Новини&Законодавство

Визначено Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості з коштів ФСС з ТВП

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) від 16.06.2011 р. № 30 затверджено Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості з коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з цим Порядком безнадійною дебіторською заборгованістю з коштів Фонду вважається сума заборгованості страхувальника зі сплати страхових внесків до Фонду, нарахованих відповідно до законодавства, чинного до 1 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, фінансових і штрафних санкцій, самостійно узгоджених страхувальником або узгоджених у порядку оскарження, відображених у встановленому порядку у звітності за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Списанню підлягає безнадійна дебіторська заборгованість у разі:

— визнання страхувальника в установленому законодавством порядку

— непред’явлення кредиторських вимог Фонду або пред’явлення кредиторських вимог Фонду до страхувальника після закінчення строку, установленого для їх пред’явлення, за умови внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

— ліквідації страхувальника, коли вимоги зі сплати страхових коштів залишилися незадоволеними у зв’язку з недостатністю майна страхувальника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями страхувальника згідно з вимогами Цивільного та Господарського кодексів України;

— винесення судом рішення стосовно страхувальника щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, не пов’язаного з банкрутством;

— смерті, оголошення фізичної особи, яка використовує найману працю, померлою або визнання в судовому порядку безвісти відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною, якщо зобов’язання нерозривно пов’язане з цією фізичною особою та у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою, за умови підтвердження цього факту органом державної реєстрації актів цивільного стану або винесенням судового рішення.

Постанова № 30 набере чинності з дня офіційного опублікування.

(Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Порядку списання безнадійної дебіторської заборгованості з коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 16.06.2011 р. № 30)

Затверджено Національне П(С)БО в державному секторі

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 — 2015 роки Міністерство фінансів України наказом від 11.08.2011 р. № 1022 затвердило Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», яким визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах і відображення показників статей фінансової звітності іноземних суб'єктів державного сектора в грошовій одиниці України.

Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку в державному секторі.

При цьому це Національне положення (стандарт) не поширюється на:

— операції хеджування статей щодо іноземної валюти;

— відображення (перерахунок) показників статей фінансової звітності, наведених у валюті звітності, в іноземній валюті.

Наказ № 1022 набере чинності з 01.01.2013 р.

(Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів» від 11.08.2011 р. № 1022)

Про облік від’ємного значення з податку на прибуток попередніх звітних періодів

Як відомо, право платників податків на врахування збитків минулих років у складі витрат (ряд. 06.6 декларації з податку на прибуток) передбачено п. 150.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). При цьому у 2011 році його слід застосовувати з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, де зазначено:

«Якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за результатами другого, другого і третього кварталів, другого — четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення».

Спочатку думка податківців з питання обліку від’ємного об’єкта оподаткування I кварталу 2011 року була обґрунтованою та справедливою: контролери дозволяли відображати його у витратах II кварталу 2011 року без жодних уточнень.

Після закінчення граничних строків подання прибуткової декларації за II квартал 2011 року позиція податківців кардинально змінилася. ДПАУ в листі від 08.09.2011 р. № 828/3/15-1212 висловила думку (причому без будь-яких обґрунтувань!), що в ряд. 06.6 прибуткової декларації за II квартал слід відображати від’ємне значення I кварталу без урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року.

(Лист ДПА України «Про стан збиткової діяльності суб’єктів господарювання» від 08.09.2011 р. № 828/3/15-1212)

Правочин вважається нікчемним, якщо його недійсність
 установлено законом, а не актами податкової перевірки

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в листі від 16.09.2011 р. № 7319 оприлюднив свою думку про правомірність органів державної податкової служби визнавати правочини нікчемними за результатами проведених перевірок.

У листі зазначено, що згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) недійсним є лише правочин, недійсність якого встановлено законом (нікчемний правочин).

Особливу увагу слід звернути на припис акта цивільного законодавства України, викладений у ч. 1 ст. 204 ЦКУ, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо його не визнано судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, установлена законом, а не актами податкової перевірки. Зазначені ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб’єктами господарювання, при укладенні та виконанні договорів не є підставою для визнання праовчинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Слід зауважити, що згідно з п. 56.1 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

(Лист Держкомпідприємництва України «Про розгляд листа [щодо порядку проведення перевірок органами державної податкової служби]» від 16.09.2011 р. № 7319)

Держмитслужба погодилася з ДПАУ щодо пільги
 з ПДВ при ввезенні друкованої продукції

Як відомо, ДПАУ вважає, що операції з увезення на митну територію України та операції з поставки на митній території України періодичних видань друкованих засобів масової інформації, книг, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників від обкладення ПДВ не звільняються, якщо такі товари не мають статусу товарів вітчизняного виробництва.

Державна митна служба України підтримала позицію ДПАУ, висловивши в листі від 30.08.2011 р. № 15.1/1269 таку думку: відповідно до положень ПКУ пільги зі сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України друкованої продукції поширюються на словники українсько-іноземної чи іноземно-української мови незалежно від країни виробника та виключно на таку продукцію вітчизняного виробництва:

— періодичні видання друкованих засобів масової інформації та книги (крім видань еротичного характеру);

— учнівські зошити, підручники та навчальні посібники.

(Лист Державної митної служби України «Щодо пільги зі сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України друкованої продукції» від 30.08.2011 р. № 15.1/1269)

Про обкладення ПДФО надбавки за вахтовий метод роботи

ДПАУ в листі від 21.07.2011 р. № 13256/6/17-0215 відповіла на запитання щодо обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) надбавок за вахтовий метод роботи, що виплачуються відповідно до Тимчасового положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20.05.99 р. № 147 (далі — Тимчасове положення).

У листі зазначено, що в п. 165.1 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. Надбавки за вахтовий метод роботи в цьому списку не зазначено.

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, до складу додаткової заробітної плати входять надбавки й доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Ураховуючи викладене вище, з метою обкладення ПДФО надбавки за вахтовий метод роботи, що виплачуються відповідно до Тимчасового положення, уключаються до складу заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Нагадаємо, що Пенсійний фонд України в листі від 04.07.2011 р. № 13659/03-20 роз’яснив таке: суми надбавки за роботу за вахтовим методом, що виплачуються відповідно до Тимчасового положення, не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

(Лист ДПА України «Щодо обкладення ПДФО надбавки за вахтовий метод роботи» від 21.07.2011 р. № 13256/6/17-0215)