НОВІ ПРАВИЛА РОЗРАХУНКУ ДЕКРЕТНИХ
лікарняних: перше знайомство зі змінами,
унесеними до Порядку № 1266
Сьогоднішня публікація — це коментар до чергових серйозних змін, унесених до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. Він, як відомо, визначає правила розрахунку середнього заробітку для виплати соціальної допомоги. Найбільше змін зазнав порядок розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Ці та інші не менш важливі зміни сьогодні проаналізуємо.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Документи статті
Закон № 799
— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Постанова № 1332
— постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266» від 08.12.2009 р. № 1332.
Загальні моменти
Почнемо з дати набуття чинності
постановою № 1332, якою вносяться зміни до Порядку № 1266. Ураховуючи, що конкретну дату початку її дії в самій постанові не зазначено, вона почала діяти з моменту офіційного опублікування — з 15 грудня 2009 року (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 15.12.2009 р. № 233). Також хочемо нагадати, що дія змін, що аналізуються, стосується страхових випадків, що настали після набуття чинності постановою № 1332 — з 15.12.2009 р. (тобто слід орієнтуватися на дату початку тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах, реєстрації в центрі зайнятості як безробітного тощо).Дія
Порядку № 1266 тепер поширюється не тільки на підприємства, установи, організації, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, добровільно застрахованих осіб, осіб, які сплачують єдиний податок, а й на військові частини Збройних Сил, внутрішніх військ, інших військових формувань, створених згідно із законами України, органи та підрозділи Держприкордонслужби, органи СБУ, підрозділи Держспецтрансслужби, Служби зовнішньої розвідки, органи та підрозділи Держспецзв’язку, органи внутрішніх справ і податкової міліції, органи та підрозділи цивільного захисту, що виплачують грошове забезпечення, а також на воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені відповідно до законодавства на постійній основі.У зв’язку з цими змінами у всьому тексті
Порядку № 1266 до слів «заробітна плата (дохід)» додано «грошове забезпечення». Правила розрахунку середньої зарплати для виплати соцдопомог військовослужбовцям тепер такі самі, як і для найманих працівників, які одержують дохід у вигляді заробітної плати.
Допомога по вагітності та пологах
Найбільш значущі зміни для роботодавців, як ми вже визначили у преамбулі, полягають у встановленні нових правил розрахунку допомоги по вагітності та пологах. Із цих змін і почнемо.
Допомога розраховуватиметься виходячи з календарних, а не робочих днів
(зміни до пп. 14 і 20 Порядку № 1266). Це означає, що для визначення розміру допомоги слід буде розрахувати середню зарплату за один календарний день. Для цього сума нарахованої в розрахунковому періоді зарплати тепер ділитиметься на кількість календарних днів (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), що припадають на розрахунковий період. Порядок визначення розрахункового періоду для таких випадків не змінився: він, як і раніше, становить останні шість повних календарних місяців (або меншу кількість повних місяців з 1-го до 1-го числа), які передують місяцю настання страхового випадку.Зверніть увагу: кількість календарних днів зменшується тільки на пропуски з трьох поважних причин. Не відпрацьовані з інших причин дні (наприклад, відпустка «за свій рахунок», усі види оплачуваних відпусток тощо) включатимуться до розрахунку. Також кількість календарних днів не потрібно зменшувати на святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період.
Розрахований показник середньої зарплати відповідно помножуватиметься на кількість
календарних днів, що підлягають оплаті (згідно з листком непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами).Відповідні зміни внесено і до
п. 21 Порядку № 1266, в якому йдеться про нарахування допомоги сумісникам. Стосовно допомоги по вагітності та пологах тут робочі дні виправлено на календарні. Відповідно при видачі довідки з основного місця роботи для оплати допомоги по вагітності та пологах у ній потрібно буде вказувати кількість календарних днів (за вирахуванням пропусків з однієї з трьох поважних причин), що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи, а не робочі дні*.* При цьому слід зауважити, що Довідка про середню заробітну плату (дохід) (для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з вагітністю та пологами) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 1266 залишилася незмінною: у формі, як і раніше, потрібно вказувати кількість робочих днів. Мабуть, це одне з недоопрацювань змін.
Ураховуючи широке застосування останнім часом різних варіантів щодо зниження використання найманої праці (неповний робочий час, простої, відпустки «за свій рахунок» тощо), новий порядок оплати допомоги по вагітності та пологах, з одного боку, полегшить розрахунок, але, з іншого боку, у багатьох випадках значно зменшить показник середньоденної зарплати.
Слід звернути увагу на важливий момент. При розрахунку декретних лікарняних так само, як і при розрахунку звичайних лікарняних, діє правило: якщо в місяці розрахункового періоду працівниця частину часу не працювала з однієї з трьох поважних причин і в цьому місяці їй виплачувалися одноразові виплати і заохочення, то їх розподіл для цілей уключення до розрахунку середньої зарплати відбувається пропорційно
робочим дням (незважаючи на те, що для декретних лікарняних сьогодні розраховують середню зарплату за календарний день). Це підтверджує приклад 1 до п. 14, наведений у додатку 1 до Порядку № 1266.Нове обмеження розміру декретних лікарняних.
Запроваджено сумове обмеження для тих випадків, коли працівниця іде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпрацювавши менше календарного місяця (див. «Якщо перед «декретною відпусткою» не відпрацьовано цілий календарний місяць, дохід включається до розрахунку з урахуванням верхньої та нижньої планок»).
| Якщо перед «декретною» відпусткою не відпрацьовано цілий календарний місяць, дохід включається до розрахунку з урахуванням верхньої та нижньої планок Витяг із нової редакції п. 6 Порядку № 1266 «6. У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, крім розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (приклад наведено у додатку 1).У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати , з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.За вибором особи для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середня заробітна плата (дохід) може обчислюватися за декількома місцями роботи сумарно за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. У такому випадку обчислення середньої заробітної плати (доходу) здійснюється робочими органами відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 17 цього Порядку на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід), що подаються (надсилаються) застрахованою особою.<…>». |
Отже, для розрахунку суми допомоги в таких випадках необхідно знати показник середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності у вашій області (АР Крим, мм. Києві та Севастополі), що береться
за місяць, який передує місяцю настання страхового випадку. Розмір цього показника можна дізнатися у вашому центрі зайнятості. Це верхня планка. Нижню межу встановлено в розмірі мінімальної зарплати, що діє в місяці настання страхового випадку. Ґрунтуючись на практиці розрахунку середньої зарплати, що діяла недавно, та виходячи з показника мінімальної зарплати, припустимо, що і в цьому випадку повний розмір мінімальної зарплати потрібно брати тільки при встановленні працівниці повного робочого часу. Якщо працівниця працює не на повну ставку (зайнята неповний робочий час), то показник мінімальної зарплати потрібно буде брати у відповідній пропорції. Що стосується верхньої планки, то, сподіваємося, тут не просуватиметься цей підхід, тобто показник середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності по області буде абсолютною максимальною величиною, у межах якої зарплату може бути включено до розрахунку (незалежно від режиму робочого часу).Якщо розрахована відповідно до цих правил середньоденна зарплата жінки, які йде у декрет, значно менше її фактичного заробітку, то вона може скористатися правом звернення до Фонду для нарахування їй допомоги. Таке право мають жінки за умови, що за останній рік вони отримували дохід за кількома місцями роботи (
абзац третій п. 6 Порядку № 1266). Особливості розрахунку допомоги в цьому випадку описано в оновленому п. 17 Порядку № 1266 (див. «Нюанси розрахунку допомоги Фондом»).До речі, поки що незрозуміло: нормами
абзацу третього п. 6 Порядку № 1266 зможуть скористатися лише ті жінки, які за останнім місцем роботи відпрацювали менше календарного місяця, або ж усі за умови, що за останній рік вони отримували дохід за кількома місцями роботи.
| Нюанси розрахунку допомоги Фондом Нова редакція п. 17 Порядку № 1266 «17. У разі коли застрахованій особі страхові виплати призначаються у робочих органах виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за основним місцем роботи, за сумісництвом та за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється зазначеними робочими органами сумарно (приклад наведено у додатку 1).Якщо за основним місцем роботи в усіх місяцях розрахункового періоду особа не працювала з поважних причин, зазначених у пункті 4 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку допомоги по безробіттю та страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання здійснюється з урахуванням суми посадового окладу (тарифної ставки) за кожний місяць розрахункового періоду за основним місцем роботи та суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), отриманої у відповідних місяцях за сумісництвом та за цивільно-правовими договорами (приклади наведено у додатку 1).У разі коли застрахованій особі страхові виплати призначаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і така особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перериванням трудових відносин чи виконувала роботи (надавала послуги) за декількома цивільно-правовими договорами або виконувала роботи за різними видами зайнятості, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється таким робочим органом сумарно за шість календарних місяців (менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), починаючи з останнього місця роботи (виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, зайняття підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою або іншою діяльністю. Для осіб, які працювали на декількох підприємствах, в установах, організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва, сумарне обчислення середньої заробітної плати здійснюється на підставі довідок про середню заробітну плату за шість календарних місяців, починаючи з останнього місця роботи. У разі коли обчислення середньої заробітної плати здійснюється сумарно на підставі декількох довідок про середню заробітну плату, місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахунку. Якщо особа у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку (дня реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної) працювала на останньому місці роботи не менше ніж 26 календарних тижнів, середня заробітна плата розраховується на підставі довідки з такого місця роботи. Неповні календарні місяці, зазначені у довідках, включаються до розрахункового періоду (приклади наведено у додатку 1)». |
У
додатку 1 до Порядку № 1266 розглянуто низку прикладів розрахунку середньої зарплати згідно з правилами, установленими п. 17 цього Порядку . Однак хочемо попередити, що в цих прикладах розглядаються правила розрахунку середнього заробітку для виплати допомоги по безробіттю. Саме тому у складі отриманих у розрахунковому періоді доходів ураховується й дохід у вигляді винагород за цивільно-правовими договорами. Водночас особи, які виконують роботи (надають послуги) у межах цивільно-правових договорів, не підлягають обов’язковому страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами.Зміни у правилах розрахунку максимальної величини, з якої сплачуються страхові внески, з розрахунку на один день
. Ці зміни є логічним продовженням того, що тепер допомога по вагітності та пологах розраховуватиметься виходячи з календарних днів. Отриманий показник середньоденної зарплати, як відомо, порівнюють (для цілей неперевищення) з максимальною величиною, з якої сплачуються внески, з розрахунку на один день. Для допомоги по вагітності та пологах тепер цей показник розраховується шляхом ділення максимальної величини, з якої сплачуються внески, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (оновлений абзац сьомий п. 14 Порядку № 1266).Розрахунок допомоги по вагітності та пологах, якщо в розрахунковому періоді не було заробітку з однієї з трьох поважних причин
. По-новому тепер потрібно буде розраховувати середньоденну зарплату працівниці для оплати листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо в розрахунковому періоді вона не мала заробітку з однієї з трьох поважних причин. Поширеним є випадок, коли жінка, яка перебуває у відпустці для догляду до трьох років за однією дитиною, іде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з іншою дитиною. Або, наприклад, якщо весь розрахунковий період перед виходом у «декрет», вагітна жінка хворіла, що підтверджується «звичайним» листком непрацездатності. Тепер середньоденна зарплата за один календарний день у такому разі розраховуватиметься шляхом ділення тарифної ставки (окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (оновлений абзац восьмий п. 14 Порядку № 1266).
Неповний робочий день
Позитивним моментом
постанови, що коментується, є закріплення на нормативному рівні порядку розрахунку середньої зарплати при встановленні неповного робочого дня. Так, згідно зі змінами, унесеними до п. 13 Порядку № 1266, середньогодинна зарплата тепер розраховується не тільки при застосуванні підсумованого обліку робочого часу чи обліку робочого часу в годинах, а і при встановленні неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата, або в періоді, за який виплачується допомога. Отже, як ми і передбачали*, якщо або в розрахунковому періоді, або в періоді, на який припадає страховий випадок, працівник частину часу працював у режимі неповного робочого дня, то розраховувати необхідно середньогодинну (а не середньоденну) зарплату.* Див. консультацію «Неповний робочий час — особливості нарахування виплат працівнику» // «БТ», 2009, № 11.
Один страховий випадок слідом за іншим
Тепер в
останньому (четвертому) абзаці п. 6 Порядку № 1266 чітко прописано, що розрахунок середньої зарплати для оплати другого страхового випадку виходячи з розрахункового періоду, що брався для оплати першого страхового випадку, відбувається лише тоді, якщо першим є страховий випадок у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, що спричинюють втрату працездатності.Для всіх інших випадків винятку не зроблено. Так, як і раніше, якщо після одного лікарняного видають другий, розраховувати середню зарплату потрібно окремо для кожного страхового випадку. Це правило не стосується оплати другого листка непрацездатності, який є
продовженням першого, про що на ньому зроблено відповідну позначку. У такому разі лікарняних два, а страховий випадок — один, і оплачується він за однією середньою зарплатою, розрахованою для першого листка непрацездатності.
Дохід за цивільно-правовими (ЦП) договорами
Починаючи з 13 січня 2009 року відповідно до
Закону № 799 фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підставі ЦП-договорів, підлягають обов’язковому страхуванню на випадок безробіття. У зв’язку з цим значну частину змін присвячено порядку розрахунку середнього заробітку таким особам для виплати допомоги по безробіттю в разі настання страхового випадку, яким є реєстрація в центрі зайнятості як безробітного. Цей розрахунок виконують центри зайнятості, тому тільки стисло зупинимося на основних моментах.Розрахунковий період для таких випадків складається з останніх шести календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку, незалежно від кількості укладених договорів і строку їх дії (новий
абзац другий п. 4 Порядку № 1266). Середній дохід таким особам обчислюється виходячи з розміру щомісячного доходу в розрахунковому періоді, з якого сплачено страхові внески. Причому згідно з прикладом 3 до п. 17 Порядку № 1266 за ЦП-договорами у разі здійснення оплати після закінчення строку договору, що триває понад один календарний місяць, сума винагороди розподіляється за місяцями дії ЦП-договору пропорційно кількості календарних днів.Сума доходу в розрахунковому періоді, з якого сплачено страхові внески, ділиться на кількість
календарних днів у такому розрахунковому періоді.Із прикладів до
пунктів 4 і 14, наведених в оновленому додатку 1 до Порядку № 1266, випливає, що до розрахункового періоду не потрапляють повністю не відпрацьовані місяці (з 1-го до 1-го числа). Для наочності наведемо приклад до п. 4 Порядку № 1266, що міститься в додатку 1 до цього документа (див. на с. 39 «Якщо застрахована особа цілий місяць не працювала (не надавала послуги) за ЦП-договорами, то такий місяць не враховується в розрахунковому періоді»).Як бачимо, липень було виключено з розрахункового періоду, оскільки в ньому фізична особа не виконувала роботи (не надавала послуги) за ЦП-договорами. Замість липня до розрахунку було включено квітень, в якому застрахована особа працювала та отримувала дохід у рамках ЦП-договору.
Завершуючи перше знайомство зі змінами, унесеними до Порядку № 1266, зауважимо, що невеликих коректив зазнали довідки за формою 3 (для розрахунку виплат на випадок безробіття) і 4 (для осіб, які звільняються з роботи у зв’язку з достроковим зняттям Чорнобильської атомної станції з експлуатації, для визначення частини допомоги по безробіттю понад розміри і тривалість виплат на випадок безробіття, та осіб, які працювали на підприємствах із сезонним характером виробництва, — для розрахунку виплат на випадок безробіття). Крім того, у новій редакції викладено довідку за формою 5 (Довідка про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття).
| Якщо застрахована особа цілий місяць не працювала (не надавала послуги) за ЦП-договорами, то такий місяць не враховується в розрахунковому періоді Витяг із нової редакції додатка 1 (приклад 7 до пункту 4 Порядку) «7. Особа виконувала роботи (надавала послуги) згідно з укладеними цивільно-правовими договорами і підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття.
Дата реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної — 25 листопада 2009 року. Розрахунковим періодом , за який обчислюється сума доходу для розрахунку допомоги по безробіттю, є квітень — червень, серпень — жовтень 2009 року». |
