ЛІКАРНЯНІ
Від хвороб, на жаль, ніхто не застрахований, і коли працівник приносить вам листок непрацездатності, що підтверджує причину його відсутності на роботі, мимоволі кожного разу переживаєш, чи всі нюанси розрахунку та оподаткування цих виплат ураховано. І це не дивно, адже останнім часом правила нарахування та оподаткування лікарняних змінювалися (ужорсточувалися) кілька разів.
У сьогоднішній «Темі тижня» ми докладно розглянемо питання нарахування та виплати так званих звичайних лікарняних (хоча багато які питання поширюються і на оплату листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами) від основ до особливих випадків. При цьому ми приділимо увагу всім існуючим на сьогодні обмеженням та заборонам у цьому питанні.
Розрахунок та виплата лікарняних стали насправді цілою наукою. Величезну кількість нюансів закладено в самому Порядку обчислення середньої зарплати для виплат за соцстрахом, до якого останнім часом уже кілька разів уносилися серйозні зміни. Плюс законодавці, прагнучи за будь-яку ціну мінімізувати видаткову частину бюджетних коштів, постійно запроваджують нові обмеження та заборони. Сьогодні спробуємо комплексно розглянути порядок розрахунку та оподаткування звичайних лікарняних (не пов’язаних з нещасним випадком) від основ до нюансів.
Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ДОКУМЕНТИ «ТЕМИ»
Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.Закон про держбюджет-2008
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.Закон про держбюджет-2007
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуваннями, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Інструкція № 59
— Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59.Постанова № 193
— постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження типової форми протоколу засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації» від 26.10.2006 р. № 193.Порядок № 439
— Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ОПЛАТИ ЛІКАРНЯНИХ
Лікарняні надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що
повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного зі страхових випадків, передбачених Законом № 2240. Підставою для оплати є оформлений належним чином листок непрацездатності. Рішення про оплату лікарняного приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування та обов’язково оформляється протоколом, типову форму якого затверджено постановою № 193. Під час прийняття рішення потрібно враховувати, що діагноз у листку непрацездатності зазначається виключно за письмовою згодою хворого, тому якщо цей реквізит у листку непрацездатності не заповнено, то, по-перше, це не є підставою для відмови в його оплаті, а по-друге, у протоколі у графі «Код захворювання (діагноз)» ставиться прокреслення.
Формула розрахунку лікарняних
Формула розрахунку лікарняних (
Л) має такий вигляд:Л = ЗСЕР
х КРДЛх С %,де
ЗСЕР — середньоденна (в окремих випадках — середньогодинна зарплата);КРДЛ
— кількість робочих днів (а в окремих випадках, якщо розраховується середньогодинна заробітна плата, — годин) за період хвороби;С%
— відсоток від середнього заробітку, що застосовується при розрахунку лікарняних.Середньогодинна зарплата
визначається у випадках, коли встановлено підсумований облік робочого часу чи облік робочого часу в годинах. У решті випадків розраховують середньоденну зарплату за відпрацьований час. При цьому формули та правила застосовуються ті самі, за винятком того, що при розрахунку середньогодинної зарплати замість робочих днів у розрахунковому періоді береться кількість робочих годин, а замість кількості робочих днів, що припадають на час хвороби, — кількість робочих годин за період хвороби.Зупинимося на кожному показнику наведеної формули докладніше.
Відсоток від середнього заробітку (С%)
Відсоток від середнього заробітку (
С%), що застосовується при розрахунку лікарняних, залежить від страхового стажу працівника (див. табл. 1).
Таблиця 1
| Страховий стаж працівника | З % |
| До 5 років | 60 % |
| Від 5 до 8 років | 80 % |
| Понад 8 років* | 100 % |
| * 100 % зарплати незалежно від страхового стажу компенсують також застрахованим особам, віднесеним до категорій 1 — 4 осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків чи особі, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, постраждалу від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII. | |
Кількість оплачуваних днів (КРДЛ)
Працівнику оплачуються пропущені ним у зв’язку з хворобою робочі дні (години) згідно з його графіком роботи.
При оплаті днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком,
перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця*. Починаючи з шостого робочого дня листок непрацездатності оплачується за рахунок коштів Фонду. Це правило діє тільки при оплаті лікарняних у разі хвороби самої застрахованої особи. Лікарняні внаслідок тимчасової непрацездатності, пов’язаної з настанням інших страхових випадків, повністю оплачуються за рахунок коштів Фонду. До таких страхових випадків належать:* Виняток становить оплата днів хвороби застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС. Такі лікарняні оплачуються за рахунок коштів Фонду, починаючи з першого дня.
— необхідність догляду за хворою дитиною;
— необхідність догляду за хворим членом сім’ї;
— необхідність догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;
— карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби;
— тимчасове переведення застрахованої особи згідно з медичним висновком на легшу, нижчеоплачувану роботу;
— протезування з поміщенням до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства;
— санаторно-курортне лікування.
Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі
не оплачуються (п. 4 Порядку № 439):— у разі отримання застрахованою особою травми чи захворювання при вчиненні нею злочину;
— у разі умисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
— за час перебування під арештом та проведення судово-медичної експертизи;
— за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
— у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або пов’язаних з ним дій;
—
за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.Інші нюанси визначення кількості оплачуваних днів хвороби наведемо в табл. 2.
Таблиця 2
| Ситуація | Пояснення |
| 1. На період хвороби припадає офіційний святковий чи неробочий день | Цей день не оплачується, оскільки оплаті підлягають лише робочі дні згідно з графіком роботи |
| 2. У період хвороби працівника він перебуває у щорічній (основній чи додатковій) відпустці | Дні хвороби оплачуються в загальновстановленому порядку (п. 2 ст. 35 Закону № 2240). При цьому відпустка переноситься на інший час або продовжується на кількість днів хвороби |
| 3. Під час щорічної (основної чи додаткової) відпустки працівнику оформлено лікарняний у зв’язку з хворобою його дитини чи іншого члена сім’ї | Ні, такий лікарняний не оплачується. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері чи іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній або додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці (п. 6 ст. 35 Закону № 2240) |
| 4. Працівник захворів у відрядженні, що підтверджується листком непрацездатності | Такий лікарняний оплачується на загальних підставах (п. 1.9 Інструкції № 59). При цьому: — дні хвороби не включаються до терміну відрядження (тобто працівнику ці дні оплачуються не як за час перебування у відрядженні, а як за дні хвороби); — відрядженому працівнику на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли працівник перебуває на стаціонарному лікуванні); — йому виплачуються добові протягом усього часу, доки він не зможе за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців |
| 5. Лікарняний лист закривається у зв’язку з установленням інвалідності | День установлення інвалідності не оплачується, оскільки, починаючи з цього дня, застрахована особа має право на матеріальне забезпечення по інвалідності |
| 6. Працівниця, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, вийшла на роботу на неповний робочий час, при цьому в неї захворіла інша дитина віком до 14 років | Такий лікарняний оплачується в загальному порядку |
Середній заробіток працівника (ЗСЕР)
Розрахунок середнього заробітку працівника (
ЗСЕР) можна показати у вигляді такої формули:ЗСЕР = Д : КРД(Г)
,де
Д — дохід, що бере участь у розрахунку середнього заробітку;КРД(Г)
— кількість робочих днів (а в окремих випадках, якщо розраховується середньогодинна заробітна плата, — годин) у розрахунковому періоді.При розрахунку середньої зарплати для нарахування соцстрахівських допомог ураховуються доходи (
Д), що одночасно відповідають таким вимогам:1) виплати включаються до фонду оплати праці згідно з
Інструкцією № 5;2) з них сплачувалися соцвнески (зокрема, ураховуються виплати, що не перевищують максимальну величину, з якої справляються соцвнески);
3) виплати нараховано за
відпрацьований час.У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала
з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 років та 6 років за медичним висновком), для розрахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, не передбачені актами законодавства або здійснювані понад установлені норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу. Докладніше про застосування цієї норми див. нижче у підрозділі «Якщо частину місяця в розрахунковому періоді працівник не працював з однієї з трьох поважних причин» (с. 38).Нагадаємо вам, шановні колеги, що докладно з
доходами працівників, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних, ви можете ознайомитися у вкладиші «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних» // «БТ», 2007, № 15.Деякі нюанси доходів (
Д), що включаються до розрахунку, наведено у табл. 3.
Таблиця 3
| Ситуація | Пояснення |
| 1. У розрахунковому періоді працівнику виплачувалися відпускні за дні щорічної (додаткової чи основної) відпустки, за дні навчальної, творчої відпустки, інших видів оплачуваних відпусток (у тому числі й компенсація за невикористану відпустку) | Сума відпускних не включається до розрахунку (листи Мінпраці від 07.12.2001 р. № 20-503, від 08.07.2002 р. № 20-443, від 25.06.2004 р. № 20-338; від 08.02.2008 р. № 60/020/99-08). Якщо в будь-якому місяці розрахункового періоду сума відпускних разом із сумою нарахованої зарплати перевищила максимальну величину, з якої справляються соцвнески, то визначення того, яку суму зарплати може бути взято до розрахунку, слід розрахувати пропорцію. Докладніше про це див. на с. 39 у підрозділі «Дотримання максимального обмеження при виплаті лікарняних» цієї публікації |
| 2. У розрахунковому періоді працівнику виплачувалися лікарняні | Сума лікарняних не включається до розрахунку, оскільки не входить до фонду оплати праці та не обкладається внесками до Фонду |
| 3. Страховий випадок настав у перший день роботи | Середня зарплата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку (абзац перший п. 10 Порядку № 1266) (див. також ряд. 4 табл. 4). При цьому, якщо працівник не сплачував страхові внески повних 6 місяців протягом останніх 12 місяців, то лікарняні йому виплачуються виходячи з мінімальної зарплати, установленої на момент настання страхового випадку (докладніше див. підрозділ «Якщо за останній рік у працівника страховий стаж менше шести повних місяців» цієї публікації на с. 40) |
| 4. Працівник захворів незабаром після його поновлення на роботі у зв’язку з незаконним звільненням (переведенням на іншу роботу) | При поновленні на роботі працівнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу (різниці в зарплаті за час виконання нижчеоплачуваної роботи). Середня зарплата для соцвиплат у таких випадках обчислюється виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду (абзац третій п. 9 Порядку № 1266) |
| 5. Працівник працює на умовах неповного робочого часу | Середня зарплата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи |
| 6. У розрахунковому періоді розмір зарплати (посадові оклади, ставки) підвищуються | Перерахунок доходів за минулі місяці розрахункового періоду у зв’язку з підвищенням зарплати не провадиться. Середня зарплата розраховується виходячи з фактично нарахованих доходів у розрахунковому періоді |
Визначення розрахункового періоду
Для того щоб розрахувати середньоденну зарплату (
ЗСЕР), потрібно знати кількість робочих днів (а в деяких випадках — годин) (КРД(Г)) у розрахунковому періоді. Отже, потрібно з’ясувати, що являє собою розрахунковий період (див. табл. 4).
Таблиця 4
| Ситуація | Розрахунковий період | Приклад |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Працівник відпрацював у цього роботодавця понад шість повних місяців | Шість повних календарних місяців роботи (з 1-го по 1-ше число)* , що передують місяцю, в якому стався страховий випадок. Цей варіант визначення розрахункового періоду є основним | Працівник, який перебуває у штаті підприємстві з 2002 року, хворів з 11 по 15 березня 2008 року. Розрахунковий період: вересень 2007 року — лютий 2008 року |
| 2. Працівник відпрацював у цього роботодавця менше 6 місяців | Фактична кількість цілих календарних місяців (з 1-го по 1-ше число)* , що передують тому місяцю, в якому настав страховий випадок | Працівник, прийнятий на роботу 01.11.2007 р., хворів з 11 по 15 березня 2008 року. Розрахунковий період: листопад 2007 року — лютий 2008 року |
| 3. Працівник відпрацював менше одного цілого місяця | Усі календарні дні відпрацьованого часу , що передували дню настання страхового випадку | Працівник, прийнятий на роботу 20 лютого 2008 року, хворів з 11 по 15 березня 2008 року. Розрахунковий період — з 20 лютого по 9 березня 2008 року. При 5-денному робочому тижні кількість робочих днів у розрахунковому періоді (КРД(Г)) дорівнює 13 |
| 4. Страховий випадок настав у перший день роботи | У цьому випадку середня зарплата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи) (абз. 7 п. 10 Порядку № 1266).Мінпраці в листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 роз’яснив, що розраховувати середньомісячну кількість робочих днів потрібно за останні шість календарних місяців перед настанням страхового випадку | Працівник, прийнятий на роботу 11 березня 2008 року, цього ж дня захворів (лікарняний оформлено з 11 по 15 березня). Працівнику встановлено зарплату в сумі 1000 грн. і 5-денний графік робочого тижня. Розрахунковий період: вересень 2007 року — лютий 2008 року. Середньомісячна кількість робочих днів становить: (20 + 23 + 22 + 21 + 21 + 21) : 6 = 21,33 (дн.) |
| 5. У розрахунковому періоді у працівника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин (хвороба, декретна відпустка, відпустка для догляду за дитиною до 3 років) | Розраховується середньомісячна кількість робочих днів у порядку, розглянутому вище (див. рядок 4 цієї таблиці) | Працівник, прийнятий на роботу 21.01.2008 р., хворів з 30 січня по 3 березня. З 11 по 15 березня він знову захворів. Розрахунковий період для оплати другого лікарняного — лютий (цілий місяць з 1-го по 1-ше число). Однак увесь лютий працівник хворів, тому місяць виключається з розрахункового періоду. У результаті заробіток у розрахунковому періоді відсутній з поважної причини, а отже, тут потрібно здійснювати розрахунок виходячи з тарифної ставки та середньомісячної кількості робочих днів за графіком роботи підприємства за останні 6 календарних місяців |
| 6. Якщо страховий випадок стався із сезонним працівником, включеним до Списку сезонних робіт | Останні повні 12 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок** | Сезонний працівник (унесений до Списку сезонних робіт), який працює на підприємстві з 2003 року, хворів з 11 по 15 березня 2008 року.Розрахунковий період: березень 2007 року — лютий 2008 року . |
| * У листі Мінпраці від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07 (наш коментар до нього див. у газеті «БТ», 2007, № 51, с. 9) зазначено: якщо працівника було прийнято на роботу першим робочим днем місяця, але такий день не є 1-м числом місяця (1-ше число припадає на вихідний або святковий день), то такий місяць не включається до розрахункового періоду. На наш погляд, цей висновок зроблено на підставі досить формального прочитання норм Порядку № 1266, адже працівник відпрацював усі робочі дні місяця. Однак такою є думка Мінпраці, і заперечувати її досить важко. Варте уваги, що ФТВП в іншій ситуації згоден вважати, що внески в такому разі сплачено за повний місяць (докладніше про це див. у розділі «Якщо за останній рік у працівника страховий стаж менше шести повних місяців» на с. 40).** Слід зауважити, що пряме прочитання п. 4 Порядку № 1266 дає підстави вважати, що такий розрахунковий період приймається тільки при розрахунку допомоги по безробіттю. Однак і Мінпраці (лист від 26.06.2006 р. № 413/020/99-06), і Фонд (лист від 20.03.2006 р. № 01-16-557) зайняли позицію, що 12-місячний розрахунковий період для працівників, унесених до Списку сезонних робіт, потрібно брати і при оплаті допомог по соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. | ||
Місяці розрахункового періоду (з 1-го по 1-ше число), в яких застрахована особа
не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 4 Порядку № 1266). При цьому до поважних причин належать лише три причини:— тимчасова непрацездатність;
— відпустка по вагітності та пологах;
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.
Приклад 1
. Лікарняний лист у працівниці оформлено з 11 по 15 березня 2008 року (розрахунковий період: вересень 2007 року — лютий 2008 року). У розрахунковому періоді працівниця хворіла з 30 вересня по 6 листопада. Оскільки жовтень повністю не відпрацьовано з поважної причини (хвороба), то він виключається з розрахункового періоду. Відповідно розрахунковий період складатиметься з п’яти місяців: вересень, листопад 2007 року — лютий 2008 року.Приклад 2
. Працівниця 1 грудня 2007 року вийшла з відпустки для догляду за дитиною до трьох років і захворіла 11 березня 2008 року. Цілі місяці перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до трьох років виключаються з розрахункового періоду. Отже, розрахунковий період у цьому випадку становитиме грудень 2007 року — лютий 2008 року.Визначившись із розрахунковим періодом, зазначимо дещо про обчислення кількості
робочих днів (а в деяких випадках — годин) у межах розрахункового періоду (КРД(Г)). Тут слід ураховувати, що:—
невідпрацьований працівником час, за який йому зберігався заробіток, не враховується у КРД(Г)(листи Мінпраці від 07.12.2001 р. № 20-503, від 08.07.2002 р. № 20-443, від 25.06.2004 р. № 20-338; від 08.02.2008 р. № 60/020/99-08). Так, дні перебування працівника в будь-яких видах оплачуваних відпусток (щорічна відпустка, відпустка «на дітей», навчальна, творча відпустки тощо), дні простоїв не з вини працівника, дні навчання з відривом від виробництва (зі збереженням середнього заробітку) тощо не враховуються в показнику КРД(Г);—
дні хвороби, відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною до 3 років виключаються з розрахункового періоду;—
будь-який невідпрацьований час, що не оплачується працівнику, не враховується в КРД(Г) (наприклад, дні перебування у відпустці за свій рахунок, прогули тощо);— оскільки показник
КРД(Г) включає кількість робочих днів у розрахунковому періоді, то святкові та вихідні дні, що припадають на цей період, не враховуються в КРД(Г).Отже, ми виклали основні засади при розрахунку лікарняних, звертаючи вашу увагу на певні нюанси. Однак нюанси розрахунку лікарняних на цьому не закінчуються, і далі ми докладно розглянемо можливі ситуації та встановлені чинним законодавством обмеження при розрахунку лікарняних.
Строки звернення за допомогою
Відповідно до
п. 6 ст. 52 Закону № 2240 матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується в разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців від дня*:— відновлення працездатності;
— установлення інвалідності;
— закінчення відпустки по вагітності та пологах;
— смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні.
* Ст. 52 Закону № 2240 було доповнено частиною 6 Закону про держбюджет-2008.
При цьому Фонд у
листі від 26.02.2008 р. № 01-16-430 роз’яснює, що ця норма діє з 1 січня 2008 року незалежно від дати настання страхового випадку. Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруться цілі місяці з 1 по 31 число. 12-місячний строк для звернення за призначенням допомоги, на думку Фонду, слід відлічувати від 1 числа місяця, наступного за тим, на який припадає відповідний випадок (відновлення працездатності, установлення інвалідності, закінчення відпустки по вагітності та пологах, смерть застрахованої особи або члена її сім’ї).
ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ТА ВСТАНОВЛЕНІ ОБМЕЖЕННЯ
Якщо один страховий випадок настав слідом за іншим
Ідеться про ті ситуації, коли між першим і другим страховим випадком немає жодного відпрацьованого дня. За останні два роки ситуація в цьому питанні змінювалася кардинально.
Починаючи з 1 серпня 2007 року для кожного страхового випадку (звичайний або декретний лікарняний), що настає безпосередньо за другим, розраховується свій показник середньої зарплати (
лист від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07**).** Див. ком. «Розрахунок середньої зарплати для соцдопомог: без роз’яснень Мінпраці не обійтися» // «БТ», 2007, № 37, с. 8.
Виняток становлять лише два
звичайні лікарняні, що йдуть один за одним (між ними немає жодного відпрацьованого дня), якщо другий листок непрацездатності є продовженням першого (унизу лицьової сторінки про це зроблено відповідну позначку та зазначено номер першого листка непрацездатності). У цьому випадку йдеться про один тривалий страховий випадок, тому другий листок непрацездатності оплачується виходячи з тієї середньої зарплати, за якою було оплачено перший листок. Перші п’ять днів другого листка непрацездатності оплачуються за рахунок коштів Фонду.Якщо другий листок непрацездатності є новим
(про це зроблено відповідну позначку внизу лицьової сторінки листка), то для його оплати береться свій розрахунковий період і розраховується свій показник середньоденної зарплати. При цьому перші п’ять днів такого другого лікарняного оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з 6-го дня — за рахунок коштів Фонду.
Якщо частину місяця в розрахунковому періоді працівник не працював з однієї з трьох поважних причин
Згідно з
другим абзацом п. 9 Порядку № 1266 у разі, коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка по догляду за дитиною до трьох років і шести років за медичним висновком), для обчислення середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, що не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.Отже, перш за все слід подивитися, чи є в розрахунковому періоді місяці, в яких працівник не виходив на роботу з однієї з трьох зазначених поважних причин. При цьому інші причини невиходу на роботу (відпустка як зі збереженням зарплати, так і без, прогули, відгули, страйки тощо) не беруться до уваги.
Якщо такі місяці (або місяць) є, то потрібно подивитися, чи нараховувалися в них цьому працівнику заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру або понад установлені законодавством норми (які, звичайно, входять до фонду оплати праці та обкладаються соцвнесками). Якщо такі нарахування були, то сума таких разових виплат
не повністю бере участь у розрахунку середньоденної зарплати, а лише пропорційно відпрацьованому часу. Далі наведемо приклад розрахунку, а поки що зауважимо, що Мінпраці в листі від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06* роз’яснив: до виплат, про які тут ідеться, належать усі виплати, зазначені в п. 2.3 Інструкції № 5. Найяскравішими представниками таких виплат є: винагороди за підсумками роботи за рік або за вислугу років (стаж роботи); матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім чи більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом); оплата чи дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формі).* Див. ком. «При розрахунку середньої зарплати для лікарняних можуть розподілятися лише виплати, зазначені в п. 2.3 Інструкції зі статистики зарплати» // «БТ», 2006, № 48, с. 10.
Приклад 3
. Працівниця хворіла з 11 по 20 березня 2008 року, що підтверджується листком непрацездатності. Розрахуємо суму лікарняних, маючи такі дані про розрахунковий період (вересень 2007 року — лютий 2008 року):
| Місяць | Кількість відпрацьованих робочих днів | Нарахована заробітна плата, грн. | Заробітна плата, що включається до розрахунку середньої, грн. | Середньоденна зарплата, грн. |
| Вересень | 20 | 1500 | 1500 | 75,17 (7742,86 : 103) |
| Жовтень | 23 | 1500 | 1500 | |
| Листопад | 22 | 1500 | 1500 | |
| Грудень | 17 (4 дні хворів) | 1000 + 400 (лікарняні) + 300 (матдопомога до Нового року) | 1000 + 242,86 | |
| Січень | 21 | 1500 | 1500 | |
| Лютий | — (відпустка) | 1600 (відпускні) + 500 (путівка за рахунок підприємства) | 500 | |
| Разом | 103 | 9800 | 7742,86 |
Пояснюємо стосовно двох місяців.
У грудні
працівник частину місяця хворів (не працював з однієї з трьох поважних причин), і на цей місяць припадає виплата матдопомоги (що входить до ФОП згідно з п.п. 2.3.3 Інструкції № 5), наданої всім працівникам до Нового року, яка може брати участь у розрахунку не в усій сумі, а пропорційно відпрацьованому часу:17 : 21
х 300 = 242,86 (грн.).У лютому
працівник весь місяць був у відпустці, тобто ні дні перебування у відпустці, ні сума відпускних не включаються до розрахунку середньоденної зарплати. Водночас відпустка не входить до трьох поважних причин, з яких такі дні виключаються з розрахункового періоду, тому вартість путівки за рахунок підприємства (ця виплата входить до ФОП згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5) бере участь у розрахунку середньої зарплати в повному обсязі.Лікарняні потрібно виплатити за 8 робочих днів, з яких 4 оплачуються за рахунок коштів підприємства, а наступні 4 — за рахунок Фонду. Розрахуємо суму лікарняних, допускаючи, що страховий стаж працівниці становить 6 років (тобто лікарняний оплачується в розмірі 80 %):
— за рахунок підприємства: 75,17 х 4 х 80 % = 240,54 (грн.);
— за рахунок Фонду: 75,17 х 4 х 80 % = 240,54 (грн.).
Разом працівниці буде нараховано лікарняні в сумі
481,08 грн.
Дотримання максимального обмеження при виплаті лікарняних
Тут ми звертаємо вашу увагу на три моменти:
1)
сума доходу кожного окремого місяця в розрахунковому періоді, що включається до розрахунку середньої зарплати, не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються соцвнески (назвемо її Мах), установлену для кожного такого місяця;2)
розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата не може перевищувати Мах із розрахунку на один день (годину) — назвемо його Мах(1);3)
сума допомоги по тимчасовій непрацездатності з розрахунку на місяць не повинна перевищувати Мах.Зупинимося докладніше на кожному «максимальному» обмеженні, але спочатку нагадаємо, на якому рівні було встановлено величину
Мах за 2007 — 2008 роки (див. табл. 6).
Таблиця 6
| 2007 рік | ||||
| Період | Січень — березень | Квітень — вересень | Жовтень — грудень | |
| Мах | 7875 | 8025 | 8220 | |
| 2008 рік | ||||
| Період | Січень — березень | Квітень — червень | Липень — вересень | Жовтень — грудень |
| Мах | 9495 | 9705 | 9735 | 10035 |
1. Сума доходу кожного окремого місяця в розрахунковому періоді, що включається до розрахунку середньої зарплати, не може перевищувати Мах, установлену для кожного такого місяця
. Це максимальне обмеження діє вже давно, і його застосування не повинно викликати у вас труднощів. Розглянемо невеликий приклад (4). Розрахунковий період — вересень 2007 року — лютий 2008 року. При цьому в грудні 2007 року працівнику-відряднику було нараховано зарплату в сумі 10000 грн. Оскільки Мах у грудні 2007 року перевищено (8220 грн.), то до розрахунку середньої зарплати включається не вся сума нарахованої зарплати, а лише 8220 грн.Є тут ще і такий цікавий момент. Якщо в місяці розрахункового періоду, в якому перевищено
Мах, є виплати, як ті, що включаються до розрахунку середньої зарплати, так і ті, що не включаються до неї, але при цьому і з тих і з інших сплачуються соцвнески, то суму доходу, що включається до розрахунку, потрібно визначати за пропорцією.Приклад 5
. В одному з місяців розрахункового періоду (грудні 2007 року) працівнику було нараховано зарплату в сумі 7000 грн. і відпускні в сумі 3000 грн. Соцвнески у грудні утримано з Мах (8220 грн.), тобто з певної частини зарплати і з певної частини відпускних не було сплачено соцвнески.Для того щоб визначити суму зарплати, яка обкладалася соцвнесками, а отже, за правом бере участь у розрахунку середньої зарплати, розв’язуємо пропорцію:
8220 : 10000
х 7000 = 5754 (грн.).Таким чином, до розрахунку за грудень включається сума зарплати в розмірі 5754 грн., а не вся сума нарахованої зарплати (7000 грн.). Сума відпускних, ще раз нагадаємо, не включається до розрахунку середньої зарплати.
2. Розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата не може перевищувати Мах з розрахунку на один день (годину)
. Показник Мах з розрахунку на один день (годину) — Мах(1) — розраховується так:Мах(1) = Мах : НРЧ
,де
Мах — установлена максимальна величина, з якої справляються соцвнески, в останньому місяці розрахункового періоду;НРЧ
— норма робочого часу в останньому місяці розрахункового періоду.Приклад 6
. Лікарняний лист оформлено з 11 по 14 березня 2008 року, відповідно розрахунковий період — вересень 2007 року — лютий 2008 року.Розрахуємо показник
Мах(1), який не можна перевищувати при оплаті лікарняних у березні (для 5-денного робочого тижня):Мах(1)
= 9495 : 21 = 452,14 (грн.),де
9495 — показник Мах у лютому 2008 року;21
— кількість робочих днів згідно з нормою часу при 5-денному робочому тижні в лютому 2008 року.Таким чином, середньоденна зарплата, виходячи з якої буде оплачено лікарняний, не може перевищувати 452,14 грн.
3. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності з розрахунку на місяць не повинна перевищувати Мах
. Це «максимальне» обмеження зовсім «свіженьке» і запроваджене з початку цього року Законом про держбюджет-2008.Згідно з новим
останнім абзацом ст. 37 Закону № 2240 сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної зарплати (доходу), з якої справлялися страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.Мабуть, законодавцям стало недостатньо перших двох обмежень, і вони вирішили «для впевненості» обмежити ще й суму власне лікарняних величиною
Мах. Причому якщо в одному місяці працівнику призначається кілька допомог по тимчасовій непрацездатності, то їх загальна сума за дні хвороби, що припадають на цей місяць, не повинна перевищувати Мах , що діє в цьому місяці.Зверніть увагу, що на допомогу по вагітності та пологах це «максимальне» обмеження також
поширюється (ст. 39 Закону № 2240).
Якщо за останній рік у працівника страховий стаж менше шести повних місяців
Це обмеження вперше було запроваджено у 2007 році (
ст. 112 Закону про держбюджет-2007), а в цьому році, з незначними корективами, успішно «прижилося» вже безпосередньо в Законі № 2240 (див. «Якщо за останній рік страховий стаж працівника менше 6 повних місяців, то лікарняні йому оплачуються виходячи з мінімальної зарплати»).
| Якщо за останній рік страховий стаж працівника менше 6 повних місяців, то лікарняні йому оплачуються виходячи з мінімальної зарплати Витяг зі ст. 4 Закону № 2240 « 3. Застрахованим особам (крім добровільно застрахованих та застрахованих, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), які сплачують страхові внески менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах відповідно до цього Закону виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.Особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичні особи (підприємці, що сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку». Витяг із листа Фонду від 15.01.2008 р. № 01-16-67* * Див. ком. «Фонд з тимчасової непрацездатності розповідає про зміни 2008 року» // «БТ», 2008, № 5, с. 8. «По-друге , встановлено, що страхові внески (єдиний податок) мають бути сплачені за повні шість календарних місяців. Для добровільно застрахованих осіб ця норма означає сплату страхових внесків із усієї суми доходу (з урахуванням максимальної межі доходу, з якого справляються страхові внески до Фонду, відповідно до пункту 3 листа), отриманого у відповідному місяці. Тобто сплата страхових внесків за період, менший за 30 (31, у лютому — 29) календарних днів на місяць, виключає цей місяць із зазначеного Законом шестимісячного періоду.Також встановлено чіткий перелік випадків, коли застраховані особи, які сплачували страхові внески (єдиний податок) менше повних шести календарних місяців, мають право на отримання матеріального забезпечення і соціальних послуг в повному обсязі. До таких відносяться випадки, коли страхові внески (єдиний податок) сплачено менше, ніж за шість повних календарних місяців внаслідок тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку». |
Єдиною відмінністю від аналогічного обмеження, що діяло у 2007 році, є те, що тепер шість місяців сплати страхових внесків мають бути
повними (з 1-го по 1-ше число). У минулому році, нагадаємо, за останній рік потрібно було набрати 180 календарних днів (які сумарно й давали шість місяців), за які було сплачено внески (лист Фонду від 10.08.2007 р. № 04-06/Т-119/2з-246**). Тепер обмеження ужорсточилося.** Див. додаток «Документи» // «БТ», 2007, № 41.
Наприклад, на роботу 10 вересня 2007 року було прийнято студента, який раніше ніде не працював. Він захворів у березні 2008 року (лікарняний оформлено з 11 по 14 березня). За останній рік у нього набирається тільки 5 повних місяців з 1-го по 1-ше число (жовтень 2007 року — лютий 2008 року), тому лікарняний йому буде оплачено виходячи з мінімальної зарплати, а не з фактичного заробітку.
Вище ми вже зазначали про можливу проблему врахування першого місяця роботи новоприйнятого працівника у складі повних шести місяців, якщо перший робочий день у такому місяці припадає не на 1-ше число. Приємно, що Фонд зайняв тут справедливу позицію, яку ми повністю підтримуємо (
див. «Якщо працівника прийнято на роботу в перший робочий день місяця, то він може вважатися повним місяцем сплати страхових внесків»).
| Якщо працівника прийнято на роботу в перший робочий день місяця, то він може вважатися повним місяцем сплати страхових внесків Витяг із листа Фонду від 26.02.2008 р. № 01-16-430 «Якщо працівник, який ніде не працював, улаштувався на підприємство, наприклад, 8 січня 2008 року, що є першим робочим днем цього місяця згідно з графіком роботи підприємства або графіком роботи працівника, то вважається, що внески сплачено за повний місяць, за умови, що він відпрацював і сплатив страхові внески за всі робочі дні цього місяця.Якщо працівник, який працює на умовах неповного робочого часу, перебуває у трудових відносинах повний календарний місяць і сплачує внески із заробітної плати згідно з графіком роботи, то такий місяць зараховується як повний календарний місяць, за який сплачено страхові внески». |
Декілька слів скажемо з приводу місяців, в яких працівник не працював кілька днів і йому не зберігався заробіток (наприклад, брав відпустку за свій рахунок). На наш погляд, наявність таких днів не впливає на застосування (або незастосування) цієї норми, оскільки переважно потрібно зважати на наявність страхового стажу протягом шести повних місяців за останній рік. А страховий стаж згідно з
п. 1 ст. 7 Закону № 2240 — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності в порядку, установленому законодавством. Цілий місяць, в якому працівник перебував у трудових відносинах, але кілька днів у якому не працював у зв’язку з відпусткою за свій рахунок, усе одно повністю включається до страхового стажу. І весь місяць (з 1-го по 1-ше число) працівник є застрахованою у Фонді особою. Таку ж позицію займає і Фонд (лист від 26.02.2008 р. № 01-16-430). Однак якщо працівник був у відпустці без збереження зарплати весь місяць, вважається, що за цей місяць страхові внески не сплачено, а тому цей місяць не враховується у складі шести повних місяців.Оскільки це обмеження діє вже другий рік, тезово нагадаємо основні його моменти (див. табл. 7).
Таблиця 7
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| До яких страхових випадків застосовується це обмеження? | Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах |
| Які найпоширеніші випадки застосування цього обмеження? | Тут можна назвати фізичних осіб, які: — щойно починають трудову діяльність і відпрацювали менше шести повних місяців; — змінили місце роботи, але між працевлаштуваннями мали значну перерву; — недавно вийшли з відпустки по догляду за дитиною до шести років, якщо це не спричинено медичними показаннями; — до прийняття на роботу були приватними підприємцями на загальній системі оподаткування або на фіксованому податку та не були добровільно застраховані, чи були добровільно застраховані, але сплачували страхові внески менше шести місяців протягом останніх 12 місяців |
| Який час, крім відпрацьованих місяців, за котрі сплачено страхові внески, зараховується у складі 6 повних місяців? | До складу повних місяців, за які сплачено страхові внески, зараховується час, що включається до страхового стажу, а саме: — період тимчасової непрацездатності; — період відпустки по вагітності та пологах; — період відпустки по догляду за дитиною до трьох років (або до шести років за медичним висновком) |
| Чи зараховується до 6 повних місяців час, протягом якого фізична особа одержувала допомогу по безробіттю? | На сьогодні це питання не врегульовано. З одного боку, період отримання виплат за окремими видами соцстрахування входить до страхового стажу згідно зі ст. 7 Закону № 2240. І Фонд певною мірою визнавав це: у листі від 04.10.2007 р. № 04-29-2056* зазначено, що період отримання допомоги по безробіттю, відображений у трудовій книжці працівника, зараховується тільки до його страхового стажу при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. З іншого боку, тепер безпосередньо в ч. 3 ст. 4 Закону № 2240 прописано, на кого не поширюється це обмеження, а саме: на добровільно застрахованих у Фонді осіб, на застрахованих осіб, які перебували у страхових випадках, передбачених Законом № 2240, або у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. З усних роз’яснень Фонду випливає, що період отримання допомоги по безробіттю не зараховується у складі місяців сплати страхових внесків, оскільки особи, які одержують таку допомогу, не зазначені в ч. 3 ст. 4 Закону № 2240. До речі, саме на цій підставі працівники Фонду вважають, що і період тимчасової непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням також не враховується у складі 6 повних місяців сплати страхових внесків |
| * Див. ком. «Стаття 112 Закону про держбюджет-2007 — нові подробиці» // «БТ», 2007, № 50, с. 10. | |
| Чи враховується у складі 6 місяців час роботи в попереднього роботодавця? Які підтверджуючі документи для цього необхідні? | Так, ураховується . На наш погляд, у цьому випадку достатньо запису в трудовій книжці. Аналогічної думки дотримується і Мінпраці (лист від 05.03.2007 р. № 103/020/99-07). Однак Фонд вважає, що цього замало, і вимагає ще й довідку з попереднього місця роботи про сплату страхових внесків (листи Фонду від 01.03.2007 р. № 04-29-419*, від 10.08.2007 р. № 04-06/Т-119/2з-246**). Ми з цією думкою не згодні та вважаємо, що власне відсутність довідки не є доказом того, що в період роботи в попереднього роботодавця працівник не сплачував страхові внески. І цей момент Фонду ще потрібно буде довести. Водночас, якщо не бажаєте конфліктувати, краще дослухатися до думки Фонду |
| * Див. ком. «І знову про лікарняні в контексті ст. 112 Закону про держбюджет-2007 — роз’яснення Фонду» // «БТ», 2007, № 15, с. 6. | |
| ** Ком. «Лікарняні для новоприйнятих працівників: для підтвердження страхового стажу Фонд вимагає довідки з попередніх місць роботи» // «БТ», 2007, № 41, с. 9. | |
| Що є підтвердженням сплати страхових внесків для новоприйнятого працівника, який останні 12 календарних місяців був приватним підприємцем на єдиному податку? | З неофіційних роз’яснень Мінпраці випливає, що факт сплати страхових внесків підприємці-єдиноподатники підтверджують довідкою з податкового органу за місцем своєї реєстрації про сплату єдиного податку. Слід зауважити, що в багатьох нормативних документах саме довідка з податкового органу фігурує як документ, що підтверджує страховий стаж для єдиноподатників |
| Якщо лікарняний лист відкрито 15.02.2008 р., а закрито 07.03.2008 р., який період охоплює останні 12 місяців? | Страхові внески має бути сплачено застрахованою особою не менше ніж за шість повних місяців за останні 12 перед настанням страхового випадку. Отже, у цьому випадку потрібно розглядати період лютий 2007 року — січень 2008 року |
| Чи потрібно і перші п’ять днів хвороби оплачувати виходячи з мінімальної зарплати, якщо у працівника не набирається 6 повних місяців? | Так, саме такої думки дотримується Мінпраці . І хоча з норм чинного законодавства можна дійти висновку, що мінзарплатою в цьому випадку обмежено тільки допомогу, виплачувану за рахунок коштів Фонду*, Мінпраці вважає, що і перші п’ять днів оплачуються з урахуванням цього обмеження |
| * Докладніше про це — у статті «Виплата лікарняних — особливості 2007 року» // «БТ», 2007, № 13. с. 40. | |
| За якою формулою розраховується середньоденна зарплата виходячи з мінімальної зарплати (МЗП)? | Лікарняний лист оплачується працівнику за найменшим із двох показників середньої зарплати СФАКТ або СМЗП. При цьому:СФАКТ = ЗСЕР х С%,де ЗСЕР— середньоденна (середньогодинна) зарплата, розрахована виходячи з фактичного заробітку працівника; С% — відсоток оплати лікарняного по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу працівника (60 %, 80 %, 100 %).СМЗП = МЗПНАСТ. СВ : НРЧ,де СМЗП— середньоденна зарплата, розрахована виходячи з мінімальної зарплати; МЗПНАСТ. СВ — мінімальна зарплата, установлена в місяці настання страхового випадку; НРЧ — норма робочого часу в тому місяці, на дні якого припадає тимчасова непрацездатність або відпустка по вагітності та пологах. Слід зауважити, що Фонд у своїх роз’ясненнях (листи від 23.03.2007 р. № 02-24-596, від 22.05.2007 р. № 04-06/Ш-106/2з-160) зазначає, що середньоденна зарплата не може перевищувати мінімальну зарплату в розрахунку на день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого на момент настання страхового випадку розміру мінімальної заробітної плати на норму робочого часу цього місяця. Це наштовхує на думку, що показник НРЧ потрібно брати не окремо для кожного місяця, на який припадають дні хвороби чи відпустки по вагітності та пологах, а лише показник НРЧ місяця, в якому настав страховий випадок. З одного боку, це, безумовно, полегшить розрахунок перехідних лікарняних. З іншого боку, виходячи з принципу, що в таких випадках розмір допомоги по вагітності та пологів або триваючого кілька місяців звичайного лікарняного не може перевищувати суму мінімальної зарплати в розрахунку на кожний місяць (лист Мінпраці від 26.01.2007 р. № 41/020/99-07), показник НРЧ, на наш погляд, потрібно брати для кожного місяця окремо |
Приклад 7
. Працівниця, яка перебуває у штаті підприємства з 2000 року, 1 лютого вийшла з відпустки по догляду за дитиною до трьох років (була в цій відпустці два роки). У березні надала лікарняний листок у зв’язку з хворобою дитини.Лікарняні їй оплачуватимуться виходячи з фактичного заробітку (без застосування обмеження щодо МЗП), оскільки період перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років включається до страхового стажу.
Приклад 8
. Жінку прийнято на роботу 01.12.2007 р. на неповний робочий тиждень (працює 2 дні на тиждень — понеділок і четвер) із зарплатою 600 грн. (0,4 ставки). При цьому відповідно до трудового договору, якщо на понеділок або четвер припадає вихідний чи святковий день, то працівниця виходить на роботу в найближчий робочий день згідно з графіком роботи підприємства. До цього працевлаштування вона кілька років не працювала. У березні 2007 року вона надала листок непрацездатності (з 11.03.2008 р. по 14.03.2008 р.). При цьому загальний страховий стаж працівниці перевищує 8 років.За останній рік працівниця сплачувала страхові внески менше шести місяців, тому на неї поширюється це обмеження. Перевіримо, який показник буде нижчим
СФАКТ або СМЗП.
| Місяць розрахункового періоду | Кількість відпрацьованих робочих днів | Сума нарахованої зарплати, грн. | Середньоденна зарплата, С ФАКТ, грн./дн. |
| Грудень 2007 року | 9 | 600 | 69,23 |
| Січень 2008 року | 9 | 600 | |
| Лютий 2008 року | 8 | 600 | |
| Разом | 26 | 1800 |
При розрахунку показника
СМЗП, на наш погляд, потрібно виходити з норми часу згідно з графіком роботи цієї працівниці, а не із загальновстановленої норми часу в березні при повному робочому тижні. На березень 2008 року за графіком роботи працівниці припадають 9 робочих днів (3, 6, 11, 13, 17, 20, 24, 27, 31 числа).СМЗП
= 515 х 0,4 : 9 = 22,89 (грн.).Як бачимо,
СМЗП < СФАКТ, отже, робочі дні згідно з графіком роботи працівниці, що припадають на дні її хвороби (2 дні — 11 і 13 березня), буде оплачено виходячи із середньої зарплати 22,89 грн.Приклад 9
. Працівника прийнято на роботу 01.11.2007 р., до цього моменту протягом останнього року він був приватним підприємцем на загальній системі оподаткування без добровільної реєстрації у Фонді. Його зарплата становить 2000 грн. на місяць, режим роботи — 5-денний робочий тиждень.У березні він надав лікарняний (дні хвороби з 15.02.2008 р. по 05.03.2008 р.).
| Місяць розрахункового періоду | Кількість відпрацьованих робочих днів | Сума нарахованої зарплати, грн. | Середньоденна зарплата, С ФАКТ, грн./дн. |
| Листопад 2007 року | 22 | 2000 | 93,75 |
| Грудень 2007 року | 21 | 2000 | |
| Січень 2008 року | 21 | 2000 | |
| Разом | 64 | 6000 |
СФАКТ
= 93,75 грн.Тепер розрахуємо
СМЗП окремо для лютого та окремо для березня, оскільки дні хвороби припадають на ці суміжні місяці*:СМЗП
(ЛЮТИЙ) = 515 : 21 = = 24,52 (грн.).СМЗП (БЕРЕЗЕНЬ
) = 515** : 20 = = 25,75 (грн.).* Ще раз звертаємо вашу увагу: на наш погляд, для кожного місяця потрібно розраховувати свій окремий показник СМЗП, бо в кожному місяці показник норми робочого часу (НРЧ) різний.
** До розрахунку береться показник МЗП, що діє на момент настання страхового випадку, тобто в лютому 2008 року. У нашому випадку цей показник і в лютому, і в березні однаковий (515 грн.).
Як бачимо, і для лютого, і для березня дотримується нерівність
СМЗП < СФАКТ, отже, дні хвороби буде оплачено за середньою зарплатою, розрахованою виходячи з мінімальної зарплати, а саме:— за дні хвороби в лютому — 24,52 х 11 = 269,72 (грн.);
— за дні хвороби в березні — 25,75 х 5 = 128,75 (грн.).
Загальна сума лікарняних становить 398,47 грн., у тому числі за рахунок підприємства — 73,56 грн. (24,52 х 3).
ОБЛІК ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЛІКАРНЯНИХ
Стисло нагадаємо основні правила відображення в бухгалтерському та податковому обліку лікарняних:
1.
Сума лікарняних (оплачуваних як за рахунок роботодавця, так і за рахунок Фонду) не входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5. У зв’язку з цим на суму лікарняних не нараховуються ні «зверху», ні «знизу» внески до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності, до Фонду безробіття, до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві.2.
На суму лікарняних нараховуються «зверху» та утримуються «знизу» внески до Пенсійного фонду (ч. 1 і 2 ст. 19 Закону № 1058). Причому для цілей неперевищення максимальної величини, з якої справляються соцвнески, лікарняні «розкидаються» по місяцях, на які припадають дні хвороби. Що стосується ставок, то щодо перехідних лікарняних застосовуються ставки, які діють на момент їх нарахування.3.
Лікарняні (оплачувані як за рахунок роботодавця, так і за рахунок Фонду) з позиції Закону про податок з доходів є зарплатою. Це означає, що:— сума нарахованих лікарняних ураховується при порівнянні з граничним доходом, що дає право на податкову соціальну пільгу (ПСП). При цьому сума лікарняних для цих цілей «розкидається» по місяцях, на які припадають дні хвороби;
— об’єкт обкладення податком з доходів зменшується на суму внеску до Пенсійного фонду, утриману з лікарняних.
У ф. № 1ДФ сума лікарняних відображається з
ознакою доходу «01».4.
До валових витрат включається лише сума лікарняних, оплачувана за рахунок коштів роботодавця, а також сума внеску «зверху» до Пенсійного фонду, нарахована на всю суму лікарняних (у тому числі й за рахунок коштів Фонду).5.
У бухгалтерському обліку сума лікарняних відображається (кредит рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці») в тому місяці, в якому працівник надав листок непрацездатності, і щодо нього прийнято рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування про його оплату. Планом рахунків суму допомоги по тимчасовій непрацездатності приписано відображати на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами». Однак часто для цих цілей бухгалтери використовують субрахунок 661.Приклад 10
. Працівник, який перебуває у штаті підприємства вже понад п’ять років (страховий стаж — 7 років), хворів з 20 лютого по 14 березня. Середньоденна зарплата за розрахунковий період становить 59,65 грн. Режим роботи на підприємстві — 6-денний робочий тиждень.На період хвороби припадають 20 робочих днів (8 Березня — вихідний), з них:
— на дні лютого — 9 днів (59,65 х 9 х 80 % = 429,48 грн.);
— на дні березня — 11 днів (59,65 х 11 х 80 % = 524,92 грн.).
За рахунок роботодавця буде оплачено 4 дні (з 20 по 23 лютого). Сума лікарняних
за рахунок коштів:—
підприємства — 59,65 х 4 х 80 % = 190,88 (грн.);—
Фонду — 59,65 х 16 х 80 % = 763,52 (грн.).Нарахування лікарняних відбувається в березні 2007 року. Сума зарплати, нарахована працівнику:
— за лютий — 850 грн.;
— за березень — 500 грн.
Працівник подав заяву на надання йому загальної ПСП (ознака пільги «01»).
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік (ВВ) | |
| дебет | кредит | |||
| 1. Нараховано зарплату працівнику (адмінперсонал) за березень | 92 | 661 | 500,00 | 500,00 |
| 2. Нараховано лікарняні: | ||||
| — за рахунок роботодавця | 92 | 663 (661) | 190,88 | 190,88 |
| — за рахунок Фонду | 652 | 663 (661) | 763,52 | — |
| 3. Утримано соцвнески із зарплати працівника (500 х (2 % + 0,5 % + 0,5 %)) | 661 | 651, 652, 653 | 15,00 | — |
| 4. Утримано пенсійний внесок із суми лікарняних ((190,88 + 763,52) х 2 %) | 663 (661) | 651 | 19,09 | — |
| 5. Утримано податок з доходів: | ||||
| — із суми зарплати ((500 - 15) х 15 %)* | 661 | 641 | 72,75 | — |
| — із суми лікарняних ((190,88 + 763,52 - 19,09) х 15 %)** | 663 (661) | 641 | 140,30 | — |
| 6. Проведено нарахування на фонд оплати праці та лікарняні (500 х (33,2 % + 1,5 % + 1,3 % + 0,86 % тариф умовний) + (190,88 + 763,52) х 33,2 %) | 92 | 651, 652, 653, 656 | 501,16 | 501,16 |
| 7. Виплачено працівнику: | ||||
| — зарплату (500 - 15 - 72,75) | 661 | 301 | 412,25 | — |
| — лікарняні (190,88 + 763,52 - 19,09 - 140,3) | 663 | 301 | 795,01 | — |
| * У березні 2008 року граничний дохід, що дає право на ПСП, перевищено ((500 + 524,92) > 890)), тому ПСП в цьому місяці працівнику не надається. ** У лютому сума нарахованої зарплати дозволяла надати працівнику ПСП (850 < 890). Однак після розподілу суми лікарняних по місяцях працівник втрачає право на ПСП у лютому ((850 + 429,48) > 890), тому сума податку з доходів за цей місяць доутримується з працівника. | ||||
У розділі IV ф. № Ф4-ФССзТВП у ряд. 1 буде відображено дані щодо нарахованої допомоги за рахунок Фонду (без урахування лікарняних, сплачених за рахунок коштів підприємства):
— у графі 3 — кількість днів (16);
— у графі 4 — суму допомоги (763,52).
У Розрахунку щодо внесків до Пенсійного фонду (додаток 23) за березень буде зроблено такі записи:
1)
у розділі І:— у рядку 1.1.1 — 190,88 грн.;
— у рядку 1.1.2 — 763,52 грн.;
2)
у розділі ІІ зазначається сума лікарняних, що припадають на минулий місяць — лютий 2008 року, у розмірі 429,48 грн.На завершення зауважимо, що ми спеціально не порушували сьогодні тему оплати лікарняних листків сумісникам, а там, крім усіх розглянутих у цій статті нюансів, існують і свої. Докладно про це ви можете прочитати у
статтях:— «Приклади розрахунку лікарняних у світлі останніх змін Порядку розрахунку середньої зарплати» // «БТ», 2006, № 13, с. 39;
— «Розрахунок лікарняних сумісникам — Мінпраці непохитний» // «БТ», 2007, № 18, с. 16;
— «Виплати за рахунок соцстраху — до Порядку розрахунку середньої зарплати знову внесли зміни» // «БТ», 2007, № 32, с. 37
Будь-яких серйозних змін у питанні оплати лікарняних сумісникам з того часу так і не відбулося.
