Як класифікувати?
Подекуди установи облаштовують будівлі обладнанням захисту від блискавок. Простіше кажучи — встановлюють блискавкозахист. Що це за обладнання та як класифікувати такі витрати?
Блискавкозахистом є завершена система для захисту будівель (споруд), внутрішніх систем та людей від блискавок. Наразі порядок встановлення блискавкозахисту на будівлях та спорудах в Україні регламентовано ДСТУ EN 62305-3:2021 «Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель (споруд) та небезпека для життя». Цей документ є чинним з 01.08.2022 згідно з наказом ДП «УкрНДНЦ» від 09.12.2021 № 490.
Зазвичай блискавкозахист складається із системи захисту від блискавки (LPS) та можливих заходів захисту (SPM). Перша частина призначена для зменшення фізичних пошкоджень від ударів блискавки у будівлю (споруду). Вона складається із зовнішньої та внутрішньої систем захисту від блискавки.
Тоді як друга частина (SPM) включає: заходи із уземлення та сполучення; магнітне екранування; прокладення ліній; ізолювальні інтерфейси; координовану систему SPD. Зазначені заходи можуть уживатися поодинці або у поєднанні.
Вочевидь, використання системи блискавкозахисту є суттєвим заходом захисту самих будівель (споруд), внутрішніх систем, устаткування та людей від такого природного явища, як блискавка, з огляду на те, що улаштування на будівлях та спорудах системи блискавкозахисту спрямоване на поліпшення технічних характеристик таких будівель.
Як обліковувати?
Є тільки один правильний варіант обліку витрат на встановлення блискавкозахисту на будівлі —як поліпшення (модернізація) такої будівлі.
Чому НЕ окремий об’єкт?
Відповідь очевидна. Система блискавкозахисту не може функціонувати відокремлено від будівлі. Власне, після монтажних робіт така система фактично стає невід’ємною частиною цієї будівлі. Тому годі й говорити про те, що обладнання (пристрої) такої системи можливо перемістити і встановити на інший об’єкт.
Таким чином, немає жодних підстав для визнання системи блискавкозахисту закінченим відокремленим пристроєм, призначеним для виконання самостійних функцій. До того ж така система не відповідає вимогам визнання активом, передбаченим п. 2 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.
Отже, систему блискавкозахисту не варто вважати окремим об’єктом основних засобів (далі — ОЗ).
Чому поліпшення?
Без сумніву, роботи з установлення системи блискавкозахисту сприяють підвищенню надійності та безпечності відповідної будівлі. Тож фактично маємо справу зі збільшенням потенціалу корисності такого об’єкта. З огляду на це, установлення такого блискавкозахисту на будівлю слід розглядати саме як її поліпшення (модернізацію).
Планування видатків та обліку операцій зі встановлення системи блискавкозахисту на будівлю слід здійснювати таким чином.
1. Видатки на поліпшення, модернізацію та дообладнання ОЗ (у т. ч. на придбання комплектуючих засобів та оплату послуг з їх установлення) плануємо та здійснюємо за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». А от застосовувати у цьому разі КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» не варто.
2. Витрати на поліпшення об’єкта ОЗ (модернізацію, добудову, дообладнання, реконструкція тощо) відображаємо як капітальні інвестиції. При цьому всі витрати, пов’язані з поліпшенням ОЗ, з початку і до закінчення робіт визнаємо незавершеними капінвестиціями. Таким є припис п. 1 розд. IX Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (ср. ).
Тому всі витрати на встановлення блискавкозахисту накопичуємо за дебетом субрахунку 1311.
3. Після закінчення робіт зі встановлення системи блискавкозахисту такі витрати відносимо на збільшення первісної вартості будівлі (Дт 1013 — Кт 1311). Одночасно збільшуємо внесений капітал на вартість виконаних робіт.
4. Для оформлення господарських операцій з поліпшення ОЗ складаємо:
— Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію ОЗ;
— Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих ОЗ.
5. Зміни в характеристиці будівлі, пов’язані зі встановленням блискавкозахисту, відображаємо в Інвентарній картці обліку об’єкта ОЗ.
Приклад. Бюджетна установа укладала договір на виконання робіт з улаштування системи блискавкозахисту будівлі. Загальна вартість договору підряду — 180000 грн. Видатки заплановано та проведено за КЕКВ 3132.
Договором передбачено внесення авансу в сумі 54000 грн. Остаточний розрахунок із підрядником здійснено після підписання Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки за формою № КБ-3.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | № м/о | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Отримано асигнування на встановлення блискавкозахисту на будівлі | 2313 | 5411 | 180000 | 2 |
| 2 | Перераховано аванс підрядній організації | 2113 | 2313 | 54000 | 2, 4 |
| 3 | Виконано роботи зі встановлення блискавкозахисту | 1311 | 6211 | 180000 | 6 |
| 4 | Зменшено суму заборгованості перед підрядником на суму сплаченого авансу | 6211 | 2113 | 54000 | 4, 6 |
| 5 | Проведено остаточний розрахунок з підрядною організацією | 6211 | 2313 | 126000 | 2, 6 |
| 6 | Збільшено первісну вартість будівлі на вартість блискавкозахисту | 1013 | 1311 | 180000 | 17 |
| Одночасно збільшено внесений капітал | 5411 | 5111 | 180000 | 17 | |
Висновки
- Установлення системи блискавкозахисту сприяє підвищенню надійності та безпечності відповідної будівлі.
- У бухобліку такі витрати обліковуємо як поліпшення (модернізацію) будівлі з подальшим збільшенням первісної вартості будівлі.
