Теми статей
Обрати теми

Податкові наслідки при невиробничому використанні основних засобів і товарів

Редакція БК
Стаття

Податкові наслідки при невиробничому використанні основних засобів і товарів

 

Не завжди матеріальні активи, придбані підприємством для господарських цілей, використовуються за своїм первісним призначенням. З певних причин характер їх використання може змінитися. У цій публікації поговоримо про те, які коригування в податковому обліку мають бути проведені платником при передачі основних засобів та ТМЦ у межах балансу для невиробничих цілей, а також у разі втрат ТМЦ у зв’язку з псуванням чи нестачею.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Переведення основних засобів у невиробничі

Нагадаємо, що до невиробничих основних засобів належать необоротні матеріальні активи, що не використовуються платником податків у своїй господарській діяльності (п. 144.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ).

 

Податок на додану вартість

Як колись у Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ), так і зараз у ПКУ міститься умова: переведення основних виробничих засобів до складу невиробничих має супроводжуватися нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

До 06.08.2011 р. (тобто до набуття чинності змінами, унесеними до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI, далі — Закон № 3609) визначенню бази обкладення ПДВ при такому переведенні присвячувалися відразу три різні

пункти ПКУ: 188.1, 189.9 та 198.5. Така потрійність спричиняла запитання та вносила неоднозначність. Адже базою обкладення ПДВ при «перекваліфікації» основних засобів розглядалися:

— у п. 188.1 ПКУ — їх балансова вартість на момент переведення;

— у п. 189.9 ПКУ — їх звичайна ціна на момент переведення;

— у п. 198.5 ПКУ — їх звичайна ціна, але не нижче за ціну їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

При цьому з п. 198.5 ПКУ випливало, що необхідність нарахування податкових зобов’язань при ОЗ-переведенні виникала не в усіх випадках, а тільки щодо тих об’єктів основних засобів, за якими раніше було відображено податковий кредит у зв’язку з їх придбанням. Коригувати раніше відображений податковий кредит у бік зменшення було не потрібно.

Якщо умова про віднесення «вхідного» ПДВ до податкового кредиту не виконувалася (наприклад, об’єкт основних засобів придбавався у неплатника ПДВ), то при переведенні цього об’єкта для подальшого використання в невиробничих цілях норми пп. 188.1, 189.9 та 198.5 ПКУ не діяли і податкові зобов’язання за такою операцією не нараховувалися.

На сьогодні податкові наслідки переведення основних засобів для подальшого використання в цілях, не пов’язаних із господарською діяльністю платника податків, регламентуються одним

пунктом п. 189.1 ПКУ. Згідно з цим пунктом база обкладення ПДВ при такому переведенні визначається виходячи з балансової вартості таких основних засобів на момент такого переведення.

Нагадаємо, що під балансовою вартістю основних засобів п.п. 14.1.9 ПКУ розуміє суму їх залишкової вартості, що визначається як різниця між їх первісною вартістю з урахуванням переоцінки та сумою накопиченої амортизації, тобто суму, не зменшену на ліквідаційну вартість.

Таким чином, при переведенні основних засобів для подальшого використання в невиробничих цілях податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % нараховуються виходячи з їх залишкової вартості. Коригування раніше відображеного податкового кредиту за такими об’єктами не здійснюється.

Переведення основних засобів до складу невиробничих вимагає, щоб платник податків виписав сам собі податкову накладну у двох примірниках та обидва їх залишив у себе. При цьому в лівій верхній частині оригіналу такої податкової накладної проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини «06 — Переведення основних фондів до складу невиробничих». У цій податковій накладній платник податків у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляє нуль) (п. 8.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969, далі — Порядок № 969). Щодо граф «Особа (платник податку) — покупець» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», то податківці пропонують два варіанти їх заповнення: або зазначати тут свої реквізити, або взагалі не заповнювати. У рядках «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведення розрахунків» у цьому випадку проставляються прокреслення (див. із цього приводу консультації працівників податкового відомства, розміщені в розділі 130.21 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ:

www.sta.gov.ua). Решта рядків податкової накладної заповнюється у звичайному порядку.

Ця податкова накладна в день виникнення податкових зобов’язань заноситься до розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (п. 8.1 Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПАУ від 24.10.2010 р. № 1002, далі — Порядок № 1002) із заповненням граф 1 — 9 та урахуванням таких особливостей:

— у графі 4 Реєстру зазначається вид документа — «ПН06»;

— у графі 5 платник податків проставляє своє найменування (це випливає з консультації податківців, розміщеної в розділі 130.23 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ:

www.sta.gov.ua);

— у графі 6 проставляється нуль («0»);

— у графах 7 — 9 зазначається інформація про операцію з ТМЦ (загальна сума, уключаючи ПДВ; база оподаткування; сума ПДВ).

Показники граф 8 та 9 розділу I Реєстру переносяться до рядка 1 (відповідно до колонок А і Б) декларації з ПДВ за звітний податковий період.

Розшифрування цих сум наводиться в рядку «Інші» розділу I «Податкові зобов’язання» додатка 5 «Розшифрування податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ.

При зворотному переведенні об’єкта з невиробничих основних засобів до складу виробничих основних засобів жодних ПДВ-дій не відбувається.

У платників податків може виникнути запитання: у зв’язку з виключенням із «податково-кредитного» п. 198.5 ПКУ згадки про операцію з переведення основних засобів у невиробничі чи повинні нараховуватися податкові зобов’язання з ПДВ при зміні характеру використання тих основних засобів, за якими «вхідний» ПДВ не відображався у складі податкового кредиту? На наш погляд, не повинні. Річ у тім, що така передача не відповідає визначенню постачання товарів, наведеному в п.п. 14.1.191 ПКУ. Адже згідно з

абзацом «в» цього підпункту до постачання товарів прирівнюється будь-яка дія платника податків щодо матеріальних активів (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна в межах балансу платника податків, яке використовується в госпдіяльності для його подальшого використання в цілях, не пов’язаних із госпдіяльністю; передача в межах балансу платника податків майна, яке призначалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, які звільнено від оподаткування чи не підлягають оподаткуванню), якщо платник податків мав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту при придбанні такого майна чи його частини.

А раз «вхідний» ПДВ під час придбання основних засобів (товарів) у складі податкового кредиту не відображався, то передача таких основних засобів (товарів) для їх негосподарського використання не є об’єктом обкладення ПДВ.

Те, що нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при передачі товарів господарського призначення для невиробничого використання (зокрема, при списанні товарів, що втратили товарний вигляд, понад норми природного убутку) є своєрідною компенсацією раніше відображеного податкового кредиту за такими товарами, підтверджують і податківці в консультації, розміщеній у розділі 130.18 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ:

www.sta.gov.ua.

 

Податок на прибуток

Згідно з п. 144.1 ПКУ витрати на придбання та самостійне виготовлення основних засобів з метою використання їх у господарській діяльності підприємства підлягають амортизації.

Облік вартості, що амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів (п. 146.1 ПКУ). Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, установленого платником податків, але не менше мінімального допустимого строку, установленого п. 145.1 ПКУ. На це вказує п. 146.2 ПКУ.

Переведення об’єкта основних засобів до складу невиробничих матеріальних активів за рішенням платника податків тягне за собою необхідність припинення його амортизації (п. 146.15 ПКУ). Нарахування амортизації припиняють із місяця, наступного за місяцем, в якому змінився характер використання об’єкта з виробничого на невиробничий.

При зворотному переведенні такого об’єкта до складу виробничих основних засобів для цілей амортизації береться вартість, що амортизувалася на момент його виведення зі складу виробничих основних засобів, та збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією під час знаходження такого об’єкта у складі невиробничих основних засобів (п. 146.15 ПКУ).

 

Бухгалтерський облік

Податкова «трансформація» основних засобів у невиробничі не спричиняє жодних змін у бухгалтерському обліку. Пов’язано це з тим, що за правилами бухобліку до основних засобів належать матеріальні активи зі строком служби понад один рік, незалежно від того, у яких цілях вони використовуються — для господарської (виробничої) діяльності підприємства чи в невиробничих цілях (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92). У бухобліку зазначені об’єкти продовжують амортизуватися протягом строку корисного використання, як це передбачено п. 23 П(С)БО 7. Єдине, що може змінитися, — направленість витрат (наприклад, були витрати на збут, а стали — інші витрати операційної діяльності).

Приклад 1. Підприємство вирішило переобладнати окремо розташовану будівлю складу в їдальню для своїх працівників. Первісна вартість будівлі — 100000 грн. Сума амортизації, нарахованої в податковому обліку до моменту переведення об’єкта в категорію невиробничих основних засобів, склала 16000 грн. Відповідно залишкова вартість будівлі на момент переведення — 84000 грн. (припустимо, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю).

Крім того, вирішено передати для використання в їдальні кліматичний комплекс, що знаходився раніше в кабінеті начальника служби збуту підприємства. Первісна вартість об’єкта — 2464 грн. Сума амортизації, нарахованої в податковому обліку до моменту переведення об’єкта в категорію невиробничих основних засобів, склала 154 грн. Відповідно залишкова вартість об’єкта на момент переведення — 2310 грн. (припустимо, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю).

«Вхідний» ПДВ щодо обох об’єктів раніше було відображено у складі податкового кредиту.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Облік переведення основних засобів у невиробничі

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Переведено будівлю складу до складу невиробничих основних засобів

100000

103/НОЗ

103/ВОЗ

Із місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта до складу невиробничих основних засобів, припинено нарахування його амортизації

2

Переведено кліматичний комплекс до складу невиробничих основних засобів

2464

106/НОЗ

106/ВОЗ

Із місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта до складу невиробничих основних засобів, припинено нарахування його амортизації

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із залишкової вартості будівлі складу при її переведенні до складу невиробничих основних засобів (84000 грн. х 20 % : 100 %)

16800

949

641/ПДВ

4

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із залишкової вартості кліматичного комплексу при його переведенні до складу невиробничих основних засобів (2310 грн. х 20 % : 100 %)

462

949

641/ПДВ

 

Використання ТМЦ, придбаних для госпдіяльності, у невиробничих цілях

Під час своєї діяльності підприємства часто стикаються із ситуацією, коли придбані товар, сировина чи матеріали (далі — ТМЦ), первісно призначені для використання в господарській діяльності, з якихось причин використовуються в невиробничих цілях.

Така зміна характеру використання ТМЦ змушує провести певні коригування в обліку.

 

Податок на додану вартість

За умовою п. 198.3 ПКУ платник податків має право включити до податкового кредиту суми «вхідного» ПДВ за придбаними ТМЦ, якщо їх призначено для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При подальшій зміні характеру використання ТМЦ (зокрема, при передачі їх для використання в негосподарських цілях) така передача розцінюється п. 189.1 ПКУ як оподатковувана операція, що вимагає від платника податків нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 20 %. При цьому база оподаткування визначається виходячи з ціни не нижче за ціну придбання таких ТМЦ. Причому, ураховуючи норми п. 188.1 ПКУ, ця ціна має бути не нижчою за звичайну.

Відображений же у складі податкового кредиту «вхідний» ПДВ за ТМЦ, використаними в негосподарській діяльності, коригуватися (сторнуватися) не повинен. Такий висновок випливає з консультації податківців, розміщеної в розділі 130.18 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ:

www.sta.gov.ua, де зазначається про ПДВ-наслідки списання товарів понад норми природного убутку, яке теж фактично розглядається як використання ТМЦ не в господарських цілях.

Здійснення зазначених операцій має супроводжуватися виписуванням платником податків самому собі податкової накладної у двох примірниках (обидва з яких залишаються в нього). У лівій верхній частині оригіналу такої податкової накладної проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини «04 — Постачання у межах балансу для невиробничого використання».

Як і в описаній вище ситуації, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» цієї податкової накладної проставляється нуль) (п. 8.3 Порядку № 969). У графах «Особа (платник податку) — покупець» і «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» підприємство або зазначає свої реквізити, або взагалі не заповнює їх. У рядках «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведення розрахунків» проставляються прокреслення. Решта рядків податкової накладної заповнюється у звичайному порядку.

Виписана податкова накладна в день виникнення податкових зобов’язань заноситься до розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (п. 8.1 Порядку № 1002), як було розглянуто стосовно основних засобів. При цьому вид документа, що фіксується у графі 4 Реєстру, позначається так: «ПН04».

Показники граф 8 та 9 розділу І Реєстру переносяться до рядка 1 декларації з ПДВ. Розшифрування цих сум наводиться у рядку «Інші» розділу І додатка 5 до декларації з ПДВ.

 

Податок на прибуток

Ви пам’ятаєте, що в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР відображена у складі валових витрат вартість ТМЦ, придбаних для госпдіяльності, але використаних на негосподарські цілі, повинна була виключатися з валових витрат за допомогою перерахунку за п. 5.9 цього Закону, а саме: шляхом відображення її у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.

У ПКУ закладено абсолютно інший принцип відображення витрат на придбання ТМЦ у складі витрат. Так, згідно з п. 138.4 ПКУ витрати, що формують собівартість товарів, уключаються до складу витрат підприємства з метою визначення об’єкта оподаткування одночасно з визнанням доходу від їх реалізації. Це саме стосується й товарів, придбаних до 01.04.2011 р. і які значаться на балансі підприємства. Тобто вартість придбаних ТМЦ, незалежно від мети їх подальшого використання (для госпдіяльності чи для невиробничих цілей), ні в момент перерахування передоплати постачальнику, ні в момент оприбуткування до витрат не включається. І тільки в момент реалізації товару (у момент переходу покупцю права власності на товар) витрати на його придбання відображаються у складі витрат платника податків. Зрозуміло, що сюди потрапляють виключно витрати господарської направленості.

Витрати ж за товарами, використаними не в господарській діяльності, у податковому обліку взагалі не виникають. Тому жодні коригування у зв’язку зі зміною характеру використання придбаних ТМЦ в обліку податку на прибуток проводити не потрібно.

Не проводяться будь-які коригування і в бухгалтерському обліку.

Приклад 2. Підприємство, основним видом діяльності якого є оптова торгівля, у червні 2011 року придбало з метою продажу партію столових сервізів Luminarc у кількості 30 шт. за ціною 810 грн. (без ПДВ — 675 грн.; ПДВ 20 % — 135 грн.) за один сервіз. Ціна реалізації одного сервізу — 930 грн. (без ПДВ — 775 грн.; ПДВ 20 % — 155 грн.).

У серпні 2011 року прийнято рішення передати три сервізи для їдальні, що обслуговує працівників підприємства.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:

 

Облік використання ТМЦ, придбаних для госпдіяльності, у невиробничих цілях

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Перераховано постачальнику передоплату за партію столових сервізів Luminarc (30 шт. х 810 грн.)

24300

371

311

— *

* Витрати не відображаються. Згідно з п.п. 139.1.3 ПКУ суми попередньої (авансової) оплати товарів не включаються до складу витрат.

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі передоплати за партію столових сервізів Luminarc

4050

641/ПДВ

644

3

Отримано від постачальника партію столових сервізів Luminarc

20250

281

631

— *

* Витрати не відображаються. Згідно з п. 138.4 ПКУ витрати у формі собівартості отриманого товару потраплять до витрат підприємства одночасно з визнанням доходу від його реалізації, тобто на дату переходу права власності на товар покупцю.

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ при оприбуткуванні партії столових сервізів Luminarc

4050

644

631

5

Проведено залік заборгованості

24300

631

371

6

Передано три столових сервізи Luminarc для цілей, не пов’язаних із господарською діяльністю підприємства

2025

22

281

7

Передано в експлуатацію столові сервізи Luminarc

2025

949

22

8

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при передачі столових сервізів Luminarc для цілей, не пов’язаних із господарською діяльністю підприємства (775 грн. х 20 % : 100 % х 3 шт.)

465*

949**

641/ПДВ

* Підприємствам торгівлі при визначенні розміру податкових зобов’язань з ПДВ, що нараховуються при передачі товарів для невиробничого використання, слід орієнтуватися на ціну реалізації такого товару, оскільки саме вона для них буде звичайною ціною.

** На думку Міністерства фінансів України, висловлену в листі від 02.03.2011 р. № 31-34020-07-25/5805, ПДВ, що нараховується при умовному продажі, потрібно відносити на збільшення первісної вартості запасів. Вважаємо такий висновок спірним. Річ у тім, що згідно з п. 15 П(С)БО 9 сформована при надходженні запасів первісна вартість надалі змінюватися не може. Тому в цьому випадку правильніше включати ПДВ, що нараховується, до складу витрат (тим більше що економічний сенс його для підприємства в ситуації, яка розглядається, саме такий).

 

Втрати ТМЦ: псування, нестача

Часто виявлені нестачі чи втрати ТМЦ є наслідком природних процесів, обумовлених особливостями їх хімічного складу чи фізичного стану. Припустимі розміри таких втрат установлено відповідними нормами природного убутку.

Підприємства у своїй роботі можуть використовувати досить обширний перелік нормативно-правових актів щодо норм природного убутку, затверджених ще до отримання Україною незалежності і які не втратили чинності на цей момент (лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.09.2003 р. № 83-22/605).

Якщо придбані для використання в господарській діяльності підприємства ТМЦ втратили матеріальну цінність у результаті природних процесів, при транспортуванні чи зберіганні (летючість, усихання, утруска) і підприємство вже не може застосовувати їх за призначенням, такі ТМЦ більше не є активом і підлягають списанню з балансу. Списання здійснюється за результатами проведеної інвентаризації з урахуванням норм природного убутку.

Щодо втрат ТМЦ у сумі, що перевищує норми природного убутку, то такі втрати розцінюються як використання, не пов’язане з господарською діяльністю підприємства.

 

Податок на додану вартість

За ситуації, коли підприємство списує з балансу в межах норм природного убутку ТМЦ, що втратили товарний вигляд, у разі придбання яких було відображено податковий кредит з ПДВ, здійснювати будь-які ПДВ-дії (коригувати податковий кредит чи нараховувати податкові зобов’язання) не потрібно.

Інша справа, якщо вартість зіпсованих чи бракованих ТМЦ перевищує норми природного убутку.

Нагадаємо, що в період дії Закону про ПДВ нестача товарів (понад норми природного убутку) розцінювалася як використання товару не в господарській діяльності, у зв’язку з чим раніше відображений податковий кредит з товарів, яких не вистачає, підлягав коригуванню.

З 01.01.2011 р. на зміну колишньому коригуванню податкового кредиту за товарами, яких не вистачає, п. 198.5 ПКУ ввів умовний продаж з нарахуванням ПДВ-зобов’язань без зменшення відповідно раніше відображеного при цьому податкового кредиту з ПДВ. Це ж стосувалося й зіпсованих товарів.

Однак із 06.08.2011 р. Законом № 3609 до ПКУ було внесено певні зміни, які торкнулися в тому числі й порядку ПДВ-обліку нестач (втрат) товару: згадку про них виключено з п. 198.5 ПКУ, у зв’язку з чим при встановленні фактів нестач і втрат ТМЦ платникам податків слід керуватися нормами п. 189.1 ПКУ. Це означає, що нестачі та втрати ТМЦ (понад норми природного убутку) підприємство прирівнює до їх негосподарського використання і в періоді виявлення цього факту нараховує податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % виходячи з ціни, не нижчої за ціну придбання таких ТМЦ без коригування раніше відображеного «вхідного» ПДВ за такими ТМЦ (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 130.18 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ:

www.sta.gov.ua).

Як і в ситуаціях, описаних вище, при встановленні фактів нестач і втрат ТМЦ платником податків має бути виписано самому собі податкову накладну у двох примірниках (обидва з яких залишаються в нього). У лівій верхній частині оригіналу такої податкової накладної проставляється позначка «Х» і зазначається тип причини «04 — Постачання в межах балансу для невиробничого використання». У рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль («0») (п. 8.3 Порядку № 969). У графах «Особа (платник податку) — покупець» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», підприємство або зазначає свої реквізити, або взагалі не заповнює їх. У рядках «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведення розрахунків» проставляються прокреслення. Решта рядків податкової накладної заповнюється у звичайному порядку.

Ця податкова накладна в день виникнення податкових зобов’язань заноситься до розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (п. 8.1 Порядку № 1002) із заповненням граф 1 — 9 та урахуванням таких особливостей:

— у графі 4 Реєстру зазначається вид документа — «ПН04»;

— у графі 5 платник податків проставляє своє найменування (що підтверджують податківці);

— у графі 6 проставляється

нуль («0»);

— у графах 7 — 9 зазначається інформація про операцію з ТМЦ (загальна сума, уключаючи ПДВ; база оподаткування; сума ПДВ).

Показники граф 8 та 9 розділу I Реєстру переносяться до рядка 1 (відповідно до колонок А та Б) декларації з ПДВ за звітний податковий період.

Розшифровування цієї суми наводиться в рядку «Інші» розділу I «Податкові зобов’язання» додатка 5 «Розшифровування податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ.

Податок на прибуток

Згідно з п. 140.3 ПКУ сума фактичних втрат товарів у межах норм природного убутку, що не перевищують розміру, встановленого КМУ чи уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади або іншим органом, визначеним законодавством України, враховується у складі «податкових» витрат.

Аналогічне правило встановлено й абзацом «и» п.п. 138.8.5 ПКУ щодо нестач і втрат від псування матеріальних цінностей у цехах. Їх вартість у межах норм природного убутку (згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими Мінфіном нормативами) включається до складу загальновиробничих витрат підприємства.

А от наднормативні нестачі та втрати від псування ТМЦ до складу «податкових» витрат не включаються.

Приклад 3. Через підтоплення будівлі складу в результаті сильних дощів було зіпсовано частину сировини на суму 2400 грн. (без ПДВ — 2000 грн.; ПДВ 20 % — 400 грн.).

Зіпсована сировина не підлягає відновленню і надалі не може бути використана в господарській діяльності підприємства, тому підлягає списанню. Підприємство класифікувало такі втрати як наднормативні.

У бухгалтерському та податковому обліку ці операції відображаються такими записами:

 

Облік втрат ТМЦ (псування, нестача)

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено вартість зіпсованої сировини у складі витрат звітного періоду

2000

947

281

2

Відображено в позабалансовому обліку суму псування до встановлення винних осіб

2400

072

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при списанні зіпсованої сировини виходячи з її купівельної вартості (припустимо, що це і є звичайна ціна)

400

949

641/ПДВ

 

Такими є основні податкові нюанси зміни характеру використання матеріальних активів з виробничого на невиробничий.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі