Чому не надходять квитанції про прийняття електронної податкової звітності?
 | Останнім часом у листах наших читачів, які здають податкову звітність в електронному вигляді, усе частіше вбачаються нотки занепокоєння. Ось, наприклад, один із таких листів: «Востаннє при відправленні електронної звітності на адресу ДПАУ квитанції у відповідь було одержано з великою затримкою. А коли, нарешті, вони надійшли, то в них була ще й реклама послуг спецоператора електронної звітності. А знайомому бухгалтеру на іншому підприємстві квитанції і взагалі не надійшли, але вона зателефонувала до своєї податкової та з’ясувала, що звіт надійшов і його прийняли. Чому не надходять квитанції? Чи означає це, що податкова більше не буде сама приймати звітність на цю централізовану адресу і незабаром усіх змусять підключитися до спецоператора?». Юрій ЦИГАНОК , головний редактор, сертифікований бухгалтер-практик (CAP) |
Дуже актуальне та злободенне питання. Інформація, яку має у своєму розпорядженні редакція на момент подання цього номера до друку, дає підстави вважати, що сервер Центру обробки електронної звітності (ЦОЕЗ) Державної податкової адміністрації України (
zvit@sta.gov.ua) продовжить свою роботу. І платники податків, як і раніше, зможуть безкоштовно відправляти електронну звітність безпосередньо до податкових органів без будь-яких посередників.Однак запитання виникло недаремно. Дійсно, ще на початку вересня у багатьох платників з’явилися проблеми з роботою сервера ЦОЕЗ. Комусь надійшли із затримкою, а комусь і взагалі не надійшли підтверджуючі квитанції. Ще б пак, адже як можна бути впевненим в успішному поданні звітності, не отримавши електронних квитанцій про її прийняття? Ну а ті платники, які отримали квитанції, виявили в них рекламу послуг спецоператора електронної звітності, який обіцяв 100-відсоткові гарантії доставки звітності. Звичайно, більшість платників, які надсилають звітність в електронному вигляді, почали небезпідставно турбуватися. Невже ДПАУ відмовиться безкоштовно приймати електронну звітність і змусить усіх користуватися послугами спецоператора?
І немов у відповідь на ці побоювання на сайті ДПАУ та спецоператора електронної звітності з’явилося повідомлення, що послуги з передачі податкової звітності від платників податків до ДПАУ та квитанцій від ДПАУ платникам податків надаються безкоштовно. Однак ця інформація потребує уточнення. Адже для того, щоб відправляти будь-яку звітність через спецоператора, потрібно пройти процедуру реєстрації в нього на сайті, яка, у свою чергу, неможлива без оплати його послуг. Ця оплата включає комплекс послуг з передачі звітності низці одержувачів, серед яких не лише податкові органи, а й Пенсійний фонд, фонди соцстраху, Центр зайнятості, органи держстатистики тощо. Інакше кажучи, спецоператор надає послугу «єдиного вікна» для прийняття електронної звітності*.
* Докладніше про послугу «єдиного вікна» розповідалося в «Б & К», 2009, № 14.
Тож у межах саме цього «єдиного вікна» відправлення звітності до податкової і є безкоштовним. Але за всю іншу звітність потрібно платити, і чимало (тарифи наведено на сайті спецоператора), а відмовитися від неї неможливо. Така ось цікава виходить «безкоштовність». Як жартував один мій знайомий бухгалтер: «Купіть за подвійну ціну лівий черевик, а правий отримаєте безкоштовно!». Додамо до цього, що в «єдиному вікні» поки що можна побачити не всі із заявлених держорганів — одержувачів звітності. Наприклад, поки що органи держстатистики в порядку експерименту приймають електронну звітність лише в Києві та області*. Значить, платники в інших регіонах змушені платити за послуги, що не надаються.
* На с. 7 цього номера для ознайомлення наведено експериментальний Порядок подання звітності в електронній формі, затверджений наказом Держкомстату від 25.02.2009 р. № 69.
А ще спецоператор обіцяє за ті самі гроші (тобто нібито «безкоштовно») надати клієнтам електронні ключі для накладення ЕЦП. Проте спецоператор не є акредитованим центром сертифікації ключів, отже, просто виступить посередником в отриманні ключів одного з акредитованих центрів, і їх вартість уже закладено в його тарифах. Запитаймо, навіщо платникам податків, які вже мають діючі ключі ЕЦП, фактично оплачувати ще один не потрібний їм комплект ключів?
Утім, залишимо на совісті керівництва спецоператора його цінову політику. Сьогодні навіть не даватимемо моральну та правову оцінок власне факту просування послуг комерційної структури силами державної податкової служби (хоча і вбачаються певні паралелі з недавніми «пригодами» Центру зайнятості).
Урешті-решт, напевно знайдуться платники, яких не збентежать такі моменти, та й ціни навряд чи можна назвати «захмарними», тим більше що подання електронної звітності за принципом «єдиного вікна» — зовсім не вітчизняний винахід. У тій же Росії (не кажучи вже про західні держави — там це само собою зрозуміло) успішно працюють, конкуруючи між собою, кілька спецоператорів електронної звітності. І багато платників із задоволенням користуються їх послугами, тому що зручно, швидко і надійно. Ось тільки не дискредитували б у нас саму ідею таких послуг.
Отже, хто хоче користуватися послугами спецоператора, той нехай користується. Але далеко не всі платники податків мають таке бажання. Зрештою, як подання звітності — обов’язок платників податків, так і її приймання — прямий обов’язок податкових органів. А чинним законодавством передбачено як традиційну паперову, так і сучасну електронну форми звітності.
Так, підпунктом 4.4.2 «з» Закону № 2181** передбачено, що податкову звітність може бути подано за добровільним рішенням платника податків до податкового органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Зауважте: тут ідеться саме про подання до податкового органу (про посередника поки що взагалі не йдеться). І звідси випливає: якщо платник податків побажав подати звітність в електронному вигляді (адже зовсім недавно платників буквально примушували до цього), то податковий орган зобов’язаний її прийняти, не відсилаючи платника до якихось там комерційних спецоператорів. Чи чувана річ, щоб свій прямий обов’язок державний орган виконував лише через комерційного посередника?!
** Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
Якщо копнути глибше, то вибір форми подання звітності дають платнику податків і підзаконні нормативні акти. Наприклад, пункт 4.2 Порядку подання декларації з ПДВ*** дозволяє платнику подавати розшифровки податкових зобов’язань і кредиту (додаток 5):
— на паперових носіях із копією (за бажанням платника) на магнітних носіях;
— в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПАУ, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування.
*** Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213.
Нарешті, і до чинної Інструкції
№ 233**** про подання електронної звітності жодних змін не внесено (і тільки у внутрішніх методрекомендаціях ДПАУ згадується про можливий спецоператор як про ще один альтернативний спосіб подання звітності). Отже, чинна нормативна база не передбачає обмеження можливості подавати податкову звітність через одного лише спецоператора. А якщо хтось захоче таку можливість обмежити, то платники в масовому порядку можуть згадати про своє законне право подавати звітність на паперових носіях. Урешті-решт, усе та ж Інструкція № 233 передбачає, що підписаний з податковою інспекцією договір про визнання електронної звітності не зобов’язує, а тільки дає право подавати таку звітність. Хоча платники, звичайно, підуть назустріч своїм інспекторам (навіщо ж сваритися) і приноситимуть електронні копії звітів на магнітних носіях.**** Інструкція про підготовку та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 16.04.2008 р. № 233.
Утім, такий сценарій розвитку подій нині не цікавий нікому. І працівники районних ДПІ, з якими довелося спілкуватися на цю тему, запевняють, що звітність платників продовжує надходити до них з безкоштовного сервера ЦОЕЗ (
zvit@sta.gov.ua). Вони не схильні пов’язувати проблеми з надходженням квитанцій з чиїмись зловмисними підступами та пояснюють їх виключно технічними причинами. На сьогодні проблеми, головним чином, спостерігаються у тих платників, які відправляють звітність з російських ( mail.ru, yandex.ru, rambler.ru тощо) і чомусь окремих українських (ukr.net) безкоштовних поштових інтернет-сервісів. У зв’язку з цим вони рекомендують використовувати для податкової кореспонденції «фіксовані» поштові скриньки на серверах інтернет-провайдерів, які безпосередньо надають послуги підключення до Мережі (як правило, провайдер, підключаючи вас до Інтернету, на додачу надає і скриньку електронної пошти).
Отже, поштовий сервер ЦОЕЗ (
zvit@sta.gov.ua) продовжує працювати і має працювати надалі. Але доки ситуація не стабілізується, не відкладайте відправлення звітності на останній день граничного строку, надсилайте її завчасно і тримайте руку на пульсі. Якщо не надходить підтвердження, не полінуйтеся зателефонувати до податкової та дізнатися про долю відісланого звіту — мабуть, його вже прийнято. А у крайньому разі не забувайте про своє невід’ємне право подати звіт на паперовому носії.
