Теми статей
Обрати теми

Будівництво: антикризові зміни для забудовників

Редакція БТ
Стаття

БУДІВНИЦТВО:

антикризові зміни для забудовників

 

Недавно на сторінках нашої газети («БТ», 2009, № 6) ми аналізували прийнятий наприкінці минулого року «антикризовий» закон, спрямований на підтримку будівельної сфери в такій складній на сьогодні економічній ситуації в країні. Причому тоді ми зупинилися тільки на моментах, що переважно стосуються громадян — покупців нерухомого майна. Сьогодні докладно розглянемо «антикризові» заходи, що запроваджуються нашим урядом на допомогу забудовникам.

Ганна ВИНОГРАДОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

Документи статті

Закон № 800

— Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 р. № 800-VI (набрав чинності 14 січня 2009 року).

Закон № 509

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 р. № 509-VI.

Закон про забудову

— Закон України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ.

Закон про іпотеку

— Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV.

Закон про пожежну безпеку

— Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 р. № 3745-XII.

Закон про електроенергетику

— Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р. № 575/97-ВР.

Закон про трубопровідний транспорт

— Закон України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.96 р. № 192/96-ВР.

Закон про природні монополії

— Закон України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. № 1682-ІІІ.

Закон про архдіяльність

— Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.

Указ № 1077

— Указ Президента України «Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом» від 08.11.2007 р. № 1077/2007.

Порядок № 1243

— Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 22.09.2004 р. № 1243 (припинив дію з 01.01.2009 р.).

Порядок № 923

— Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 08.10.2008 р. № 923 (набрав чинності з 01.01.2009 р.).

ДБН Д.1.1-1-2000.

— Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 (у редакції від 17.06.2003 р. № 85).

Тимчасове положення

— Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мін’юсту від 07.02.2002 р. № 7/5.

 

Основні «антикризові» заходи

В одному з недавніх номерів нашої газети* ми наводили перелік заходів щодо виведення будівельної сфери із кризи, що запроваджуються

Законом № 800. Усі зазначені там заходи (надання держпідтримки громадянам на купівлю житла, у тому числі шляхом пільгового кредитування, можливість оренди житла з подальшим викупом тощо) тією чи іншою мірою стосуються і будівельників нерухомого майна, адже вони спрямовані на забезпечення ринку збуту нерухомості. Крім того, антикризовий Закон № 800 запроваджує й низку інших заходів, спрямованих на зниження витрат забудовників, а також на створення сприятливіших умов для їх роботи і забезпечення попиту на побудовані ними об’єкти. Зокрема, планується пільгове кредитування забудовників, знижується (для будівельників житла) розмір пайового внеску на розвиток соціальної інфраструктури, а також надається можливість відстрочення сплати цього платежу тощо. Ці та інші зміни сьогодні й розглянемо.

* Див. статтю «Будівництво: антикризові зміни для громадян» // «БТ», 2009, № 6, с. 56.

 

Пільгове кредитування забудовників

Закон № 800

передбачає можливість надання пільгових кредитів суб’єктам будівельної діяльності на будівництво житла та інших об’єктів (зверніть увагу, що сюди потрапляє будь-яка нерухомість, а не тільки житлова) під заставу цінних паперів, майнових прав та інших активів. Ставка пільгового кредиту не може перевищувати більше ніж на 2 % рівень облікової ставки НБУ. Банкам, що видали пільгові кредити, НБУ компенсуватиме різницю, яка виникає між ставкою кредиту і поточною ринковою ставкою. Крім того, у разі непогашення пільгового кредиту в установлений строк банки набувають майнових прав на побудовані житлові об’єкти і мають право або продати їх органам державної влади, або здійснити їх вільний продаж на ринку житла.

Порядок надання таких кредитів встановлюватиметься КМУ спільно з НБУ (поки не затверджено), де й буде прописано чіткий механізм та умови їх отримання. Однак про одну умову кредитування ми можемо сказати вже сьогодні, оскільки її закладено в

Законі № 800: у вартості житла та інших об’єктів будівництва кошторисний прибуток не може перевищувати 15 % прямих та загальновиробничих витрат на будівництво, а рентабельність виробництва будівельних матеріалів та виробів, що використовуються в будівництві, також не може перевищувати 15 %. Наявність цієї умови свідчить про те, що отримання пільгового кредиту буде справою досить клопітною.

 

Пільги забудовникам доступного житла

В

Указі № 1077, який сміливо можна назвати відправною точкою у формуванні законодавства щодо будівництва доступного житла, зазначено, що забудовники такої нерухомості визначатимуться на конкурсних засадах. У п. 8 ст. 4 Закону № 800 зазначено, що контроль за будівництвом та прийняттям в експлуатацію об’єктів доступного житла покладається на Раду міністрів АРК, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації та центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

Безумовно, такий додатковий клопіт забудовників має бути компенсовано серйозними перевагами та пільгами. Перелічимо основні з них:

1) надання в користування земельних ділянок під забудову доступного житла

без аукціону. До цього, нагадаємо, у ЗКУ* передбачалося звільнення від проведення аукціону, зокрема, у таких випадках:

— провадиться комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону;

— будується соціальне і доступне житло,

якщо конкурс на таке будівництво вже проведено.

* Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ.

З набуттям чинності

Законом 800 умову «якщо конкурс на таке будівництво вже проведено» при будівництві доступного житла виключено із ЗКУ;

2) установлення розміру орендної плати за земельну ділянку на рівні земельного податку (а не 3-кратного розміру земельного податку, як для всіх несільськогосподарських земель);

3)

звільнення від сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

При цьому звернемо увагу, що перелічені заходи набрали чинності з 14.01.2009 р. (як і більшість норм

Закону № 800) та не обмежені строком дії**.

** На відміну, наприклад, від положень ст. 3 Закону № 800, які також спрямовано на підтримку будівництва житла, але строк дії яких обмежено — до 1 січня 2012 року.

 

Зміни у сплаті пайового внеску на розвиток соцінфраструктури

Зовсім недавно*** ми аналізували глобальні зміни в питанні сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, унесені

Законом № 509. В антикризовому Законі № 800 порядок сплати пайового внеску знову зазнав значних змін, які, поза сумнівом, сподобаються забудовникам.

*** Див. статтю «Сприяння будівництву: аналіз норм Закону № 509» // «БТ», 2008, № 44, с. 38.

Почнемо зі змін, що стосуються всіх забудовників, а потім зупинимося на нюансах сплати пайового внеску для будівельників житлової нерухомості.

Істотні зміни сталися у строках сплати та розмірі пайового внеску. Так, до внесених

Законом № 800 змін граничний строк сплати внеску був не пізніше одного місяця до планового здавання об’єкта. Тепер — не пізніше одного місяця після прийняття об’єкта містобудування в експлуатацію. Це, безумовно, приємне нововведення для забудовників призведе до безлічі проблем щодо стягнення із забудовників надходжень у вигляді пайових внесків до місцевих виконкомів. Погодьтеся, адже після здавання об’єкта в експлуатацію на забудовника вже важко «натиснути» і витребувати з нього сплату внеску, тим більше, що цей внесок не є податковим платежем, тому податкові санкції у зв’язку з порушенням строків сплати тут незастосовні. Внесок сплачується на підставі договору, укладеного між забудовником та місцевим органом самоврядування, і за прострочення сплати із забудовника може бути стягнуто тільки штрафну санкцію (пеню) за порушення договірних зобов’язань, якщо особливі умови не прописано в самому договорі.

Наступна зміна стосується бази визначення внеску. Раніше внесок розраховувався за встановленою органами місцевого самоврядування ставкою (не більше максимального розміру) від загальної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування. Тепер

розмір внеску розраховується від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування, визначеної згідно з державними нормами, без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будов, споруд та інженерних мереж, облаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж та споруд і транспортних комунікацій. Отже, по-перше, для розрахунку пайового внеску обов’язково потрібно буде складати кошторис відповідно до державного нормативу ДБН Д.1.1-1-2000. По-друге, пайовий внесок не сплачується з витрат на підготовку будівельного майданчика до будівництва та на будівництво комунікаційних мереж. Стосовно інженерних мереж та комунікацій ітиметься далі, а поки що зауважимо, що до бази для розрахунку пайового внеску тепер уключаються витрати власне на будівництво об’єкта без урахування підготовчих витрат, які згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 входять до кошторисної вартості будівництва.

І останні зміни, що стосуються всіх забудовників. Граничні розміри пайового внеску наведено в

Законі про забудову з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, установлених органом місцевого самоврядування. Це означає: якщо, крім пайового внеску на розвиток соціальної інфраструктури, місцеві органи самоврядування стягують із забудовників ще якісь відрахування до місцевого бюджету, то загальний їх розмір не може перевищувати:

10 % загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування — для нежитлових будівель та споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного та оздоровчого призначення);

4 % загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта містобудування — для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного та оздоровчого призначення.

До речі, ставку 4 % для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного та оздоровчого призначення знижено антикризовим

Законом № 800 (раніше було 5 %).

Для того щоб зменшити побори із забудовників з боку місцевих органів влади, у

Законі про забудову прописано заборону на вимогу органами місцевого самоврядування від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об’єктів та передачі матеріальних чи нематеріальних активів (зокрема, житлових і нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника.

Нагадаємо, що повністю

звільняються від сплати пайового внеску замовники в разі будівництва:

— об’єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

— будинків житлового фонду соціального призначення і доступного житла;

— об’єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсних засадах;

— об’єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих унаслідок стихійного лиха або техногенних аварій.

Ідемо далі.

Законом № 800 для будівельників житлової нерухомості запроваджується право на відстрочення сплати пайового внеску та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. Для отримання відстрочення забудовнику досить подати письмову заяву до органів, що здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів і відрахувань (п. 5 ст. 3 Закону № 800). У заяві потрібно зазначити суму і строк відстрочення. При цьому строк відстрочення не може перевищувати строку дії цієї статті, а його встановлено до 1 січня 2012 року.

Не зовсім зрозуміло, в які строки потрібно подати заяву, а цей момент дуже важливий, оскільки несвоєчасне подання заяви — це, мабуть, єдина підстава для місцевих органів влади відмовити в наданні відстрочення. Адже в

Законі № 800 зазначено, що заява подається не пізніше строку, установленого для подання звітності щодо таких платежів та відрахувань, а якщо строк платежу встановлено раніше подання звітності — не пізніше настання строку такого платежу. Насправді жодної форми звітності зі сплати пайового внеску не існує, тому логічно орієнтуватися лише на встановлені строки (графік) сплати внеску згідно з договором, тобто забудовник має право отримати відстрочення, якщо подасть заяву до настання відповідного строку платежу.

І останній момент. У

Законі № 800 зроблено таке застереження: наявність заборгованості за внесками та платежами не може бути підставою для скасування (відкликання) або відмови у видачі органами виконавчої влади суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють будівництво (забудовникам), погоджувальних, дозвільних та інших документів стосовно об’єктів житлового будівництва. Зверніть увагу, що тут ідеться про заборгованість за внесками, тобто, мабуть, про прострочені (а не про відстрочені) платежі. Ця норма знову ж таки не на руку місцевим органам влади в питанні справляння пайових внесків.

 

Іпотека об’єктів незавершеного будівництва

В антикризовому

Законі № 800 зроблено великий крок уперед щодо вдосконалення механізму передачі в іпотеку* об’єктів незавершеного будівництва (НЗБ). У Законі про іпотеку і раніше передбачалася можливість передачі в іпотеку об’єктів НЗБ і, більше того, цим правовідносинам була і досі залишається присвячена ст. 16 Закону про іпотеку. Але якщо раніше іпотека «незавершенки» здійснювалася не безпосередньо, а через передачу в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт, то тепер предметом іпотеки може бути об’єкт НЗБ, майнові права на нього, інше нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на придбане ним у власність відповідне нерухоме майно в майбутньому.

* Іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому Законом про іпотеку (ст. 1 Закону про іпотеку).

У

Законі про іпотеку наведено тепер і визначення об’єкта НЗБ, під яким розуміється об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесено витрати на його спорудження, і не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Передача в іпотеку об’єкта «незавершенки» згідно з новою редакцією

ст. 16 Закону про іпотеку здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт НЗБ, об’єктів НЗБ та майнових прав на них. Нюанси оформлення іпотеки щодо того чи іншого об’єкта «незавершенки» залежатимуть від вибраного способу фінансування будівництва (а їх чимало), від особливостей оформлення прав на земельну ділянку, а також від наявності реєстрації права власності на об’єкт «незавершенки».

У питанні реєстрації прав власності на об’єкти «незавершенки» теж сталися серйозні зміни. До змін, що коментуються сьогодні, тут керувалися

п. 1.6 Тимчасового положення, згідно з яким реєстрації підлягають права власності лише на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію в установленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, що провадить реєстрацію права власності на ці об’єкти. Об’єкти НЗБ не могли бути зареєстровані як окремий об’єкт права власності, оскільки їх не прийнято в експлуатацію. Та все ж таки опосередковано оформити право власності на «незавершенку» можна було через земельну ділянку. Так, згідно з ч. 3 ст. 331 ЦКУ** до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які було використано у процесі цього будівництва (створення майна). За потреби можна було укласти договір щодо об’єкта НЗБ, право власності на який реєструється органом, що здійснює держреєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, які підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта НЗБ.

** Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Сьогодні відповідно до

п. 3 ст. 3 Закону № 800 суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється провадити державну реєстрацію права власності в БТІ на об’єкти НЗБ та їх частини з метою подальшого продажу або передачі в іпотеку. Реєстрація права власності на частину «незавершенки» дозволяє передавати в іпотеку (або здійснювати інші угоди) на таку виділену частину, а не на весь об’єкт. Адже згідно зі ст. 5 Закону про іпотеку частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

Щодо реєстрації прав власності на «незавершенку» (її частину) зауважимо, що

ст. 3 Закону № 800, де і міститься це нове правило, спрямовано на підтримку будівництва житла, тому не виключено, що такий дозвіл стосуватиметься лише забудовників житлової нерухомості. Крім того, дію цієї статті обмежено в часі — до 1 січня 2012 року.

Підсумуємо

. Зміни в іпотеці «незавершенки», що коментуються сьогодні, необхідні й дуже важливі, але під час їх реалізації на практиці, упевнені, виникне безліч питань, що потребуватимуть роз’яснення з боку компетентних органів.

 

Зміни в отриманні дозвільної будівельної документації

У

Законі про архдіяльність (зміни до ст. 7) законодавці прописали заборону на вимогу від замовників будівництва рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації. Обов’язковому розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради підлягають лише містобудівна документація, архітектурні рішення проектів об’єктів архітектури, розташованих в історичній частині міст, в історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, проекти висотних будівель і споруд. При цьому результати розгляду містобудівної документації та проектів будівництва об’єктів оформляються протоколом засідання архітектурно-містобудівної ради і мають рекомендаційний характер.

Далі. У порядку доопрацювання нових правил оформлення дозвільної документації на будівництво, що внесені

Законом № 509 та набирають чинності з 15.04.2009 р., Закон про забудову доповнюється новою статтею 231 «Особливості вирішення питань забудови територій, пов’язаних з набуттям права на земельні ділянки державної та комунальної власності», що набирає чинності 14.04.2009 р. (див. «Законодавці спрощують процедуру та скорочують строки щодо оформлення прав на земельну ділянку під забудову»).

 

Законодавці спрощують процедуру та скорочують строки щодо оформлення прав на земельну ділянку під забудову

Витяг із Закону про забудову

«

Стаття 231. Особливості вирішення питань забудови територій, пов’язаних із набуттям права на земельні ділянки державної та комунальної власності

У разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування може бути здійснено одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта містобудування.

Підставою для розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта містобудування у випадках, передбачених

частиною третьою статті 23 цього Закону, є дозвіл (доручення, у разі підготовки земельної ділянки до аукціону) відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що може бути наданий одночасно із дозволом на розроблення проекту відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності».

 

Компенсація витрат на будівництво комунікаційних мереж (об’єктів)

Для того щоб закріпити ці зміни в законодавстві, доповнення було внесено відразу до кількох документів: до

ГКУ*, Закону про трубопровідний транспорт, Закону про електроенергетику, Закону про природні монополії.

* Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Сутність їх зводиться до такого: якщо під час будівництва забудовник за свій рахунок проклав комунікації, то після закінчення будівництва побудовані мережі (об’єкти) обов’язково передаються на баланс відповідних підприємств (постачальників електро- і теплоенергії, газу, води). Також забудовнику обов’язково компенсують витрати, понесені на ці цілі. Для того щоб розраховувати на відшкодування, комунікаційні мережі (об’єкти) має бути побудовано відповідно до технічних умов, виданих постачальниками відповідних послуг (див.

«Енергопостачальники зобов’язані видати технічні умови для будівництва необхідних мереж (об’єктів)»).

 

Енергопостачальники зобов’язані видати технічні умови для будівництва необхідних мереж (об’єктів)

Витяг із Закону про електроенергетику

«Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість. У разі надання обґрунтованої відмови енергопостачальник зобов’язаний повідомити про це органу ліцензування (ліцензіару). Якщо для створення можливості електропостачання необхідно будівництво (реконструкція) мереж (об’єктів), які повинні бути невід’ємною частиною вже існуючих, будівництво може провадитися згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, за рахунок або силами замовників (власників) та користувачів зазначених об’єктів з подальшою їх передачею на баланс підприємств електроенергетики і відшкодуванням витрат на їх будівництво (реконструкцію) у розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».

 

Типову форму відповідного договору, порядок визначення обґрунтованого обсягу витрат, що підлягає компенсації, форму відшкодування (викуп, у тому числі в розстрочення, оформлення корпоративних прав, надання пільг у певному розмірі) має бути встановлено Кабміном.

На Національну комісію регулювання електроенергетики покладено обов’язок щодо розроблення та затвердження правил надання і погодження технічних умов на підключення до мереж (споруд) електро- і теплоенергетики.

 

Інші зміни

Використання державної та комунальної землі.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону № 800 договори оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків (у тому числі з убудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення) та на яких виконуються будівельно-монтажні роботи, укладені до набуття чинності цим Законом, підлягають відновленню на ті самі строки і на тих самих умовах, які було передбачено цими договорами в порядку, установленому законом. Отже, при відновленні таких договорів орендодавці не матимуть права, наприклад, підвищити орендну плату або скоротити строк оренди.

І ще одне нововведення. Завдяки доповненням до

ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 р. № 1345-IV землі оборони тепер дозволено використовувати для будівництва об’єктів соціально-культурного призначення, соціального і доступного житла.

Продаж землі на аукціоні.

Як відомо, для виставляння земельної ділянки на аукціон необхідно виготовити технічний паспорт об’єкта продажу (лота) і документацію щодо землеустрою. Раніше в ЗКУ було зазначено, що така документація виготовляється на замовлення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Однак відкритим залишалося питання, хто має оплачувати витрати, пов’язані з виготовленням такої документації. Сьогодні це питання врегульоване. Згідно з новою редакцією ч. 7 ст. 136 ЗКУ такі документи виготовляються на замовлення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або державних органів приватизації відповідно до їх повноважень щодо продажу земель і після укладення договору купівлі-продажу об’єкта продажу (лота) передаються безкоштовно покупцю цього об’єкта продажу (лота).

Скасування 3-відсоткового «пожежного» внеску.

До прийняття антикризового Закону № 800 у ст. 27 Закону про пожежну безпеку йшлося про 3-відсотковий внесок на фінансування та матеріально-технічне забезпечення місцевих пожежних команд, що справляється із суми коштів, які виділяються на нове будівництво. Про неправомірність справляння цього збору говорилося багато, результатом чого став лист МНС від 08.05.2007 р. № 06-5463/31, де органам державного пожежного нагляду рекомендувалося при розгляді проектно-кошторисної документації не наполягати на сплаті 3-відсоткового внеску. Тепер норму про сплату 3-відсоткового внеску виключено із Закону про пожежну безпеку. А от благодійні внески з юридичних та фізичних осіб на ці цілі, як ви розумієте, ніхто не скасовував, тому без «пожертвувань» тут навряд чи обійдеться.

Вимоги до іноземних забудовників.

У Законі про забудову запроваджено додаткову вимогу до іноземних забудовників, які бажають отримати дозвіл на виконання будівельних робіт. Так, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт іноземні юридичні особи подають (крім загального пакета документів) документи, що підтверджують залучення громадян та юридичних осіб України до виконання будівельно-монтажних робіт обсягом не менше 90 % їх загального обсягу, а також використання не менше 50 % вітчизняних виробів та матеріалів, зокрема будівельних конструкцій.

Посилення адмінвідповідальності.

Відповідно до внесених до ст. 96 КУпАП* доповнень за порушення встановлених законодавством строків видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури (а такі входять до складу вихідних даних на проектування об’єкта містобудування) на посадових осіб накладається штраф від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

На цьому, мабуть, ми і зупинимося. У міру появи підзаконних нормативних документів, а їх очікується чимало, ми будемо повертатися до порушених питань та аналізуватиме їх детальніше. На завершення висловимо сподівання, що заходи, які виконуються на вищому рівні, усе-таки виведуть будівельну сферу із шокового стану, в якому вона сьогодні, на жаль, перебуває.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі