Оскільки звіт новий, то викликає багато запитань. Відповіді на головні з них Держстат надав у роз’ясненні від 12.08.2020 р. № 19.1.2-12/23-20 (далі — роз’яснення № 19). Розглянемо їх тезисно.
1. Звіт за формою № 3-борг за відповідний місяць подаємо станом на 1-ше число наступного місяця не пізніше 7-го числа кожного місяця. Наприклад, звіт за січень 2021 року подаємо станом на 1 лютого 2021 року не пізніше 8 лютого 2021 року (враховуючи святково-вихідне перенесення).
2. Звіт складається із 2 розділів.
Розділ 1 заповнюють, якщо немає заборгованості з оплати праці. У такому випадку ставимо «позначку» у графі 1 ряд. 2000. І тоді розділ 2 заповнювати не потрібно.
Якщо ж заборгованість є, то потрібно заповнити розділ 2. Слід зазначити:
• загальну суму заборгованості у ряд. 2010 та з її числа: борг за попередні роки (ряд. 2020), із лікарняних (ряд. 2040) та із «бюджетної» зарплати (ряд. 2050) — у тис. грн із одним знаком після коми. При цьому в п. 6 розд. ІІ роз’яснення № 19 зазначено, що дані ряд. 2010 не враховують суми обов’язкових для всіх працівників відрахувань із зарплати згідно з чинним законодавством (наприклад: ПДФО, військовий збір) та депоновану зарплату. Вочевидь, у всіх інших рядках ці суми також не враховуються;
• кількість усіх працівників та інших осіб, яким заборгувала установа/організація (ряд. 2030 — у цілих числах): штатних працівників, сумісників, тих, що працювали за цивільно-правовими договорами, звільнених працівників, поновлених на посаді за рішенням суду та інших осіб, яким нараховано зарплату.
3. Установи та організації, оплата праці в яких фінансується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (код статті бюджетної класифікації «2111 — заробітна плата»), заповнюють ряд. 2050. Сюди ж включають суми не виплачених компенсаційних виплат працівникам-чорнобильцям (код статті бюджетної класифікації «2710 — виплата пенсій і допомоги»). При цьому «загальний» ряд. 2010 вони також заповнюють.
4. У пп. 4 та 5 розд. І роз’яснення № 19 зазначено, що не є заборгованістю не виплачені до кінця місяця суми зарплати, якщо строк здійснення розрахунків установлено у тому самому місяці, за який проведені нарахування. Невиплачена сума нарахованої зарплати працівникам упродовж наступного місяця після встановленої дати її виплати є заборгованістю.
Вочевидь, простими словами це означає наступне. За внутрішніми правилами установи зарплата за січень виплачується у тому ж січні. Не виплачена до кінця січня зарплата не є заборгованістю — не потрапить до січневого звіту, складеного станом на 1 лютого. А от якщо зарплату за січень не виплатять у лютому, то це вже буде заборгованість, яку слід буде показати у звіті станом на 1 березня.
Також розд. ІІ роз’яснення № 19 містить пояснення щодо заповнення кожного з рядків звіту. Так, ряд. 2010 вміщує дані про загальну суму заборгованості з виплати зарплати, строк виплати яких минув до 1-го числа місяця, наступного за встановленим місяцем здійснення розрахунків з працівниками. Наприклад, звіт за формою № 3-борг станом на 1 травня містить інформацію про суму повністю або частково не виплачених нарахувань з оплати праці за січень — березень звітного року та попередні періоди (звітного та попередніх років).
Із наведеного вище можна зробити висновок, що у звіті станом на 1 лютого заборгованість із січневої зарплати не «засвітиться». Тут слід показати заборгованість (якщо вона є) за попередні роки. Тобто суми у ряд. 2010 та 2020 будуть рівними.
Нагадаємо, що подати звіти до Держстату можна в паперовому або електронному вигляді (через Кабінет респондента: statzvit.ukrstat.gov.ua).
Які форми статзвітності вам потрібно подавати, можна дізнатись на офіційному вебсайті Держстату (www.ukrstat.gov.ua) у розділі «Для респондентів» -> «Пошук за кодом ЄДРПОУ».
Умови переведення держслужбовців РДА на посади в ОМС
НАДС опублікувало роз’яснення від 27.01.2021 р. № 127-р/з щодо переведення державних службовців районних державних адміністрацій у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої (АТУ) на посади в ОМС.
У роз’ясненні зазначено, що під час реорганізації районних державних адміністрацій у зв’язку ці змінами в АТУ переведення державного службовця на посаду в ОМС, на яку призначення здійснюється на конкурсній основі чи за іншою процедурою, можливе без обов’язкового проведення конкурсу. Але за умови відповідності професійної компетентності особи кваліфікаційним вимогам до відповідної посади (п. 4 розд. ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону № 10091).
Відповідність професійної компетентності особи кваліфікаційним вимогам визначається сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, області ради відповідно до посадової інструкції, розробленої з урахуванням характеристик, затверджених наказом № 203-192.
Крім цього, НАДС роз’яснює, що державні службовці — контрактники, які призначені на посади відповідно до постанови № 2903, також можуть переводитися на відповідні посади в ОМС.
Таку можливість дають положення Закону № 1009, в яких зазначено, що переведення державних службовців на посади в ОМС здійснюються незалежно від способу призначення на державну посаду.
Для цього НАДС рекомендує внести зміни до контракту про проходження державної служби, а саме доповнити перелік підстав для припинення дії укладеного контракту. Наприклад, може бути: «у разі переведення на інше підприємство, в установу, організацію».
Звільняти відповідних державних службовців із займаних посад необхідно на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Приймання-передавання е-документів до Нацархіву: є порядок
Мін’юст наказом від 30.12.2020 р. № 4555/5 затвердив Порядок приймання-передавання електронних документів Національного архівного фонду на постійне зберігання.
Цей Порядок установлює загальні вимоги щодо приймання-передавання електронних документів, унесених до Національного архівного фонду, на постійне зберігання до центральних та галузевих державних архівів, держархівів областей, міста Києва, архівних відділів районних, районних у місті Києві держадміністрацій, архівних відділів міських рад від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування.
Він є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконання архівами та юридичними особами — джерелами комплектування архівів.
Цей Порядок застосовують для приймання-передавання на зберігання до архівів документів постійного та тривалого (понад 10 років) строків зберігання, у тому числі з кадрових питань (особового складу) юридичних осіб — джерел комплектування архівів у разі ліквідації цих юридичних осіб.
Паспорт бюджетної програми: Мінфін уніс зміни до правил складання
22 січня 2021 року набрав чинності наказ Мінфіну № 8134, яким унесено зміни до Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, та викладена в новій редакції форма паспорта бюджетної програми, затверджена наказом № 10985.
4 Наказ МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098» від 28.12.2020 р. № 813.
5 Наказ МФУ «Про паспорти бюджетних програм» від 29.12.2002 р. № 1098.
Зміни до Правил пов’язані з використанням автоматизованої системи ведення держбюджету (АІС «Держбюджет») при складанні проєктів паспортів бюджетних програм (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) та звітів про їх виконання. Також зазначено умови подання та погодження проєктів паспортів бюджетних програм в електронній та паперовій формах.
Зокрема, в електронній формі погоджуються паспорти бюджетних програм шляхом оформлення аркуша погодження з накладенням уповноваженою посадовою особою кваліфікованого електронного підпису. Крім цього, розд. І Правил доповнено новими пп. 14, 15 такого змісту:
«14. У терміни, визначені для подання зведеної річної бюджетної звітності, головні розпорядники:
• подають в електронній або паперовій формі у порядку, встановленому для подання на погодження проєкту паспорта бюджетної програми, до Мінфіну звіти про виконання паспортів бюджетних програм за формою, затвердженою цим наказом;
• пересилають до Мінфіну звіти про виконання паспортів бюджетних програм з використанням автоматизованої системи ведення державного бюджету (АІС «Держбюджет»).
15. У разі недотримання головними розпорядниками порядку або термінів подання і затвердження паспортів бюджетних програм, визначених Бюджетним кодексом України та цими Правилами, Мінфін може застосовувати заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.».
