Установа повернула товар: хто та коли складає РК?

Повертаємо товар постачальнику → коригуємо ПДВ

Повернення товару — одна з підстав для коригування податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту установи-покупця. Відповідно для цього необхідно зменшити ПДВ, сплачений за придбані активи.

Випадки, коли податкові зобов’язання та податковий кредит платника ПДВ підлягають коригуванню, визначено ст. 192 ПКУ*. Серед них якраз є й повернення товару.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Отже, у випадку читача підставою для ПДВ-коригування є РК до зведеної ПН. Лише за наявності такого документа продавець має право зменшити суму податкових зобов’язань. Зі свого боку, установа-покупець зменшить свій податковий кредит. Тож із підставою для коригування сум ПДВ розібралися. А тепер з’ясуємо найцікавіший момент — хто складає та реєструє у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) такий РК.

Хто складає та реєструє РК?

За загальним правилом такий РК оформляє особа, яка склала ПН, що підлягає коригуванню. Тобто цей документ складає постачальник товару.

А от зареєструвати РК, складений на повернення товар, у згаданому Реєстрі повинен саме покупець — платник ПДВ (тобто бюджетна установа). Звісно ж, роблять це після отримання РК від продавця. Про це чорним по білому написано в абз. 5 п. 192.1 ПКУ.

Таким чином, РК до зведеної ПН складає продавець (постачальник) товарів, а ось реєструє його покупець. Тобто на покупця (бюджетну установу) покладено обов’язок своєчасно зареєструвати РК, складений на повернення товару.

В які строки реєструвати РК?

Платник має зареєструвати РК в ЄРПН з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ПКУ.

Але тимчасово, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення/скасування, платники мають здійснювати реєстрацію РК в ЄРПН з урахуванням граничних строків, установлених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Ось як наразі виглядають ці строки:

— для РК, складених з 1-го по 15-те (включно) календарного місяця, — до 5 календарного дня (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

— для РК, складених із 16-го по останній календарний день (включно) місяця, — до 18-го календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

— для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача — платника ПДВ, в яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

Спеціальні розміри штрафу за несвоєчасну реєстрацію РК встановлено п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Вони діють до кінця воєнного стану + шість місяців по тому.

Зауважте: розмір таких штрафів дещо зменшено порівняно з тими, що встановлені п. 120¹.1 ПКУ. Зокрема, порушникам загрожує штраф від 2 до 25 % від суми ПДВ, зазначеної в РК, та застосовується він до кожного такого РК. При цьому розмір штрафу залежить від кількості календарних днів прострочення реєстрації РК.

Такі штрафи накладають на платника, відповідального за реєстрацію РК. Це означає, що за прострочення реєстрації РК оштрафують покупця — платника ПДВ (бюджетну установу).

Тож наша порада така: не відкладайте цей відповідальний момент на потім та реєструйте такий РК вчасно. Поготів, що такий РК є підставою для ПДВ-коригування лише після його реєстрації в ЄРПН.

Коли складати РК не потрібно?

Така ситуація може мати місце у разі, якщо повернення товару (коштів) здійснено у тому самому звітному періоді, що й постачання, і до моменту складання продавцем зведеної ПН. Саме такого висновку дійшли податківці у своєму роз’ясненні (див. категорію 101.15 ЗІР). Пояснимо, на чому ґрунтується їх позиція.

Продавець складає зведену ПН не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання товару.

Відповідно якщо до моменту складання продавцем зведеної ПН відбулася зміна податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням товару, продавець зазначає суми ПДВ у зведеній ПН загальною сумою. Цей показник відповідає вартості фактично поставлених покупцю товарів. А отже, і потреби у складанні РК до такої ПН немає.