Приводом для написання запиту до Мінекономіки стало запитання нашого читача:
Працівникові установи в березні 2021 року надано щорічну основну відпустку. З 01.04.2020 р. по 31.05.2020 р. за ініціативою роботодавця в установі запроваджено режим неповного робочого тижня: понеділок, середа, п’ятниця (по 8 годин щодня). Установа працює за п’ятиденкою (вихідні — субота та неділя). Як визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді?
І перш ніж перейти до відповіді Міністерства, пояснимо, у чому складність цього питання.
Так, трудове законодавство передбачає можливість установлення неповного робочого часу шляхом:
1) зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);
2) зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень);
3) одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня та кількості днів роботи.
Саме про другий варіант йдеться у запитанні читача. Тож увага на нього.
ВАЖЛИВО!
Неповний робочий тиждень може бути встановлено за угодою між працівником і роботодавцем (ч. 1 ст. 56 КЗпП) або за ініціативою роботодавця (ч. 3 ст. 32 КЗпП)
І саме від цього факту залежить, враховувати період роботи працівника в таких умовах при розрахунку середнього заробітку для оплати відпустки чи ні.
Як завжди, обчислення відпускної «середньої» проводимо відповідно до норм Порядку № 100.
Зокрема, середню зарплату визначаємо шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаємо святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множимо на число календарних днів відпустки (абз. 1 п. 7 Порядку № 100). При цьому відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток (зберігався частково), виключаємо із розрахункового періоду.
Але чи стосується ця норма випадків, коли працівник із незалежних від нього причин (за ініціативою роботодавця) працював у режимі неповного робочого тижня? Зокрема, йдеться про переведення працівника на неповний робочий тиждень за наказом керівника установи (ст. 32 КЗпП). І пов’язано це із неможливістю забезпечити його роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня.
Чи правильно у такому разі при обчисленні відпускних не враховувати робочі дні, у які працівник не працював, у зв’язку із запровадженням неповного робочого тижня?
Фахівці Мінекономіки надали однозначну відповідь із цього приводу. Зокрема, у листі від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07 вони зазначили: при розрахунку відпускної «середньої» слід виключати час, коли працівник із незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня.
Інакше кажучи, якщо переведення на неповний робочий тиждень було ініційоване роботодавцем на підставі ст. 32 КЗпП, то дні, коли працівник не працював, виключаємо з розрахункового періоду.
Ну що ж, дуже тішить, що Мінекономіки своїм роз’ясненням підтвердило сталу позицію стосовно цього питання. Так, ще у 2007 року фахівці Мінпраці надавали схожі пояснення з цього приводу (див. лист від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07). Проте з того часу минуло майже 15 років і Порядок № 100 зазнав серйозних трансформацій. Тому було вкрай важливо отримати «свіже» роз’яснення від компетентного органу. Отже, за умовами запитання читача із розрахункового періоду (березень 2020 року — лютий 2021 року) потрібно виключити усі вівторки та четверги впродовж квітня—травня 2020 року.
Відповідно кількість календарних днів у розрахунковому періоді становитиме:
365 - 11 - 17 = 337 (к. дн.),
де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді1;
1 Інформацію про кількість календарних днів, які беруть участь у розрахунку відпускних у 2021 році, залежно від розрахункового періоду ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 1-2, с. 32.
11 — кількість святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП;
17 — кількість робочих днів, у які працівник не працював у період дії режиму неповного робочого тижня (9 днів — у квітні та 8 днів — у травні 2020 року).
Крім того, у листі, що коментується, фахівці Міністерства розглянули й іншу ситуацію. Ту, коли працівник сам виявив бажання працювати неповний робочий тиждень (ч. 1 ст. 56 КЗпП. У такому разі діють інші «правила гри». Зокрема, при розрахунку відпускних дні, протягом яких працівник не працював із власної ініціативи, із розрахункового періоду НЕ виключаємо.
Володимир БУДЗ, експерт з питань оплати праці
