ТМЦ ТА ЦІННІ ПАПЕРИ ДО СТАТУТНОГО ФОНДУ —
чи є витрати в емітента?
Лист Державної податкової адміністрації України від 10.12.2008 р. № 25852/7/15-0217
«Про часткове скасування листа»
Листом
, що коментується, ДПАУ визнала таким, що втратили чинність, абзаци сьомий — двадцятий свого листа від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317.Нагадаємо, що у скасованій частині
листа № 23881 ДПАУ намагалася обґрунтувати відсутність права в емітента корпоративних прав на витрати в разі отримання ним як внеску до статутного фонду акцій чи ТМЦ. Як головний аргумент наводилася відсутність у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) спеціальних норм, що регулюють ці питання, аналогічних п.п. 8.4.11, який дозволяє нараховувати амортизацію на внесені до статутного фонду основні фонди.Зауважимо: ми з такою позицією головного податкового органу не погоджувалися. Наші аргументи з цього приводу детально викладено у
статті «Внесок до статутного фонду ТОВ» // «БТ», 2008, № 40, с. 39.На нашу думку, статут товариства, по суті, є цивільно-правовим договором, згідно з яким майно від однієї особи (засновника) переходить у власність іншої новоствореної особи за компенсацію (корпоративні права), тобто така операція цілком відповідає визначенню продажу для цілей податкового обліку. Адже отримане учасником право власності на частку у статутному фонді має цілком реальну вартість, і він може розпоряджатися такою часткою на свій розсуд (продати, подарувати тощо), тобто говорити про те, що товариство безоплатно отримало від учасника кошти чи майно як внесок до статутного фонду, не можна.
Отже, емітент корпоративних прав має право включити до складу валових витрат вартості отриманих як внесок до статутного фонду ТМЦ, а на вартість отриманих цінних паперів відобразити витрати в окремому «ціннопаперовому» обліку (
п. 7.6 Закону про податок на прибуток).Можливі ситуації, коли товариство та його учасник є пов’язаними особами (якщо відповідають ознакам пов’язаних осіб, установленим
п. 1.26 Закону про податок на прибуток). У цьому випадку, формуючи витрати як щодо ТМЦ, так і щодо цінних паперів, слід пам’ятати, що вони не можуть бути більше звичайних цін, які діяли на дату передачі (п.п. 7.4.2 Закону про податок на прибуток).Між іншим, аналогічної позиції (стосовно цінних паперів) дотримувалася ДПАУ в
листі від 17.03.2000 р. № 1364/6/15-1116, який залишається чинним.На наш погляд, видання листа, що коментується, свідчить про повернення ДПАУ до колишньої позиції (тобто дозвіл уключати до валових витрат вартість ТМЦ та обліковувати в окремому обліку вартість цінних паперів, отриманих як внесок до статутного фонду), що відповідає вимогам Закону про податок на прибуток. Разом з тим відсутність у цьому листі чітко сформульованої думки із цього приводу не виключає появи в майбутньому фіскальних роз’яснень.
