«КАМЕРАЛКА» ДЛЯ ДЕКЛАРАЦІЇ
з податку на прибуток — новий порядок
Наказ Державної податкової адміністрації України від 05.12.2008 р. № 761
«Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
Наказом
, що коментується, ДПАУ вкотре підкоригувала порядок проведення камеральних перевірок декларації з податку на прибуток. Методичні рекомендації, затверджені наказом від 11.12.2006 р. № 766, якими податківці керувалися до цього, скасовано, а натомість затверджено Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток (далі — Порядок).Оскільки форма декларації з податку на прибуток останнім часом (з 2005 року) істотно не змінювалася, то внесені корективи переважно стосуються організації роботи підрозділів, що адмініструють податок на прибуток на місцях.
На наш погляд, найважливішими змінами, на які слід звернути увагу наших читачів, є такі новації.
1.
Виходячи з вимог п. 2.13 Порядку прийняті декларації поділятимуться на три категорії:— звітність, що
не пройшла арифметичного контролю (п.п. 2.13.1);— звітність платників, які декларували у відповідному періоді минулого року найбільші суми податку, а в поточному році
зменшили нарахування (п.п. 2.13.2);— звітність, що
заслуговує на ретельний аналіз (в якій можливі методологічні помилки) (п.п. 2.13.3).Хочеться сподіватися, що зразково-показова звітність (без явних арифметичних і методологічних помилок, зі збільшеними порівняно з минулим роком нарахуваннями) не зараховуватиметься до жодної із зазначених категорій, хоча прямо про це в
Порядку не йдеться.Перелік згаданих вище методологічних помилок (для віднесення звітності до категорії тих, що заслуговують на ретельний аналіз) наведено в
додатку 4 до Порядку. Ми рекомендуємо звернути увагу на два найістотніші пункти.По-перше, амортизаційні відрахування в першій декларації новоствореного платника може бути нараховано лише в тому випадку, якщо вони були придбані (унесені до статутного фонду) в неповному кварталі реєстрації та значилися на балансі на початок повного кварталу, що входить до першого звітного податкового періоду (див.
лист ДПАУ від 04.07.2008 р. № 13412/7/15-0217 // «БТ», 2008, № 28, с. 11).По-друге, при переході з єдиного податку на загальну систему оподаткування слід ураховувати, що залишки товарів, придбаних під час перебування на єдиному податку, не включаються до обліку приросту-убутку, а балансова вартість основних фондів (крім безоплатно отриманих) визначається на рівні залишкової вартості за даними бухобліку (докладніше див. у
статті «Перехід з єдиного податку на загальну систему оподаткування: запитання та відповіді» // «БТ», 2008, № 49, с. 28).2.
Пункт 2.3 Порядку передбачає можливість не визнати подану звітність як податкову декларацію. Підставою для цього названо порушення порядку її заповнення, хоча п.п. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III надає таке право контролюючому органу тільки в тому випадку, якщо у звітності відсутні обов’язкові реквізити, її не підписано відповідними посадовими особами або не скріплено печаткою. Сподіватимемося, що податківці, посилаючись на п. 2.3 Порядку, не визнаватимуть такими, що не подані, декларації, заповнені з незначними порушеннями. Про всяк випадок нагадаємо: отримавши повідомлення про невизнання поданої звітності податковою декларацією з підстав, не передбачених у Законі, таке рішення платник може оскаржити в порядку апеляційного узгодження.3.
Камеральні перевірки декларацій, в яких зменшилися нарахування (п.п. 2.13.2 Порядку), і декларацій, що заслуговують на ретельний аналіз (п.п. 2.13.3 Порядку), має бути проведено протягом місяця (очевидно, після закінчення граничного строку подання звітності). А звітність інших платників має бути перевірено до настання строків подання наступної звітності (на наш погляд, це перший день наступного після подання звітності кварталу).4.
Алгоритми перевірки правильності заповнення декларації та зіставлення їх з даними додатків наведено в додатку 1 до Порядку , крім того, у ньому конкретизовано порядок заповнення окремих рядків декларації.Так, ДПАУ підтвердила свою позицію щодо відображення
повернених авансів у рядку 02.1 чи 05.1 декларації з податку на прибуток, раніше висловлену в листі від 28.07.2008 р. № 349/4/15-0214 // «БТ», 2008, № 34, с. 4.Помилки, пов’язані з нарахуванням
амортизації, відображаються в рядку 05.2 декларації.У разі відображення в декларації помилок попередніх періодів (додатного значення рядка 02 чи від’ємного значення рядка 05) перевірятиметься заповнення рядка 22, в якому
за наявності підстав для цього має бути відображено суму самоштрафу.Особливу увагу рекомендовано звертати на дані рядка 04.13 «інші витрати», якщо зазначена в ньому сума значно перевищує дані рядка 01.6 «інші доходи» або якщо він має значну питому вагу у складі валових витрат.
Якщо платником ПДВ заповнено графу 4 таблиці 1 додатка К1/1 (запаси, використані не в господарській діяльності), податківцям рекомендовано перевірити, чи було проведено відповідне коригування податкового кредиту. Хоча зауважимо: таке коригування буде необхідне не завжди: наприклад, використані запаси могло бути придбано в неплатника ПДВ.
5.
Під час камеральної перевірки обов’язково з’ясовуються причини розбіжностей між даними декларації з податку на прибуток і даними декларацій з ПДВ за відповідний період (п. 6 додатка 1 до Порядку). Оскільки такі розбіжності скоріше правило, ніж виняток, було б розумним установити мінімальну межу* розбіжностей, коли у платника не вимагатимуть письмових пояснень.* Аналогічну допустиму межу розбіжностей передбачено п. 2.15 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266.
Якщо в поданій звітності є такі розбіжності, то платникам потрібно бути готовими пояснити їх причини (у разі отримання відповідного письмового запиту), оскільки ненадання відповіді в установлений десятиденний строк є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.
