Розраховуємо середню зарплату
Для того щоб відповісти на поставлене запитання, звернемось до норм Закону про соцстрахування1 та Порядку № 12662.
1 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
2 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Розрахунковим періодом для визначення суми лікарняних є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Це передбачено п. 25 Порядку № 1266.
Тож для працівниці у ситуації, що розглядається, розрахунковим періодом є травень 2020 року — квітень 2021 року.
Якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату обчислюємо згідно з п. 28 Порядку № 1266. А конкретно: оклад або його частину (якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу), встановлену на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Відпустка для догляду за дитиною до 3 років належить до поважних причин (п. 3 Порядку № 1266). Відтак усі повні місяці перебування у такій відпустці (з травня 2020 року по квітень 2021 року) потрібно виключити із розрахунку (див. також лист ФСС від 04.05.2016 р. № 5.2-32-685).
Майте на увазі: проводити розрахунок середнього заробітку за фактично відпрацьований час (з 21 по 27 травня) перед настанням тимчасової непрацездатності у цьому випадку не можна. Адже у працівниці є розрахунковий період, але він не відпрацьований із поважної причини. Тому обчислення «середньої» здійснюємо виходячи з окладу працівниці.
Середньоденна зарплата становить:
6461 : 30,44 = 212,25 (грн).
Спецобмеження не застосовуємо
У зазначеній ситуації не беремо до уваги обмеження, встановлене у пп. 1 і 2 ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування.
Нагадаємо: спеціальне обмеження передбачено для осіб, страховий стаж яких за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності, за даними Держреєстру, становить менше 6 місяців. Такі особи мають право на лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачено ЄСВ, але не більше за розмір лікарняних, обчислений із МЗП, установленої на час настання страхового випадку.
Однак період відпустки для догляду за дитиною до 3 років уключається до страхового стажу. Тому спецобмеження у випадку, що розглядається, не застосовується.
