, хто сидітиме за кермом.

Так, керування не зареєстрованим (не перереєстрованим) ТЗ загрожує штрафом у розмірі 10 НМДГ (170 грн.). Це саме покарання застосовується і щодо кермувальників на автівках без номерного знака, з «чужим» номером або зі знаком, що не відповідає вимогам стандартів (ч. 6 ст. 121 КпАП). І, як завжди, повторне протягом року порушення тягне за собою накладення штрафу у збільшеному розмірі — 15 НМДГ (255 грн.). До речі, за повторне вчинення цього правопорушення передбачено й інший захід впливу — громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, з оплатним вилученням ТЗ чи без такого. Авжеж тільки у випадку, якщо спіймають на гарячому. Але чи варто випробовувати долю? Краще робити все своєчасно.

Тож не гайте часу. Після придбання авто (отримання, переобладнання, виникнення інших підстав) якомога швидше зверніться до найближчого сервісного центру МВС або ЦНАП із заявою.

Звісно ж, однієї заяви буде замало. Для реєстрації (перереєстрації) ТЗ слід підготувати і подати цілий пакет документів. І серед них такі:

1) копія установчих документів (рішення про утворення юридичної особи, статут тощо);

2) довідка (або інший відповідний документ) за формою, визначеною Міноборони, з відміткою військового комісара про зняття з обліку (якщо попередній власник — юридична особа) та постановку ТЗ на військовий облік;

3) копія наказу про призначення відповідальної особи/доручення відповідальній особі на отримання відповідної послуги;

4) виписка платника податків та свідоцтво ЄДРПОУ;

5) квитанція про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування — тільки у разі першої реєстрації легкового автомобіля;

6) документ, що посвідчує відповідальну особу (паспорт);

7) документ, що підтверджує правомірність придбання (отримання, ввезення, митного оформлення) ТЗ;

8) копія документа, що підтверджує відповідність конструкції і технічного стану ТЗ, обов’язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України (сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката).

Крім того, у випадку перереєстрації службового авто при собі потрібно мати «старі» техпаспорт (свідоцтво про реєстрацію ТЗ) та номерні знаки. Але й це ще не все.

Найголовніше — це платіжні документи (квитанції) про сплату всіх обов’язкових платежів. І тут мова не лише про передбачені законодавством податки та збори. Доведеться заплатити і за огляд ТЗ, і безпосередньо за послуги з реєстрації (перереєстрації), а також за реєстраційні бланки і номерні знаки. Без цього ніяк. Адже здійснення цих платежів є обов’язковою умовою для держреєстрації (перереєстрації) «залізного коня». Таку вимогу зафіксовано в абз. 22 п. 8 Порядку № 1388.

Розмір плати за послуги підрозділів МВС визначено Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженим постановою КМУ від 04.06.2007 р. № 795 (ср. ). Також вартість послуг з реєстрації (перереєстрації) ТЗ, а також вартість бланка свідоцтва і номерного знака можна знайти на офіційному сайті Головного сервісного центру МВС.

Застосування КЕКВ

Безумовно, для проведення зазначених платежів слід чітко розуміти, за яким КЕКВ планувати і здійснювати відповідні видатки.

І незмінно нашим головним помічником у вирішенні питань з використання КЕКВ є Інструкція № 333. Тож насамперед звернемося саме до її норм.

Саме цей код призначений для оплати експертної оцінки ТЗ, їх реєстрації, техогляду, а також оформлення прав водія, навчання на курсах водіїв та медогляду водіїв. І про це чітко сказано у п.п. 5 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333. Але в Інструкції жодного слова про перереєстрацію... Дійсно, у ній йдеться саме про реєстрацію ТЗ. Але чим відрізняється послуга з реєстрації авто від його перереєстрації? По суті, нічим.

І перша, і друга мають на меті забезпечення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану ТЗ установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, а також ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. На користь цього свідчить п. 3 Порядку № 1388.
Одночасно виникає запитання: чому для проведення видатків на перереєстрацію службового авто не підходить КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»? Теоретично він підходить. Адже саме за КЕКВ 2800 здійснюються видатки зі сплати податкових, неподаткових та інших платежів на безповоротній основі (включаючи плату за адміністративні послуги). Так прописано у п.п. 1 п. 2.6 Інструкції № 333. У свою чергу, і реєстрація, і перереєстрація ТЗ належать до адмінпослуг*. Однак спектр адміністративних послуг надзвичайно широкий. Проте для оплати конкретного виду послуг, який ми обговорюємо, передбачено КЕКВ 2240. Тож не варто нічого вигадувати. Тим паче, що жодних офіційних роз’яснень Держказначейської служби з приводу застосування КЕКВ 2800 при оплаті послуг з перереєстрації ТЗ не було.

* Адміністративна послуга — це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону (п. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. № 5203-VI).

А от сплату пенсійного збору при першій реєстрації легковика**, справді, потрібно здійснювати за КЕКВ 2800. На це чітко вказує п. 2 п. 2.6 Інструкції № 333.

** Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР. Докладніше про сплату пенсійного збору при першій реєстрації автомобіля читайте в консультації «Пенсійний збір при купівлі авто: визначаємо базу оподаткування правильно» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 27).

З цим розібралися. Але щодо застосування КЕКВ у випадку реєстрації (перереєстрації) службових авто слід пам’ятати ще дещо.

Так, видатки на придбання державних номерних знаків необхідно проводити за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Такою є вимога п. 16 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

Натомість оплату за бланк техпаспорта слід здійснювати все ж таки за КЕКВ 2240. І нехай накладна на цей бланк не збиває вас з пантелику. Вся річ у тім, що видача свідоцтва є результатом надання послуги з реєстрації (перереєстрації) ТЗ. Відповідно, вартість бланка цього документа фактично є складовою вартості зазначеної послуги. Тож під час вибору КЕКВ не варто «сліпо» орієнтуватися на документи, які вам видає контрагент. Насамперед потрібно враховувати економічну суть операції та керуватися нормами Інструкції № 333.

Отже, підсумуємо: послуги з реєстрації (перереєстрації) авто (у тому числі й за бланк свідоцтва) ми оплачуємо за КЕКВ 2240, а номерні знаки — за КЕКВ 2210. Сплату податків і зборів (наприклад, пенсійного збору) здійснюємо за КЕКВ 2800.

Бухгалтерський облік

Не менш вагоме значення, ніж застосування КЕКВ, має порядок формування первісної вартості авто. За загальним правилом ми включаємо до неї реєстраційні збори, державне мито, непрямі податки та аналогічні платежі, пов’язані з придбанням (отриманням) прав на відповідні об’єкти. Крім того, до первісної вартості мають потрапити всі інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основного засобу до придатного для використання стану. Такий склад первісної вартості основних засобів визначено п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Не забуваємо й про збільшення первісної вартості авто на суму його дообладнання, поліпшення, модернізації тощо (п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121). Це стосується і витрат на перереєстрацію модернізованого «залізного коня».

Але, як завжди, все на розсуд керівника установи. Саме він вирішує, чи спрямовані конкретні роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта чи передбачають лише підтримання його у робочому стані. На це вказує п. 2 розд. VI Методрекомендацій.

Звернемо увагу на облік витрат на реєстрацію (перереєстрацію) авто.

Тут підхід єдиний: усі витрати, які включаються (збільшують) до первісної вартості об’єктів основних засобів, накопичуємо та відображаємо у складі капітальних інвестицій. Зокрема, для обліку таких витрат призначений субрахунок 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби». Після введення відповідних об’єктів в експлуатацію зменшуємо суму капінвестицій. А от про віднесення зазначених витрат на видатки звітного періоду можна забути. Тобто рахунки обліку витрат (8013, 8113, 8411) у цьому випадку не застосовуються.

Що стосується обліку номерних знаків, то тут передусім варто пригадати визначення активів. Так, активами вважаються ресурси, контрольовані суб’єктом державного сектору у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому, та/або матимуть потенціал корисності. Таке визначення наведено у п. 4 розд. І НП(С)БО 121.

І якщо з визначенням вартості номерних знаків жодних проблем, то можливість отримання економічних вигід від їх використання — під питанням.

Насправді, державні номерні знаки — це не більше, не менше як ідентифікатор для обліку ТЗ, формальний атрибут законності їх використання. Сам собою номерний знак (здебільшого, металева пластина) жодної користі чи економічних вигід принести не може. До того ж окремо від авто (іншого ТЗ) відповідні номери використовувати неможливо. З огляду на це, зараховувати державні номерні знаки до складу активів та обліковувати як окремі об’єкти немає підстав. Тому просто відносимо суму коштів, сплачену за номерні знаки, до складу капінвестицій з подальшим включенням до первісної вартості конкретного ТЗ.

Які витрати слід включати до первісної вартості нового (модернізованого) «залізного коня», а які — ні, та як їх обліковувати, допоможе розібратися наша таблиця.

Перелік витрат, які формують/не формують первісну вартість ТЗ

Ось так усе просто. А на закріплення трохи практики. Розглянемо порядок відображення на рахунках бухобліку витрат, пов’язаних з реєстрацією та перереєстрацією авто, на прикладі.

Зазначені операції було відображено в бухгалтерському обліку таким чином: