Реалізуємо металобрухт: коли показувати витрати та доходи?

У результаті списання (розбирання, демонтажу) непридатних основних засобів (далі — ОЗ) бюджетні установи нерідко вилучають різноманітну вторинну сировину. Наприклад, як у ситуації нашого читача, це може бути металобрухт.

Нагадаємо: металобрухтом вважаються непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави. Також до металобрухту належать вироби з металу, які мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Пояснимо, яких правил бухгалтерського обліку слід дотримуватися установі у разі оприбуткування та подальшої реалізації металобрухту.

Етап 1. Оприбуткування металобрухту

По-перше, вторинна сировина (у т. ч. металобрухт) підлягає обов’язковому оприбуткуванню. Такі вимоги чітко прописано в п. 5 розд. VI НП(С)БО 121*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

По-друге, оцінювати та оприбутковувати такий металобрухт слід за чистою вартістю його реалізації. Такий порядок оцінки вилучених у результаті ліквідації ОЗ запасів прописано в п. 15 розд. II Методрекомендацій з обліку запасів*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.