Теми статей
Обрати теми

Електронна звітність: підсумки року, що минає

Редакція БК
Стаття

Електронна звітність: підсумки року, що минає

 

От і закінчується черговий бухгалтерський рік, а новини про електронну звітність, якщо враховувати характер розвитку подій, продовжують нагадувати зведення з бойових дій. І зараз на цьому фронті затишшя. Чи надовго?

Рік був насичений подіями та новаціями у сфері електронної звітності. Нагадаємо читачам найбільш значимі з них.

Сергій МАЛИЦЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Пригадаємо, як починався 2009 рік. Платники податків, які відносно недавно почали здавати звітність в електронному вигляді, продовжували осягати всі переваги податкової звітності, а більш досвідчені користувачі раділи, що в подальшому вже ніколи не доведеться вистоювати кілометрові черги, щоб «здати нарешті цей папірець».

Радував також факт відносної доступності: при використанні безплатної програми складання електронної податкової звітності OPZ достатньо було придбати в одному з акредитованих центрів ключі ЕЦП, укласти договір зі своєю податковою інспекцією та починати користуватися технічними благами цивілізації. Так само не потребувало великих витрат подання електронної звітності до Пенсійного фонду за допомогою безплатної програми АРМ-ЗС (яка насправді є перелицьованою демо-версією добре знайомого «Бест-Звіту»). А платники, які мали намір максимально автоматизувати складання та відправку звітності, могли придбати повну ліцензію на «Бест-Звіт Плюс», щоб складати, підписувати, відправляти і вести журнал відправлень та підтверджуючих квитанцій в одній програмі. Ну чим не бухгалтерська ідилія?

Але, мабуть, комусь ситуація здалася занадто стабільною, а сфера електронної звітності, як з’ясувалося пізніше, ще й перспективною для викачування з підприємців легких грошей.

 

Податкова звітність: тільки через Спецоператора?

На початку квітня ДПАУ втілила в життя свій раніше задекларований план — створити централізовану систему приймання податкової звітності* — і наказом від 06.04.2009 р. № 168 запровадила до схеми подання електронної звітності окремий підрозділ — Центр обробки електронної звітності (ЦОЕЗ), адреса якого

zvit@sta.gov.ua . Тому всі функції з приймання та обробки податкової звітності в електронному вигляді, які раніше виконували податкові інспекції на місцях, перекладалися на ЦОЕЗ. Потім, використовуючи захищені локальні мережі ДПА України, інформація вже в обробленому вигляді мала надходити до районних податкових інспекцій за місцем реєстрації клієнтів системи.

* Див. «Б & К», 2009, № 6, с. 28.

Але головне — ДПАУ обіцяла, що звітність прийматиметься на сервер ЦОЕЗ безплатно. От тут-то багато хто з платників податків і пригадали про сир та мишоловку.

У серпні ДПАУ лише підтвердила побоювання, коли, подавши чергову звітність, платники податків отримали повідомлення, що з вересня податкова переходить на роботу через спеціального оператора електронної звітності — ТОВ «Ефективні інформаційні системи».

Мотивувалося це тим, що відсутнє необхідне фінансування для повноцінного та безперебійного забезпечення системи обробки даних і, як наслідок, устаткування ДПАУ не справляється з навантаженням з приймання звітів, що збільшується, та регулярно дає збої. І все б нічого, але не можна було виключати, що устаткування ДПАУ, яке «не справляється», зовсім не головна причина такого рішення, а реальна причина того, що відбувається, лежить в іншій площині...

І хоча це було лише повідомлення, яке ні до чого не зобов’язувало, а радше рекламувало Спецоператора, та й безплатний сервер ЦОЕЗ працював, хоча й не стабільно, спеціалізованими бухгалтерськими форумами та сайтами прокотилася нова хвиля обурення та обговорень правомірності таких дій ДПАУ. І було це більш ніж справедливо, адже в Інструкції № 233* не було (і немає досі) жодних вимог, які зобов’язали подавати звітність тільки через Спецоператора. Хіба що у внутрішніх

Методрекомендаціях ДПАУ** згадується про можливий спецоператор як про ще один альтернативний спосіб подання звітності, але ж на те вони і внутрішні. Отже, виходить, що чинне законодавство поки що не передбачає обов’язок подавати податкову звітність через Спецоператора, та ще й монопольного.

* Інструкція про підготовку та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 16.04.2008 р. № 233.

**

Методичні рекомендації з приймання та комп’ютерної обробки електронної звітності платників податків в ОДПС України, затверджені наказом ДПАУ від 31.12.2008 р. № 827.

Ця історія з повідомленнями невдовзі отримала логічне продовження у вигляді листа ДПАУ від 28.10.2009 р. № 23680/7/28-0517 (див. «Б & К», 2009, № 21, с. 40). У цьому листі зазначалося: «

у результаті запровадження обов’язкового ведення Загального реєстру податкових накладних згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Загального реєстру податкових накладних» від 23.09.2009 р. № 1178-р (далірозпорядження Кабміну № 1178-р) з 1 листопада 2009 року приймальний шлюз переводиться на роботу з формування та ведення Загального реєстру податкових накладних». Але найголовніше, що прийом податкової звітності в електронному вигляді, яка направляється платниками податків засобами телекомунікаційного зв’язку, з 1 листопада 2009 року ДПАУ збиралася перенаправити виключно через операторів електронної звітності.

Однак, якщо розібратися, цей лист, як і попередні спроби ДПАУ та Державного центру зайнятості (про що йтиметься далі), первісно суперечив закону, адже п.п. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III гарантує право платника добровільно подати податкову звітність на папері або в електронній формі, а п.п. 4.1.2 цього Закону зобов’язує контролюючий орган цю звітність прийняти. Зверніть увагу: спецоператор в жодному з цих підпунктів не фігурує.

У листі також повідомлялися й назви операторів, з якими співробітничає ДПАУ, хоча це і так було очевидно: ТОВ «Ефективні Інформаційні Системи» і ТОВ «Оператор електронної реєстрації та звітності». Така ілюзія вибору не повинна нікого вводити в оману: розцінки у них ідентичні й електронна адреса — одна на двох.

Реакція на такі «витівки» ДПАУ виникла негайно — почалося активне обговорення та обурення тим, що відбувається, у ЗМІ, а незабаром Президент видав Указ від 29.10.2009 р. № 872/2009, що зупинив дію розпорядження Кабміну № 1178-р, на якому ґрунтувався той горезвісний лист. І ДПАУ була вимушена його скасувати своїм новим листом від 02.11.2009 р., про що ми повідомили наших читачів у розділі «Новини & Законодавство» (див. «Б & К», 2009, № 21).

І якщо вранці 2 листопада безплатний шлюз ЦОЕЗ ДПАУ —

zvit@sta.gov.ua — було закрито і всім бажаючим послати звіти в електронному вигляді пропонували за 960 грн. зареєструватися у Спецоператора, то опівдні того ж дня шлюз несподівано знову запрацював. І, на радість платників податків, працює дотепер, благо нових «підстав» для забезпечення монополії операторів електронної звітності в ДПАУ ще не вигадали. Несподіваним це було ще й тому, що ДПАУ присягалася в «неспроможності» свого устаткування, і раптом виявилось, що воно — не інакше, як нашими молитвами, — «спроможне».

 

Центр зайнятості — тільки через посередника

Чергу нападок на законне право платників податків щодо безплатного подання звітності ще в липні започаткував Центр зайнятості (див. «Б & К», 2009, № 12, с. 7).

Центр сертифікації ключів при Державній службі зайнятості України (він же — комерційна структура ТОВ «Електронний світ України») став пропонувати (читай — нав’язувати) страхувальникам укладення договору про подання звітності в електронному вигляді, нав’язуючи при цьому послуги накладення свого цифрового підпису (природно, небезплатно), мотивуючи це тим, що вони не визнають ключі, видані іншими центрами сертифікації.

Нагадаємо: посилені сертифікати ключів ЕЦП, видані будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК), а таких в Україні вже 13, відповідно до Закону про ЕЦП є універсальними і дають можливість підписувати документи будь-якого формату, у тому числі і звітність.

А отже, така дискримінація сертифікатів інших АЦСК була незаконною, але найголовніше, що посадові особи ДСЗУ були в курсі, і, незважаючи на це, нав’язування тривало. Хоча кого зараз можна здивувати недотриманням законів? Швидше варто дивуватися зворотному.

Так що ж виходить: державна служба, яка утримується за рахунок платників податків, передає свої прямі обов’язки з приймання та обробки електронної звітності монопольній комерційній структурі, прирікаючи законослухняних платників податків, та ще й у такий економічно скрутний час, оплачувати її послуги за далеко не для всіх доступними цінами, до того ж, скажемо прямо, не ідеальної якості? Як би не так!

Під тиском громадськості, а також після заяви голови Держкомпідприємництва О. Кужель Центр сертифікації ключів при Центрі зайнятості припинив практику нав’язування своїх платних послуг з цифрового підпису звітності та злився з одним з операторів ДПАУ. Але навряд чи можна гарантувати, що це назавжди, і рано чи пізно (не виключено, що справа лише в ціні питання) ситуація не повториться. Адже може статися, що описану спробу примусу до оплати послуг «придворного» Центру сертифікації було первісно задумано як перевірку реакції громадськості, а отже, на нас можуть очікувати нові сюрпризи та несподіванки.

 

Держкомстат завершив експеримент та зробив висновки

Наприкінці вересня схожі симптоми виявилися і в Держкомстату, який у межах пілотного проекту, що тривав з червня до початку листопада 2009 року, приймав електронну звітність у Києві та Київській області.

Однак Держкомстат підійшов до справи ґрунтовніше, щоб не допустити скандалу, що мав місце з поданням звітності до Центру зайнятості. А саме  спробував обґрунтувати законність використання посередника (виконує функції оператора в системі електронної звітності і надає свої послуги зовсім не безплатно) для приймання та обробки електронних звітів органами статистики, посилаючись на ст. 13 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV, яка допускає можливість залучення посередника.

Ключовий момент тут полягає в тому, що послуги посередника можуть залучатися. «Можуть» зовсім не означає, що платники зобов’язані користуватися тільки послугами оператора. Інакше виходить, що має місце явна монополія, бо альтернативи цьому самому посереднику немає, але ж у такому разі монопольний посередник може сам визначати умови співпраці з провайдерами, центрами сертифікації ключів та розробниками і платитимуть за це платники податків, яким і так зараз не солодко.

Допоки проект подання звітності в електронному вигляді до Держкомстату був пілотним, ця ситуація сприймалася не так гостро, принаймні не по всій Україні, адже страждали тільки Київ та Київська область. Решта регіонів просто ще не встигла «відчути переваги» подання статистичної звітності в електронному вигляді. Але наприкінці листопада на сайті Держкомстату

www.ukrstat.gov.ua з’явилося повідомлення, що з січня 2010 року після успішного закінчення пілотного проекту запроваджується прийняття електронної звітності засобами телекомунікаційного зв’язку. Також повідомлялося, що наказом Держкомстату від 20.11.2009 р. № 439 затверджено Порядок подання електронної звітності до органів державної статистики*. Зрозуміло, що цей Порядок не пройшов реєстрацію в Мін’юсті, як і попередні йому порядки ДЦЗ та ДПАУ, адже призначено його, на думку Держкомстату, «для внутрішнього користування». Але даруйте, яке ж це внутрішнє користування, коли в п. 1 розділу VI Порядку зазначено: «Респондент направляє електронні звіти до ЦОЕЗ, користуючись послугами оператора», а в п. 4 розділу III говориться, що електронні звіти, подані з порушенням норм цього Порядку (інакше кажучи, не через спецоператора. — Прим. автора), прийнятими не вважаються. Чи це не антиконкурентні дії державного органу?

* Цей документ опубліковано на с. 12 сьогоднішнього номера.

І як ви думаєте, з яким оператором співробітничає Держкомстат? Ви не повірите, але це все те ж ТОВ «Ефективні Інформаційні Системи».

 

Електронна звітність до інших держорганів

А яка ж ситуація з електронним поданням звітності до інших державних органів та реєстрів?

Почнемо з подання фінансової звітності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Щоб зробити це, необхідно скористатися безплатним програмним забезпеченням для формування та відправлення звіту за допомогою веб-сервісу

http://fin.edr.org.ua/EdrRKService/, не забувши через деякий час перевірити статус відправленого звіту. Утім, свої послуги з відправки звітності до Держреєстру пропонує і Спецоператор. Але, на щастя, йому ще не дають монопольного права на це.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, за наявною інформацією, планує з 1 січня 2010 року зобов’язати емітентів, акції та облігації яких пройшли лістинг на українських біржах, публікувати звітність тільки в електронній системі комплексного розкриття інформації (ЕСКРІН). Слова «зобов’язати» і «тільки в електронній системі» викликають легкий мандраж у платників податків та страхувальників, проте повідомляється, що учасники ринку позитивно сприйняли запропоноване Держкомісією нововведення.

Якщо говорити про фонди соцстраху, то серед всіх фондів найбільш просунутим був і залишається Пенсійний фонд. Саме він одним із перших ще в середині 2007 року запровадив систему електронної звітності, і досі страхувальники можуть користуватися можливістю

безплатно подавати звітність в електронному вигляді на адресу zvit@spov.com.ua , використовуючи безплатне програмне забезпечення, розроблене спільно ПФУ та фірмою ТОВ «Бест-Звіт». І не дивно, адже одним з пріоритетних напрямків на нинішній рік було поширення та вдосконалення системи приймання електронної звітності.

У Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФССТВП) та Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (ФССНВ) упровадження електронного подання звітності не просунулося далі, ніж визначення порядків подання до зазначених фондів. Порядок ФССНВ уже затверджено (див. «Б & К», 2009, № 11, с. 36), тоді як Порядок ФССТВП досі можна побачити на офіційному сайті Фонду тільки в розділі «Проекти», і знаходиться він там, судячи з усього, ще з 2008 року. Але якщо порядки у фондів — на різних стадіях, то практичне впровадження в обох знаходиться на початковій стадії, і вони технічно не готові стати частиною системи Єдиного вікна.

А от на сайті Фонду соціального захисту інвалідів, що фігурує в списку спецоператора, ще немає анінайменшої згадки про можливість подання звітності в електронному вигляді і тим більше немає хоч якихось регламентуючих нормативних актів. Але ж, заплативши чималі гроші за послуги Спецоператора, хочеться все-таки, щоб в обох сторін договору були права та обов’язки.

 

Так чи потрібний нам спецоператор?

Підбиваючи підсумок, хотілося б підкреслити, що сама по собі ідея подання електронної звітності в режимі Єдиного вікна (через одного оператора відразу до всіх інстанцій) — еволюційна, правильна та потрібна, але чомусь у нас усе влаштовано так, що не можна відразу все зробити правильно, легко та законно.

Адже коли оператор на своєму сайті обіцяє доступність подання звітності відразу до 9 органів, а реально технічну можливість мають далеко не всі з них, то стає зрозуміло, про що свідчить такий підхід оператора до справи. А це, у свою чергу, реально підриває довіру до системи електронної звітності в цілому.

От і думай після цього: а чи потрібний взагалі спецоператор? Ми цілком упевнені — потрібний, і не один. Але тільки все це не повинно виглядати як нав’язування платних послуг та не бути пустушкою. Адже якщо спецоператор дійсно є оперативним та надійним постачальником послуг і дозволяє надсилати звіти до всіх можливих держорганів, то чом би не заплатити, звільнивши себе від незручностей самостійного відправлення звітів. Утім, завжди повинна залишатися і можливість безплатного подання звітів, адже в кризових умовах чимало платників ведуть облік кожній гривні на розрахунковому рахунку.

 

Незабаром Новий рік, вітаємо всіх читачів зі святами, що настають, і бажаємо професійних успіхів, не втрачати віри у справедливість та з оптимізмом дивитися в майбутнє — своє і електронної звітності .

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі