Нюанси обчислення страхового стажу для оплати лікарняних

Нюанси обчислення страхового стажу для оплати лікарняних

Приводом для написання цієї статті стала поява листа Мінпраці від 12.04.2011 р. № 129/18/99-11, в якому відомство роз’яснює особливості порядку розрахунку страхового стажу для оплати періоду тимчасової непрацездатності застрахованих осіб, що діє з 1 січня 2011 року. Це вже не перші роз’яснення Мінпраці щодо цієї теми (див. лист від 04.02.2011 р. № 04-29-196), однак, як і раніше, у бухгалтерів виникає чимало запитань стосовно порядку обчислення страхового стажу. Керуючись роз’ясненнями Мінпраці, допоможемо нашим читачам розібратися з особливостями нового порядку розрахунку страхового стажу.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Нагадаємо, що після набуття чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), з 01.01.2011 р., яким було внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240), порядок обчислення страхового стажу застрахованої особи для оплати періоду тимчасової непрацездатності суттєво змінився. З’ясуємо, коли виникає необхідність в обчисленні страхового стажу.

Коли потрібно розраховувати страховий стаж?

Згідно зі ст. 37 Закону № 2240 залежно від страхового стажу застрахованої особи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності в таких розмірах:

— 60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;

— 80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.

Окремим категоріям осіб допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу. До таких осіб належать:

— особи, віднесені до категорій 1 — 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ. Зауважимо, що для отримання права на допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати застрахованим особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи та віднесені до 4-ї категорії, необхідно мати і відповідне посвідчення, і докази постійного перебування в зоні посиленого радіоекологічного контролю (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.03.2010 р. № 04-06/С-107з-211);

— один із батьків чи особа, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантію їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III;

— донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (право на таку пільгу мають донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Пільга надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості).

Таким чином, якщо працівник надав листок непрацездатності, що свідчить про настання його тимчасової непрацездатності у зв’язку з настанням страхових випадків, перелік яких наведено
в ч. 1 ст. 35 Закону № 2240, і не надав документи, що підтверджують право на пільгу (оплату лікарняного в розмірі 100 % середньої зарплати), для визначення розміру оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавцю необхідно розрахувати страховий стаж.

Зауважимо, що незалежно від дати надання листка непрацездатності страховий стаж визначається на дату настання страхового випадку.

Порядок розрахунку страхового стажу

Для обчислення страхового стажу за період до 28 лютого 2001 року необхідно керуватися Правилами обчислення загального виробничого стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженими постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658, а за період з 28.02.2001 р. по 31.12.2010 р. — ст. 7 Закону № 2240 у редакції, чинній до 01.01.2011 р.

Страховий стаж за період з 1 січня 2011 року визначається відповідно до норм ст. 7 Закону № 2240, що діє із зазначеної дати в новій редакції.

Згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 під страховим стажем розуміється період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця було сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

У разі якщо сума сплаченого за відповідний місяць єдиного страхового внеску (далі — ЄСВ) менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за такою формулою:

ТП = С_в : В

де

С_в

В

Таким чином,

1) застрахована особа в цьому місяці підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за неї сплачувався ЄСВ;

2) розмір ЄСВ, сплаченого за цей місяць, більше або дорівнює розміру мінімального страхового внеску.

Місяці роботи, в яких ЄСВ сплачувався в сумі, меншій від розміру мінімального страхового внеску, буде зараховано до страхового стажу для оплати лікарняного пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.

Що стосується періодів отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), то вони включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (абзац другий ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). На цій підставі до страхового стажу включаються період відпустки по вагітності та пологах, період тимчасової непрацездатності, за які застрахованій особі виплачуються допомоги за рахунок коштів Фонду.

Особливу увагу слід звернути на те, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку при визначенні страхового стажу за період з 01.01.2011 р. до розрахунку не включається. Пояснюється це тим, що окремої підстави (як це було раніше) для включення до страхового стажу періоду відпустки для догляду за дитиною до трьох років у сьогоднішній редакції ст. 7 Закону № 2240 немає.

Як бачимо, тепер при обчисленні страхового стажу використовується такий показник, як «мінімальний страховий внесок». Відповідно до п. 12 ст. 2 Закону № 2240 під мінімальним страховим внеском розуміється сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру ЄСВ (сума розміру ЄСВ у частині нарахувань та в частині утримань), установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

У листі від 12.04.2011 р. № 129/18/99-11 Мінпраці звертає увагу на те, що мінімальний страховий внесок визначається з урахуванням категорії платника ЄСВ, до якої належить працівник. Як відомо, для деяких категорій працівників установлено окремі ставки ЄСВ. Наприклад, для працівників, інвалідність яких підтверджено засвідченою підприємством, установою чи організацією копією довідки з акта огляду у МСЕК про встановлення групи інвалідності, ставка ЄСВ у частині нарахувань становить 8,41 %. Отже, розмір мінімального страхового внеску для працівника-інваліда в липні 2011 року дорівнюватиме: 960 грн. х (8,41 + 3,6) : 100 = 115,30 грн. Для звичайного працівника цього самого підприємства розмір мінімального страхового внеску складе (приймемо умовно, що ставка ЄСВ у частині нарахувань згідно з класом професійного ризику виробництва — 37,26 %): 960 грн. х (37,26 + 3,6) : 100 = 392,26 грн.

Якщо працівники підлягали загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, протягом усього місяця, і сума фактично сплаченого ЄСВ із зарплати працівника-інваліда за липень 2011 року склала не менше 115,30 грн., а сума фактично сплаченого ЄСВ із зарплати за цей місяць звичайного працівника — не менше 392,26 грн., то при обчисленні страхового стажу липень 2011 року для цих працівників буде враховано як повний місяць.

Що є підставою для розрахунку страхового стажу?

Страховий стаж за період до 01.01.2011 р. обчислюється на підставі записів у трудовій книжці застрахованої особи, яка згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці від 29.07.93 р. № 58, є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж за період з 01.01.2011 р. обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зауважимо, що зазначені дані формуються на підставі звітів з ЄСВ, які страхувальники щомісяця подають до Пенсійного фонду за формою додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 08.10.2010 р. № 22-2, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

За отриманням таких даних застрахована особа звертається до органу Пенсійного фонду. Відповідно до п. 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 08.10.2010 р. № 22-1, індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються згідно з додатком до цього Положення (форма № ОК-7-з) у разі пред’явлення паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або свідоцтва про загальнообов’язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.

Необхідність звернення до органу Пенсійного фонду для отримання даних із системи персоніфікованого обліку виникає в разі, коли необхідно обчислити страховий стаж працівника, якого було прийнято на роботу на це підприємство, до установи, організації після 01.01.2011 р. та який у період з 01.01.2011 р. до дати прийняття на роботу працював на умовах трудового договору в іншого страхувальника. Страховий стаж для оплати лікарняного, наданого працівником, який станом на 01.01.2011 р. перебував у трудових відносинах з роботодавцем-страхувальником, обчислюється на підставі даних звітів з ЄСВ, які такий роботодавець подає до відповідного органу Пенсійного фонду.

Дані про страховий стаж застрахованої особи вказуються на зворотному боці листка непрацездатності відділом кадрів чи уповноваженою власником особою.

Для наочності розрахунок страхового стажу для працівника, якого було прийнято на роботу у 2011 році, розглянемо на числовому прикладі.

Приклад. Романенка О. Д. прийнято на роботу в ТОВ «Альфа» з 20.06.2011 р. Відповідно до записів у трудовій книжці до цього він працював у ТОВ «Пронто» з 01.04.2006 р. по 31.05.2011 р. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, отриманими працівником в органі Пенсійного фонду та наданими страхувальнику, у січні — травні 2011 року його заробітна плата становила 720 грн. на місяць. Розмір сплаченого ЄСВ за січень — травень 2011 року склав 294,48 грн. (ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,3 %, у частині утримань — 3,6 %) за місяць.

У червні 2011 року зарплата працівника склала 1000 грн., сума сплаченого за цей місяць ЄСВ — 409 грн. (ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,3 %, у частині утримань — 3,6 %).

У липні 2011 року працівник надав листок непрацездатності, що засвідчив його хворобу з 11 по 19 липня 2011 року.

Оклад Романенка О. Д. у липні 2011 року згідно зі штатним розписом становить 2500 грн. Розрахуємо страховий стаж працівника для оплати листка непрацездатності.

До страхового стажу працівника за період до 01.01.2011 р. уключається період роботи на умовах трудового договору (з 01.04.2006 р. по 31.12.2010 р.).

Страховий стаж працівника станом на 01.01.2011 р. становить 4 роки 9 місяців. Оскільки розмір стажу менше 8 років, необхідно розрахувати страховий стаж за період з 01.01.2011 р.

У січні — травні 2011 року працівнику було нараховано зарплату в розмірі меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, що діяв у цих місяцях (у січні — березні — 941 грн., у квітні — травні — 960 грн.). У зв’язку з цим за вказані місяці ЄСВ було сплачено в розмірі меншому, ніж розмір мінімального страхового внеску, який у січні — березні 2011 року склав 384,87 грн. (941 грн. х (37,3 + 3,6) : 100), у квітні — травні 2011 року — 392,64 грн. (960 грн. х (37,3 + 3,6)  : 100). Таким чином, зазначені місяці має бути включено до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.

Здійснимо розрахунок тривалості періоду, що потрапить до страхового стажу за січень 2011 року, за формулою, наведеною в ч. 3 ст. 7 Закону № 2240:

ТП = 294,48 грн. : 384,87 грн. = 0,8 міс.

Тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу за лютий — березень 2011 року, розраховується аналогічно і також становить
0,8 міс.

Визначимо тривалість періоду, що потрапить до страхового стажу за квітень і травень 2011 року:

ТП = 294,48 грн. : 392,64 грн. = 0,8 міс.

Оскільки працівника було прийнято на роботу з 20.06.2011 р., червень 2011 року (з 20.06.2011 р. по 30.06.2011 р.) уключається до страхового стажу частково — 0,4 міс. (11 к. дн. : 30 к. дн.). До страхового стажу потрапить також частина липня 2011 року, що передує настанню тимчасової непрацездатності (з 01.07.2011 р. по 10.07.2011 р.), — 0,3 міс. (10 к. дн. : 31 к. дн.).

Загальна тривалість страхового стажу працівника за період з 01.01.2011 р. дорівнює: 0,8 х 5 + 0,4 + 0,3 = 4,7 (міс.).

Отже, страховий стаж працівника на дату настання страхового випадку становить 5 років 1,7 місяця (4 роки 9 місяців + 4,7 місяця).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності виплачуються Романенку О. Д. у розмірі 80 % середньої заробітної плати.

Упевнені, що наведений матеріал стане у пригоді в нелегкій бухгалтерській праці. На закінчення побажаємо нашим читачам здоров’я, щоб необхідності в обчисленні страхового стажу не виникало!