<…>
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 25 Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату доходу за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та виплачується за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Відповідно до статті 15 Закону страхувальник-роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, а застрахована особа відповідно до статті 16 Закону має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення. Також застрахована особа у разі порушення її прав на отримання матеріального забезпечення має право на оскарження дій страхувальника-роботодавця. За захистом своїх порушених прав така особа може звернутися до територіальної Державної служби України з питань праці.
Відповідно до статті 34 Закону фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Згідно із пунктом 5 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 12, страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за своїм місцем знаходження (реєстрації юридичної особи у Держреєстрі).
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов’язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені у статті 32 Закону, тобто у найближчий строк, встановлений для виплати заробітної плати, після надходження коштів від робочого органу Фонду.
В. о. директора С. Нестеров
