Без сумніву, бюджетні установи мають законодавчі підстави обліковувати огорожу, встановлену навколо будівлі, як окремий об’єкт обліку. Передусім такі споруди цілком відповідають визначенню самостійної одиниці обліку ОЗ, наведеному в п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 121*. Також щодо огорожі установа може визначити вартість та потенціал корисності, а отже, вона відповідає критеріям визнання активом, передбаченим п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 121.
З часом будь-яке майно, у т. ч. й огорожа, потребує ремонту (поточного або капітального), а подекуди й виконання робіт з поліпшення. Це може бути добудова, дообладнання, модернізація чи реконструкція.
Та одразу заспокоїмо бухгалтера: конструктивні елементи, використані для ремонту будь-якого об’єкта ОЗ (у випадку читача — огорожі), не є окремими об’єктами обліку. Чому? Вочевидь, така частина огорожі, як ворота, аж ніяк не здатна самостійно виконувати певні функції поза межами такої огорожі.
Погодьтеся: використовувати такі частини споруди окремо від самої споруди не вийде. А все тому, що такі елементи чи конструкції з’єднані з огорожею, внаслідок чого кожен предмет цілком може виконувати свої функції. Ба більше, всі складові такого комплексу здатні виконувати свої функції тільки в складі комплексу, а не самостійно. Власне, після монтажних робіт такі ворота фактично є невід’ємною частиною цієї огорожі.