Кондиціонер в установі: від придбання до введення в експлуатацію

Встановлення кондиціонера: як класифікувати?

Кондиціонер являє собою пристрій, призначений для охолодження (за необхідності й обігріву) повітря в приміщенні. І, звісно ж, такий пристрій відповідає критеріям визнання активом, передбаченим п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 121*. Адже, поза будь-яким сумнівом, установа отримає економічні вигоди, пов’язані з його використанням. Водночас установа має можливість визначити достовірну вартість такого кондиціонера в будівлі.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Зрозуміло, що такий пристрій не може функціонувати окремо від будівлі (приміщення). Втім, для цілей бухгалтерського обліку такий пристрій є самостійною одиницею обліку матеріальних активів, оскільки відповідає вимогам, наведеним у п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 121. Так, кондиціонер являє собою закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього, який виконує самостійні функції.

А позаяк строк служби кондиціонера перевищує один рік, його варто розглядати саме як об’єкт необоротних активів. З огляду на це, кондиціонер слід обліковувати як окремий об’єкт у складі основних засобів (далі — ОЗ) або малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА).