Продаж валюти в «1С:Бухгалтерії 8»
Відображення операцій з продажу валюти в «1С:Бухгалтерії 8» повністю автоматизоване, але попри це у користувачів, які вперше зіткнулися з цією операцією, виникає низка запитань. Тому сьогодні пригадаємо, якими документами в «1С:Бухгалтерії 8» оформляється продаж валюти і на що варто звернути увагу при їх заповненні.
Вероніка НЕКРАСОВА, консультант «Б & К»
Настройки програми,
що впливають на облік операцій з валютою
Список валют, в яких обліковуються грошові кошти підприємства, зберігається в довіднику «Валюты» (див. рис. 1 — головне меню «Банк и касса → Валюты»). Користувачі самостійно додають до нього потрібні їм валюти.
Для додавання у довідник нової валюти слід натиснути на кнопку «Подбор из классификатора» й у вікні, що відкрилося, вибрати потрібну валюту (рис. 1).
Зверніть увагу: у довіднику валют показано не лише найменування та код валюти, а й курс НБУ. Незважаючи на те, що в довіднику наявне поле «Дата курса», що відповідає за дату, на яку буде показано курси валют, довіряти цим даним варто лише в тому разі, якщо ви регулярно вводите курси до регістру відомостей «Курсы валют». У протилежному ж випадку в довіднику незалежно від дати в полі «Дата курса» буде показано останній уведений до регістру відомостей курс валюти.
Усі курси валют зберігаються в регістрі відомостей «Курсы валюты» (меню «Операции → Регистр сведений → Курсы валют»), до інформаційної бази їх можна заносити вручну.
На рис. 2 ви можете побачити регістр відомостей «Курсы валют». У ньому останній курс для євро, уведений датою «05.05.2011 р.», склав 1185,77 грн. за 100 євро. На рис. 1 ми бачимо, що в довіднику «Валюты» для євро показано саме цей курс валюти.
Важливо! Для кожного курсу валюти вказується кратність (рис. 2). При ручному введенні курсів валют потрібно бути уважними та вводити курс згідно з його кратністю, щоб не вийшла ситуація, коли 1 долар коштує 801 грн.
Отже, що важливо зробити в інформаційній базі до початку введення документів з купівлі чи продажу валюти? По-перше, занести курс валюти за відповідну дату до регістру відомостей «Курсы валют» (рис. 2).
По-друге, під час проведення операцій з іноземною валютою для коректного формування проводок слід правильно зазначити параметри операцій. Для цього в регістрі відомостей «Параметры учета курсовых разниц» потрібно вибрати відповідні рахунки та субконто (рис. 3).
Курси валют часто зазнають коливань, тому при перерахунку іноземної валюти у валюту обліку на дату здійснення господарських операцій, на дату погашення заборгованості, на дату балансу може виникнути різниця між курсами валюти (курсова різниця). Відображення витрат, пов’язаних зі зміною вартості валюти, у бухгалтерському обліку залежить від обраного методу обліку витрат. Якщо використовуються рахунки лише класу 9, то це будуть субрахунки 945 («Затраты от операционной курсовой разницы») і 974 («Потери от неоперационных курсовых разниц»). Якщо використовуються рахунки класу 8 (або 8 і 9), курсові різниці слід відображати на рахунках 84 («Другие операционные затраты») і 85 («Другие затраты»).
На закладці «Счета доходов» для відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі — Інструкція № 291), використовуватимемо субрахунки 714 «Доход от операционной курсовой разницы» і 744 «Доход от неоперационной курсовой разницы».
Список рахунків, на яких залишки та курсові різниці вважаються неопераційними, і субконто до них реєструються вручну в регістрі відомостей «Неоперационные курсовые разницы». У тому випадку, якщо в регістрі зазначено рахунок, але не вказано субконто до нього, увесь залишок по цьому рахунку вважається неопераційним. Якщо ж субконто задано, то переоцінка щодо зазначеної аналітики вважатиметься неопераційною.
Як зазначалося вище, у зв’язку зі зміною валютних курсів виникають різниці у вартісній оцінці певних статей, що можна побачити при перерахунку іноземної валюти у гривню. Для такого перерахунку слід з’ясувати сутність тієї чи іншої статті активу або пасиву, тобто чи є вона монетарною або немонетарною, оскільки перерахунку піддаються лише монетарні статті.
Список немонетарних рахунків зберігається в регістрі відомостей «Немонетарные счета» (рис. 4), залишки на цих рахунках при розрахунку курсових різниць не переоцінюються. До таких рахунків належать рахунки обліку виданих та отриманих авансів в іноземній валюті. У регістрі за допомогою проставлених прапорців у полі «Только Дт» або «Только Кт» можна віднести до неопераційних залишків лише кредитове або дебетове сальдо.
Продаж валюти
В «1С:Бухгалтерії 8» для оформлення операції з продажу валюти буде задіяно такі документи:
1) «Заявка на продажу валюты» — формування друкарської форми заявки на продаж валюти до банку;
2) «Платежное поручение исходящее» — перерахування валюти з валютного рахунка на продаж;
3) «Продажа валюты» — реєстрація факту продажу валюти;
4) «Платежное поручение входящее» — зарахування грошових коштів у гривні на поточний рахунок підприємства.
Важливо! Документи повинні вводитися саме в такій послідовності.
ЗАЯВКА НА ПРОДАЖ ВАЛЮТИ
Для формування друкарської форми заявки на продаж валюти в «1С» призначено документ «Заявка на покупку-продажу валюты» (рис. 5 — головне меню «Банк и касса»). Він використовується для фіксування та передачі до уповноваженого банку друкарської форми заявки на купівлю або продаж валюти, жодних проводок документ не формує.
У документі, натиснувши на кнопку «Операция», можна вибрати вид операції — «покупка» або «продажа» валюти. Залежно від вибраної операції зміниться й зовнішній вигляд форми документа. У формі документа вказуються всі необхідні для оформлення заявки на купівлю-продаж валюти реквізити.
Зверніть увагу: для заповнення цих реквізитів «Счет валютный», «Счет гривневый» і «Счет возврата» беруться відомості з довідників «Банковские счета». А при заповненні реквізитів уповноваженого на здійснення цієї операції банку та його рахунка використовується довідник «Контрагенты».
У заявці також зазначають кількість валюти, що придбавається, та максимальний курс, за яким ви її згодні придбати. Під максимальним курсом мається на увазі міжбанківський курс, за яким буде придбано валюту.
Перерахування валюти на продаж
Цю господарську операцію в «1С:Бухгалтерії 8» відображають документом «Платежное поручение исходящее» з видом операції «Покупка-продажа валюты».
Порада Якщо ви сформували «Заявку на покупку-продажу валюты», уводити «Платежное поручение исходящее» краще на підставі цієї заявки. Це дозволить уникнути помилок.
У документі потрібно вказати рахунок, з якого переказують кошти, заповнити інформацію про одержувача грошових коштів (у нашому випадку — це банк), а також на закладці «Основная» проставити суму у валюті, у реквізиті «Счет» — субрахунок 334 «Денежные средства в дороге в иностранной валюте». Після проведення документ сформує проводку Дт 334 — Кт 312, у проводках суму перерахованих грошових коштів буде відображено у гривні (рис. 6) за курсом, заданим у регістрі відомостей «Курсы валют».
Продаж валюти
і зарахування гривні
Господарська операція з продажу валюти в «1С:Бухгалтерії 8» відображається документом «Покупка-продажа валюты» з видом операції «Продажа валюты». Знову-таки, уводити цей документ краще на підставі раніше створеної заявки.
У полі «Сумма валюты» на підставі отриманої банківської виписки вводять суму проданої валюти. У полях «Сумма (грн.)» і «Комиссия (грн.)» будуть розраховані сума, отримана від продажу валюти, і комісійні банку.
Порада Якщо при продажу валюти комісійні банку сплачуються не відразу, то реквізит «Комиссия (грн.)» не заповнюйте.
У формі документа на закладках «По разнице курсов», «По комиссионным» зазначено рахунки і статті доходів і витрат до них. При продажі валюти доходом або витратами визнається різниця між ціною продажу та вартістю реалізованої іноземної валюти за курсом НБУ. Нагадаємо, що в частині обліку операцій з валютою було змінено П(С)БО 15
«Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», а також Інструкцію № 291.
Відповідно до змін, унесених наказом МФУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 09.12.2011 р. № 1591, «згорнута» додатна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю відображається на субрахунку 711 «Доходы от купли-продажи валюты», а від’ємна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю — на субрахунку 942 «Расходы на куплю-продажу валюты» (рис. 7).
Після того як грошові кошти за продану валюту було зараховано на рахунок підприємства, уводять документ «Платежное поручение входящее», яким відображають надходження грошових коштів. При цьому формується проводка Дт 311 — Кт 333. Платіжне доручення можна ввести на підставі документа «Покупка-продажа валюты».
Перевірка
Після завершення операцій, пов’язаних з продажем валюти, проконтролювати результат можна за допомогою таких звітів: «Оборотно-сальдовая ведомость по счету» на субрахунках 311, 312 (рис. 8), 333 і 334; «Карточка субконто» по субконто «Контрагенты», уключивши відбір щодо вашого банку.
Ще раз хочу звернути вашу увагу, що дуже важливу роль у коректному відображенні операцій як з продажу, так і з купівлі валюти відіграє послідовне (хронологічне) введення документів. Успіхів у роботі! Якщо у вас виникнуть запитання, надсилайте їх на адресу bk@id.factor.ua.
