Теми статей
Обрати теми

Шпаргалка бухгалтера. Екозбiр: довiдкова iнформацiя

Редакція БТ
Стаття

ЕКОЗБIР: ДОВIДКОВА IНФОРМАЦIЯ

 

Збір за забруднення навколишнього природного середовища сплачує чимало підприємств. І їх бухгалтери, напевно, знають: щоб правильно заповнити Розрахунок цього збору, крім облікових даних, необхідно знати ще багато іншої інформації — нормативи збору, коригуючі коефіцієнти тощо. Сьогодні ми зібрали докупи всю довідкову інформацію, необхідну для заповнення Розрахунку.

 

Загальні відомості про екозбір

Об’єкт оподаткування

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (розділи 1 та 2 Розрахунку* відповідно); — скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (розділ 3 Розрахунку); — розміщення відходів (розділ 4 Розрахунку). При цьому власне наявність джерела забруднення ще не означає, що потрібно подавати звіт. Для нарахування збору необхідний факт викиду, скиду забруднюючих речовин або розміщення відходів

База оподаткування

— для стаціонарних джерел забруднення — обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах; — для пересувних джерел забруднення — обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини

Звітність

Звітним періодом є квартал. Звітність заповнюється наростаючим підсумком (I квартал, півріччя, 9 місяців, рік). Розрахунок подається протягом 40 днів, а сплачується — протягом 50 днів після закінчення звітного періоду. За звітні періоди 2008 року подати Розрахунок і сплати збір необхідно не пізніше: I квартал — 12 травня та 20 травня; півріччя — 11 серпня та 19 серпня; 9 місяців — 10 листопада та 19 листопада рік — 9 лютого 2009 року та 19 лютого 2009 року відповідно Якщо з початку року викиду, скиду забруднюючих речовин не було і відходи не розміщувалися, звіт не подається. А якщо об’єкт оподаткування був тільки в першому кварталі, а в інших не було — звіт доведеться подавати як мінімум до кінця року (у всьому «винний» наростаючий підсумок), однак його дані збігатимуться з даними попереднього звіту і нічого доплачувати в такому разі не доведеться (про це також ішлося у листі ДПАУ від 07.12.2007 р. № 15310/5/15-0516, див. ком. у «БТ», 2008, № 4, с. 4).

* Податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища політики, затвердженому наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. № 111 у редакції наказу від 03.04.2008 р. № 206.

 

Округлення

даних у Розрахунку:

— значення

колонки 2 «Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів» округляється за загальновстановленими правилами до трьох знаків після коми;

— проіндексовані нормативи

збору (колонка 3 Розрахунку) та суми збору (колонки 7, 8, 9 Розрахунку) наводяться в Розрахунку з округленням до двох десяткових знаків після коми.

Рекомендуємо також ознайомитися із:

— статтею «Заповнюємо Розрахунок екозбору за півріччя за оновленою формою» // «БТ», 2008, № 29,с. 17;

— статтею «Небезпечні відходи: зберігаємо, утилізуємо, обліковуємо...» // «БТ», 2008, № 31,с. 13;

— статтею «Розрахунок екозбору: виправлення помилок» // «БТ», 2007, № 30, с. 19;

— коментарем «Екозбір за структурні підрозділи підприємства сплачують за місцем своєї податкової реєстрації» до листа ДПАУ від 18.02.2008 р. № 3004/7/15-0817 // «БТ», 2008, № 9, с. 6.

 

Збір за викиди стаціонарними джерелами забруднення (розділ 1 Розрахунку)

 

Колонка 1.

Тут вказують:

1) назви забруднюючих речовин відповідно до переліку, наведеного в

табл. 1.1 додатка 1 до Порядку**;

** Порядок установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затверджений постановою КМУ від 01.03.99 р. № 303.

2) якщо ж назва речовини відсутня у

табл. 1.1, то

— записується її назва із зазначенням класу небезпечності, наведеного в

табл. 1.2 додатка 1 до Порядку;

— якщо ж на неї не встановлено клас небезпечності, то зазначається її назва і орієнтовно-безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів), наведений у

табл. 1.3 додатка 1 до Порядку;

3) для забруднюючих речовин, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень впливу, проставляється I клас небезпечності.

 

Таблиця 1.1 додатка 1 до Порядку

Назва забруднюючої речовини

Норматив збору, гривень/тонну

Азоту оксиди

80

Аміак

15

Ангідрид сірчистий

80

Ацетон

30

Бенз(о)пірен

101807

Бутилацетат

18

Ванадію п’ятиокис

300

Водень хлористий

3

Вуглецю окис

3

Вуглеводні

4,5

Газоподібні фтористі сполуки

198

Тверді речовини

3

Кадмію сполуки

633

Марганець та його сполуки

633

Нікель та його сполуки

3225

Озон

80

Ртуть та її сполуки

3390

Свинець та його сполуки

3390

Сірководень

257

Сірковуглець

167

Спирт н-бутиловий

80

Стирол

584

Фенол

363

Формальдегід

198

Хром та його сполуки

2147

 

Таблиця 1.2 додатка 1 до Порядку

Клас небезпечності

Норматив збору, гривень/тонну

I

572

II

131

III

19,5

IV

4,5

 

Таблиця 1.3 додатка 1 до Порядку

Орієнтовно-безпечний рівень впливу сполук (мг/куб. метрів)

Норматив збору, гривень/тонну

Менше 0,0001

24078

0,0001 — 0,001 (включно)

2063

0,001 — 0,01 (включно)

285

0,01 — 0,1 (включно)

80

0,1 — більше 10

3

 

Колонка 2:

записуються у тоннах фактичні обсяги викидів на підставі даних первинної документації.

Колонка 3.

Щоб заповнити її у 2008 році необхідно норматив збору із додатка 1 до Порядку помножити на:

— коефіцієнт 2,373;

— індекс інфляції за 2006 рік (1,116);

— індекс інфляції за 2007 рік (1,166).

Колонка 4 та колонка 5.

Коригуючі коефіцієнти, наведені в табл. 2.1 додатка 2 до Порядку (колонка 4), та в табл. 2.2 додатка 2 до Порядку (колонка 5). Коефіцієнти визначаються за місцезнаходженням джерела забруднення.

Для колонки 5: якщо населений пункт є багатофункціональним центром, центром з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) і одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, то записується

коефіцієнт 1,65.

 

Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (таблиця 2.1 додатка 2 до Порядку)

До 100

1

100,1 — 250

1,2

250,1 — 500

1,35

500,1 — 1000

1,55

понад 1000

1,8

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту (таблиця 2.2 додатка 2 до Порядку)

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський (АРК) та обласні центри, міста державного, республіканського(АРК), обласного значення)

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65

 

Колонки 6 — 8

не заповнюють.

Колонка 9

= колонка 2 х колонка 3 х колонка 4 х колонка 5

 

Збір за викиди пересувними джерелами забруднення (розділ 2 Розрахунку)

 

Колонка 1.

Заносяться назви видів пального, які використовуються пересувними джерелами забруднення, що визначені у табл. 1.4 — 1.6 додатка 1 до Порядку.

Вид пального

Норматив збору, гривень/тонну

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (таблиця 1.4 додатка 1 до Порядку)

Дизельне пальне

4,5

Бензин:

 

— етилований

6

— неетилований

4,5

Зріджений нафтовий газ

6

Стиснений природний газ

3

Нормативи збору за, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами (таблиця 1.5 додатка 1 до Порядку)

Бензин

9

Дизельне пальне

6

Мазут

4,5

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом (таблиця 1.6 додатка 1 до Порядку)

Дизельне пальне

4,5

 

Колонка 2.

Указують обсяги використаного пального на підставі даних первинної документації. У разі придбання пального (бензину, дизельного пального, зрідженого нафтового газу, стисненого природного газу) не за масою, а за об’ємом обсяги використаного пального (М, тонни) дозволяється розраховувати за формулою:

M = Q

х Kп : 1000,

де

Q — об’єм використаного пального, л або м3;

Kп

— коефіцієнт переведення кількості використаного пального, що виражена в об’ємних одиницях (л або м3), у масові одиниці (тонни). Він дорівнює:

— для бензину — 0,74 кг/л;

— для дизельного пального — 0,85 кг/л;

— для зрідженого нафтового газу — 0,55 кг/л;

— для стисненого природного газу — 0,59 кг/м3.

Колонка 3

— аналогічно заповненню цієї колонки для розділу 1.

Колонка 4 та колонка 5

— аналогічно заповненню цих колонок для розділу 1 з тією лише різницею, що коригуючі коефіцієнти визначаються за місцем реєстрації платника.

Колонки 6 — 8

не заповнюють.

Колонка 9

= колонка 2 х колонка 3 х колонка 4 х колонка 5.

 

Збір за скиди у водні об’єкти (розділ 3 Розрахунку)

 

Колонка 1.

Заносяться назви забруднюючих речовин, які скидаються у водні об’єкти, відповідно до переліку, наведеного в табл. 1.7 додатка 1 до Порядку.

Якщо назва речовини відсутня в

табл. 1.7, то записується її назва із зазначенням концентрації (мг/л), наведеної в табл. 1.8 додатка 1 до Порядку.

Якщо для цієї речовини не встановлено гранично-допустимої концентрації, то заноситься назва забруднюючої речовини і вказується найменша величина гранично-допустимої концентрації (до 0,001 мг/л), наведеної в

табл. 1.8. додатка 1 до Порядку.

 

Нормативи збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти, в тому числі у морські води (таблиця 1.7 додатка 1 до Порядку)

Назва забруднюючої речовини

Норматив збору, гривень/тонну

Азот амонійний

52,5

Органічні речовини (за показниками БСК 5)

21

Завислі речовини

1,5

Нафтопродукти

309

Нітрати

4,5

Нітрити

258

Сульфати

1,5

Фосфати

42

Хлориди

1,5

 

Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти залежно від концентрації забруднюючих речовин (таблиця 1.8 додатка 1 до Порядку)

Концентрація забруднюючих речовин

Норматив збору, гривень/тонну

Забруднюючі речовини з гранично-допустимою концентрацією у воді рибогосподарських водойм (мг/л):

до 0,001

4128

0,001 — 0,09

2993

0,1 — 1 (включно)

516

1 — 10

52,5

вище 10

10,5

 

Колонка 2.

Записуються на підставі форм первинної документації у тоннах фактичні обсяги скидів.

Колонка 3

— аналогічно заповненню цієї колонки для розділу 1.

Колонка 4.

Указують коригуючі коефіцієнти, наведені у табл. 2.3 додатка 2 до Порядку, які визначаються за місцезнаходженням джерела забруднення:

 

Регіональні (басейнові) коефіцієнти (таблиця 2.3 додатка 2 до Порядку)

Басейни морів і річок

Коефіцієнт

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України — до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно — до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно — до Чорного моря)

1,8

Прип’ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Iнгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

 

Колонка 5.

Записується:

коефіцієнт 1,5 — у разі скидання забруднюючих речовин в озера);

— або

коефіцієнт 10 — у разі захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод.

Колонка 6.

Записуються у тоннах ліміти, установлені на рік для скидів у водні об’єкти.

Колонка 7.

Указують суми збору, обчисленого в межах ліміту, які розраховуються:

— якщо значення у колонці 2 менше або дорівнює значенню у колонці 6 — як добуток значень відповідних рядків колонок 2, 3, 4 і 5;

— якщо значення у колонці 2 більше значення у колонці 6 відповідних рядків — як добуток значень відповідних рядків колонок 3, 4, 5 і 6;

Колонка 8.

Записуються у гривнях з копійками суми збору, які розраховують:

— якщо значення відповідних рядків колонки 2 перевищують значення відповідних рядків колонки 6 — як добуток значень колонок 3, 4, 5, різниці значень колонок 2 і 6 відповідних рядків і

коефіцієнта 5, що застосовується за понадлімітні обсяги скидів.

— якщо значення відповідних рядків колонки 2 не перевищують значення відповідних рядків колонки 6, то рядки прокреслюються.

Колонка 9 =

колонка 7 + колонка 8.

 

Збір за розміщення відходів (розділ 4 Розрахунку)

 

Колонка 1.

Заносяться:

— назви видів відходів з наведенням класу їх небезпеки та рівня небезпечності, наведених у

табл. 1.9 додатка 1 до Порядку

— для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням — їх назва;

— люмінесцентних ламп — їх назва;

— для відходів, на які не встановлено клас небезпеки, зазначається I клас небезпеки.

 

Норматив збору, який справляється за розміщення відходів (таблиця 1.9 додатка 1 до Порядку)

Клас небезпеки відходів

Рівень небезпечності відходів

Норматив збору, гривень/тонну

I

надзвичайно небезпечні*

82,5

II

високонебезпечні

3

III

помірно небезпечні

0,75

IV

малонебезпечні,

0,3

 

малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості

0,03

*Норматив збору для:

обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням — 83 гривні/1 одиницю;

люмінесцентних ламп — 1,5 гривні/1 одиницю.

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, за норматив збору береться норматив, установлений за розміщення відходів I класу небезпеки.

Норматив збору за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничодобувної промисловості у розмірі 0,03 гривні/тонну застосовується з 1 квітня 2003 року.

Колонка 2.

Записуються у тоннах фактичні обсяги розміщених відходів, а для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп — кількість одиниць обладнання та приладів. Дані про фактичні обсяги розміщення відходів вказують на підставі матеріально-сировинних балансів виробництва.

Колонка 3

— аналогічно заповненню цієї колонки для розділу 1.

Колонка 4

та колонка 5 — коригуючі коефіцієнти, наведені у таблицях 2.4 (колонка 4) та 2.5 (колонка 5) додатка 2 до Порядку.

 

Таблиця 2.4 додатка 2 до Порядку

Місце (зона) розміщення відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них

3

За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)

1

 

Таблиця 2.5 додатка 2 до Порядку

Характер місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення

1

Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів

3

 

Колонка 6.

Указують у тоннах ліміти, установлені на рік на розміщення відходів, а для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп — кількість одиниць обладнання та приладів. У разі, якщо відповідно до законодавства платники — власники відходів звільняються від одержання лімітів на розміщення відходів, ставиться позначка «х»;

Колонка 7

та колонка 8 аналогічно заповненню цих колонок для розділу 3. Якщо ж ліміти не встановлено — у них ставиться позначка «х».

Колонка 9.

Значення розраховується:

— як сума значень відповідних рядків колонок 7 і 8, якщо відповідно до законодавства платники одержують ліміти на розміщення відходів;

— або як добуток значень відповідних рядків за колонками 2, 3, 4 і 5, якщо відповідно до законодавства платники — власники відходів звільняються від одержання лімітів на розміщення відходів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі