Теми статей
Обрати теми

Excel 2007: створення та редагування формул

Редакція БК
Стаття

Excel 2007: створення та редагування формул

 

img 1

Будь-який розрахунок, будь-яка обробка даних в Excel так чи інакше пов’язана з формулами. Без формул робочий лист — усього лише майданчик для малювання витіюватих бланків. Тому від навичок роботи з формулами, від того, як швидко ви вмієте шукати та усувати в них помилки, залежить продуктивність роботи практично на всіх етапах взаємодії з електронною таблицею. І в цьому питанні Excel пропонує чимало корисних інструментів: від автоматичного створення формул до повного контролю за процесом їх обробки. Залишається дивуватися, що за наявності настільки потужних засобів автоматизації формування складних формул залишається для багатьох користувачів каменем спотикання на шляху опанування Excel. Зняти цю проблему, щоб назавжди забути про її існування, і буде сьогодні нашим завданням.

Микола КАРПЕНКО, канд. техн. наук, доцент кафедри прикладної математики та інформаційних технологій Харківської національної академії міського господарства

 

Будучи одним з найпопулярніших інструментів обробки даних, табличні процесори давно пройшли етап свого становлення. Принципи їх роботи, правила запису формул, доступні функції, набір інструментів для обробки даних де-факто набули статусу неофіційного стандарту. У цьому сенсі Excel не є винятком. Кардинальних відмінностей в обробці формул у різних версій програми немає, та й бути не може. Введення адрес, використання імен, способи контролю значень залишилися. Щоправда, з’явилися нові можливості та зручності у плані інтерфейсу та покращилися засоби налагодження. Та все ж матеріал щодо роботи з формулами настільки важливий, що ми пройдемо його із самого початку. Тим, хто добре працює з формулами, буде корисно пригадати окремі моменти. Для тих, хто робить перші кроки на шляху до освоєння Excel, відразу окреслимо той набір прийомів, який дозволить працювати з формулами без проблем та помилок. І це дуже важливо зробити із самого початку, оскільки упевнена робота з формулами — ключ до успішної взаємодії з будь-якою електронною таблицею.

Тепер стисло про те, що ми повинні розглянути. Я б виділив п’ять моментів, а саме:

— навчитися вводити формули та користуватися адресами;

— освоїти роботу з іменованими діапазонами;

— розглянути роботу із вбудованими функціями;

— освоїти прийоми створення складних формул;

— навчитися виконувати та контролювати проміжні обчислення як уручну, так і засобами Excel.

За цією схемою ми і сплануємо нашу роботу. А почнемо з найпростішого: як правильно побудувати формулу.

 

СТВОРЕННЯ ФОРМУЛ

Формула Excel — це звичайний текст, який зберігається у комірці та написаний за певними правилами. Як тільки табличний процесор «бачить» формулу, він розпізнає її, обчислює результат та показує цей результат на робочому листі.

Структура формули чітко зумовлена. Починається формула в Excel зі знака «

=». Далі йдуть операнди та знаки операцій між ними. Усе як у звичайній арифметиці. Ось приклад простої формули: «=2*2+1». У цьому виразі «2» і «1» — це операнди, символи «+» та «*» — операції. Якщо формула не містить друкарських помилок, тобто якщо вона синтаксично правильна, Excel обробляє її та відображає результат. У нашому прикладі в елементі таблиці буде видно цифру «5». Якщо у формулі Excel виявить помилку, він видасть відповідне попередження.

У тексті формули Excel можуть бути: значення (константи), знаки операцій, посилання на інші комірки, імена вбудованих функцій.

Константи у формулі бувають числового, символьного (текстового) та логічного типів. При записі текстових констант їх беруть у подвійні лапки. Логічні константи можуть набувати значень «

Истина» або «Ложь».

Допустимі операції у формулах поділяються на три категорії:

1) арифметичні: «

+» — додати, «-» — відняти, «*» — помножити, «/» — розділити, «^» («кришка») — піднести до степеня;

2) логічні (або операції порівняння): «

>» — більше, «<» — менше, «=» — дорівнює, «<>» — не дорівнює, «<=» — менше або дорівнює, «>=» — більше або дорівнює;

3) роботи з текстом. Ця група складається з однієї операції зчеплення рядків: «

&» (комерційне «и»). Вона об’єднує два текстові рядки в одне ціле. Наприклад, формула «="Б"&"К"» поверне до комірки результат у вигляді «БК».

Результатом обробки формули може бути число, логічний або текстовий вираз. Ось декілька прикладів формул:

— «

=A1*A2-A3», множить вміст комірок «A1» і «A2», з отриманого результату віднімає вміст «A3», у комірках повинні знаходитися числові дані;

— «

=A1=A2», порівнює комірки «A1» і «A2», якщо значення збігаються, результат буде «Истина», інакше результат буде «Ложь».

При написанні формул важливо враховувати пріоритет

виконання операцій. В Excel він такий: спочатку обробляються вирази в дужках, потім піднесення до степеня, множення, ділення, додавання, віднімання. Якщо формула містить операторів з однаковим пріоритетом, вони виконуються в порядку зліва направо.

Змінити пріоритет виконання операцій можна за допомогою дужок. Ставитися до послідовності обчислень слід уважно. Ось наочний приклад: я маю намір обчислити вираз «

10*31/2». Формулу «=10*3^1/2» Excel «зрозуміє» як «(10*3^1)/2». У результаті отримаємо «15». Правильно записати формулу слід так: «=10*3^(1/2)», результат дорівнюватиме «17,3205».

Порада

Запам’ятайте залізне правило: дужки обходяться дешевше, ніж помилки. Не економте на дужках там, де в цьому немає необхідності. Намагайтесь явно вказувати послідовність обчислень, це допоможе уникнути прикрих непорозумінь.

У формулі можна посилатися на адреси інших комірок робочої книги. Для цього використовують посилання. Вони можуть вказувати на одну комірку або на групу комірок (так зване

групове посилання). Посилання на окрему комірку — це її координати. Наприклад «A1». Для звернення до групи комірок використовуються спеціальні символи, їх усього три.

1) «

:» (двокрапка), звернення до блоку комірок. Через двокрапку вказується ліва верхня і права нижня комірка блока. Наприклад, запис «С4:D6» посилається на комірки «С4», «С5», «С6», «D4», «D5», «D6»;

2) «

;» (крапка з комою), об’єднання комірок. Так, запис «D2:D4;D6:D8» означає звернення до комірок «D2», «D3», «D4», «D6», «D7», «D8»;

3) «

» (одиночний пробіл), перетин множини комірок, запис «A1:A4 A3:B3» посилається на комірку «A3».

У формулі можна використовувати вбудовані функції

. Усього в Excel декілька сотень таких функцій: математичні, статистичні, фінансові, текстові тощо. Деякі з них надзвичайно корисні для бухгалтера, і ми неодмінно розглянемо це питання докладно. А поки що приклад формули з використанням вбудованої функції: «=A1*СУММ(B1:B10)». Ця формула підсумовує блок комірок «B1:B10» (використовується функція «СУММ») та множить результат на значення з комірки «A1».

Формула може включати посилання на різні листи робочої книги. Такі посилання називають тривимірними. У тривимірному посиланні ім’я листа вводять

перед адресою комірки, відокремивши їх один від одного символом «!» (знак оклику). Наприклад, формула «=Бюджет!А101+Бюджет!А122» підсумовує комірки «А101» і «А122» з листа «Бюджет» та повертає результат до поточної комірки.

Для бухгалтера робота з тривимірними посиланнями дуже важлива. Наприклад, у вашій робочій книзі є відомості про щомісячні доходи підприємства. Дані кожного місяця оформлені на окремому листі. За допомогою тривимірних посилань ви зможете зібрати підсумковий звіт за квартал.

Важливо!

Тривимірні посилання зручно використовувати для аналізу даних із тієї самої комірки (або блока комірок) на декількох листах робочої книги. Для цього у формулі слід зазначити діапазон листів. Формат зображення діапазону листів схожий на запис блока комірок: спочатку йде ім’я першого листа, потім через двокрапку — ім’я останнього листа в діапазоні. Наприклад, формула «=СУММ(Лист1:Лист5!B1)» підсумовує всі значення з комірок «B1» на листах у діапазоні від «Лист1» до «Лист5» включно. Тривимірні посилання не можна використовувати разом з оператором перетину (пробіл) та у випадках, коли можливе неявне перетинання діапазонів даних. Ось приклад неявного перетинання діапазонів. До комірки «B3» записана формула «=A1:A5*5». У цьому випадку на «5» буде помножено значення з комірки «B3», оскільки комірки «A3» і «B3» знаходяться в одному рядку.

Формули можуть посилатися на комірки з різних робочих книг. При посиланні на іншу робочу книгу її ім’я пишуть у квадратних дужках та ставлять перед назвою листа. При цьому назви книги і листа беруть в одиночні лапки. Наприклад, «

=Бюджет!A100+Бюджет!A122+'[BGT2009.xls]Март'!$A$90». Ця формула підсумує вміст комірок «А100» та «А122» листа «Бюджет» і додасть до нього значення комірки «А90» листа «Март» робочої книги «BGT2009.xls».

Мабуть, вигляд останньої формули здатний відлякати навіть досвідченого користувача Excel. І це недивно: ввести без помилок вираз зі складними посиланнями важко. На щастя, є простий спосіб вирішення цієї проблеми —

інтерактивне введення адрес. При використанні цього прийому можна забути про правила запису посилань — усю роботу Excel виконає сам!

Принцип роботи інтерактивного введення адрес побудований на тому, що структура формули (послідовність дотримання операндів та операцій) відома заздалегідь: спочатку йде операнд, за ним — операція, потім — знову операнд і так далі. Тому Excel «знає», коли до формули можна ввести адресу комірки. У цей момент він робить робочий лист доступним для навігації. Ви можете переміщати курсор по робочому листу клавішами або мишею, адресу поточної комірки до формули Excel підставить автоматично. Щоб зафіксувати цю адресу, слід ввести операцію або завершити введення формули клавішею «

Enter».

Приклад.

До комірки «А1» я маю намір записати формулу «=А4+В8*С6». Для цього робимо так:

— ставимо покажчик поточної комірки на «

А1»;

— натискуємо «

=», щоб почати введення формули;

— клацаємо мишею по комірці «

А4», Excel підставить цю адресу до формули;

— натискуємо «

+», Excel «запам’ятає» адресу «А4» і повернеться в режим навігації по робочому листу;

— клацаємо по комірці «

В8»;

— натискуємо «

*»;

— клацаємо по комірці «

С6»;

— натискуємо «

Enter» і завершуємо введення формули.

Важливо!

Ніколи не вводьте адресу з клавіатури. Скрізь, де це можливо, Excel дозволяє підставити адресу до формули чи функції клацанням миші на робочому листі.

Вибір адрес на робочому листі дуже спрощує розробку формул. Особливо, якщо використовувати посилання на різні листи робочої книги, адже при такому підході Excel сам підставить до формули і назву листа, і адресу комірки. Більше того, він зробить це правильно!

Якщо в Excel завантажено декілька файлів, при написанні формул ви можете перемикатися навіть між

робочими книгами. Зробити це можна через меню «Вид» (іконка «Перейти в другое окно»). Але краще скористатися клавішею «F6». Кожне натиснення «F6» перемикає чергове вікно Excel, роблячи його поточним. Клацанням миші виберіть посилання на комірку листа з іншої робочої книги. Excel автоматично підставить до формули ім’я файлу, назву листа та адресу цієї комірки. Саме таким способом я побудував формулу «='[BGT2009.XLS]Март'!$D$17+'[BGT2009.XLS]Март'!$D$17».

Важливо!

Одна з типових помилок при роботі з формулами — запис адрес на російському регістрі. Інтерактивний спосіб формування посилань повністю вирішує цю проблему. Вам навіть не доведеться думати, якою мовою надруковано літеру «Т» в імені «BGT2009» формули «='[BGT2009.XLS]Март'!$D$17+'[BGT2009.XLS]Март'!$D$17». Одне клацання миші по комірці — і все буде підставлено правильно, у повній відповідності до оригіналу.

 

РЕДАГУВАННЯ ФОРМУЛ

Правила редагування формул в Excel 2007 практично не зазнали змін. Редагувати можна тільки активну комірку (її вміст видно в рядку формул). Процес редагування вмісту комірки такий:

— зробити комірку активною;

— натиснути «

F2» (або клацнути лівою кнопкою миші в рядку формул);

— виправити формулу;

— закінчити редагування, натиснувши «

Enter» (але не навігаційну клавішу!).

Більшість помилок у формулах викликано неправильною адресацією комірок. Наочно побачити схему адресації формули можна в режимі її редагування. Поставте покажчик на комірку з формулою. Натисніть «

F2». Усі операнди формули Excel покаже різноколірними прямокутниками (маркерами переміщення) на робочому листі (рис. 1). Неправильну адресу можна виправити двома способами: передрукувати її або перетягнути прямокутний покажчик на нове місце. Останній спосіб набагато наочніший. Щоб скористатися ним, потрібно:

— увійти до режиму редагування формули («

F2»);

— проаналізувати розташування індикаторів (кольорових прямокутників), знайти помилку в адресації;

— встановити покажчик миші на

межу індикатора з неправильною адресою, курсор при цьому набуде форми хреста зі стрілками;

— утримуючи ліву кнопку миші, перетягнути кольоровий прямокутник в інше місце робочого листа, адреса у формулі зміниться автоматично.

Цей процес показано на рис. 1. У комірці «

D2» (сума за рядком у накладній) формула містила помилку. У ній було неправильно зазначено адресу комірки з кількістю товару. Замість формули «=C2*B3» потрібно написати «=C2*B2». Щоб виправити адресу зазначеним способом, потрібно:

— зробити активною комірку «

D2»;

— увійти до режиму редагування комірки, натиснувши клавішу «

F2»;

— установити покажчик миші на межу комірки «

B3»;

— коли курсор набуде форми хрестика зі стрілками, натиснути ліву кнопку та перетягнути кольоровий прямокутник з комірки «

B3» на комірку «B2».

img 2

 

ЗМІНА РОЗМІРУ ПОЛЯ ФОРМУЛИ АБО ПОЛЯ ІМЕНІ В РЯДКУ ФОРМУЛ

При коригуванні довгих формул працювати в одному рядку стає незручно. В Excel 2007 з’явилися додаткові можливості щодо настроювання розмірів поля формули та рядка з назвою поточного діапазону. Це спрощує редагування не тільки довгих формул, а й об’ємних текстів у комірках робочого листа. Оскільки робоча область листа і рядок формул розташовані паралельно, їх вміст не перекриває один одного. Щоб змінити висоту поля формули, слід зробити так:

— поставити покажчик миші на межу відповідної області (рис. 2);

img 3

— коли курсор набуде форми двоспрямованої стрілки, натиснути ліву кнопку миші та, утримуючи її, перетягнути кордон по вертикалі.

Область для редагування формул у декілька рядків зручна при роботі з довгими виразами. При роботі з основною таблицею розмір рядка формул краще скоротити, щоб збільшити доступний простір для робочого листа. Для такої дії у правій частині рядка є спеціальний символ (подвійна стрілка у вигляді «ялинки»). Клацання по цьому символі згортає рядок формул, повторне клацання — розгортає його.

Важливо!

Швидко згорнути чи розгорнути рядок формул можна поєднанням клавіш «Ctrl+Shift+U».

При зміні розміру рядка формул активна комірка на листі завжди залишається видимою. Смуга прокрутки в рядку формул означає, що є додатковий текст для перегляду. Для використання смуги прокрутки клацніть по комірці або рядку формул.

І ще одна невелика, але цікава новинка Excel 2007. За умовчанням текст у комірці наведено у вигляді одного рядка, без розривів та перенесень. Водночас у рядку формул текст відображається з перенесеннями. Якщо вставити розрив рядка до комірки вручну, натиснувши поєднання клавіш «

Alt+Enter», цей розрив також буде видний і в рядку формул.

До Excel 2007 розробники внесли додаткову можливість відрегулювати ширину поля з ім’ям поточного діапазону (рис. 2). Зробити це можна так:

— поставте курсор на межу між полем імені та рядком формул;

— коли покажчик набере вигляду горизонтальної двобічної стрілки, перетягніть межу вліво чи вправо на потрібну відстань;

— відпустіть клавішу миші.

Важливо!

Максимальна ширина поля імені може становити половину ширини листа.

Нарешті останній момент, який слід пригадати, перш ніж перейти до прикладу, — це адресація.

 

А

дресацІя ТА ЇЇ рІзновиди

Найважливішою властивістю електронної таблиці є можливість копіювання формул. І це недивно. Якби формули в електронній таблиці доводилося складати для кожної комірки окремо, на вирішення завдання просто не залишилося б часу. Тому у процесі копіювання Excel коригує посилання у формулах, намагаючись зберегти логіку їх роботи. Для цього він змінює номери рядків та індекси колонок в адресах комірок, що копіюються. На практиці ситуації бувають найрізноматнішими і процесом таких змін потрібно керувати. В електронних таблицях це роблять через спеціальні способи адресації. Усього таких способів два: відносна та

абсолютна адресації.

Відносне

посилання у формулі засноване на відносній позиції комірки з формулою, та комірки, на яку вказує посилання. Записується відносне посилання за звичайними правилами адресації робочого листа. Приклади відносних посилань: «A1», «B5», «F10».

Важливо!

При копіюванні формул відносні посилання в них автоматично змінюються. При вертикальному копіюванні коригуються номери рядків, при горизонтальному — номери стовпців. За умовчанням у нових формулах використовуються відносні посилання.

Повернемося до прикладу на рис. 1. До комірки «

D2» записана формула для розрахунку суми за першим рядком накладної: «=C2*B2». Немає необхідності писати таку ж формулу для розрахунку суми до наступних рядків. Можна просто скопіювати її з першого рядка, посилання у формулі зміняться автоматично. При копіюванні формули вниз адреси рядків збільшаться на одиницю, адреси стовпців залишаться незмінними. У другому рядку накладної вийде формула «=C3*B3», у третьому — «=C4*B4». Кожна формула множитиме кількість на ціну за відповідним рядком документа, що, власне, нам і потрібно.

Абсолютне посилання у формулі завжди вказує на комірку, розташовану у визначеному місці. Абсолютні посилання позначають координатами комірок у поєднанні зі знаком «

$». Наприклад: «$F$7», «F$7», «$F7». При копіюванні формули по вертикалі або горизонталі абсолютне посилання не коригується (або коригується частково).

Важливо!

Елемент адреси, перед яким зазначено символ «$», при копіюванні не змінюється. Запис «A$1» означає, що при копіюванні незмінним залишається рядок, координати стовпців при горизонтальному копіюванні змінюються. Запис «$A1» означає, що фіксуються координати стовпців. В адресі «$A$1» при копіюванні не змінюються ні координати рядків, ні координати стовпців.

Приклад використання абсолютних посилань наведено на рис. 3. До комірки таблиці «

D3» первісно внесли формулу «=C3*B3*(1-D1)». Ця формула визначає суму за рядком як добуток ціни на кількість за вирахуванням знижки. Розмір знижки зазначено в комірці «D1», ця величина постійна для всіх товарів у накладній. Якщо скопіювати формулу з комірки «D3» униз, Excel відкоригує адреси, збільшуючи номери рядків. Тоді формула в «D4» набуде такого вигляду: «=C4*B4*(1-D2))». Нас це не влаштовує! Замість адреси «D2» потрібно залишити посилання на розмір знижки, тобто на адресу «D1». Щоб «заморозити» адресу комірки із значенням знижки, формулу в комірці «D3» слід записати так: «=C3*B3*(1-$D$1)» і тільки після цього виконати копіювання.

img 4

Порада

В Excel є зручний спосіб змінювати тип посилання у формулі. Потрібно ввійти до режиму редагування комірки, поставити курсор на адресу, яку потрібно відредагувати, і послідовно натискувати клавішу «F4». Кожне натиснення вставляє символ «$» перед різними складовими адреси, перебираючи всі варіанти.

Перш ніж рухатися далі, пропоную підбити підсумок і зробити приклад на роботу з усіма видами адресації та посиланнями на різні листи робочої книги. Для цього розробимо

прототип прайса, який зображено на рис. 4. Можливо, прайс-лист — не «найбухгалтерський» документ, але на цьому прикладі зручно попрацювати з різними способами запису формул в Excel 2007. Почнемо.

img 5

Основний документ складається з восьми колонок. Вихідними даними є «Наименование», «Ед. изм.», роздрібна ціна у гривнях (стовпець «Грн.»). Решту елементів таблиці розраховано за формулами. Так, ціна у валюті визначається як ціна в гривнях, що ділиться на крос-курс за відповідною валютою. Значення курсів валют можуть змінюватися. Тому має сенс записати їх в окремі комірки. Коригуючи значення в цих комірках, ми зможемо миттєво отримувати новий прайс. Проблема полягає в тому, що виділяти комірки для значень курсів валют у тілі самого прайса, м’яко кажучи, недоречно. Тому для них створимо окремий лист, у прикладі його названо «Спр». На цьому листі розміщуватимуться всі «робочі» параметри прайса, у тому числі й значення курсів валют.

Три колонки документа, що залишилися (крайні праворуч), містять оптові ціни. Вони формуються з ціни у гривнях (стовпець «Грн.») за вирахуванням знижки. У прайсі передбачено три види знижок: дрібнооптова, оптова та спеціальна.

У нижній частині прайса розмістимо довідкову інформацію про поточні курси валют, значення знижок і дату формування документа. Тепер опишемо у загальних рисах сам процес формування такого документа. Почнемо з листа «Спр».

1. Створюємо новий лист або вибираємо будь-який з тих, що є. Вставку листа можна зробити через меню «

Главная», група «Ячейки», іконка «Вставить», елемент контекстного меню «Вставить лист». Ті ж самі дії можна виконати, клацнувши лівою кнопкою по іконці створення нового листа в області ярличків робочої книги (рис. 5).

img 6

2. Клацаємо правою кнопкою миші по ярличку листа, з контекстного меню вибираємо «

Переименовать». Вводимо назву листа «Спр». Натискуємо «Enter».

3. Заповнюємо лист даними, як показано на рис. 6. Вміст кожної комірки можна взяти з таблиці.

img 7

 

Комірка

Значення

Коментар

A1

Текущая дата

Назва параметра

A2

Дата изменения курса

-"-

A3

Курсы валют

-"-

A4

USD

-"-

A5

EUR

-"-

A6

Скидки для дилеров

-"-

A7

МО

-"-

A8

Опт

-"-

A9

Спец

-"-

B1

=Сегодня()

Вбудована функція. Повертає поточну дату

B2

18.03.2009

Дата перевірки курсів валют

B4

8,3

Курс USD

B5

10,5

Курс EUR

B7

5%

Знижка дрібнооптова

B8

10%

Знижка оптова

B9

20%

Знижка спеціальна

 

Єдиною коміркою, що обчислюється, на листі «

Спр» є «B1». У ній зазначено вбудовану функцію Excel «Сегодня()». Ця функція повертає до комірки значення поточної дати. Нам це значення знадобиться для контролю за своєчасним оновленням курсів валют.

Переходимо на вільний лист робочої книги (або вставляємо його). Правою кнопкою миші клацаємо по ярличку цього листа, з контекстного меню вибираємо «

Переименовать». Вводимо назву листа «Прайс». Натискуємо «Enter». Заповнюємо вихідні дані у прайсі, як показано на рис. 4, це комірки з «A1» по «С7» та заголовки таблиці. Тепер вводимо формулу для перерахунку ціни в комірці «D2». Для цього робимо так:

1. Клацаємо по комірці «

D2», натискуємо «=».

2. Клацаємо по «

С2», натискуємо «/».

3. Клацаємо по ярличку листа «

Спр», потім по комірці «B3».

Формула для перерахунку ціни в цей момент повинна виглядати так: «

=C2/Спр!B4». Ми плануємо копіювати цю формулу вниз, тому посилання на курс валюти («Спр!B4») слід зробити абсолютним .

4. Клацаємо лівою кнопкою миші в рядку формул (!) по тексту з адресою «

B2», натискуємо «F4». Формула повинна стати такою: «=C2/Спр!$B$4».

Аналогічно будуємо розрахункові формули в комірці «

E2», тут ми повинні отримати такий вираз: «=C2/Спр!$B$5».

5. Переходимо на комірку «

F2», натискуємо «=».

6. Клацаємо по «

С2», вводимо «*(1-». Зараз формула повинна виглядати так: «=C2*(1-».

7. Переходимо на лист «

Спр», вибираємо комірку «B7».

8. Уводимо «

)», щоб закрити дужку, натискуємо «Enter».

9. Стаємо на комірку «

F2», натискуємо клавішу «F2».

10. У рядку з текстом формули ставимо курсор на адресу «

B7» і натискуємо «F4».

11. Натискуємо «

Enter».

У результаті повинна вийти формула «

=C2* (1-Спр!$B$7)». Аналогічно будуємо в комірці «G2» формулу «=C2*(1-Спр!$B$8)», у комірці «H2» — формулу «=C2*(1-Спр!$B$9)».

12. Виділяємо на листі «

Прайс» блок комірок «D2:H2» та копіюємо його вниз на всю висоту табличної частини прайса.

Залишилося сформувати довідкову частину документа. Відомості про розмір знижок у комірках «

H10», «H11», «H12» — це просто посилання на відповідні комірки листа «Спр». Ці посилання виглядають так: «=Спр!B7», «=Спр!B8», «=Спр!B9».

Як отримати формулу в комірці «

A9» я поки що не описуватиму: ми до цього повернемося, коли розглядатимемо питання побудови складних виразів та контролю за їх обробкою. Просто напишу її текст: «="Цены в и/в рассчитаны по курсу на " & Текст(Сегодня();"dd.mm.yyyy")&"."». Переходимо до вмісту комірок «A10», «A11».

13. Стаємо у комірку «

A10», натискуємо «=».

14. Відкриваємо подвійні лапки, друкуємо текст «

Текущий курс USD: », закриваємо лапки. Має вийти «=»Текущий курс USD: «».

15. Друкуємо «

&» (лапки тут набирати не потрібно!).

16. Переходимо на лист «

Спр», у ньому клацаємо по комірці «B4».

17. Набираємо «

&» і друкуємо текст «" грн. за 1$"».

18. Набираємо «

&» і друкуємо текст «"."».

19. Завершуємо формулу, натискуємо «

Enter».

У комірці «

A10» має вийти вираз «="Текущий курс USD: "&Спр!B4&" грн. за 1$"&"."». Формулу в «A11» просто копіюємо з «A10». Усі цифри в ній вийдуть правильні. Залишається поправити текст.

20. Стаємо на комірку «

A11», натискуємо «F2», у тексті виправляємо рядок «USD» на «EUR». Остаточно в «A11» ми повинні отримати формулу «="Текущий курс EUR: "&Спр!B5&" грн. за 1EUR"&"."».

Наш прайс у першому наближенні готовий. Нам залишилося створити формулу для контролю своєчасного оновлення курсів валют. Але для цього нам знадобиться робота з функціями. Тому завершення прайса ми перенесемо на наступну статтю. А заразом у ній розглянемо: що нового Excel 2007 запропонує для роботи з іменами, як швидко будувати складні формули, які інструменти контролю за обчисленнями є в Excel 2007, ознайомимося із вбудованими функціями та виберемо ті з них, що можуть знадобитися бухгалтеру в його повсякденній роботі.

 

Чекаю ваших листів, пропозицій та зауважень на

bk@id.factor.ua, nictomkar@rambler.ru/a> або на форумі редакції www.bk.factor.ua/forum. Успішної роботи!
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі