Про застосування Закону про перевірки
Мін’юст роз’яснив окремі питання застосування
Закону про перевірки*, зокрема, з приводу:—
терміна «зустрічні звіряння» — Мін’юст нагадує, що Законом про перевірки не встановлено виключного переліку видів заходів державного нагляду (контролю). Як правило, вид заходу держнагляду (контролю) (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспекція тощо) встановлюється спеціальним законом, що регулює відносини у відповідній сфері. Це означає, що зустрічні звіряння можливі, якщо їх установлено спеціальним законом;—
поширення Закону про перевірки на контрольно-ревізійне управління (КРУ) — на жаль, Мін’юст лише процитував зі ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII головне завдання контрольно-ревізійної служби. Але, на думку ГоловКРУ (лист від 12.08.2008 р. № 25-11/891) і Держпідприємництва (лист від 13.08.2008 р. № 6885), Закон про перевірки на взаємовідносини, що виникають під час контролю за дотриманням бюджетного законодавства та використанням державного і комунального майна, не поширюється;—
періодичності перевірки підприємств, якщо для них не встановлено критеріїв ризику, — на думку Мін’юсту, це питання врегульоване частиною третьою ст. 22 Закону про перевірки. Якщо в установлений Законом про перевірки строк не затверджено критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх госпдіяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику і підлягають державному нагляду (контролю) не частіше 1 разу на 5 років.* Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (див. статтю «Закон про перевірки: підсумки практики застосування» // «БТ», 2008, № 36, с. 13).
(Листи Міністерства юстиції України від 21.08.2008 р. № 504-0-2-08-19, № 505-0-2-08-19)
