Слідами семінарів
Скуповування тари у фізичної особи: організаційні моменти та податковий облік
Торговельне підприємство для виконання своїх зобов’язань перед постачальниками щодо повернення тари вирішило скуповувати склотару в населення. Чи потрібно для такої діяльності придбавати патент і ліцензію? Чи слід провадити в цьому випадку розрахунки через РРО? Які податкові наслідки від здійснення такої операції?
(м. Харків)
Патент.
Відповідно до п. 11 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР не потребує патентування діяльність суб’єктів господарювання із закупівлі в населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції провадиться з розрахунками в безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури тощо).Отже,
торговий патент для операцій з приймання склотари в населення придбавати не потрібно.Ліцензія.
Згідно з п. 38 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III ліцензуванню підлягають збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, що визначаються КМУ). До Переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2001 р. № 183, входять:— макулатура;
—
склобій;— відходи полімерні;
— відходи гумові, у тому числі зношені шини;
— матеріали текстильні вторинні;
— використана металева тара (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з-під напоїв, балончики).
Як бачимо, склотара до цього переліку не входить. Отже, діяльність зі збирання та скуповування скляної тари в населення не потребує отримання ліцензії.
Крім того, з
Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі збирання, заготівлі відходів як вторинної сировини, затверджених наказом Держпідприємництва та Мінекологїї від 19.03.2001 р. № 52/105, під збиранням та заготівлею відходів як вторинної сировини слід розуміти діяльність, пов’язану зі збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробкою, перевезенням, реалізацією та поставкою відходів переробним підприємствам на утилізацію. Отже, ліцензуванню підлягатиме діяльність зі збирання та заготівлі відходів як вторсировини лише в тому випадку, якщо вона включатиме всі зазначені стадії (від збирання до утилізації відходів). У цій ситуації підприємство купує склотару в населення для подальшої її передачі постачальникам. Тому для здійснення такого виду діяльності ліцензію придбавати не потрібно.РРО.
Нагадаємо, що реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) застосовуються, якщо фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) здійснюються операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також якщо уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності здійснюються операції з купівлі-продажу інвалюти (ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, далі — Закон про РРО).Зауважимо, що віднесення операції з видачі готівкових коштів третім особам у зв’язку з придбанням у них скляної тари до розрахункових операцій, у принципі, ставиться під сумнів, бо в цьому випадку суб’єкт господарювання не здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг). У зв’язку з цим, якщо суб’єкт господарювання здійснює виключно діяльність із закупівлі склотари в населення, то він може уникнути застосування РРО та РК, зважаючи на те, що це не розрахункова операція. Водночас хочемо попередити, що перевіряючим ця позиція навряд чи сподобається, оскільки аналіз підзаконних актів, розроблених на виконання
Закону про РРО, свідчить на користь ширшого розуміння «розрахункової операції» та вимагає поширення дії Закону про РРО на операції з видачі готівки населенню за прийняту в них склотару.Так, згідно з
п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, під час приймання в населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволяється здійснювати готівкові розрахунки без РРО, але із застосуванням РК та КОРО. На наш погляд, підстави для визнання скляної тари вторинною сировиною дає Порядок збору, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затверджений наказом Мінекономіки від 02.10.2001 р. № 224, згідно з п. 2 якого зворотна (як у нашому випадку) тара належить до вторинних матеріальних ресурсів та підлягає повторному використанню. Отже, операції зі збирання склотари в населення можуть здійснюватися без РРО, але з використанням РК та КОРО*. При цьому відповідно до п. 12.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, при видачі коштів у разі приймання в населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволяється використовувати спрощену розрахункову квитанцію ф. № РК-2, що значно спрощує проведення розрахунків. Слід зауважити, що застосування РК дозволить підприємству документально підтвердити суму готівкових коштів, витрачених на закупівлю склотари в населення, тому нехтувати їх використанням не варто.* ДПАУ в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 34, с. 53 дотримується іншої позиції та вважає: якщо підприємство, яке скуповує склотару в населення, займається торговельною діяльністю, то готівкові розрахунки з населенням необхідно проводити через РРО, але ми з цим не можемо погодитися.
Якщо суб’єкт господарської діяльності проводить розрахунки з покупцями за реалізовані товари через РРО і планує тут же розраховуватися з населенням за склотару, то готівку, що видається, необхідно також проводити через РРО. Це пояснюється тим, що залишок готівкових коштів у місці проведення розрахунків (у скриньці РРО) має відповідати даним Х- і Z-звітів. Отже, при видачі готівки покупцям цю операцію потрібно здійснювати шляхом оформлення видаткового фіскального касового чека (як і в разі повернення товарів, але тільки ввести окрему назву операції видачі).
Податок на прибуток.
Зауважимо, що згідно з п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР платник податку має право включити до валових витрат суму будь-яких витрат у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Отже, підприємство має право включити до валових витрат суму коштів, витрачених для придбання склотари в населення.Водночас зауважимо, що у підприємства податкового кредиту з ПДВ не виникає, оскільки тара придбавається у фізичних осіб — неплатників податку.
ПДФО.
Відповідно до п.п. 4.3.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV до загального місячного чи річного оподатковуваного доходу не включається сума, одержувана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину та побутові відходи (за винятком брухту чорних або кольорових металів). Як уже зазначалося, склотара належить до вторсировини. У зв’язку цим у зазначеній ситуації об’єкт обкладення податком з доходів не виникає.На закінчення зазначимо, що під час приймання склотари в населення слід пам’ятати, що заставні ціни на склотару встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Тому скуповувати таку тару в населення слід за цінами не нижче встановлених місцевими органами влади заставних цін.
Олександра ЯРОСЛАВСЬКА
