Чергові зміни у звітності з ПДВ
ДПАУ знову внесла зміни до форм повної та скороченої декларації з ПДВ і додатків до них.
Деякі зміни мають «косметичний» характер: у вступній частині декларацій та додатках слово «назва» замінено словом «найменування».
А основна зміна — це те, що ДПАУ затвердила нову форму ПДВ-звітності — податкову декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства).
Нову форму (скорочено назвемо її спецдекларацією) призначено для переробних підприємств, що застосовують спецрежим оподаткування і спрямовують суми ПДВ щодо реалізованих ними молока та молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів виключно для виплати дотацій сільгоспвиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.
Декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) також має додатки:
— додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства)»;
— додаток 2 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
У спецдекларації з ПДВ відображаються лише ті операції переробних підприємств, що стосуються спецрежиму оподаткування, установленого п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Причому поставлені ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти має бути виготовлено на власних чи орендованих переробних потужностях з поставлених сільгоспвиробниками молока та м’яса в живій вазі.
У зв’язку із затвердженням нової форми ДПАУ внесла зміни до Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.
Крім того, цей Порядок доповнено новим додатком 3 «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства))».
Наказ ДПАУ, що коментується, зареєстрований у Мін’юсті 07.05.2009 р. та набирає чинності з дня офіційного опублікування (на дату підготовки коментаря ще не опубліковано).
(Наказ Державної податкової адміністрації України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.04.2009 р. № 221)
Як зарахувати бюджетне відшкодування сум ПДВ у рахунок реструктурованого податкового боргу та відстрочених податків
Спільним наказом ДПАУ, Мінфін і Держказначейство затвердили Порядок зарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному (експортному) відшкодуванню платнику, якому відповідно до закону реструктуровано податковий борг за податками, зборами (обов’язковими платежами), що зараховуються до Державного бюджету України, та/або надано відстрочення або розстрочення зі сплати таких податків, зборів (обов’язкових платежів), у рахунок погашення таких реструктурованих та/або відстрочених (розстрочених) сум.
Згідно з Порядком відшкодування ПДВ провадиться платнику податку, якому відповідно до закону реструктуровано податковий борг за податками, зборами (обов’язковими платежами), що зараховуються до Державного бюджету України, та/або надано відстрочення (розстрочення) зі сплати таких податків, зборів (обов’язкових платежів), у рахунок погашення таких сум.
Наказ набрав чинності з дня офіційного опублікування — 8 травня 2009 року (опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.05.2009 р. № 32).
(Наказ Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України «Про затвердження Порядку зарахування сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному (експортному) відшкодуванню платнику, якому відповідно до закону реструктуровано податковий борг за податками, зборами (обов’язковими платежами), що зараховуються до Державного бюджету України, та/або надано відстрочення або розстрочення зі сплати таких податків, зборів (обов’язкових платежів), у рахунок погашення таких реструктурованих та/або відстрочених (розстрочених) сум» від 20.02.2009 р. № 78/238/65)
Банки контролюють суму пенсійних внесків, що перераховується страхувальником при виплаті заробітної плати
Пенсійний фонд України затвердив Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати.
Відповідно до цього Порядку банки в період дії ставки страхових внесків у розмірі 33,2 % приймають від страхувальників платіжні доручення або грошовий чек на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати і здійснюють видачу (перерахування) тільки за умови одночасного подання страхувальником розрахункових документів про перерахування сум страхових внесків у розмірі не менше 1/3 коштів для виплати заробітної плати, зазначеної у платіжному дорученні або грошовому чеку.
У разі якщо в розрахунковому документі на перерахування страхових внесків сума перерахування менше 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення або грошові чеки на видачу коштів для виплати заробітної плати за погодженням цієї суми з територіальним управлінням Пенсійного фонду. Таке погодження оформляється у вигляді довідки-розрахунку, форму якої наведено в додатку до Порядку.
Порядок не поширюється на страхувальників, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний чи фіксований податок).
Постанова ПФУ, що коментується, набрала чинності 11 травня 2009 року.
(Постанова Пенсійного фонду України «Про порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати» від 07.04.2009 р. № 12-1)
Пенсійний фонд роз’яснив, як підприємцям-спрощенцям доплачувати страхові внески
Нагадаємо, що постановою КМУ від 14.04.2009 р. № 366 передбачено новий механізм доплати внесків до Пенсійного фонду до розміру мінімального страхового внеску підприємцями-спрощенцями (див. замітку «Кабмін зобов’язав підприємців-спрощенців доплачувати до Пенсійного фонду» // «Б & К», 2009, № 9, с. 2). Однак у цій постанові не згадувалося про те, в які строки потрібно вносити доплату і чи буде у зв’язку з цими нововведеннями затверджено якусь звітність.
З роз’ясненнями Пенсійний фонд не забарився. У своєму листі він чітко зазначив, що доплата має провадитися щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за звітним кварталом. Отже, уперше доплатити внески до Пенсійного фонду підприємцям потрібно за неповний другий квартал (травень — червень) до 20 липня 2009 року. Зауважимо, що мінімальний страховий внесок у травні — червні становить 207,50 грн., відповідно доплата підприємця-єдиноподатника на ставці 200 грн. дорівнюватиме 123,50 грн.
Уточнено, що додаткова реєстрація в органах Фонду не провадиться, додаткова звітність не вводиться.
Сплата внесків здійснюється на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті до 1 січня 2004 року в установах ВАТ «Державний ощадний банк України», на які перераховується частина єдиного та фіксованого податків, за місцем реєстрації цих осіб як страхувальників.
(Лист Пенсійного фонду України «Щодо сплати страхових внесків фізичними особами — СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування» від 05.05.2009 р. № 7964/03-20)
Нововведенн у процедурі держреєстрації діяльності АТ набрали чинності
Нагадуємо, що 11 травня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 25.12.2008 р. № 809-VI.
Тепер до Єдиного державного реєстру включатимуться відомості про номер і дату розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, винесеного уповноваженою особою Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
Вимогу про подання при реєстрації ВАТ засвідченого звіту ДКЦПФР про здійснення передплати акцій із зазначеного Закону виключено.
При реєстрації змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім наведених у Законі документів, також може подаватися або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально засвідчений договір про такий перехід чи передачу.
У разі проведення державної реєстрації припинення акціонерних товариств додатково подається засвідчена ДКЦПФР копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.
(Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 25.12.2008 р. № 809-VI)
Розширено поняття факторингу
Своїм розпорядженням Держфінпослуг відніс до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):
— фінансування клієнтів — суб’єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;
— набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, що виникне в майбутньому, до боржників — суб’єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;
— отримання плати за користування грошовими коштами, наданими в розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу процентів, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Крім того, до фінансових послуг також віднесено операції фінансових установ з придбання іпотечних активів та/або набуття права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), що здійснюються з метою випуску іпотечних цінних паперів.
(Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» від 03.04.2009 р. № 231)
Як визначити скорочену назву юридичної особи
Держкомпідприємництва та ДКЦПФР надали роз’яснення щодо найменування юридичних осіб у зв’язку з набуттям чинності 30.04.2009 р. Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.
Відповідно до цього Закону акціонерні товариства поділяються за типом на публічні та приватні.
Згідно з п. 1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи чи її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. № 65, юридична особа повинна мати своє найменування, в якому зазначаються його організаційно-правова форма та назва.
Виходячи з цього у скороченому найменуванні акціонерного товариства можна не вказувати тип акціонерного товариства (публічне або приватне), а зазначити лише організаційно-правову форму (АТ).
Оскільки чинним законодавством не передбачено вимог щодо скороченого найменування, Держкомпідприємництва і ДКЦПФР рекомендують суб’єктам господарювання самостійно визначити таке найменування та вважають за доцільне у скорочених найменуваннях акціонерних товариств використовувати скорочені назви організаційно-правових форм, на кшталт ПАТ і ПрАТ відповідно, замість публічних і приватних акціонерних товариств.
(Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про найменування юридичних осіб у зв’язку з прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» від 10.04.2009 р. № 4008)
