Головне про нову спрощену систему оподаткування
У день здавання до друку попереднього випуску «Б & К» Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва) (далі — Закон) і цим позбавив нас можливості своєчасно поінформувати наших читачів про зміни та нововведення спрощеної системи оподаткування.
Проте, уже не претендуючи на оперативність, ми вирішили нагадати основні положення цього Закону.
Отже, прийнятим Законом розд. XIV Податкового кодексу України (далі — ПКУ) доповнено, зокрема, гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» (ст. 291 — 300), якою визначено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до Закону спрощена система оподаткування, обліку та звітності — це особливий механізм справляння податків та зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків та зборів, передбачених п. 297.1 ПКУ, сплатою єдиного податку. Таким чином, згідно з прийнятим Законом суб’єкти господарювання, які сплачують єдиний податок, звільняються від сплати:
1) податку на прибуток підприємств;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), отриманих у результаті господарської діяльності фізичної особи та оподаткованих відповідно до зазначеної глави;
3) податку на додану вартість з операцій з поставки товарів, робіт і послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ПКУ;
4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для здійснення господарської діяльності;
5) збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності;
6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Відповідно до норм прийнятого документа суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або здійснюють господарську діяльність з надання побутових послуг населенню та обсяг доходів яких протягом календарного року не перевищує 150 тис. грн.;
2) друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
— не використовують працю найманих осіб або якщо кількість осіб, котрі перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10;
— обсяг доходу не перевищує 1 млн грн.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомого майна (гр. 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для цієї групи;
3) третя група — фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
— не використовують працю найманих осіб або якщо кількість осіб, котрі перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20;
— обсяг доходу не перевищує 3 млн грн.;
4) четверта група — юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
— середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
— обсяг доходу не перевищує 5 млн грн.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку — у межах від 1 до 10 % розміру МЗП;
2) для другої групи платників єдиного податку — у межах від 2 до 20 % розміру МЗП.
Відсоткова ставка єдиного податку для третьої та четвертої груп платників єдиного податку встановлюється в розмірі:
1) 3 % від доходу — у разі сплати податку на додану вартість;
2) 5 % від доходу — у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Серед унесених змін також звернемо увагу на те, що з положень ПКУ вилучено п.п. 139.1.12, яким, як відомо, установлено заборону на включення до складу витрат платника податку на прибуток витрат, понесених у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у підприємців, які сплачують єдиний податок (крім оплати робіт, послуг підприємців-єдиноподатників, котрі здійснюють діяльність у сфері інформатизації).
Закон підписаний Президентом України та набере чинності з 1 січня 2012 року, крім положень Закону:
— щодо обмеження застосування спрощеної системи оподаткування для здійснення діяльності з організації, проведення азартних ігор, яке набирає чинності з дня набуття чинності законом, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу;
— щодо наявності печатки, яке набирає чинності з дня набуття чинності законом про встановлення принципу здійснення господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печатки;
— щодо встановлення сільськими, селищними та міськими радами фіксованих ставок єдиного податку, яке набере чинності з дня опублікування Закону.
(Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 04.11.2011 р. № 4014-VІ)
З 1 грудня збільшено мінімальну заробітну плату
Відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI розмір мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму для працездатної особи з 1 грудня 2011 року становить 1004 грн. Збільшується також мінімальна зарплата за одну годину до 6,04 грн.
(Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI)
Затверджено форму Декларації про результати спільної діяльності
Наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2011 р. № 1352 затверджено:
— форму Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;
— Порядок ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Цей наказ набере чинності з дня офіційного опублікування.
(Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи» від 28.10.2011 р. № 1352)
