Департамент житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України опрацював звернення <…> щодо надання роз’яснення стосовно бухгалтерського обліку об’єктів благоустрою та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі — Закон) організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Благоустрій здійснюється в обов’язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Законом передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності.
У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об’єктів.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначають Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституція України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що повністю кореспондується зі статтею 140 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Водночас Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлюючи гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб, передбачив норму, згідно з якою органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Окрім того, статтею 144 Конституції визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Разом з тим методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509 «Про Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Водночас згідно зі статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Також інформуємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та не є офіційним тлумаченням положень законів, а мають виключно інформаційно-довідковий характер і не можуть бути використані у будь-яких спірних правовідносинах з іншими особами як докази у розумінні адміністративного, господарського, цивільного та кримінального судочинства.
Заступник директора Департаменту — начальник відділу формування та реалізації політики з житлових питань С. Старцева
