Теми статей
Обрати теми

Е-декларація-2020: вивчаємо форму та новації заповнення

Жиленко Катерина, експерт з оплати праці та трудового законодавства
Ще до початку 2020 року ті, хто пов’язаний із «публічним» електронним декларуванням доходів та майна, знали, що їх очікують важливі зміни. На просторах мережі Інтернет з’явилось чимало інформації з цього питання. Однак вона здебільшого носила загальний характер. І ось настав час розібратись у нюансах заповнення Е-декларації. Справа не з простих, однак ми допоможемо вам з нею впоратися.

Закон № 140 вніс низку змін, зокрема до ст. 1, 3, 45, 46 та 52 Закону № 1700. Багато з них розпочали діяти з 01.01.2020 р. Такі нововведення вплинули на деякі правила подання та заповнення Е-декларації.

Сьогодні ми розглянемо зміни, які стосуються більшості суб’єктів декларування.

Спочатку зауважимо, що форму Е-декларації модернізували, доповнили новими полями, а її описання, наведене у рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 р. № 3, доповнили відповідними роз’ясненнями.

Однак на практиці виникають запитання та технічні нюанси, вирішення яких не передбачено законодавчими та підзаконними актами. Тож будемо розбиратись самостійно.

Які існують типи декларацій та коли їх слід подавати?

Перелік типів декларацій залишився незмінним. Їх, як і раніше, 4, а саме:

1) щорічна декларація — декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700 у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація;

2) декларація перед звільненням — декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700 не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності (раніше — не пізніше дня звільнення), пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, поданими раніше, та містить інформацію станом на день припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700;

3) декларація після звільнення — декларація, яка подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700 з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб’єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов’язок подання такої декларації;

4) декларація кандидата на посаду — декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1700 до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством.

Якщо після подання декларації ви знайшли помилку, то є можливість її виправити.

На подання виправленої декларації надається 7 днів.

Але знайте, що виправлятись можна не більше 3 разів.

Нові суб’єкти декларування: що змінилось?

Згадані вище законодавчі зміни значно розширили коло суб’єктів декларування. Статтю 3 Закону № 1700 доповнили такими категоріями декларантів:

• перший заступник та заступник Голови НБУ, член Ради НБУ;

• Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;

• Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступник, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом № 889, крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах, помічники суддів;

• особи, які входять до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належать державі;

• представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону № 889, Закону № 2493, інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону № 1402.

У новій редакції абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 значно розширено перелік близьких осіб.

Так, окрім членів сім’ї та інших родичів, які вже були там зазначені, до близьких осіб віднесли ще цілу купу родичів. А саме: двоюрідних братів та сестер, рідних брата та сестру дружини (чоловіка), племінника, племінницю, рідних дядька та тітку, батька та мати дружини (чоловіка) сина (дочки).

Коло близьких осіб слід враховувати при обмеженні спільної роботи, отриманні подарунків, для цілей державного та соціального захисту. Однак до Е-декларації такі особи та їхні статки не потрапляють. А от члени сім’ї — потрапляють. При цьому їх якісний та кількісний склад також змінився. Далі поговоримо про це детальніше.

Хто є членами сім’ї для цілей декларування?

Чому правильне визначення членів сім’ї таке важливе? А тому, що такі особи разом із суб’єктом декларування потрапляють до Е-декларації. Там же слід зазначати їх персональні дані та статки, звичайно, за умови, що вони нададуть таку інформацію. Закон № 140 підкоригував поняття членів сім’ї, зазначене у ч. 1 ст. 1 Закону № 1700, тим самим розширивши його. При цьому також слід враховувати примітку до ст. 46 Закону № 1700.

Отже, членами сім’ї є:

• особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежного від того, чи вони проживають спільно;

• діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття незалежного від того, чи вони проживають спільно;

• будь-які особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів упродовж року, що передує року подання декларації, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають у шлюбі.

Тут окремо може стати питання про дітей члена сім’ї суб’єкта декларування від попереднього шлюбу, якщо така дитина проживає із суб’єктом декларування.

Наприклад, суб’єкт декларування подає щорічну декларацію за 2019 рік. Протягом усього 2019 року він проживав спільно із своєю дружиною (вони перебувають у зареєстрованому шлюбі) та її неповнолітньою донькою від попереднього шлюбу, яку він не всиновлював. Крім того, дружина суб’єкта декларування має неповнолітнього сина, який проживає окремо (із батьком). Також протягом лютого — травня 2019 року разом з сім’єю суб’єкта декларування проживала його мати. Хто є членами сім’ї для цілей декларування?

До них належать:

1) дружина. Вона однозначно є членом сім’ї відповідно до прямої норми абз. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700;

2) донька дружини від попереднього шлюбу, яка проживає із нею. Вона також є членом сім’ї, адже проживає спільно із суб’єктом декларування та вони пов’язані спільним побутом (абз. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700).

Що стосується сина дружини від попереднього шлюбу, який проживає окремо (зі своїм батьком), то він не є членом сім’ї, тому що не є дитиною суб’єкта декларування та не проживає разом із ним.

Також і мати суб’єкта декларування не вважається членом сім’ї, адже проживала разом із суб’єктом декларування менше 183 днів протягом звітного року (лише 120 днів протягом лютого — травня) та не проживала з ним на 31.12.2019 р.

Тепер перейдемо до оновленої форми декларації.

Що таке УНЗР?

Нові поля з’явились у розділ 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування декларації» та розділ 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування декларації».

Тут необхідно зазначити, зокрема:

• чи належить суб’єкт декларування до національних публічних діячів відповідно до Закону № 1702;

• серію та номер паспорта громадянина України або ID-картки або свідоцтва про народження суб’єкта декларування та членів сім’ї.

Однак найбільш обговорюваних нововведень у формі Е-декларації є унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Де ж узяти цей УНЗР? За роз’ясненнями з Гарячої лінії ДМСУ, а також інформаційними повідомленнями на сайті ДМСУ, присвоєння УНЗР відбувається лише при оформленні ID-картки (оновлена версія паспорта громадянина України) або закордонного біометричного паспорта. Якщо особа не має жодного з цих документів, то вона відповідно не має й УНЗР (dmsu.gov.ua/news/region/6128.html).

Це підтверджує й Міністерство цифрової трансформації України. На своєму сайті це відомство повідомляє, що УНЗР генерується автоматично при отриманні паспорта у форматі ID-картки та біометричного закордонного паспорта (thedigital.gov.ua/news/shcho-take-unzr-i-yak-yogo-otrimati).

Водночас відповідно до п. 8 Порядку № 784 внесення до Реєстру інформації про особу та видані їй документи здійснюється уповноваженими суб’єктами у разі:

• оформлення документів, якщо на цей час зазначена інформація не внесена до Реєстру або змінилася;

• реєстрації місця проживання чи місця перебування;

• реєстрації актів цивільного стану;

• за бажанням особи, якщо інформація про неї не внесена до Реєстру.

Відповідні графи є і у формі заяви-анкети.

Згідно з п. 9 Порядку № 784, у разі коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі.

Заявник для внесення інформації до Реєстру за власним бажанням звертається до територіального органу / територіального підрозділу розпорядника Реєстру за зареєстрованим місцем проживання.

Тож формально УНЗР може бути присвоєний не лише при оформленні паспорта, а й при внесенні будь-якої іншої інформації про особу, переліченої в заяві-анкеті.

Найбільш безболісний спосіб — внести відомості до Реєстру за бажанням особи.

Практична реалізація цієї «схеми», на жаль, достеменно невідома. Однак не слід впадати в паніку та бігти до територіального органу ДМСУ.

Адже насправді відсутність УНЗР не є великою бідою. А все тому, що для такого випадку передбачена можливість не зазначати його в Е-декларації.

Так, при поданні декларації вже реалізована можливість заблокувати поле, де зазначається УНЗР (див. рис. 1).

img 1

Рис. 1. Блокування поля УНЗР при заповненні даних про суб’єкта декларування

Для цього слід натиснути на відповідне поле та обрати режим «Не застосовується». Тоді поле стає неактивним. А надалі при автоматичній перевірці декларації відсутність УНЗР не вважатиметься помилкою, а отже, декларацію можна буде успішно подати.

Якщо члени сім’ї суб’єкта декларування не мають УНЗР, то, заповнюючи відведений для них розділ, слід діяти аналогічно. При цьому тут є ще одна додаткова можливість: заблокувати поле за допомогою режиму «Член сім’ї не надав інформацію» (див. рис. 2).

img 2

Рис. 2. Блокування поля УНЗР при заповненні даних про члена сім’ї

Тож якщо член сім’ї суб’єкта декларування не має УНЗР або не надає інформацію про нього, то можна обрати відповідний варіант, тим самим заблокувавши поле. Надалі автоматична перевірка розділу пройде успішно.

Трасти та криптовалюти: чи є їм місце у декларації?

З початку 2020 року законодавці розширили перелік об’єктів декларування. Тепер, серед іншого, до декларації потрапляють також:

трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.

При цьому під трастом слід розуміти юридичну особу-нерезидента, яка провадить свою діяльність на основі довірчої власності, де повірений діє за рахунок і в інтересах довірителя, а також зобов’язується за винагороду виконувати певні юридичні дії (п. 51 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700, п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону № 1702);

криптовалюти. Відомості про такий вид активу зазначаються у розділі нематеріальних активів (п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700).

Технічна можливість для декларування вже є (див. рис. 3).

img 3

Рис. 3. Декларування нематеріальних активів

ВАЖЛИВО!

Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Це є важливою зміною порівняно із торішньою деклараційною кампанію. Адже торік до декларацій потрапляло лише майно, яке суб’єкт декларування мав/використовував на кінець звітного періоду.

При цьому, за роз’ясненнями керівника Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК, у такому випадку слід розраховувати строк володіння/користування сукупно протягом звітного періоду, використовуючи правило 183 днів (див. розділ «Члени сім’ї»).

Однак це правило застосовується лише при поданні таких типів декларації: щорічна, кандидата на посаду, після звільнення.

Подаючи декларацію перед звільненням слід розраховувати половину строку діяльності з 1 січня до дати припинення діяльності.

Наприклад, суб’єкт декларування подає щорічну декларацію за 2019 рік. Він володів автомобілем з початку 2019 року до 30.07.2019 р.

Чи слід відображати такий транспортний засіб у декларації? Так, інформацію про цей автомобіль потрібно зазначити у декларації, адже він перебував у володінні суб’єкта декларування 210 днів (більше 183 днів). На нашу думку, день переходу права власності не слід враховувати у період володіння автомобілем.

Які особливості декларування банківських рахунків?

Окремо слід виокремити важливе нововведення, яке також діє з 01.01.2020 р.

У декларації з’явився розділ — 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї».

Тут необхідно зазначати інформацію про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно (п. 81 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700). Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Зауважимо, у «сусідньому» розділі 12 «Грошові активи» слід зазначати наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код ЄДРПОУ установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Відмінною рисою цього розділу від розділу 12.1 є те, що при декларуванні грошових активів необхідно зазначати їх валюту та розмір (суму). Крім того, не підлягають декларуванню у розділі 12 наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Для декларації за 2019 рік цей поріг становить 96050 грн. (1921 грн х 50).

Водночас для банківських рахунків такого обмеження немає.

УВАГА!

У розділі 12.1 потрібно зазначати всі відкриті у банках та інших фінустановах рахунки — без будь-яких обмежень за наявною на них сумою. Навіть якщо протягом року на них перебуває незначна сума або станом на кінець звітного періоду вони «пусті».

У зв’язку з цим у розділі 12.1 можуть бути відображені рахунки, які не потрапили до розділу 12.

Наприклад, депозитний рахунок на ім’я дружини суб’єкта декларування із сумою депозиту 15000 грн. не відображається серед грошових активів (сума менше 96050 грн). Однак інформацію про такий рахунок (без зазначення суми депозиту) та установу, у якій він відкритий слід внести до розділу 12.1 (ср. ).

Оскільки цей розділ новий, то при його заповненні виникає чимало запитань та технічних збоїв. На жаль, офіційних роз’яснень щодо декларування рахунків ще немає.

Тому будемо розбиратися самі.

Загальний вигляд розділу 12.1 наведений на рис. 4. Однак при заповненні деяких полів з’являються додаткові параметри. Їх ви зможете побачити на схемі, зображеній на рис. 5.

img 4

Рис. 4. Інформація про банківські та інші фінансові установи, в яких відкриті рахунки або зберігаються кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї

img 5

Рис. 5. Схема розділу з інформацією про відкриті рахунки

Поглянемо на поля «Інформація про фізичну або юридичну особу, яка має право розпоряджатися таким рахунком або має доступ до індивідуального банківського сейфу (комірки)» та «Інформація про фізичну або юридичну особу, яка відкрила рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї».

Тут зазначають осіб (членів сім’ї або третіх осіб), які мають право розпоряджатися рахунком/сейфом суб’єкта декларування, а також які відкрили рахунки на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Яку ж інформацію внести до ціих полів?

Судячи з неофіційних роз’яснень та логіки заповнення цих полів, слід діяти наступним чином. Мати доступ до рахунку може як сам суб’єкт декларування або член сім’ї, так і інша фізична або юридична особа.

Така ж ситуація із відкриттям рахунку. Наприклад, роботодавець може відкрити зарплатний рахунок на ім’я свого працівника.

У разі коли інша особа може розпоряджатися рахунком суб’єкта декларування (члена сім’ї) або відкрила рахунки на його ім’я, то у відповідних полях слід зазначити дані такої особи.

Якщо доступ до рахунку має тільки сам суб’єкт декларування (член сім’ї), на якого заповнюється розділ, або ж він сам був ініціатором (заявником) відкриття рахунку, то потрібно обрати режим «Не застосовується» та заблокувати це поле.

Ще одне важливе поле — «Особа, якої стосується». Тут слід зазначити особу, на ім’я якої відкрито рахунок, що декларується.

Найбільш поширеними є випадки, коли тут зазначаються суб’єкт декларування та члени його сім’ї.

Однак є можливість зазначити й третю особу.

Практична порада: при декларуванні кожного конкретного рахунку слід ознайомитись із договором на його відкриття та ведення. Саме там ви знайдете відповіді на запитання: хто та на чиє ім’я відкрив рахунок, хто має право розпоряджатися ним (окрім власника), які номер рахунку та реквізити установи, де він відкритий.

ВИСНОВКИ

• З 01.01.2020 р. у Законі № 1700 розпочало діяти багато змін, які вплинули на правила подання та заповнення Е-декларації.

• Розширено коло суб’єктів декларування.

• Членами сім’ї вважають будь-які особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів упродовж року, що передує року подання декларації, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають у шлюбі.

• Додано нові розділи та поля до декларації. Зокрема, необхідно зазначати інформацію про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно.

• Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

Закон № 1700Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Закон № 1702Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

Закон № 1402Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII.

Закон № 140Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 02.10.2019 р. № 140-IX.

Закон № 889Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Закон № 2493Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

Порядок № 784 Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затверджений постановою КМУ від 18.10.2017 р. № 784.

Е-декларація, або декларація, — Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, форма якої затверджена рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 р. № 3.

Заява-анкета — Заява-анкета для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.11.2014 р. № 1279.

ДМСУ — Державна міграційна служба України.

НБУ — Національний банк України.

ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України.

УНЗР — унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Реєстр — Єдиний державний демографічний реєстр.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі