Отже, ваша сільська, селищна, міська рада увійшла до складу ОТГ або ви є та громада, яка буде виконувати функції адміністративного центру ОТГ. Вам необхідно припинити діяльність відповідних рад, що приєдналися до ОТГ, та запустити роботу новообраної ради ОТГ. Що треба для цього зробити?
Законодавчим актом, який регулює процес об’єднання територіальних громад, є Закон № 1571. Цим документом зазначено, що процес об’єднання територіальних громад або приєднання відповідної ради до ОТГ здійснюється через процедуру реорганізації відповідних рад. Це означає, що юридична особа — сільська, селищна, міська рада припиняється у результаті реорганізації шляхом приєднання до ОТГ (ст. 104 ЦКУ2).
1 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII.
2 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
При здійсненні процедури реорганізації відповідних рад необхідно провести такі заходи:
• попередити працівників рад, що приєдналися до ОТГ, про очікуване вивільнення у зв’язку з реорганізацією;
• здійснити інвентаризацію майна, інших активів та обов’язків рад, що приєдналися до ОТГ;
• провести інвентаризацію документів, які накопичилися за час діяльності рад, що приєдналися до ОТГ;
• скласти передавальний акт, підписати та затвердити його, тобто здійснити передачу до правонаступника майна, інших активів, зобов’язань та документів відповідних рад, що приєдналися до ОТГ;
• закрити бюджетні рахунки відповідних рад, що приєдналися до ОТГ;
• скласти та подати фінансову і бюджетну звітності у зв’язку з припиненням у результаті реорганізації рад шляхом приєднання до ОТГ;
• внести інформацію до ЄДР3 про припинення відповідних рад;
3 Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
• знищити печатки і штампи рад, що припинилися тощо.
Але для того, щоб реалізувати зазначені дії та інші, які ми будемо сьогодні розглядати, необхідно знати порядок проведення цих заходів. Отже, почнемо.
Для ОТГ все починається з першого пленарного засідання першої сесії відповідної ради ОТГ.
1. Набуття повноважень новообраною радою ОТГ
Скликання першої сесії новоутвореної ради проводиться з ініціативи повноважної територіальної виборчої комісії (ТВК). Голова зазначеної ТВК відкриває сесію та оголошує раді інформацію про підсумки виборів депутатів та підсумки виборів сільського, селищного, міського голови (ч. 2 ст. 46 Закону № 2804).
4 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Увага!
Перша сесія новообраної ради скликається відповідною ТВК не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради.
Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як 2/3 депутатів від загального складу ради (ч. 4 ст. 45 Закону № 280).
Набуття повноважень депутатами та головою новообраної ради зазначається у рішеннях відповідної ради, тобто фіксується дата набуття цих повноважень. Ця дата стане точкою відліку для багатьох процесів, необхідних як для рад, що приєдналися до ОТГ, так і для новообраної ради ОТГ.
2. Набуття повноважень новообраним головою
Набуття повноважень новообраним сільським, селищним, міським головою, обраним ОТГ, почнеться з моменту складення ним присяги (ст. 11 Закону № 24935).
5 Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-VIII.
Відбувається це на першому пленарному засіданні першої сесії новообраної ради (ч. 1 ст. 42 Закону № 280).
3. Завершення повноважень голів та рад, що приєдналися до ОТГ, та початок реорганізації відповідних рад
З моменту проведення першої сесії, на якій оголошується визнання повноважень депутатів новообраної ради ОТГ, починаються процеси, які визначені у ст. 8 Закону № 157. Розглянемо їх на схемі:
Отже, з дня, коли новообрана рада ОТГ набуває повноважень, завершуються повноваження голів та рад, що приєдналися до ОТГ, починається реорганізація відповідних рад та ОТГ стає правонаступником усього майна, прав та обов’язків рад, що приєдналися до ОТГ.
4. Завершення повноважень виконавчих комітетів відповідних рад, що приєдналися до ОТГ
Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, що приєдналися до ОТГ, їхні виконавчі комітети продовжуватимуть здійснювати свої повноваження до затвердження радою ОТГ персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку голова, обраний ОТГ, буде очолювати такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу (абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 157).
Також після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що приєдналася до ОТГ, відповідні функції одноособово буде виконувати голова, обраний ОТГ, з дня набуття ним повноважень та до затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету (абз. 3 ч. 2 ст. 8 Закону № 157).
5. Чинність нормативно-правових актів, які видані радами, що приєдналися до ОТГ, та їхніми виконавчими комітетами
Зверніть увагу: видані радами, що приєдналися до ОТГ, та їхніми виконавчими комітетами нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб (ч. 8. ст. 8 Закону № 157).
Але новообрана рада ОТГ та її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних ОМС та посадових осіб, правонаступниками яких вони є (абз. 2 ч. 8 ст. 8 Закону № 157).
6. Особливості проведення реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, та їхніх виконавчих комітетів
Загальний порядок припинення юридичних осіб у результаті реорганізації регулюється ЦКУ.
Але процес реорганізації рад, що приєдналися до складу ОТГ, має свої особливості, які відрізняються від загальної процедури реорганізації. Ми вже згадували, що регулюється такий окремий процес Законом № 157, і він має тут переважну силу. Тобто в процесі проведення реорганізації рад слід користуватися як нормами, зазначеними у ЦКУ, так і нормами Закону № 157. Але у разі наявності відмінностей між ЦКУ та Законом № 157 варто віддавати перевагу нормам спеціального Закону № 157.
У таблиці нижче наведемо відмінності у процедурі реорганізації для юридичних осіб у загальному порядку за ЦКУ та для відповідних рад, їхніх виконавчих комітетів, які приєдналися до ОТГ, за Законом № 157.
Порівняльна таблиця відмінностей щодо проведення процедури реорганізації для юридичних осіб у загальному порядку та для відповідних рад, їхніх виконавчих комітетів, які приєдналися до ОТГ
| Порядок реорганізації | |
| відповідно до ЦКУ | відповідно до Закону № 157 |
| Повідомлення про припинення юридичної особи органу, який здійснює державну реєстрацію, та кредиторам | |
| Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом 3 робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1 ст. 105) | Реорганізація юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди (ч. 6 ст. 8) |
| Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов’язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов’язання, або забезпечення виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом (ч. 1 ст. 107) | |
| Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами (ч. 2 ст. 107) | |
| Управління справами юридичної особи, що припиняється | |
| До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (ч. 4 ст. 105) | Під час проведення реорганізації юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова ОТГ (ч. 7 ст. 8) |
Як бачимо, процес проведення реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, дійсно має особливості, а саме, має більш спрощений порядок проведення цієї процедури. Ще раз коротко позначимо ці особливості:
• реорганізація починається з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною ОТГ;
• процес реорганізації здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів та отримання їхньої згоди;
• під час проведення реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, повноваження з управління справами цих рад здійснює голова, обраний ОТГ.
Але, крім відмінностей, ці законодавчі акти мають й однакові норми щодо реорганізації:
1) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (ч. 1 ст. 104 ЦКУ, ч. 11 ст. 8 Закону № 157, ч. 4 ст. 8 Закону № 157);
2) у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦКУ, ч. 3 ст. 8 Закону № 157).
Про початок процесу реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, потрібно зазначити в рішенні новообраної ради ОТГ.
6.1. Особливості проведення реорганізації юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних рад, що приєдналися до ОТГ
Проведення процесу реорганізації юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних рад, що приєдналися до ОТГ, також має свої особливості, визначені у ч. 5 ст. 8 Закону № 157. Розглянемо їх.
З дня затвердження новообраною радою ОТГ персонального складу її виконавчого комітету починаються такі процеси:
• реорганізація відповідних юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних рад, розміщених поза адміністративним центром ОТГ, шляхом їх приєднання до юридичної особи — виконавчого комітету відповідної ради, розміщеної в адміністративному центрі ОТГ;
• юридична особа — виконавчий комітет відповідної ради, розміщеної в адміністративному центрі ОТГ, стає правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних рад, що приєдналися до ОТГ.
7. Комісія з реорганізації та повноваження цієї комісії
7.1. Утворення комісії з реорганізації
Враховуючи те, що процес реорганізації рад, які приєдналися до ОТГ, починається відразу із набранням повноважень новообраною радою ОТГ, рішення про утворення комісії з реорганізації також необхідно прийняти у той самий день. Найправильнішим буде зазначити про утворення комісії з реорганізації саме в рішенні новообраної ради ОТГ про початок процесу реорганізації відповідних рад.
Склад комісії з реорганізації буде формувати новообрана рада ОТГ (ч. 3 ст. 105 ЦКУ).
Може виникнути питання щодо кількості комісій з реорганізації. Тобто утворювати одну комісію на всі ради, що приєдналися до ОТГ, або комісії по кожній раді окремо. Нормативно-правовими актами цей момент не врегульований, тому новообрана рада може самостійно прийняти рішення щодо кількості комісій з реорганізації. Але тут потрібно враховувати кадрове питання, тобто чи вистачить кадрів для утворення окремих комісій по кожній раді, що приєдналась. Якщо буде утворена одна комісія з реорганізації, то до її складу слід включити представників рад, що приєдналися до ОТГ (старосту та бухгалтера кожної ради). Поготів якщо на комісію з реорганізації буде покладено повноваження щодо здійснення інвентаризації майна, інших активів та зобов’язань, присутність у складі комісії представників, які знають об’єкти інвентаризації та первинний облік, буде обов’язковим.
7.2. Повноваження комісії з реорганізації
Насамперед зауважимо, що комісія з реорганізації не бере на себе повноваження з управління справами рад, що приєдналися до ОТГ. Ця функція покладена на голову ОТГ (ч. 7 ст. 8 Закону № 157). Тож які повноваження потрібно покласти на комісію з реорганізації? Наведемо їх у таблиці.
Перелік повноважень комісії з реорганізації
| 1 | Забезпечення проведення інвентаризації та передачі документів від рад, що приєдналися до ОТГ |
| 2 | Здійснення інвентаризації майна, інших активів та зобов’язань рад, що приєдналися до ОТГ (повноваження за рішенням новообраної ради ОТГ) |
| 3 | Складення передавальних актів, підписання та затвердження цих актів, тобто передача майна, інших активів, зобов’язань, документів та архіву рад, що приєдналися до ОТГ |
Розповімо про ці повноваження детальніше.
Перше повноваження — забезпечення проведення інвентаризації та передачі документів від рад, що приєдналися до ОТГ
У разі ліквідації або реорганізації державних органів, ОМС, державних і комунальних підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються правонаступникам у порядку, встановленому Мін’юстом, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи (ч. 4 ст. 31 Закону № 38146).
6 Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.93 р. № 3814-XII.
Отже, давайте звернемося до порядку передачі документів правонаступнику, встановленого Мін’юстом, а саме до Правил № 1000/57. Нормами цього документа визначено, що:
7 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5.
• у разі припинення установи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (далі — реорганізація) з передачею її функцій іншій установі остання приймає за актом документи, не завершені в діловодстві установи, що реорганізується, та її архів (п. 4 гл. 3 розд. XV Правил № 1000/5);
• передавання документів установи, що припиняється, входить до обов’язків комісії, створеної для передавання справ і майна (абз. 2 п. 1 гл. 3 розд. XV Правил № 1000/5);
• передавання справ від однієї установи до іншої оформлюється актом приймання-передавання за формою, наведеною в додатку 51 до Правил № 1000/5. Таким чином, ради, що приєдналися до ОТГ, передають до правонаступника (у наших умовах — це новообрана рада ОТГ) документи, що нагромадилися за час діяльності відповідних рад.
Передача здійснюється на підставі акта приймання-передавання, який складається у двох примірниках на кожну раду, що припиняється, окремо. Передачу здійснюватиме комісія з реорганізації, а приймати документи та архів рад, що приєдналися до ОТГ, буде відповідальна особа новообраної ради. Тобто в рішенні новообраної ради про початок реорганізації та утворення комісії з реорганізації також потрібно визначити відповідальну особу за прийняття, збереження та використання документів, які будуть прийняті новообраною радою ОТГ від рад, що приєдналися до ОТГ. Якщо в раді є архівний відділ, то прийняття архіву потрібно здійснювати окремо від документів, які незавершені. Про це також потрібно зазначити в рішенні новообраної ради.
Друге повноваження — здійснення інвентаризації майна, інших активів та зобов’язань рад, що приєдналися до ОТГ
Повноваження щодо проведення інвентаризації майна, інших активів та зобов’язань рад, що приєдналися до ОТГ, можна виконати за одним із двох варіантів. Таку можливість нам дає Положення № 8798.
8 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.
Розглянемо ці варіанти на схемі.
Отже, повноваження щодо здійснення інвентаризації майна, інших активів та зобов’язань рад, що приєдналися до ОТГ, можна покласти як на комісію з реорганізації, так і на робочі інвентаризаційні комісії, утворені в кожній раді, що приєдналася до ОТГ. Але знов-таки потрібно враховувати кадрове питання. Раціональніше буде закріпити виконання цих повноважень за комісією з реорганізації. А вже до складу цієї комісії включити представників рад, що приєдналися до ОТГ.
При цьому необхідно, щоб серед цих представників обов’язково був бухгалтер, який знає об’єкти інвентаризації та первинний облік, оскільки в разі припинення установи потрібно проводити суцільну інвентаризацію. Такі вимоги закріплені в абз. 8 п. 7 розд. І Положення № 879.
Суцільна інвентаризація охоплює:
• усі види зобов’язань та всі активи установи незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану;
• активи та зобов’язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать установі, але тимчасово перебувають в її користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);
• умовні активи та зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) установи (застави, гарантії, зобов’язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
Результати суцільної інвентаризації будуть відображені в бухобліку та увійдуть до основи передавального акта, тому всі виявлені під час інвентаризації розбіжності, тобто лишки та нестачі матеріальних цінностей, потрібно урегулювати.
Це стосується і дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Комісії потрібно перевірити обґрунтованість існуючих заборгованостей, строки позовної давності (факт наявності простроченої дебіторської та кредиторської заборгованостей) та вжити заходів щодо закриття відповідних заборгованостей.
До передавального акта потрібно включити тільки заборгованості, які підтверджені актами звірки.
Також зверніть увагу на матеріальні цінності, які знаходяться на відповідальному зберіганні.
Якщо рада передала на відповідальне зберігання матеріальні цінності або їй інша установа також передала цінності на зберігання, потрібно внести зміни до договорів, тобто підписати додаткові угоди, в яких необхідно зазначити, що правонаступником вважатиметься новообрана рада.
Відображаються результати проведеної інвентаризації за формами, які затверджені наказом № 5729. Усі матеріали інвентаризації (описи, акти, протоколи) складаються по кожній раді окремо у двох примірниках (щонайменше).
9 Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572.
Щодо строків проведення суцільної інвентаризації. Кожна новообрана рада сама встановлює строки початку та завершення суцільної інвентаризації рад, що приєдналися до ОТГ.
До речі, якщо процес реорганізації відповідних рад розпочався на початку листопада 2020 року, відповідно, строк проведення суцільної інвентаризації збігається зі строками проведення річної інвентаризації перед складанням річної фінансової та бюджетної звітності. Отже, можна об’єднати два процеси (суцільну та річну інвентаризації), тобто провести їх на дату річного балансу (станом на 31.12.2020 р.).
Третє повноваження — складення передавальних актів, підписання та затвердження цих актів, тобто передача майна, інших активів, зобов’язань, документів та архіву рад, що приєдналися до ОТГ
Якщо звернутись до загальних правил реорганізації, встановлених ЦКУ, комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт після закінчення строку пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог (ч. 2 ст. 107 ЦКУ).
Але в процесі реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, немає необхідності збирати вимоги кредиторів та отримувати їхню згоду (ч. 6 ст. 8 Закону № 157).
Отже, передавальний акт можна скласти після завершення суцільної інвентаризації майна, інших активів, зобов’язань та інвентаризації документів, архіву відповідних рад, що приєдналися до ОТГ.
Затвердженої форми передавального акта не існує, тому новообрана рада ОТГ має затвердити форму акта. Акт може бути у вигляді бухгалтерського балансу, до якого будуть надані розшифровки по кожному із рядків. Або в довільній формі, у якій будуть відображені всі активи та пасиви (ОС, ІНМА, запаси, дебіторська та кредиторська заборгованості) із зазначенням їх кількості та вартості.
Передавальний акт складається по кожній раді, що припиняється, окремо.
Увага!
Передавальний акт (або розподільчий баланс) затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (ч. 3 ст. 107 ЦКУ).
У нашому випадку новообрана рада ОТГ приймає рішення про приєднання до ОТГ відповідних рад, тому саме новообрана рада затверджуватиме передавальний акт.
8. Попередження про наступне вивільнення працівників рад, що приєдналися до ОТГ
У разі змін в організації виробництва і праці (в тому числі реорганізації) роботодавцю дається право розірвати з працівником трудовий договір, який укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності (ст. 40 КЗпП10).
10 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
Отже, після прийняття новообраною радою ОТГ рішення про проведення реорганізації відповідних рад, що приєдналися до ОТГ, потрібно попередити працівників відповідних рад про наступне вивільнення. Попередження оформлюється розпорядженням голови, обраного ОТГ, під особистий підпис про ознайомлення з цим документом всіх зазначених у ньому працівників. Цей процес можна розпочати в день першого пленарного засідання новообраної ради, тобто в день прийняття рішення про реорганізацію або наступного дня. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ст. 492 КЗпП).
У розпорядженні можна як визначити точну дату вивільнення працівників, так і зазначити, що додатковим розпорядженням буде визначено фактичну дату вивільнення працівників та ця дата не буде раніше, ніж через 2 місяця з дня попередження.
Саме другий варіант використовують найчастіше у процесі реорганізації установ.
Процес проведення реорганізації доволі складний, можуть виникнути непередбачені обставини. Якщо не відбулося вивільнення працівника в точно зазначену у розпорядженні дату, це попередження вважається вже недійсним. Тоді потрібно буде знову попереджати працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці.
Зверніть увагу: норми ст. 492 КЗпП вимагають від роботодавця одночасно з попередженням про вивільнення пропонувати працівникам іншу роботу.
Увага!
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 (абз. 4 п. 9 ст. 36 КЗпП).
Звільнення з підстав, зазначених у п. 1. ст. 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізація), допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (абз. 2 п. 11 ст. 40 КЗпП).
Тобто якщо у структурі новообраної ради ОТГ є посада, вимогам якої відповідає кваліфікація працівника ради, що приєдналася до ОТГ, необхідно обов’язково запропонувати йому цю посаду та перевести до складу ради ОТГ. А ось якщо відсутні посади, вимогам яких відповідає працівник, або він відмовляється від запропонованої посади, тоді його звільняють відповідно до норм п. 1 ст. 40 КЗпП. Такі пропозиції також потрібно оформляти в письмовій формі під підпис відповідного працівника про ознайомлення.
Для того щоб виконувати цю вимогу КЗпП, новообраній раді ОТГ необхідно затвердити структуру та штатний розпис апарату новообраної ради та її виконавчого комітету.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці (в тому числі реорганізації) враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (абз. 2 ст. 492 КЗпП).
Переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (абз. 1 ст. 42 КЗпП). При визначені рівня кваліфікації працівників можна керуватися рекомендованими НАДС11 вимогами щодо рівня освіти та досвіду роботи для посадових осіб місцевого самоврядування, які зазначені в наказі № 203-1912.
11 Національне агентство України з питань державної служби.
12 Наказ НАДС «Про затвердження Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування» від 07.11.2019 р. № 203-19.
При рівних умовах перевага в залишенні на роботі надається працівнику, у якого є додаткові критерії та переваги, які визначені в абз. 3 ст. 42 КЗпП, або на підставі гарантій, які надаються окремим категоріям працівників (наприклад, 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону № 79613) або вагітні жінки і жінки, які мають дітей (ст. 184 КЗпП)).
13 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Якщо працівнику буде запропонована посада, яка є вищою за посаду, яку працівник обіймав до початку реорганізації, необхідно проводити конкурс на відповідну посаду. У такому разі слід враховувати вимоги щодо проведення конкурсного відбору, зазначені в Порядку № 16914.
14 Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою КМУ від 15.11.2002 р. № 169.
Якщо працівнику запропонована рівнозначна або нижча посада, переведення здійснюється у звичайному порядку.
В обох випадках потрібна заява працівника тазгода від працівника на участь у конкурсі.
При вивільненні працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (у нашому випадку — це реорганізація) такому працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Також пам’ятайте: не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності або працівника у відпустці (абз. 3 п. 11 ст. 40 КЗпП). Тобто звільнити таких працівників до моменту їх виходу на роботу не можливо, їх потрібно перевести до новообраної ради ОТГ.
Працівників, які знаходяться у штаті ради, яка буде виконувати функції адміністративного центру (або у штаті її виконавчого комітету), потрібно повідомити про зміни істотних умов праці (ст. 32 КЗпП). Відповідно до цієї норми змінами істотних умов праці вважаються такі зміни: система та розмір оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інші зміни. До інших змін істотних умов праці також можна віднести, наприклад, зміну функціонального призначення підрозділу або зміни в посадових інструкціях тощо. Працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо працівник відмовиться працювати в інших умовах, а колишні умови зберегти неможливо, то трудовий договір припиняється відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП.
Зверніть увагу: у разі, якщо вивільнення є масовим, відповідно до ст. 48 Закону № 506715 власник або уповноважений ним орган має довести до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників (абз. 3 ст. 492 КЗпП).
15 Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
9. Окреме виконання бюджетів радами, що приєдналися до ОТГ
Ради, що приєдналися до ОТГ до закінчення бюджетного періоду, будуть виконувати свій бюджет окремо (ч. 9 ст. 8 Закону № 157). Але є особливості, які потрібно враховувати при виконанні відповідного бюджету. Ось ці особливості:
• новообрана рада ОТГ може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радами, що приєдналися до ОТГ;
• до завершення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного ОТГ, інших керівників бюджетних установ;
• до завершення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих фінансових органів рад, що приєдналися до ОТГ, здійснюють:
— відповідні місцеві фінансові органи, створені до приєднання до ОТГ;
— сільський, селищний, міський голова, обраний ОТГ, якщо у відповідних територіальних громадах місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом.
10. Право першого та другого підпису на документах рад, що приєдналися до ОТГ, на період з початку реорганізації і до дня припинення відповідних рад
У процесі реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, повноваження щодо управління справами відповідних рад покладаються на голову, обраного ОТГ (ч. 7 ст. 8 Закону № 157). Тобто це означає, що всі права керівника переходять саме до голови ОТГ з початку реорганізації і до дня припинення відповідних рад.
Для підписання платіжних, розрахункових та інших документів ради, що приєдналися до ОТГ, вносять зміни до карток зі зразками підписів та відбитком печатки (додаток 3 до Порядку № 75816), де зазначають право першого підпису саме за головою, обраним ОТГ. Право другого підпису залишається без змін до моменту припинення відповідної ради. Дія трудового договору з працівником, в якого є право другого підпису, продовжується щонайменше на два місяці, тому він продовжує виконувати всі свої функціональні обов’язки.
16 Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах ДКСУ, затверджений наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758.
Разом із картками підписів та відбитком печатки, засвідченими копіями сторінок паспорта та ідентифікаційного номера голови, обраного ОТГ, до органу Казначейства подається супровідний лист. У цьому листі слід зазначити, що відповідно до норм Закону № 157 ви маєте право не повідомляти про початок процесу реорганізації орган державної реєстрації та про те, що під час реорганізації повноваження з управління справами рад, що приєдналися до ОТГ, здійснює саме голова, обраний ОТГ.
До листа слід додати копії рішень новообраної ради ОТГ про набуття повноважень відповідної ради, відповідного голови та рішення про початок процесу реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ. Усі копії документів мають бути засвідчені печаткою новообраної ради. Крім карток зі зразками підписів та відбитком печатки, необхідно переоформити електроні цифрові підписи (ЕЦП) на відповідальних осіб, наділених правом підпису (у нашому випадку це буде голова, обраний ОТГ), щоб використовувати відповідні системи електронного обслуговування.
Іноді органи Казначейства та інші адміністративні органи вимагають продовжувати здійснювати підписання документів старостами. Таке можливо, коли на посаду старости затверджується особа, яка здійснювала повноваження голови відповідної ради до приєднання до ОТГ. Попереджаємо: це буде вважатися порушенням, оскільки повноваження такого голови фактично завершилися у день набуття повноважень новообраною радою ОТГ (ч. 2 ст. 8 Закону № 157).
11. Закриття рахунків та залишки на них
11.1. Закриття рахунків
У разі реорганізації бюджетної установи (тобто ради, яка приєдналася до ОТГ) бюджетні рахунки, відкриті в органах Казначейства, в тому числі бюджетні рахунки для зарахування власних надходжень, закриватимуться відповідно до п. 8.4 Порядку № 758.
Цим документом також зазначено, що за умов реорганізації закрити відповідні рахунки має право правонаступник (п.п. 8.4.1 Порядку № 758). У нашому випадку цю функцію виконуватиме голова ОТГ.
Для закриття рахунків подаються такі документи:
• заява про закриття рахунку (додаток 11 до Порядку № 758);
• копії рішення органу клієнта, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — копії рішення суду або відповідних органів державної влади про припинення юридичної особи, засвідчені у нотаріальному порядку або органом, який прийняв таке рішення;
• картки із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 7 до Порядку № 758) правонаступника та переліку рахунків (додаток 8 до Порядку № 758), якими можуть розпоряджатися зазначені у картці особи, у двох примірниках. Якщо на рахунку немає залишку коштів, то картка із зразками підписів і відбитка печатки не подається.
У нашому випадку документом про припинення юридичної особи буде вважатися рішення ради ОТГ про початок реорганізації відповідних рад, що приєдналися до ОТГ.
Зверніть увагу: якщо на рахунку немає залишку коштів, то картка із зразками підписів і відбитком печатки не подається (абз. 4 п.п. 8.4.1 п. 8.4. розд. VIII Порядку № 758). Також така картка із зразками підписів та відбитком печатки не подається, якщо вона вже була подана до органів Казначейства при зміні підписантів на початку процесу реорганізації.
А ось якщо залишки коштів на рахунках все-таки є, виникає запитання: як вони будуть перераховуватися та коли?
11. 2. Залишки коштів на рахунках
За наявності на рахунках, що закриваються, залишків коштів орган Казначейства на підставі платіжного доручення клієнта перераховує такі залишки на рахунок, відкритий правонаступником (абз. 2 п.п. «б» п. 8.4 Порядку № 758). Так відбувається за умов загального процесу реорганізації, але слід враховувати певні особливості у процесі реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ.
Звернемося до ч. 9 ст. 8 Закону № 157. У ній зазначено, що залишки коштів на кінець бюджетного періоду бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, перераховуються до бюджету ОТГ на підставі платіжних доручень за підписом голови ОТГ.
Враховуючи те, що йдеться про обслуговування місцевого бюджету під час об’єднання територіальних громад, слід звернутися й до норм Порядку № 93817. У п. 18.2 цього документа зазначено, що залишки коштів на кінець бюджетного періоду бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, перераховуються в перші робочі дні нового бюджетного періоду до бюджету ОТГ на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного ОТГ, і вважаються залишками коштів бюджету ОТГ на початок бюджетного періоду.
17 Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.
Отже, залишки коштів, які на кінець бюджетного періоду є на рахунках рад, що приєдналися до ОТГ, будуть перераховані на рахунки ОТГ у перші дні нового бюджетного періоду та вважатимуться залишками коштів бюджету ОТГ на початок бюджетного періоду. Платіжне доручення на таке перерахування повинен підписати голова ОТГ.
12. Приймання майна, інших активів та обов’язків рад, що приєдналися до ОТГ
Враховуючи те, що передавальні акти вважатимуться первинним документом бухгалтерського обліку для новообраної ради, тобто на підставі цього документа рада прийматиме на баланс майно, інші активі та зобов’язання рад, що приєдналися до ОТГ, потрібно створити комісію з приймання цього майна та зобов’язань.
Створювати таку комісію необхідно розпорядженням голови, обраного ОТГ. За строком ця комісія повинна бути утворена раніше, ніж очікується підписання передавальних актів.
До складу комісії слід включити працівників ради ОТГ, у тому числі і головного бухгалтера. Головою комісії буде голова, обраний ОТГ.
Основною та єдиною функцією комісії буде саме повноваження щодо приймання майна та зобов’язань від імені новообраної ради на підставі передавальних актів.
Після фактичної перевірки майна, яке передається на баланс новообраної ради ОТГ, його слід обліковувати відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та закріпити за матеріально відповідальними особами.
13. Складання та подання фінансової та бюджетної звітності радами, що приєдналися до ОТГ
Умови подання фінансової та бюджетної звітності установами у разі припинення їх діяльності (реорганізація) мають деякі особливості.
Фінансова звітність:
• складається в обсязі річної і подається до органів Казначейства за місцем обслуговування та суб’єкту державного сектору, під контролем якого перебувала установа, що припиняється (абз. 2 п. 8 розд. І Порядку № 30718);
18 Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 28.02.2017 р. № 307.
• залишки коштів на кінець звітного періоду не зазначаються (абз. 2 п. 8 розд. І Порядку № 307);
• звітним періодом є період з початку року до моменту ліквідації (у наших умовах — до моменту припинення у результаті реорганізації) (абз. 3 п. 7 розд. ІІІ НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності»19).
19 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 р. № 1541.
Бюджетна звітність:
• складається в обсязі річної і подається розпорядникам вищого рівня та органам Казначейства за місцем обслуговування (п. 8 розд. І Порядку № 4420);
20 Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44.
• на кінець звітного періоду не повинно бути показників (п. 8 розд. І Порядку № 44);
• звітним періодом є період з початку звітного року до моменту припинення діяльності (абз. 6 п. 5 розд. І Порядку № 44).
Отже, фінансова та бюджетна звітності у зв’язку з припиненням складатимуться та подаватимуться радами, що приєдналися до ОТГ, до органів Казначейства та розпорядників вищого рівня в обсязі річної.
Також не потрібно зазначати залишки на кінець звітного періоду у фінансовій звітності та не повинно бути показників у бюджетній звітності на кінець звітного періоду.
Строк подання фінансової та бюджетної звітності у разі припинення установи не визначено нормативно. Новообрана рада самостійно визначає цей строк.
За хронологією ця звітність складається та подається до органів Казначейства за місцем обслуговування та головним розпорядникам бюджетних коштів після того, як передавальні акти будуть підписані та затверджені новообраною радою ОТГ. При цьому потрібно узгодити строк подання звітності з органами Казначейства.
Якщо процес реорганізації відповідних рад розпочався на початку листопада 2020 року, найкращим варіантом буде, якщо суцільну інвентаризацію завершити на дату річного балансу, тобто станом на 31.12.2020 р. Скласти, підписати та затвердити передавальні акти. Тоді відповідна звітність у зв’язку із припиненням рад припаде саме на строк складання та подання річної фінансової і бюджетної звітності за підсумками 2020 року. Тобто бюджетним періодом для складання звітності у зв’язку з припиненням відповідних рад буде період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. (як бюджетний період для складання звичайної річної звітності, яка подається до 22.01.2021 р.). У такому разі можна одним пострілом вбити двох зайців.
Але процес реорганізації доволі складний, тому, можливо, фінансову та бюджетну звітності доведеться подавати двічі. Тобто спочатку ради, що приєдналися до ОТГ, будуть складати та подавати звітність за бюджетний період з 01.01.2020 р. до 31.12.2020 р. (звичайна річна звітність), а вже потім будуть складати та подавати фінансову і бюджетну звітності у зв’язку з припиненням. Тоді вже це буде бюджетний період з 01.01.2021 р. і до моменту припинення (строк завершення реорганізації буде визначено новообраною радою).
14. Внесення до ЄДР інформації щодо припинення рад та їхніх виконавчих органів
У загальному порядку державна реєстрація факту припинення установи у результаті реорганізації регулюється нормами Закону № 755. Але, враховуючи особливості реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, цей процес здійснюється з урахування норм Закону № 157. Так зазначено в абз. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 755. Тому будемо враховувати два законодавчих акти.
Отже, державна реєстрація припинення юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів буде здійснюватися на підставі заяви, поданої головою, обраним ОТГ, або уповноваженою ним особою суб’єкту державної реєстрації (ч. 11 ст. 8 Закону № 157).
Але враховуючи те, що в нормах Закону № 755 зазначено, що державна реєстрація при реорганізації ОМС як юридичних осіб після об’єднання до ОТГ буде здійснюватися лише з урахуванням особливостей, зазначених Законом № 157, є вірогідність того, що, крім заяви (форма 3 до наказу № 3268/521), до ЄДР потрібно буде подати ще деякі документи, які необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи. Ці документи визначені загальними нормами Закону № 755.
21 Наказ Мін’юста «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 р. № 3268/5.
Перелічимо документи, які потрібно подати до ЄДР разом із заявою у разі припинення юридичної особи:
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, — рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи (у нашому випадку це буде рішення новообраної ради ОТГ про реорганізацію відповідних рад) (п. 1 ч. 10 ст. 17 Закону № 755);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) (п. 2 ч. 10 ст. 17 Закону № 755);
• передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) (абз. 1 п. 12 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Зверніть увагу: державний реєстратор вимагає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію відповідного рішення. Але ця норма не застосовується до державних органів та ОМС.
Увага!
Якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, то заявник подає копії документів, оформлені такими органами, відповідно до законодавства (п. 16 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Тобто оригінали документів або нотаріально засвідчені копії не потрібно надавати державному реєстратору. Достатньо пред’явити копії цих документів, засвідчені печаткою новообраної ради ОТГ.
Також не потрібно нотаріально засвідчувати справжність підписів у передавальному акті. На державні органи та ОМС не поширюється вимога щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на передавальному акті (абз 2 п. 12 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Ще нормами Закону № 755 визначені вимоги до оформлення рішень, на підставі яких вносяться зміни до ЄДР. Визначено, що вони викладаються у письмовій формі, прошиваються, пронумеровуються та підписуються уповноваженою особою.
Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів (п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Але знов-таки, норма щодо нотаріального засвідчення справжності підпису не застосовується до державних органів та ОМС (абз. 3 п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Юридична особа — сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до ЄДР (абз. 3 ч. 11 ст. 8 Закону № 157).
Зверніть увагу: державна реєстрація припинення юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних рад, які забезпечують окреме виконання бюджетів громад, що приєдналися до ОТГ, здійснюється не раніше затвердження бюджету ОТГ (абз. 2 ч. 11 ст. 8 Закону № 157).
Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу — відповідну раду, обрану ОТГ, її виконавчий комітет, що містяться в ЄДР, здійснюється на підставі заяви голови, обраного ОТГ, або уповноваженою ним особою (ч. 12 ст. 8 Закону № 157).
15. Знищення штампів та печаток рад, що припинилися
Знищення печаток та штампів рад, що приєдналися до ОТГ, потрібно провести після внесення державним реєстратором до Реєстру даних про припинення відповідних рад. Загального порядку знищення печаток та штампів законодавством не встановлено. Суб’єкт господарювання самостійно визначає та затверджує порядок обліку, зберігання, використання та знищення печаток і штампів.
Отже, для знищення печаток та штампів рад, що припинилися, потрібно створити комісію розпорядженням голови, обраного ОТГ, у складі не менше трьох осіб. Зафіксувати факт знищення печаток та штампів потрібно актом або протоколом.
Обов’язково в акті або протоколі слід зазначити такі факти:
• склад комісії;
• підстава знищення — припинення відповідної ради у результаті реорганізації шляхом приєднання до ОТГ;
• кількість штампів та печаток, які знищуються;
• опис та відбиток відповідних печаток і штампів;
• спосіб знищення (подрібнення кліше).
Про факт знищення печаток і штампів потрібно зробити запис у журналах обліку печаток та штампів (додаток 2 до Правил № 1000/5). Ці журнали новообрана рада ОТГ отримує за актом приймання-передачі документів, які нагромадилися під час діяльності рад, що припинилися.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій зі знищення печаток і штампів відбувається за загальними правилами списання ІНМА. Інформацію про проведення списання знищених печатки і штампів можна знайти в нашій статті «Запитували-відповідаємо: бухоблік + КЕКВ» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 39).
Отже, ми розглянули основні моменти процедури припинення рад, що приєдналися до ОТГ у результаті реорганізації. Наостанок згадаємо основні моменти проведення цієї процедури.
• Усе починається з набуття повноважень новообраною радою та новообраного голови, а саме з першого пленарного засідання першої сесії новообраної ради ОТГ.
• З дня набуття повноважень новообраної ради ОТГ припиняються повноваження голів та рад, що приєдналися до ОТГ, починається процес їх реорганізації, новообрана рада стає правонаступником майна, інших активів та зобов’язань відповідних рад.
• Юридичні особи — виконавчі комітети рад, що приєдналися до ОТГ, продовжують виконувати свої повноваження до моменту затвердження новообраною радою ОТГ персонального складу її виконавчого комітету.
• Проведення процесу реорганізації юридичних осіб — виконавчих комітетів відповідних рад, що приєдналися до ОТГ, починається з дня затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету.
• Особливості процесу реорганізації рад, що приєдналися до ОТГ, такі:
— реорганізація здійснюється без повідомлення про неї органу, який здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди;
— повноваження щодо управління справами рад, що приєдналися до ОТГ, їхніх виконавчих комітетів виконує голова, обраний ОТГ.
• Рішенням новообраної ради ОТГ утворюється комісія з реорганізації із зазначенням відповідних повноважень. Перелік повноважень комісії з реорганізації такий:
— проведення інвентаризації документів та архіву, що нагромадилися за час діяльності відповідних рад;
— складення та підписання передавального акта та передача майна, інших активів, зобов’язань, документів та архіву від рад, що приєдналися до ОТГ;
— проведення суцільної інвентаризації майна, інших активів та зобов’язань (можна покласти як на комісію з реорганізації так і на робочі інвентаризаційні комісії в кожній раді, що приєдналася до ОТГ, за розпорядженням голови, обраного ОТГ).
• Після завершення суцільної інвентаризації майна, інших активів, зобов’язань та інвентаризації документів, архіву здійснюється їх передача на підставі складеного передавального акта (затверджує форму передавального акта новообрана рада ОТГ).
• Приймання майна, прав та зобов’язань рад, що приєдналися до ОТГ, здійснює спеціально утворена комісія за розпорядженням голови, обраного ОТГ.
• Прийняття документів та архіву рад, що приєдналися до ОТГ, здійснює відповідальна особа, яка призначається розпорядженням голови, обраного ОТГ.
• У перші робочі дні нового бюджетного року органи Казначейства здійснюють переведення залишків коштів з бюджетних рахунків рад, що приєдналися до ОТГ, на бюджетний рахунок новообраної ради ОТГ (на підставі платіжного доручення підписаного головою, обраним ОТГ). Ці кошти вважаються залишками коштів бюджету ОТГ на початок бюджетного періоду. Після переведення залишків коштів ці рахунки закриваються.
• Після підписання передавального акта та його затвердження новообраною радою ОТГ, радами, що приєдналися до ОТГ, складається фінансова та бюджетна звітності у зв’язку з припиненням. Подається звітність до органу Казначейства за місцем обслуговування та розпорядникам вищого рівня.
• Після завершення попередніх етапів процедури реорганізації вносяться дані до ЄДР про припинення відповідних рад. Після внесення відповідної інформації до відомостей ЄДР ради будуть вважатися такими, що припинилися.
• Державна реєстрація припинення юридичної особи — виконавчого органу, які забезпечують окреме виконання бюджету рад, що приєдналися до ОТГ, здійснюється не раніше затвердження бюджету ОТГ.
• Після внесення державним реєстратором до Реєстру даних про проведення реєстрації припинення відповідних рад шляхом реорганізації знищуються печатки та штампи цих рад спеціальною комісією ради ОТГ.
• До кінця бюджетного періоду ради, що приєдналися до ОТГ, виконуватимуть місцевий бюджет окремо, але з деякими особливостями.
• Після прийняття рішення щодо проведення реорганізації відповідних рад необхідно за розпорядженням голови, обраного ОТГ, попередити про вивільнення працівників рад, що приєдналися до ОТГ, враховуючи особливості законодавства.
Також потрібно повідомити працівників апарату ради, яка буде виконувати функції адміністративного центру ОТГ, про зміну істотних умов праці.
